Рішення № 139930065, 21.09.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1876/26

Провадження № 2/201/2716/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2026 року місто Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого - судді Куць О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясної А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.11.2004 року відповідач є власником нежитлового приміщення 480 за адресою: АДРЕСА_1 .

20.10.2020 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 060005 про надання послуг з постачання теплової енергії. Таким чином, між позивачем та відповідачем існують договірні правовідносини. Оскільки за приміщенням закріплено особовий рахунок НОМЕР_1 , позивач обліковує відносини із відповідачем як Договір № 060005 від 01.01.2006 року.

Дія Договору приєднання почалась з 01.11.2019 року і триває до теперішнього часу в силу відсутності відомостей про відключення приміщення відповідача від систем теплопостачання у встановленому законодавством порядку.

Таким чином між позивачем та відповідачем діє Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є договором приєднання, опублікований 01.10.2019 року, що набрав чинності 31.10.2019 року, а наразі на сайті опублікований 01.10.2021 договір приєднання, який в редакції Постанови КМ № 1022 від 08.09.2021, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1209 від 10.11.2021, що набрав чинності 31.10.2021 року та є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами Договору на постачання теплової енергії із відповідачем при здійсненні відносин з теплопостачання сторони мають керуватися нормами діючого законодавства, згідно яких зокрема, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; станом на грудень 2022 року, оплата послуг здійснюється не пізніше 01 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідач не сплачує послуги з теплопостачання, а тому станом на день пред`явлення позову сума заборгованості становить: 65 344,41 грн. в тому числі: основний борг - 52869,79 грн. , а також позивачем нараховані 3% річних - 2 485,48 грн. ; інфляційні збитки - 6 962,66 грн. та пеню - 3 026,48 грн., які позивач просив стягнути з відповідача на свою користь та судовий збір.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 лютого 2026 року вищевказану позовну заяву передано на розгляд судді Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О.

Ухвалою судді від 05 березня 2026 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу для розгляду по суті.

Представник позивача Ганжа М.Г. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин не явки суду не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, ,2 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником приміщення АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 5259123.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надаються КП «Теплоенерго» ДМР за вищевказаною адресою, про що свідчить відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 та підписаний сторонами договір № 060005 про постачання теплової енергії від 01 січня 2005 року.

КП«Теплоенерго» ДМР надає споживачу послуги з теплопостачання і щомісячно виставляє платіжні документи (квитанції) для оплати вказаних послуг, а споживач, в свою чергу має оплачувати вартість одержаних послуг відповідно до виставлених квитанцій, чим фактично визнається наявність між сторонами цивільно-правових відносин.

Згідно з наданим представником позивача актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2025 року заборгованість відповідача за послуги теплопостачання складає 52869,79 грн.

Крім того позивачем нараховані 3% річних - 2 485,48 грн. ; інфляційні збитки - 6 962,66 грн. та пеню - 3 026,48 грн.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Споживачем комунальних послуг є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, далі - Закон), який згідно п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 26 Закону також встановлена відповідальність за неналежне виконання договору щодо не своєчасного здійснення платежів за ЖКП у вигляді пені в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги

Статтею 550 ЦК України передбачено право кредитора на стягнення неустойки з боржника у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язання. Частиною 3 статті 549 ЦК України пеня віднесена до видів неустойки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022р. «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану»: в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022р.

Звертаючись до суду з позовом, представник позивача вказує на те, що відповідач не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав жодних доказів на спростування поданого позивачем розрахунку заборгованості, в тому числі і таких, що підтверджували б сплату заборгованості в повному обсязі чи відсутність такої.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ч.ч.1,2,3 і 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог КП «Теплоенерго» Дніпровської міської ради.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 353 ЦПК України, суд,

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради суму заборгованості з теплопостачання в розмірі 65 344,41 грн. в тому числі: основний борг - 52869,79 грн.; 3% річних - 2 485,48 грн.; інфляційні збитки - 6 962,66 грн.; пеня - 3 026,48 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем та третіми особами протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148), м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, офіс 504.

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) адреса реєстрації: АДРЕСА_3

Суддя О.О.Куць