Рішення № 139929868, 21.09.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4058/26

Провадження № 2/175/1070/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"21" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Білоусової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Яшиної М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Доценко М.І.,

представника відповідача Орлова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Краматорське автотранспортне підприємство 11410" про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку. Позов мотивує тим, що в період з 29 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «АТП-11410». Наказом № 144 к/тр від 31 жовтня 2025 року позивача було звільнено з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. При звільненні позивачу була видана трудова книжка, але не були проведені розрахунки при звільненні. ПрАТ «АТП11410» не виплатило позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпустки. Відповідно до розрахунку кількість днів невикористаної відпустки за період роботи на вказаному підприємстві становить 117 днів, а середньоденна заробітна плата складає 687 08 копійок, таким чином компенсація за не використану відпустку становить 80 388 грн. 36 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якій частково визнав позовні вимоги, вказував, що кількість невикористаних днів основних щорічних відпусток ОСОБА_1 складає 56 календарних днів, а середньоденна заробітна плата складає 644, 32 грн., тому стягненню підлягає 36 081, 92 грн., в іншій частині позовну просив відмовити.

Представник позивача та позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов. Позивач додатково зазначив, що не визнає сплату відповілачем йому 27 783, 07 грн. оскільки розрахунковий рахунок, який вказаний у довідці банку, йому не належить та гроші він не отримував.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позивачу виплачено компенсацію невикористаних днів основних щорічних відпусток, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Вислухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що в період з 29 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «АТП-11410».

Наказом № 144 к/тр від 31 жовтня 2025 року позивача було звільнено з підприємства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 .

14.11.2025 позивач звернувся до керівництва підприємства з письмовою заявою щодо проведення повного розрахунку за невикористані дні відпустки, а також просив надати довідку про його середньоденну заробітну плату та довідку про кількість днів невикористаної відпусти.

18.12.2025 до ПрАТ «АТП 11410» було спрямовано адвокатський запит щодо проведення досудового врегулювання спору, з вимогами провести повний розрахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, надати довідку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , розрахувати та надати довідку про кількість днів невикористаної відпустки, а також надати інформацію яке прийнято рішення по заяві ОСОБА_1 від 14.11.2025, проте як зазначає позивач відповідь була надана без підписа та додатків.

З наданих позивачем відомостей нарахування невикористаної відпусти, кількість днів невикористаної відпустки за період роботи на вказаному підприємстві становить 117 днів, середньоденна заробітна плата складає 687, 08 грн. Відповідно до розрахунку компенсація за не використану відпустку становить 80 388 грн. 36 коп. (117*687,08= 80 388, 36 грн.).

Представником відповідача до суду було надано табелі обліку використання робочого часу з квітня по червень 2025 року, а також накази про надання щорічних основних відпусток ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки від 26.05.2026 року №01/131 виданої ПрАТ «АТП 11410» вбачається, що кількість невикористаних днів основних щорічних відпусток ОСОБА_1 складає 56 календарних днів.

Також надано довідку-розрахунок середнього заробітку для нарахування компенсації, відповідно до якої середньоденна заробітна плата складає 644, 32 грн.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні безпечні, і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Одним із гарантій забезпечення прав громадян на право є передбачений у статтях 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Підставами припинення трудового договору згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КЗпП України є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Чинне національне законодавство закріплює правозахисні гарантії утримання трудових прав працівника при його звільненні. Під гарантіями трудових прав працівників розуміють систему встановлених законодавством заходів щодо врегулювання питань, пов`язаних з порушенням трудового законодавства й ухвалення трудових спорів працівників і службовців, спрямованих на захист їхніх трудових прав. Однією з таких гарантій є виплата працівнику, який звільняється, компенсації за невикористану відпустку при звільненні.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, законодавство про працю імперативно покладає на роботодавця обов`язок провести повний розрахунок із працівником у день його звільнення, виплативши всі належні йому суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо).

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (стаття 117 КЗпП України).

Також ст. 74 КЗпП України визначено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки , а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А 1 групи. ( ч.1 ст. 83 КЗпП України) .

Обов`язок виплатити грошову компенсацію працівнику за невикористані дні відпустки у разі його звільнення, передбачено і ст. 24 Закону України " Про відпустки".

Встановлено, що наказом ПрАТ «АТП 11410» від 02.05.2025 року №36 к/тм ОСОБА_1 змінено відпустку без збереження заробітної плати наданої згідно наказу №33 к/м від 29.04.2025, на щорічну основну відпустку, у зв`язку з тим, що працівник є заброньованим.

Таким чином, ОСОБА_1 надано залишок щорічної основної відпустки тривалістю 61 календарний день, проте ОСОБА_1 з даним наказом не ознайомлено, а також відсутня заява ОСОБА_1 про заміну відпустки без збереження заробітної плати наданої згідно наказу №33 к/м від 29.04.2025, на щорічну основну відпустку, а отже суд вважає такий наказ виданим в порушення норм законодавства.

З огляду на часткове визнання відповідачем позовних вимог, представником було надано відомості розподілу витрат від 18.06.2026 №260618РВ000056379312 виданою АТ КБ «Приватбанк» щодо сплати компенсації невикористаної щорічної відпустки колишньому працівнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в сумі 27 783, 07 грн.

Також надано платіжні інструкції від 18.06.2026 щодо сплати ПДФО в сумі 6 494, 75 грн. та сплати військового збору в сумі 1 804, 10 грн.

При цьому, суд критично ставиться до тверджень позивача про те, що кошти в сумі 27 783,07 грн. він не отримував, оскільки в довідці АТ КБ «Приватбанк» вказан РНОКПП НОМЕР_2 , який належить саме позивачу.

Таким чином вбачається, що відповідачем було здійснено виплату компенсації невикористаної щорічної відпустки колишньому працівнику ОСОБА_1 за 56 календарних днів, проте оскільки наказ ПрАТ «АТП 11410» від 02.05.2025 року №36 к/тм є таким, що виданий в порушення норм законодавства, позивачеві належить виплата компенсації невикористаної щорічної відпустки за 61 календарний день, яких ОСОБА_2 було безпідставно позбавлено у зв`язку з заміною відпустки без збереження заробітної плати наданої згідно наказу №33 к/м від 29.04.2025, на щорічну основну відпустку.

З огляду на викладене, суд вважає за потрібне здійснити розрахунок заборгованості з виплати компенсації невикористаної щорічної відпустки за 61 календарний день та бере до уваги середньоденну заробітну плату у розмірі 644, 32 грн., яка відповідає довідці-розрахунку середнього заробітку для нарахування компенсації наданої ПрАТ «АТП 11410».

Отже, суд приходить до висновку, що заборгованість з виплати компенсації невикористаної щорічної відпустки, яка підлягає стягненню з відповідача повина становити 39 303, 52 грн. з урахуванням податків та зборів (644, 32 грн. * 61 календарний день = 39 303, 52 грн.).

ЄСПЛ визначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23, ЄСПЛ).

Як передбачено ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

А ст.81 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного суд вважає задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Краматорське автотранспортне підприємство 11410" про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку у.

Відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, а також те, що відповідачем було визнано частково позовні вимоги та частково сплачено компенсацію невикористаної щорічної відпустки ОСОБА_1 під час судового розгляду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 064, 96 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 280-289, 353ЦПК України, суд ,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Краматорське автотранспортне підприємство 11410" про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краматорське автотранспортне підприємство 11410" (код ЄДРПОУ 03113905) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) заборгованість по виплаті грошової компенсації за невикорастині дні щорічної відпустки в розмірі 39 303 грн. 52 коп. з урахуванням податків та зборів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Краматорське автотранспортне підприємство 11410" (код ЄДРПОУ 03113905) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 1 064, 96 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Білоусова