Рішення № 139929454, 18.09.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/712/26

Номер провадження 2/167/702/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 вересня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі позивач, ТОВ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позовних вимог.

09.06.2026 року ТОВ звернулося в суд з позов до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (надалі - кредитодавець) та ОСОБА_1 укладено Договір позики №6688424 (надалі Договір кредиту, Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2. Договору кредиту Кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 8000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, з відповідною базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,96% в день. Розмір процентів на прострочену позику складають 2,7% в день.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту позичальник до моменту підписання Договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license (далі - Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 8000,00 грн строком на 30 днів, шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах Договору позики, а позичальник відповідно зобов`язалася повернути їх разом з іншими платежами, згідно з умовами договору.

Позичальник своїх зобов?язань за Кредитним договором належним чином не виконала.

10.07.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу №10072020 (далі - Договір факторингу).

26.01.2021 року між сторонами за Договором факторинту було підписано Реєстр прав вимоги №112 за Договором факторингу №10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Заборгованість відповідача за Договором станом на 26.01.2021 року становить 22 497,60 грн, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом - 8 000,00 грн;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14 497,06 грн,

яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача, а також судові витрати по справі та витрати на правову допомогу.

Позовна заява з додатками подана через систему «Електронний суд».

2. Рух справи в суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2026 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 64).

З ЄДДР встановлено місце реєстрації відповідача (ас 65) оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної справи, згідно ч.1 ст.27 ЦПК України.

Ухвалою головуючого судді від 12.06.2026 року позовна заява була прийнята до розгляду, призначений розгляд справи в спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні з викликом сторін (ас 66-67).

Ухвалою суду від 07.07.2026 року розгляд справи відкладено (ас 77-78).

Ухвалою суду від 05.08.2026 року розгляд справи відкладено (ас 88-89).

3. Правова позиція сторін під час судового розгляду.

Представник позивача і відповідач в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача в позовній заяві просить про розгляд справи за її відсутності, щодо винесення заочного рішення не заперечує (ас 8).

Відповідач була повідомлена про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (ас 83), ураховуючи ту обставину, що судові повістки та повідомлення з додатками, надіслані за місцем її реєстрації, були повернуті суду з відміткою уповноваженої особи «Укрпошти»: «Повертається. Адресат відсутній» (ас 74-75, 96). Відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Суд ухвалив: проводити заочний розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.11 ст.128, ч.10 ст.130, ч.ч. 1, 4 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України, на підставі ч.1 ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 18.09.2026 року - дата складення повного судового рішення.

4. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

Дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 01.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 укладено Договір позики №6688424 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2. Договору кредиту Кредитодавець надає позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 8000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми позики.

Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів, з відповідною базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних процентів 0,96% в день. Розмір процентів на прострочену позику складають 2,7% в день.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту позичальник до моменту підписання Договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі.

Кредитодавець на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 8000,00 грн строком на 30 днів, шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано позичальником та міститься в реквізитах Договору позики, а позичальник відповідно зобов`язалася повернути їх разом з іншими платежами, згідно з умовами договору.

Відповідач підписала Договір одноразовим ідентифікатором tR23G3mCdl.

Кредитодавець на виконання умов Договору перерахував 8000,00 грн відповідачу на її картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Позичальник своїх зобов?язань за Кредитним договором належним чином не виконала.

10.07.2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу №10072020 (далі - Договір факторингу).

26.01.2021 року між сторонами за Договором факторинту було підписано Реєстр прав вимоги №112 за Договором факторингу №10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Заборгованість відповідача, нарахована позивачем, за Договором станом на 26.01.2021 року становить 22 497,60 грн, яка складається з:

- заборгованості за основним боргом - 8 000,00 грн;

- заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14 497,06 гривень.

4. Встановлені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: договором позики №6688424 від 01.04.2020 року (ас 14), паспортом позики (ас 14зв), правилами надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ас 15-23), довідкою про ідентифікацію (ас 24), довідкою №КД-000141300/ТНПП від 02.04.2026 року (ас 27), розрахунком №6688424 від 01.04.2020 року (ас 29-31), договором факторингу №10072020 від 10.07.2020 року (ас 32-35) з додатками (ас 36, 36зв, 37, 37зв-38, 38зв, 39), реєстром прав вимог №112 від 26.01.2021 року (ас 40-42), платіжною інструкцією №1 від 27.01.2021 року (ас 43).

5. Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитодавцем - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (правонаступником якого є ТОВ) за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

6. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ст.64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Згідно частиною першою ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

7. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Матеріалами справи: письмовими доказами підтверджено укладення відповідачем з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем Кредитного договору з ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" на умовах визначених кредитодавцем.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за Кредитним договором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за Договором.

Відповідно до розрахунку заборгованість відповідача становить 22 497,60 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 8 000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами 14 497,06 гривень.

Суд не погоджується з розміром процентів, який ТОВ просить стягнути з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до умов укладеного Договору позики тіло кредиту становить 8000,00 грн, процентна ставка 1,6 % в день, строк дії договору 30 днів, а тому за цей період розмір заборгованості за процентами складає: 8000,00 грн х 1,6% х 30 к.д. = 3 840,00 гривень.

Як видно з матеріалів справи, додані Правила надання грошових коштів у позику відповідачем не були підписані, отже, враховуючи правові висновки ВП ВС, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц, застосувати до розрахунку заборгованості умови цих Правил не має правових підстав.

Таким чином, виходячи з узгоджених сторонами умов п.2 Договору позики від 01.04.2020 року, слід вважати, що строк кредитування визначено у 30 днів, що також видно з паспорту позики інформації, яка була надана позичальнику перед укладенням Договору.

Отже, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором в розмірі: 8000,00 грн + 3840,00 грн = 11 840,00 гривень.

Щодо відступлення права вимоги, то суд зазначає наступне.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, договір факторингу №10072020 укладено між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ «Профіт Капітал» 10.07.2020 року.

Відповідно до п. 10.1. даного договору, договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, «скріплення їх печатками і діє до «31» грудня 2020 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 (тридцять) днів до моменту закінчення строку його дії не заявить письмово про свій намір розірвати Договір.

Із реєстру прав вимоги №112, який є невід`ємною частиною Договору факторингу №10072020 та який підписаний сторонами 26.01.2021, підтверджується відступлення ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ТОВ «Профіт Капітал» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором.

Аналізуючи наведений договір, суд доходить висновку, що надані позивачем копія Договору факторингу та реєстру права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Таким чином, зважаючи, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором не виконав, а позивач, у встановленому законом порядку, набув право грошової вимоги до останнього, то позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наведених вище підстав.

8. Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн (ас 1), який підлягає стягненню з відповідача частково, ураховуючи часткове задоволення позову, а саме: 11 840,00 грн : 22 497,60 грн : 100% х 2662,40 грн = 1401,16 гривень.

Щодо заявлених позивачем, в особі представника, витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає таке.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Сторона позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надала: договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року (ас 44-47), додаткову угоди №1/1 до Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року (ас 48), акт №45 прийому передачі реєстру боржників за Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року, від 21.04.2026 року (ас 49), акт №45 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 13.05.2026 року (ас 50), платіжну інструкцію №2076 від 14.05.2026 року (ас 52), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ас 58).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь ТОВ понесені витрати на правничу допомогу в розмірі: 11 840,00 грн : 22 497,60 грн : 100% х 7000,00 грн = 3 683,94 гривень.

Крім того, суд звертає увагу, що вимога про стягнення витрат на правничу допомогу не є позовними вимогами в розумінні вимог ст. 4 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13,19, 77, 81, 83, 128, 130, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором позики №6688424 від 01.04.2020 року в розмірі 11 840,00 (одинадцять тисяч вісімсот сорок) гривень, що складається із: заборгованості за основним боргом в розмірі 8 000,00 (вісім тисяч) гривень, заборгованості за процентами в розмірі 3 840,00 (три тисячі вісімсот сорок) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 1401 (одна тисяча чотириста одна) гривня 16 (шістнадцять) копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» 3 683 (три тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 94 (дев`яносто чотири) копійки витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається відповідачем протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», місцезнаходження: 04071, місто Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ: 39992082.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту рішення суду (заочного): 18.09.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.