Рішення № 139929384, 22.09.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/1267/26

провадження № 2/166/799/26

категорія: 38

РІШЕННЯ

іменем України

22 вересня 2026 рок с-ще Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Cвистун О.М., з участю секретаря Заєць Н.П., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ "ФК "Ейс" Сахарова О.І. звернулася у суд з даним позовом, якиймотивує тим, що 03 жовтня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір № 9488477 у формі електронного документа, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора С-6701, на суму 14000 грн. Перед укладенням Кредитного договору відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт первісного кредитора www.creditplus.ua; зареєструвався на даному сайті, здійснивши ідентифікацію та верифікацію особи, надав свої ідентифікаційні дані; за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі Заявка), в якій вказав свої персональні дані; пройшов належну перевірку (верифікацію); ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору; отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору; надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

На виконання умов кредитного договору ТОВ "Авентус Україна" 03 жовтня 2025 року ініціював переказ грошових коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ "Европейська платіжна система" на платіжну карту № НОМЕР_1 . Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 22000 грн.

13 травня 2026 року між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу № 13052026 відповідно до якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 72440 грн, з яких: 22000 грн заборгованість за тілом кредиту, 39440 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користуванян кредитом, 11000 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи. Однак позивачем не заявлено вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 61440 грн, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2026 справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судовий розгляд на 04 вересня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву, витребувано в АТ "Універсал Банк" інформацію по банківській картці № НОМЕР_1 .

Призначений на 04 вересня 2026 року судовий розгляд через перебування головуючої у відпустці відкладено на 22 вересня 2026 року.

Відповідач, отримавши 29 липня 2026 року в системі "Електронний суд" копію ухвали про відкриття провадження від 27.07.2026, у встановлений судом строк відзив на позов не подав, у зв`язку з чим суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд установив, що 03 жовтня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 9488477 (далі Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора С6701.

За умовами п. 1.3 Кредитного договору сума кредиту становить 14000 грн. Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору строк кредиту складає 360 днів з періодичністю платежів кожні 30 днів. Згідно з п. 1.5 Кредитного договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується, якщо споживач до 02 листопада 2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 . Згідно з п. 5.4 Кредитного договору сторони домовилися, що у разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу споживача, зазначений в договорі (або окремо надану споживачем Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контактні дані споживача, вказані в цьому договорі (або окремо повідомлені споживачем), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання споживачем повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. У випадку невиконання та/або неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 1680 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 420 грн, починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п. 6.4 Кредитного договору).

ТОВ "Авентус Україна" на виконання умов Кредитного договору 03 жовтня 2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 14000 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_3 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "Европейська платіжна система" № 18/05/2026-2/ТНПП від 18.05.2026 та випискою по належній ОСОБА_1 банківській карті, наданою АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду від 27.07.2026.

05 жовтня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Кредитного договору, за умовами якої сторонами було погоджено збільшити суму кредиту на 8000 грн, у зв`язку з чим загальна сума кредиту за умовами Кредитного договору становить 22000 грн.

ТОВ "Авентус Україна" на виконання умов додаткової угоди до Кредитного договору 05 жовтня 2025 року надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн, перерахувавши їх на платіжну картку № НОМЕР_3 , указаною відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ "Европейська платіжна система" № 18/05/2026-2/ТНПП від 18.05.2026 та випискою за ОСОБА_2 банківськоою картою, наданою АТ "Універсал Банк" на виконання ухвали суду від 27.07.2026.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором, відповідачем не здійснено жодного платежу в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з чим в останнього станом на 12 травня 2026 року перед ТОВ "Авентус Україна" виникла заборгованість у сумі 72440 грн, з яких: тіло кредиту 22000 грн, відсотки за користування кредитом 39440 грн 21 коп., штрафні санкції 11000 грн.

Відповідач розмір заборгованості за Кредитним договором, а саме за тілом кредиту та відсотками, не спростував, заперечень щодо правильності розрахунку такої заборгованості не надав.

Враховуючи наявність у відповідача заборгованості за Кредитним договором зі сплати процентів та тіла кредиту, яка перевищує один місяць, ТОВ "Авентус Україна" скерувала на адресу ОСОБА_1 вимогу № 9488477/1 від 02.03.2026 про повне повернення суми кредиту та дострокове розірвання Кредитного договору з 01.04.2026.

Між ТОВ "ФК "Ейс", як фактором, та ТОВ "Авентус Україна", як клієнтом, 13 травня 2026 року укладено договір факторингу № 13052026, відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), неустойку (штраф, пеню), інші види нарахувань як відповідальності за порушення грошових зобов`язань, та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші вимоги зазначені в реєстрі боржників, які формуються згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 13052026 від 13.05.2026 ТОВ "ФК "Ейс" набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 72440 грн, з яких: тіло кредиту 22000 грн, відсотки за користування кредитом 39440 грн, сума штрафних санкцій 11000 грн.

Усупереч умовам Кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань за Кредитним договором, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується долученою представником позивача випискою з особового рахунку за Кредитним договором.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі Закон).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону (тут і далі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи викладене, надаючи оцінки наданим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 . Кредитного договору, перехід від первісного кредитора до позивача прав вимог за Кредитним договором, дострокове його припинення у зв`язку із виникненням у відповідача заборгованості зі сплати процентів та тіла кредиту більше одного місяця, факт отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 22000 грн, правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 39440, відсутність будь-яких платежів зі сторони відповідача в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Ейс" заборгованості за Кредитним договором у сумі 61440 грн, яка складається із вказаних складових.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 грн 40 коп.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн суд зазначає таке.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, укладений між ТОВ "ФК "Ейс" та адвокатським бюро "Тимошенко та партнери"; додаткову угоду № 25771575093 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 від 26.08.2010; копію довіреності від 12.02.2026; акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, згідно з яким АБ "Тимошенко та партнери" надало правову допомогу ТОВ "ФК "Ейс" щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором № 9488477 від 03.10.2025 на загальну суму 7000 грн.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3500 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.

З огляду на викладене, задовольняючи позовні вимоги в повному розмірі, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн, загалом 6162 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором договором про надання споживчого кредиту № 9488477 від 03 жовтня 2025 року в розмірі 61440 (шістдесят одна тисяча чотириста сорок) гривень, з яких тіло кредиту 22000 (двадцять дві тисячі) гривень, відсотки за користування кредитом 39440 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сорок) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, каб. 13;

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ратнівського

районного суду О.М. Свистун