Ухвала суду № 139928782, 21.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"21" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3818/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у справі

за позовом: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська (Біржова), буд.1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Одеса" (код ЄДРПОУ 03117978, 65031, м. Одеса, Київське шосе, буд. 1/3)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 45839467, 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85)

про стягнення 3544242,63 грн.

в с т а н о в и в:

Позивач Одеська міська рада звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс-Одеса" про стягнення 3544242,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.09.2026 позовну заяву Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; залучено Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Одеської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача; призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.

Одночасно з поданням позовної заяви позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Розглянувши означену заяву, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються, та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в основному законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" №3200-IX, який набрав чинності з 18.10.2023, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.6 ст.6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Частиною 8 статті 6 ГПК України визначено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Звернення до суду з заявами в електронній формі має свої особливості.

Згідно з п. 1, 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - положення) розроблено відповідно до вимог ГПК України та інших нормативно-правових актів.

Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з п. 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Відповідно до пункту 24 Положення, підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.

Відповідно до п.п.25-27 Положення, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим положенням.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

У разі підключення до підсистеми за допомогою розширеного клієнтського доступу електронні документи створюються з використанням корпоративної системи документообігу клієнта. До пакета документів, що надсилаються до суду, додається протокол перевірки підписів основного документа та додатків, поданих разом із ним.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією з використання підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС (далі - Інструкція).

Інструкцією з використання підсистеми "Електронний кабінет" ЄСІТС визначено, що:

- електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документу засвідчується кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію;

- електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з п.12.1.1 Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подача заяв відбувається покроково, кількість кроків може відрізнятися в залежності від типу судочинства та обраного шаблону.

За правилами п.12.1.2. Інструкції, загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду складається з наступних кроків:

- вхід до власного електронного кабінету за допомогою електронного ключа;

- перехід до розділу "заяви" та натискання кнопки "створити";

- вибір потрібного способу подачі заяви: "особисто" або "як представник (захисник)";

- натискання кнопки "наступний крок";

- у разі необхідності, повернення до попереднього кроку здійснюється шляхом натискання кнопки "повернутись".

У підпунктах 12.8. та 12.10 пункту 12 Інструкції користувача Електронного суду (кроки "Текст заяви" та "Додатки") вказано таке.

На кроці "Текст заяви" для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.

Кожен шаблон заяви містить зразок, який розташований за посиланням "Ознайомитись із прикладом". Його можна як переглянути, так і скопіювати до редактора для написання власної заяви.

На кроці "Додатки" слід завантажити всі документі, відео-, аудіо- та інші файли, які підтверджують позовні вимоги. Для кожного виду заяви у даному розділі ЕС міститься перелік типових рекомендованих додатків.

У підпункті 12.12. Інструкції, вторинні заяви - це заяви, що подаються по справі, яка вже зареєстрована та доступ до якої вам надано в кабінеті ЕС. Вторинні заяви подаються користувачами з розділу "Мої справи". Номер справи, номер провадження (за наявності), тип судочинства, категорія/підкатегорія справи, суд та суддя будуть заповнені автоматично інформацією, що міститься в справі. Для подачі вторинної заяви необхідно виконати наступне: відкрити розділ "Мої справи"; перейти до провадження та натиснуть кнопку "Створити заяву"; обрати потрібний спосіб подачі заяви: "Особисто" або "Як представник (захисник)"; натиснути кнопку "Наступний крок". Подальші кроки залежать від обраного шаблону.

Отже, подання заяв через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" здійснюється шляхом заповнення покроково запропонованого системою шаблону та його вбудованими редакторами.

Суд зазначає, що такі кроки як "Текст заяви" та "Додатки" є окремими діями, які не заміняють одна одну, відтак ані приписи ГПК України та Положення, ані Інструкція користувача Електронного суду не передбачає подання заяви шляхом її долучення до форми (шаблону) заяви на кроці "Додатки" у формі pdf/docx.

Вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 ГПК України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС (схожий висновок викладений у постанові ВП ВС від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22).

Як встановлено судом, Одеська міська рада має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та є юридичною особою, а тому, з урахуванням вищевикладеного, надсилання заяви про забезпечення позову до Господарського суду Одеської області в електронному вигляді заявник мав здійснити з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login.

Разом з тим, при зверненні до суду представником позивача в підсистемі "Електронний суд" сформовано шаблон під назвою "Позовна заява". З тексту сформованого та поданого до суду основного документу під назвою "Позовна заява" вбачається, що заява про забезпечення позову додається позивачем окремим файлом, а саме текст заяви позивачем додано у форматі відсканованого PDF-файлу, як додаток до основної заяви.

Таким чином, формування заяви про забезпечення позову представником позивача в підсистемі "Електронний суд" відбулося всупереч приписів ГПК України та Положення про ЄСІТС.

Окрім того, подання процесуальних документів в системі "Електронний суд" як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не може прийматися судом до уваги, ще й з огляду на те, що фактично електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 24 січня 2025 року у справі № 911/65/24, від 22.07.2024 у справі №160/14247/22, від 09.10.2024 у справі №380/29104/23, від 19.11.2024 у справі №420/25381/24 та у постановах від 23.07.2024 у справі №440/17245/23, від 01.08.2024 у cправі № 910/12559/20 та багатьох інших.

Засвідчення ЕЦП/КЕП заяви, як і її додатків, не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ у відповідності до вимог процесуального закону та Положення.

Відповідно до ч.7 ст.140 ГПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заява Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову подана до Господарського суду Одеської області не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, то вона підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву Одеської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову повернути заявнику.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 21.09.2026.