Рішення № 139928464, 14.09.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1507/26

Провадження № 2/157/939/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Ходачинського Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Зеленка В.С.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 255359 від 11.04.2024 у розмірі 12000 грн, судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 11.04.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачкою укладено кредитний договір № 255359 в електронній формі, на виконання умов якого відповідачці перераховані кошти на рахунок в сумі 4000 грн. Відповідачка не виконала належно кредитні зобов`язання.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024/1, згідно з умовами якого відступлено право вимоги за кредитним договором № 255359 від 11.04.2024 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Згідно з договором факторингу сума боргу перед новим кредитором є документально підтвердженою та становить 12000 грн, із яких 4000 грн - заборгованість за основним боргом та 8000 грн - заборгованість за пенею.

Ухвалою судді від 21.08.2026 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У поданому до суду 24.08.2026 відзиві відповідачка зазначає, що не заперечує факт укладення 11.04.2024 кредитного договору № 255359 з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», факт отримання кредитних коштів у розмірі 4000 грн та наявність обов`язку повернути фактично отриману суму кредиту. Водночас, таке визнання є виключно частковим. Вона не визнає вимогу про стягнення 8000 грн пені, а також обов`язку компенсувати витрати на правничу допомогу у заявленому розмірі 6000 грн, заперечує проти покладення на неї судового збору в повному обсязі. Також не заперечує факту переходу права вимоги до від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до позивача. Факторинг сам по собі не створює для позивача права вимагати суму, яка не могла бути законно стягнута первісним кредитором. Позивач має довести не лише факт набуття права вимоги, а й належність саме заявленої до стягнення суми. Просить суд оцінити воєнний стан як одну з фактичних обставин у сукупності з чинним законодавством.

Зазначила, що вона неодноразово зверталася до позивача та пропонувала реальний графік погашення, пояснюючи, що через її фактичний дохід, сімейні обставини та необхідність самостійно утримувати трьох малолітніх дітей, вона об`єктивно не могла погасити запропоновану суму протягом чотирьох місяців. Позивач не прийняв запропонований нею шестимісячний графік та повідомляв, що можливим є строк максимум чотири місяці.

Крім цього вважає, що наявність договору з адвокатом, акту та опису робіт не означає автоматичного обов`язку компенсувати заявлені 6000 грн. Предмет спору є типовим: стягнення заборгованості за одним кредитним договором. Позивач посилається на стандартний пакет документів - кредитний договір, доказ видачі коштів, документи факторингу, розрахунок заборгованості та процесуальні документи. У справі немає даних про експертизи або інші складні процесуальні дії, які б самі по собі пояснювали значну вартість правничої допомоги.

Просить врахувати часткове визнання нею позову у частині факту укладення кредитного договору № 255359 від 11.04.2024, отримання 4000 грн кредитних коштів, відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення 8000 грн пені. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для нарахування певної неустойки - застосувати частину третю статті 551 ЦК України та зменшити розмір неустойки до 0 грн. Також просить відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу, або істотно зменшити їх до співмірного розміру відповідно до статті 137 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2662,40 грн розподілити пропорційно фактично задоволеним позовним вимогам відповідно до статті 141 ЦПК України. При вирішенні питання про судові витрати просить врахувати її поведінку під час досудового врегулювання спору, її неодноразові звернення до позивача, запропонований шестимісячний графік добровільного погашення, а також її сімейний і майновий стан.

У відповіді на відзив представник позивача вважає доводи відповідачки необґрунтованими, такими, що не спростовують заявлених позовних вимог та не відповідають фактичним обставинам справи й умовам укладеного кредитного договору. Зазначив, що умовами кредитного договору прямо передбачено відповідальність відповідачки за порушення строку виконання грошового зобов`язання. Отже, умова про відповідальність у вигляді пені не була сформована позивачем після виникнення спору та не є довільно визначеним платежем. Така умова була безпосередньо погоджена сторонами при укладенні кредитного договору. Відповідачка, укладаючи договір та отримуючи кредитні кошти, погодилася не лише на отримання суми кредиту, а й на всі передбачені договором умови його повернення та наслідки порушення взятих на себе зобов`язань. Сама по собі незгода відповідачки із розміром відповідальності за порушення зобов`язання не є підставою для звільнення її від виконання погоджених сторонами умов договору. Наявність воєнного стану не припиняє цивільні зобов`язання та не звільняє автоматично боржника від відповідальності за їх порушення.

Прохання відповідачки зменшити пеню саме до 0 грн фактично спрямоване не на зменшення неустойки, а на повне звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, незважаючи на наявність передбаченої договором відповідальності та тривале невиконання відповідачкою своїх зобов`язань. Сам факт наявності у відповідачки дітей, складного майнового стану або її бажання здійснити погашення за запропонованим нею графіком не припиняє існуюче зобов`язання та не свідчить про відсутність підстав для застосування погодженої сторонами відповідальності. Крім того, пропозиція відповідачки щодо погашення заборгованості протягом шести місяців не була погоджена позивачем, а відтак не призвела до зміни умов кредитного договору.

Заперечення відповідачки проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу з посиланнями на типовий характер спору, співвідношення заявлених витрат до ціни позову та свою поведінку під час досудового врегулювання, не є підставою для відмови у компенсації фактично понесених або таких, що підлягають сплаті, витрат на професійну правничу допомогу. Позивачем разом із позовною заявою подано належні докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Також зазначив, що сам факт здійснення відповідачкою спроб домовитися про зміну строків виконання зобов`язання не означає належного виконання нею умов кредитного договору та не звільняє її від обов`язку компенсувати судові витрати, необхідність яких виникла внаслідок порушення нею грошового зобов`язання. Так само, сімейний та майновий стан відповідачки не є самостійною підставою для відмови у задоволенні обґрунтованих вимог позивача чи звільнення її від компенсації судових витрат.

Оскільки позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими у повному обсязі та просить суд їх задовольнити, у разі задоволення позову в повному обсязі понесений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн підлягає стягненню з відповідачки у повному обсязі.

У зв`язку з цим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У поданому запереченні на відповідь на відзив відповідачка, обґрунтовуючи свою позицію щодо позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, також зазначає, що наведені позивачем доводи не спростовують її основних заперечень. Договірна умова про пеню не означає автоматичного права на її максимальне стягнення. Також документальне підтвердження не означає автоматичного стягнення заявленої суми витрат правничої допомоги. Вона не заперечує право позивача вимагати повернення фактично отриманих коштів, однак цивільно-правова відповідальність не повинна перетворюватися на спосіб отримання необґрунтованої майнової вигоди.

Просить у задоволенні вимоги про стягнення 8000 грн пені відмовити повністю. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення неустойки, застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити її до 0 грн або до мінімального розміру, який суд визнає справедливим та співмірним. У задоволенні вимоги про стягнення 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити або істотно зменшити їх відповідно до ст. 137 ЦПК України. У разі часткового задоволення позову, здійснити пропорційний розподіл судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України. При вирішенні питання про судові витрати врахувати її чотири звернення до позивача щодо досудового врегулювання, запропонований шестимісячний графік, надані докази сімейного та майнового стану та її готовність добровільно повернути тіло кредиту.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій відповіді на відзив просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засідання позовні вимоги визнала частково з підстав, зазначених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, підтвердила факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, а також здійснення платежів на виконання умов договору, зокрема щодо сплати комісії, відсотків за користування та часткове погашення тіла кредиту. ОСОБА_1 перечила проти стягнення з неї штрафних санкцій за невиконання умов договору, витрат на правничу допомогу та судового збору у повному розмірі.

Заслухавши пояснення відповідачки, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Щодо укладення договору про надання фінансового кредиту:

Судом встановлено та не заперечується відповідачкою, що 11 квітня 2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 255359, згідно з яким Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 договору).

Згідно з пунктами 1.2 1.6 договору кредит надається строком на 90 днів, тобто до 09.07.2024. Строк дії договору 90 днів, але в будь якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 803 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,2 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. За послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом. Датою укладення цього Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта.

Відповідно до п. 7.11 договору договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний Клієнтом одноразовим ідентифікатором, а Товариством кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, вважається таким, що укладений в письмовій формі.

Кредитний договір та додаток № 1 до нього були підписані електронним підписом ОСОБА_1 , відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора KL9797, який 11.04.2024 був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки ( НОМЕР_1 ), що встановлено із довідки про ідентифікацію клієнта від 01.07.2026.

Відповідно до умов договору товариство надало ОСОБА_1 кредит шляхом зарахування на платіжну картку останньої НОМЕР_2 , номер якої зазначений у вищевказані довідці про ідентифікацію клієнта, що стверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 27.08.2026 № 20.1.0.0.0/7-260824/116387-БТ та випискою за договором № б/н за період 11.04.2024-11.04.2024, наданими на виконання ухвали Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 21.08.2026.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення 11.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 255359 у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та виконання ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свого зобов`язання щодо надання кредиту у сумі 4000 грн, що відповідачка не заперечує.

У наданому позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 255359 від 11.04.2024 зазначено, що станом на 16.12.2024 боржник має заборгованість перед ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» у розмірі 12000 грн, що складається з основного боргу 4000 грн та пені 8000 грн.

Враховуючи здійснені позичальницею платежі на виконання умов кредитного договору, а також позицію у справі відповідачки, яка визнає та не заперечує проти умов договору в частині нарахування та сплати комісії за видачу кредиту 25 % від суми виданого кредиту, що становлять 1000 грн, то суд не вирішує правомірність умов кредитного договору в частині нарахування комісії.

Щодо стягнення штрафних санкцій (пені):

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (далі Закону № 2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що заборгованість за штрафними санкціями (пенею) у розмірі 8000 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню.

Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом:

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що з 11.04.2024 до 09.07.2024 нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 2,2% в день, тобто у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Відсоткова ставка позивачем встановлювалась не відповідно до змін у Законі, нарахування відсотків здійснювалося всупереч нормам законодавства.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 11.04.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Договір про надання фінансового кредиту укладено після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення розміру процентної ставки понад 1% є нікчемними згідно з ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором слід розраховувати із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1% за період строку дії договору.

У період з 11.04.2024 до 24.04.2024 (14 днів), з урахуванням ставки 1% у день від розміру кредиту 4000 грн, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 560 грн (40 х 14). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 24.04.2024 на користь позивача 2036 грн як погашення заборгованості, ці кошти згідно з умовами договору мали бути спрямовані на погашення заборгованості за комісією, відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом становив 3524 грн (4000 + 560 + 1000 2036), відсотки 0 грн.

У період з 25.04.2024 до 13.05.2024 (19 днів), з урахуванням розміру кредиту 3524 грн та ставки 1% у день, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 669,56 грн (35,24 х 19). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 13.05.2024 на користь товариства 1134,60 грн як погашення заборгованості, ці кошти мали бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом становив 3058,96 грн (3524 + 669,56 1134,60), відсотки 0 грн.

У період з 14.05.2024 до 29.05.2024 (16 днів), з урахуванням розміру кредиту 3058,96 грн та ставки 1% у день, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 489,44 грн (30,59 х 16). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 29.05.2024 на користь товариства 856,44 грн як погашення заборгованості, ці кошти мали бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом становив 2691,96 грн (3058,96 + 489,44 856,44), відсотки 0 грн.

У період з 30.05.2024 до 11.06.2024 (13 днів), з урахуванням розміру кредиту 2691,96 грн та ставки 1% у день, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 349,96 грн (26,92 х 13). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 11.06.2024 на користь товариства 634,40 грн як погашення заборгованості, ці кошти мали бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом становив 2407,52 грн (2691,96 + 349,96 634,40), відсотки 0 грн.

У період з 12.06.2024 до 26.06.2024 (15 днів), з урахуванням розміру кредиту 2407,52 грн та ставки 1% у день, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 361,20 грн (24,08 х 15). У зв`язку зі сплатою відповідачкою 26.06.2024 на користь товариства 768,60 грн як погашення заборгованості, ці кошти мали бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом становив 2000,12 грн (2407,52 + 361,20 768,60), відсотки 0 грн.

У період з 27.06.2024 до 09.07.2024 (13 днів), з урахуванням розміру кредиту 2000,12 грн та ставки 1% у день, відповідачці мали бути нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 260 грн (20 х 13).

У зв`язку зі сплатою відповідачкою на користь товариства 10.07.2024 717,36 грн, 07.08.2024 50 грн, 19.08.2024 250 грн, як погашення заборгованості, ці кошти мали бути спрямовані на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідачки за кредитом становив 1242,76 грн (2000,12 + 260 717,36 50 250), відсотки 0 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором буде становити 1242,76 грн. Враховуючи загальний розмір кредиту 4000 грн та здійснення позичальницею протягом користування кредитом погашення заборгованості у загальному розмірі 6447,40 грн, такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям відповідачки, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Щодо переходу права вимоги:

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

23.12.2024 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» зобов`язується відступити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а останнє зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1 зазначеного договору факторингу, під правом вимоги розуміється всі права вимоги клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суму боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до акту приймання-передачі реєстру прав вимоги від 23.12.2024 за договором Факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024, витягу із додатку № 1 до договору Факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024, платіжних інструкцій № 11416 від 13.02.2025, № 11147 від 15.01.2025, № 11010 від 23.12.2024 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 255359 від 11.04.2024 на загальну суму 12000 грн, з яких 4000 грн заборгованість за тілом кредиту та 8000 грн заборгованість за пенею.

Суд погоджується, що перехід права вимоги до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 255359 від 11.04.2024 відбувся у встановленому законодавством порядку. Однак, враховуючи, що загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 1242,76 грн, що встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідачки саме у такому розмірі.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідачки за договором про надання фінансового кредит № 255359 від 11.04.2024 підтверджена проведеним судом розрахунком, здійсненим на підставі умов договору та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Щодо розподілу судових витрат:

Позивач ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідачки на свою користь судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 10,36 % (1242,76 х 100 : 12000), з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача частина сплаченого судового збору в розмірі 275,82 грн (2662,40 грн х 10,36%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з нормами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного суду 13.03.2025 року у справі № 275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги з позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 21.07.2026, договору № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026, додаткової угоди № 255359 від 21.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016 згідно з якими вартість послуг з надання правничої допомоги становить 6000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, бере до уваги обґрунтування сторони відповідачки наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд погоджується з обґрунтуванням відповідачки та звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною згідно з нормами закону та не є складною. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, на підтвердження здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги, позивачем не надано жодного доказу, зокрема платіжного документа (квитанції, платіжної інструкції тощо). Тому суд не має підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 81, 82, 89, 141, 262-265 ЦПК України, ст. 526, 610, 625, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 255359 від 11.04.2024 у розмірі 1242 (одна тисяча двісті сорок дві) гривні 76 коп.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» частину сплаченого судового збору в розмірі 275 (двісті сімдесят п`ять) гривень 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складений 18.09.2026.

Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ