Рішення № 139928265, 15.09.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 рокуСправа № 912/1552/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1552/26

за позовом: Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, пр-т Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006 в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації, пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006

до відповідача: Голованівської селищної ради, вул. Соборна, 48, сел. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500

про скасування державної реєстрації речового права, повернення земельної ділянки

Представники:

від прокуратури - Радкевич С.В., службове посвідчення №075389 від 01.03.2023,

від позивача - Бут Н.М., виписка з ЄДР самопредставництво,

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури (далі - Прокурор), в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної державної адміністрації (далі - Кіровоградська ОДА, позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Голованівської селищної ради (далі - Голованівська селищна рада, відповідач) з вимогами:

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Голованівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04366654) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2993282135214 - земельну ділянку з кадастровим номером 35214832200:02:000:4812 площею 0,0917 га, вчинену 19.08.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 56388234;

- зобов`язати Голованівську селищну раду (код ЄДРПОУ 04366654) повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 00022543) земельну ділянку з кадастровим номером 35214832200:02:000:4812 площею 0,0917 га, розташовану за межами с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області.

В обґрунтування підстав позову зазначено, що державна реєстрація речового права комунальної власності на землі історико-культурного призначення із розташованими на них пам`ятками археології та реєстраційне володіння ними Голованіською селищною радою суперечить чинним положенням законодавства.

Ухвалою від 22.06.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1552/26 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче, встановив учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

21.07.2026 суд розпочав підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.09.2026.

22.07.2026 відповідач подав заяву про визнання позову та розгляд справи без участі його представника.

15.09.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач не брав участі у судовому засіданні. Суд враховує заяву відповідача від 22.07.2026 про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини,

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради "Про взяття на державний облік нововиявлених пам`яток археології та затвердження охоронних зон навколо них" №227 від 14.07.1988 затверджено список нововиявлених пам`яток археології місцевого значення та взято їх на державний облік згідно з додатком, в якому, зокрема, зазначено про пам`ятку археології - Курган №5 Курганної групи II, дата виявлення пам`ятки - 1986, місце знаходження с. Красногірка, 2,7 - 2,9 км на північний схід від села (далі - Курган №5) (а.с. 53).

У листопаді 2021 року на Курган №5, дата утворення об`єкта IV тис. до н.е (період енеоліту) - І пол. II тис (доба середньовіччя), місцезнаходження 1,9 км у західному напрямку від південно-західної околиці с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області, за замовленням Голованівської селищної ради, складено Облікову картку пам`ятки археології місцевого значення, у якій зазначено, що її власником є держава, курган є видимий при безпосередньому наближенні, висота його складає 1,5 м, має значну археологічну цінність, є пам`яткою матеріальної культури минулого, цінним джерелом інформації щодо історичного і культурного розвитку та духовної культури давніх народів (а.с. 127-131).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №323 від 08.09.2022 Курган №5, IV тис. до н.е - І пол. II тис, 1,4 - 1,9 км у західному, південно- західному напрямку від південно-західної околиці с. Красногірка Голованівської селищної ради занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (порядковий номер 5 додатку до наказу), присвоєно охоронний номер 3002/1-КР та на Кіровоградську обласну військову адміністрацію, зокрема, покладено обов`язок забезпечити розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж територій пам`яток культурної спадщини, межі яких не визначені у встановленому порядку та подання заяви про внесення встановлених документацією обмежень у використанні земель до Державного земельного кадастру (а.с. 62-69).

08.11.2022 Голованівською селищною радою прийнято рішення №871, яким відділу культури, туризму та культурної спадщини Голованівської селищної ради надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок історико - культурного призначення для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини (згідно з додатком), що розташовані на території Голованівської селищної ради за межами с. Красногірка, а також зобов`язано вказаний відділ замовити технічну документації із землеустрою та подати її на розгляд та затвердження сесії селищної ради (а.с. 35).

У Додатку до рішення за порядковим номером 5 зазначений Курган №5 (а.с. 36-39).

У 2023 році на замовлення відділу культури, туризму та культурної спадщини Голованівської селищної ради розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки із земель історико-культурного призначення, для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини (КВЦПЗ: 08.01) на земельну ділянку площею 0,0917 га за межами с. Красногірка, на якій розташована пам`ятка археології - Курган №5 (а.с. 77-109).

Сформована на підставі вказаної технічної документації із землеустрою земельна ділянка площею 0,0917 га 14.12.2023 зареєстрована у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 3521483200:02:000:4812 за категорією земель - землі історико-культурного призначення, вид цільового призначення - 08.01 Для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, має обмеження у використанні, як зона охорони пам`ятки культурної спадщини відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000.

Рішенням Голованівської селищної ради №1633 від 05.06.2024 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок із земель історико-культурного призначення, для забезпечення охорони об`єктів культурної спадщини, у тому числі з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га (а.с. 40).

За заявою Голованівської селищної ради державним реєстратором селищної ради 19.08.2024, з посиланням на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021, зареєстровано право комунальної власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га, номер запису про право власності: 56388234 (а.с. 30-33).

Прокурор зазначає, що державна реєстрація права власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га, на якій розміщена державна пам`ятка археології - Курган №5 Курганної групи II, охоронний номер 3002/1-КР, суперечить вимогам закону та є перешкодою у користуванні і розпорядженні державою належним їй майном, а тому така реєстрація має бути скасована, а земельна ділянка повернута державі.

Наведені обставини стали підставою звернення до суду з позовом.

Норми права, застосовані судом, та оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо підстав представництва інтересів Прокурором.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною першої якої визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої ст. 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За правилами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.1999 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

З аналізу положень частин 4, 5 ст. 53 ГПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" слідує, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави.

Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 №912/2385/18, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

У постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, за наявності органу, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом (ч. 3 ст. 54 Земельного кодексу України (далі - ЗК України)).

У преамбулі Закону України "Про охорону культурної спадщини", зокрема, встановлено, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно визначень, що містяться у ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини", об`єктами культурної спадщини, зокрема, є визначне місце, території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

За змістом ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, в тому числі, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. До повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

За положеннями п. "а" ст. 17 ЗК України розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом належить до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.

Пунктом 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно з п. 5 ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно з Указом Президента України №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" Кіровоградська обласна державна адміністрація набула статусу Кіровоградської обласної військової адміністрації 24.02.2022.

Враховуючи викладене, уповноваженим органом у правовідносинах щодо розпорядження землями історико-культурного призначення є Кіровоградська обласна державна (військова) адміністрація.

Листом №15-4262ВИХ-26 від 14.05.2026 Кіровоградська обласна прокуратура зверталася до Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства та запропоновано вжити заходи реагування до усунення цих порушень (а.с. 41-44).

Листом №01-29/472/0.6 від 22.05.2026 Кіровоградська обласна державна (військова) адміністрація повідомила, що підтримує вжиття заходів прокурорського реагування, спрямованих на захист державної власності та повернення державі земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, у разі встановлення фактів їх незаконного вибуття (а.с. 46-48).

Отже, викладене вище свідчить про те, що Кіровоградська обласна державна (військова) адміністрація була обізнана про порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, однак відповідних заходів реагування з метою усунення таких порушень адміністрацією не вжито та не повідомлено про намір їх вжиття в подальшому.

04.06.2026 Прокурор направив Кіровоградській обласній державній адміністрації повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 74, 75).

Вказане свідчить про дотримання Прокурором порядку, передбаченого ст. 23 Закону "Про прокуратуру", та обґрунтованість визначення порушень інтересів держави і правильність зазначення позивача у справі.

2. Щодо скасування державної реєстрації речового права.

За приписами ст. 13 Конституції України земля та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 54 Конституції України визначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією із яких є землі історико-культурного призначення (ст. 19 ЗК України).

За змістом положень ст. 53, 54 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать земельні ділянки, призначені для збереження та обслуговування пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб.

Землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Згідно визначень, що містяться у ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини":

- об`єктами культурної спадщини, зокрема, є визначне місце, території, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

- нерухомим об`єктом культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності;

- пам`яткою культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкти культурної спадщини за видами поділяються, зокрема, на археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.

Згідно ст. 17 Закону України "Про охорону культурної спадщини" усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

За ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини" землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

У п. "г" ч. 4 ст. 84 ЗК України конкретизовано, що землі історико-культурного призначення, які мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, є виключно державною власністю.

Виходячи з принципу використання земельних ділянок за цільовим призначенням (ст. 96 ЗК України) та враховуючи норму п. "г" ч. 1 ст. 150 ЗК України, за якою землі історико -культурного призначення віднесено до особливо цінних земель, на цих землях забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню.

Частиною 7 ст. 20 ЗК України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок історико - культурного призначення, що перебувають у державній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, тобто визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер є ідентифікатором земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, присвоюється їй при здійсненні державної реєстрації та скасовується у разі скасування такої державної реєстрації земельної ділянки (ст. 16, ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку, яка містить відомості про земельну ділянку, у тому числі щодо її цільового призначення (категорія земель, вид використання в межах певної категорії земель) та обмежень у її використанні. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки (ч. 1 ст. 24, ч. 4 ст. 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр").

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (ч. 13 ст. 79-1 ЗК України).

При цьому, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки.

Разом з тим, державна реєстрація речових прав на земельні ділянки, у відповідності до ч. 10 ст. 79-1 ЗК України, здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ст. 2, ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Згідно з абз. 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції на дату звернення з позовом) у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України.

Цією нормою допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи, які не є негаторним позовом, а саме, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; скасування державної реєстрації прав, тоді як правовими наслідками застосування таких способів захисту є припинення речового права, зареєстрованого за останнім набувачем на підставі скасованого судом незаконного рішення держреєстратора про державну реєстрацію прав, та подальше повернення речових прав у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, скасованої в судовому порядку.

Суд зауважує, що положення абз. 2, 3 ч. 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" послідовно узгоджуються з нормами п. 4, 5 ч. 1 ст. 14 цього Закону, відповідно до яких розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі: скасування державної реєстрації земельної ділянки; набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ.

Судом установлено, що на державний облік взято пам`ятку археології - Курган №5 на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради №227 від 14.07.1988 (а.с. 53).

На Курган №5 складено Облікову картку пам`ятки археології місцевого значення від 08.11.2021 (а.с. 127-131).

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України №323 від 08.09.2022 Курган №5 занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (номер 5 додатку до наказу) та присвоєно охоронний номер 3002/1-КР (а.с. 62-69).

У 2023 році здійснено інвентаризацію земельних ділянок історико - культурного призначення на території Голованівської селищної ради із розробленням технічної документації із землеустрою, зокрема, щодо земельної ділянки, на якій розташований Курган №5, за результати чого сформовано земельну ділянку площею 0,0917 га із кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 (а.с. 40, 77-126).

19.08.2024 зареєстровано право комунальної власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га, номер запису про право власності: 56388234 (а.с. 30-33).

Розташування на спірній земельній ділянці пам`ятки археології Курган №5 підтверджується обліковою документацією на пам`ятку (із доданими до облікової документації генеральними планами та картами розміщення пам`ятки), технічною документацією із землеустрою, Поземельною книгою на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812.

За інформацією Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації, Міністерства культури України та Секретаріату Кабінету Міністрів України, викладеною у листах №01-29/472/0.6 від 22.05.2026, №05/117/2756-26 від 22.05.2026 та №15304/0/2-26 від 04.06.2026, вказаними органами не надавалися дозволи та не приймалися рішення про відчуження чи передачу з державної власності археологічних пам`яток місцевого значення, зазначених у запитах, та земельних ділянок, на яких вони розміщені (а.с. 46-48, 58-61, 73).

З огляду на встановлені у даній справі обставини, земельна ділянка з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 є такою, на якій розташована пам`ятка археології, належить до категорії земель історико-культурного призначення та не передавалися державою Голованівській селищній територіальній громаді.

При цьому, чинне законодавство безальтернативно визначає для пам`яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває в державній власності, - остання підлягає обов`язковому вилученню або викупу державою.

З огляду на викладені обставини, земельна ділянка площею 0,0917 га із кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 протиправно вибула із державної власності.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, а за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

3 метою відновлення порушених прав дійсного власника, забезпечення повернення спірної земельної ділянки та реєстрації права власності на таку земельну ділянку за належним власником, суд вважає, що належним способом судового захисту порушених прав та інтересів держави є судове рішення про скасування державної реєстрації права комунальної власності Голованівської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га, вчинену 19.08.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 56388234.

3. Щодо повернення земельної ділянки.

За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №557/303/21, від 17.05.2023 у справі №748/1335/20 зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, слід розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Як зазначалось вище, ефективним способом захисту в даному випадку є пред`явлення негаторного позову, позаяк фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Повернення державі спірної земельної ділянки переслідує легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом цієї ділянки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №554/10517/16-ц).

Отже, порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом повернення спірної земельної ділянки державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації.

З огляду на викладене та враховуючи, що спірна земельна ділянка в силу закону належить державі, право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано з порушенням вимог земельного та пам`яткоохоронного законодавства, за відсутності правових підстав для цього, внаслідок чого спірна земельна ділянка з числа особливо цінних земель історико-культурного призначення юридично вибула із державної власності, в зв`язку з чим власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні такою ділянкою, тому остання підлягає поверненню законному володільцю державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації.

За вказаних обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

При розподілі судового збору, суд застосовує положення ч. 1 ст. 130 ГПК України, якими передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки заява відповідача про визнання позову подана до відкриття судового засідання з розгляду справи по суті, то наявні підстави для застосування зазначеної норми.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури 50% судового збору, інші 50% - підлягають поверненню останній.

Інших судових витрат сторони не заявляють.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 130, 191, 233, 236-241, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Голованівської селищної ради (вул. Соборна, 48, сел. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 04366654) на об`єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2993282135214 - земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га, вчинену 19.08.2024 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 56388234.

Зобов`язати Голованівську селищну раду (вул. Соборна, 48, сел. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 04366654) повернути державі в особі Кіровоградської обласної державної (військової) адміністрації (пл. Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 00022543) земельну ділянку з кадастровим номером 3521483200:02:000:4812 площею 0,0917 га, розташовану за межами с. Красногірка Голованівського району Кіровоградської області.

Стягнути з Голованівської селищної ради (вул. Соборна, 48, сел. Голованівськ, Кіровоградська область, 26500, код ЄДРПОУ 04366654) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 02910025) 3 328,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повернути з Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Кіровоградській обласній прокуратурі (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) судовий збір в сумі 3 328,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №1325 від 03.06.2026, що залишається в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 22.09.2026.

Суддя В.В.Тимошевська