Рішення № 139928096, 03.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/5916/26

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/5916/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ХОУМ";

про стягнення 2 224 017,79 грн,

За участю представників сторін: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМФОРТ ХОУМ" про стягнення 2 224 017,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором поставки № 1908-25 від 19.08.2025 внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 2 224 017,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 відкрито провадження у справі № 910/5916/26, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.06.2026.

Як установлено судом позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд».

Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Згідно з абз. 2 частини 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду від 10.02.2025 отримана позивачем та відповідачем 25.05.2026, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа.

08.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, відповідно до якої позивач просить розглядати позовні вимоги в межах ціни позову 1 921 281,05 грн.

25.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

Представники сторін у підготовче засідання 25.06.2026 не з`явилися. Від відповідача відзив на позовну заяву та інші заяви по суті заявлених вимог до суду не надходили.

Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка подана з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України.

Отже, позовні вимоги підлягають розгляду в межах нової ціни позову, визначеної позивачем у розмірі 1 921 281,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 відкладено підготовче засідання у справі на 23.07.2026.

15.07.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі представника.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що інтереси ТОВ «Комфорт Хоум» у даній справі представляє адвокат Білецький Євгеній Васильович. Разом із тим, 23 липня 2026 року о 10 годині 00 хвилин представник відповідача викликається для участі у проведенні процесуальної (слідчої) дії у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань у місті Києві. Оскільки неможливість участі представника відповідача підтверджується належними доказами, не залежить від волі товариства та об`єктивно унеможливлює належне представництво інтересів відповідача, ТОВ «Комфорт Хоум» просить суд відкласти підготовче судове засідання на іншу дату. Серед іншого, у матеріалах справи відсутні докази, що представником ТОВ «Комфорт Хоум» у даній справі є адвокат Білецький Євгеній Васильович.

Представники сторін у підготовче засідання 23.07.2026 не з`явилися.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді. Крім того, суд не визнав явку учасників справи в судове засідання обов`язковою, серед іншого, відповідач не подавав у визначений законом строк відзив на позов та будь-яких клопотань процесуального характеру, які потребують вирішення за участю сторін у судовому засіданні.

Ураховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 23.07.2026 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.09.2026 об 11-00 год.

02.09.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій останній позовні вимоги підтримує та просить позовні вимоги задовольнити.

Представники сторін у судове засідання 03.09.2026 не з`явилися.

До Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» 03.09.2026 об 11:59 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з проведенням з позивачем перемовин щодо укладання мирової угоди по справі.

Крім того, Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» 03.09.2026 о 12:21 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки, за твердженнями відповідача, представник ТОВ «Комфорт Хоум» не зміг потрапити до будівлі суду, яка була зачинена, у зв`язку з оголошенням сигналу «повітряна тривога».

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відповідно до частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Натомість, як убачається з матеріалів справи, відповідач не подав до справи відзив по суті заявлених позовних вимог та доказів вжиття заходів з врегулювання спору з позивачем. В попередні судові засідання, які відбулися 25.06.2026 та 23.07.2026, представник відповідача не з`явився.

Крім того, не відповідають дійсності твердження відповідача про неможливість представника потрапити до будівлі суду 03.09.2026 до початку судового засідання, оскільки на 11:00 год. біля залу судових засідань № 17 представник ТОВ «Комфорт Хоум» був відсутній, тоді як мав прибути завчасно не менше, ніж за 10 хвилин до часу початку судового засідання.

Суд визнає клопотання відповідача про відкладення розгляду справи зловживанням процесуальними правами, спрямованими на безпідставне затягування вирішення спору, та залишає їх без розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 165, 178 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

19.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ" (за договором - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЙМОНД АГРО» (за договором - Покупець) було укладено Договір поставки № 1908-25 з протоколом розбіжностей, за умовами п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю гофропродукцію (далі за текстом - Товар), а Покупець, у свою чергу, зобов`язується прийняти належний Товар та оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, підставою для здійснення поставки за даним договором є Замовлення, яке надсилається Покупцем Постачальнику засобами електронної пошти. У Замовленні визначається асортимент (вид) та обсяг Товару (кількість), ціна за одиницю Товару (відповідно до підписаної Сторонами Специфікації), загальна ціна партії Товару та інші умови, які Сторони вважають суттєвими для конкретної поставки партії Товару.

Згідно п. 3.3. Договору, копія Замовлення, підписана Покупцем та направлена електронною поштою, вказаною в даному Договорі, має юридичну силу.

У п.3.4. Договору визначено, що Постачальник зобов`язаний підтвердити прийняття Замовлення не пізніше 2 (двох) днів з дня, коли Замовлення було надіслане Покупцем, листом на електронну пошту, вказану в цьому Договорі. Після підтвердження Постачальником Замовлення, Сторони підписують Специфікацію на поставку Товару.

Відповідно до п. 3.10. Договору, датою переходу ризиків випадкового знищення Товару, а також право власності на Товар є дата підписання видаткової накладної . Дійсність видаткової накладної підтверджується підписами уповноважених представників.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору відповідач підписував і направляв на електронну пошту представника позивача, погоджену в Договорі, скановану копію Специфікацій від 02.09.2025, від 03.09.2025, від 02.12.2025, до Договору поставки від 19.08.2025 №1908-25, відповідно до умов яких сторони погодили ціни на Товар, а також узгодили, що Покупець зобов`язується здійснити оплату за Товар: протягом 60 календарних днів з моменту поставки Товару шляхом 100% перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Відповідно до Специфікації від 09.01.2026 до Договору, сторони узгодили, що Покупець зобов`язується здійснити оплату за Товар: протягом 90 календарних днів з моменту поставки Товару шляхом 100% перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

На виконання умов Договору у період з вересня 2025 року по лютий 2026 року позивач здійснив поставку та передав у власність відповідача товар, а покупець прийняв його, що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною №РН-0002153 від 13.09.2025 на суму 296985,50 грн разом з ПДВ; ТТН-002153 від 13.09.2025;

- видатковою накладною №РН-0002164 від 15.09.2025 на суму 189117,83 грн разом з ПДВ; ТТН-002164 від 15.09.2025;

- видатковою накладною №РН-0002196 від 18.09.2025 на суму 287428,20 грн разом з ПДВ; ТТН-002196 від 18.09.2025;

- видатковою накладною №РН-0002410 від 09.10.2025 на суму 83297,28 грн разом з ПДВ; ТТН-002410 від 09.10.2025;

- видатковою накладною №РН-0002435 від 10.10.2025 на суму 265957,44 грн разом з ПДВ; ТТН-002435 від 10.10.2025;

- видатковою накладною №РН-0002542 від 22.10.2025 на суму 265456,80 грн разом з ПДВ; ТТН-002542 від 22.10.2025;

- видатковою накладною №РН-0002662 від 04.11.2025 на суму 288168,60 грн разом з ПДВ; ТТН-002662 від 04.11.2025;

- видатковою накладною №РН-0002802 від 17.11.2025 на суму 304824,96 грн разом з ПДВ; ТТН-002802 від 17.11.2025;

- видатковою накладною №РН-0002949 від 01.12.2025 на суму 99936,50 грн разом з ПДВ; ТТН-002949 від 01.12.2025;

- видатковою накладною №РН-0002969 від 03.12.2025 на суму 301654,37 грн разом з ПДВ; ТТН-002969 від 03.12.2025;

- видатковою накладною №РН-0003073 від 12.12.2025 на суму 46959,26 грн разом з ПДВ; ТТН-003073 від 12.12.2025;

- видатковою накладною №РН-0003116 від 18.12.2025 на суму 309562,56 грн разом з ПДВ; ТТН-003116 від 18.12.2025;

- видатковою накладною №РН-0003194 від 26.12.2025 на суму 306634,90 грн разом з ПДВ; ТТН-003194 від 26.12.2025;

- видатковою накладною №РН-0003225 від 29.12.2025 на суму 125557,44 грн разом з ПДВ; ТТН-003225 від 29.12.2025;

- видатковою накладною №РН-0000106 від 16.01.2026 на суму 292024,22 грн разом з ПДВ; ТТН-000106 від 16.01.2026;

- видатковою накладною №РН-0000315 від 12.02.2026 на суму 310501,44 грн разом з ПДВ; ТТН-000315 від 12.02.2026.

За умовами п. 5.1 Договору, оплата проводиться в залежності від виконання постачальником своїх зобов`язань в наступному порядку:

- 5.1.1. при наданні Постачальником Покупцю протягом 5 календарних днів з дати поставки Товару Податкової накладної, яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа «ЗАРЕЄСТРОВАНА В ЄРПН», Покупець оплачує вартість поставленого Товару на умовах відтермінування платежу протягом 60 (шістдесяти) днів з дати, зазначеної у підписаній Сторонами видатковій (товарній) накладній;

- 5.1.2. при наданні Постачальником Покупцю в строк понад 5 календарних днів з дати поставки Товару Податкової накладної, яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа «ЗАРЕЄСТРОВАНА В ЄРПН», Покупець оплачує вартість поставленого Товару на умовах відтермінування платежу протягом 60 (шістдесяти) днів з дати, реєстрації Податкової накладної в ЄРПН.

На виконання умов Договору позивачем з дотриманням умов, передбачених п.5.1.1. Договору, зареєстрував податкові накладні: №134 від 13.09.2025 на суму 296985,50 грн, №142 від 15.09.2025 на суму 189117,83 грн, №189 від 18.09.2025 на суму 287428,20 грн, №82 від 09.10.2025 на суму 83297,28 грн, №90 від 10.10.2025 на суму 265957,44 грн, №196 від 22.10.2025 на суму 265456,80 грн, №16 від 04.11.2025 на суму 288168,60 грн, №143 від 17.11.2025 на суму 304824,96 грн, №2 від 01.12.2025 на суму 99936,50 грн, №22 від 03.12.2025 на суму 301654,37 грн, №109 від 12.12.2025 на суму 46959,26 грн, №163 від 18.12.2025 на суму 309562,56 грн, №243 від 26.12.2025 на суму 306634,90 грн, №261 від 29.12.2025 на суму 125557,44 грн, №93 від 16.01.2026 на суму 292024,22 грн, №76 від 12.02.2026 на суму 310501,44 грн.

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 24.11.2025 по 18.03.2026 ТОВ «КОМФОРТ ХОУМ» оплатило позивачу за поставлені товари кошти на загальну суму 1 852 786,25 грн. При цьому, у призначені платежу відповідач вказував, що оплата проводиться за гофролисти, гофроящики згідно рахунків та договору №1908-25 від 19.08.2025.

Отже, станом на момент подання позову у відповідача утворилась заборгованість з оплати за поставлений товар у розмірі 1 921 281,05 грн.

З метою досудового врегулювання спору 08.04.2026 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за поставлений товар, проте конверт відповідно до накладної Укрпошти №0209078275649 було повернуто відправнику за закінчення встановленого терміну зберігання.

Вказані вище обставини стали підставою звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 1 921 281,05 грн.

Відповідач правом на відзив не скористався та позовні вимоги під час розгляду справи не оспорив.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд визнає Договір поставки № 1908-25 від 19.08.2025 належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

При цьому, судом ураховано, що під час розгляду справи судом не встановлено обставин, що свідчать про неукладеність вказаного правочину або визнання вказаного договору недійсним.

Укладений між сторонами Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного між сторонами договору в позивача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у відповідача прийняти такий товар у обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

З огляду на визначену позивачем підставу позову спірними обставинами в цій справі, які є предметом дослідження, підлягають встановленню та мають значення для правильного вирішення спору, є обставини щодо поставки товару.

Як установлено судом та убачається з наявних у справі доказів, на виконання умов Договору позивач у період з вересня 2025 року по лютий 2026 року передав відповідачу товар на загальну суму 3 774 067,30 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, а також податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 927/986/17 визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги (товару) і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відтак, здійснивши оцінку зібраних у справі доказів на предмет їх вірогідності та належності, суд приходить до висновку, що відповідачем було отримано товар від позивача, проте в порушення умов Договору поставки № 1908-25 від 19.08.2025 його не оплачено, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 921 281,05 грн.

Судом також ураховано, що відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Як установлено судом, позивач у встановленому законом порядку здійснив реєстрацію податкових накладних №134 від 13.09.2025 на суму 296985,50 грн, №142 від 15.09.2025 на суму 189117,83 грн, №189 від 18.09.2025 на суму 287428,20 грн, №82 від 09.10.2025 на суму 83297,28 грн, №90 від 10.10.2025 на суму 265957,44 грн, №196 від 22.10.2025 на суму 265456,80 грн, №16 від 04.11.2025 на суму 288168,60 грн, №143 від 17.11.2025 на суму 304824,96 грн, №2 від 01.12.2025 на суму 99936,50 грн, №22 від 03.12.2025 на суму 301654,37 грн, №109 від 12.12.2025 на суму 46959,26 грн, №163 від 18.12.2025 на суму 309562,56 грн, №243 від 26.12.2025 на суму 306634,90 грн, №261 від 29.12.2025 на суму 125557,44 грн, №93 від 16.01.2026 на суму 292024,22 грн, №76 від 12.02.2026 на суму 310501,44 грн щодо операцій з поставки товару відповідачу.

Серед іншого, відсутні докази звернення відповідача до позивача з претензіями або вимогами щодо невиконання умов Договору в частині поставки обумовленого Договором товару, або не надання первинних бухгалтерських документів щодо здійснених господарських операцій між сторонами.

Відтак, здійснивши оцінку зібраних у справі доказів на предмет їх вірогідності та належності, суд приходить до висновку, що відповідачем було отримано товар від позивача, проте в порушення умов Договору поставки № 1908-25 від 19.08.2025 його повністю не оплачено, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 1 921 281,05 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, виходячи з умов п. 2.2., 3.2. Договору та наявних у справі доказів, строк оплати отриманого відповідачем товару за видатковими накладними на день розгляду справи є таким, що настав.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідачем під час розгляду справи належних і допустимих доказів на спростування обставини, зазначених позивачем, не надано, як і не надано доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання з оплати поставленого товару.

Таким чином, ураховуючи те, що відповідно до умов договору строк оплати отриманого товару настав, а доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 1 921 281,05 грн.

Суд зазначає, що за приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на 302736,74 грн, яка прийнята судом, відтак позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3632,85 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт хоум» (03028, м. Київ, проспект Науки, буд. 3; код ЄДРПОУ 39182454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ" (19501, Черкаська обл., Городищенський район, м. Городище, вул. Чехова, 2; код ЄДРПОУ 35870921) заборгованість у розмірі 1 921 281 грн 05 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 055 грн 37 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути на підставі даного рішення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гофротари "ПРИДНІПРОВСЬКИЙ" (19501, Черкаська обл., Городищенський район, м. Городище, вул. Чехова, 2; код ЄДРПОУ 35870921) судовий збір у розмірі 3632 грн 85 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції № 4017 від 12.05.2026.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано після повернення з відрядження: 21.09.2026.

Суддя А.І. Привалов