Рішення № 139928073, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/15284/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом 1) Приватного підприємства «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (вул. Комунальна, буд. 14а, м. Енергодар, Запорізької обл., 75103; ідентифікаційний код 13633706)

2) Ярового Олега Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (вул. Грушевського, буд. 1, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570)

про визнання рішення незаконним та зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін:

від позивачів: Бережна Ярослава Степанівна

від відповідача: Жарський Ігор Романович

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивачів

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» (далі за текстом - ПП «МВКП «Дея», Позивач) з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (далі за текстом - АТ КБ «Приватбанк», Відповідач) в якому просить суд:

- визнати рішення АТ КБ «Приватбанк» про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту від 31.10.2025 незаконним (безпідставним), таким, що порушує законні права та інтереси ПП «МВКП «Дея» та Ярового Олега Миколайовича ;

- застосувати мораторій до кредитних зобов`язань ПП «МВКП «Дея», які виникли внаслідок укладення позичальником та АТ КБ «Приватбанк» кредитного договору №13633706-КД-1 від 24.05.2021.

В обґрунтування поданої заяви Позивачі зазначають, що відмова Відповідача у застосуванні мораторію є незаконною та не мотивованою, що стало підставою для її оскарження у судовому порядку.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач звертає увагу суду, що наразі відсутні підстави для звернення до суду з позовом у Позивача - 2 оскільки його права та інтереси оскаржуваним рішенням взагалі не порушено.

Натомість відмова Відповідача по суті поданої та розглянутої Банком заяви від 26.09.2025 № 25/1 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі не була задоволена оскільки така заява не відповідає критеріям, передбаченим підпунктами 1-5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2025 позовну заяву ПП «МВКП «Дея» залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: уточненої заяви із приведеним у відповідність процесуальним статусом Ярового Олега Миколайовича ; докази доплати судового збору в розмірі 3 028 грн.

18.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача на усунення недоліків, в якій позивачем також визначено - Ярового Олега Миколайовича (далі за текстом - Яровий О.М. , Позивач-2), а також надано докази доплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.01.2026.

26.12.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

05.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

06.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

20.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача - 1 про долучення доказів до матеріалів справи.

Підготовче засідання 26.01.2026 не відбулося у зв`язку із технічним збоєм в роботі підсистеми відеоконференцзвязку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 підготовче засідання призначено на 02.02.2026.

У підготовчому засіданні 02.02.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі частини 4 статті 177 ГПК України. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 02.02.2026.

У підготовчому засіданні 02.02.2026 судом оголошено перерву до 16.03.2026.

23.02.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Позивача -1.

У підготовчому засіданні 16.03.2026 представником Позивача відкликано заяву про витребування доказів в силу чого таке клопотання не розглядалось судом.

У підготовчому засіданні 16.03.2026 судом закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 27.04.2026.

Судове засідання 27.04.2026 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 судове засідання призначено на 08.06.2026.

Судове засідання 08.06.2026 відкладено на 13.07.2026.

08.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Відповідача.

28.06.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Позивача - 1.

У судовому засіданні 13.07.2026 судом оголошено перерву до 10.08.2026.

Судове засідання 10.08.2026 відкладено на 31.08.2026.

У судовому засіданні 31.08.2026 представник Позивачів просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, у судовому засіданні 31.08.2026 судом відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24.05.2021 між Позивачем (Позичальник) та Відповідачем (Банк, Позикодавець) укладено кредитний договір № 13633706-КД-1, відповідно до умов якого Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту в розмірі 3 019 494, 88 грн на будівництво торгового центру та сплату страхових платежів у випадках та умовах, передбачених пунктами 2.1.5, 2.2.12 цього Договору.

Вказаний кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань (пункт 6.2 кредитного договору).

Термін повернення кредиту 23.05.2026 року (пункт А.3 кредитного договору).

За користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 13 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (пункти А.6, 4.1 кредитного договору), а у випадку порушення Позичальником будь якого зобов`язання - 18 % річних (пункти А.6.1, 4.2 кредитного договору).

Виконання умов вказаного кредитного договору забезпечено:

- договором поруки № 13633706-ДП-1/1 від 24.05.2021, укладеним між Банком та Яровим О.М. , відповідно до якого останній поручився перед Банком за виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором № 13633706-КД-1 від 24.05.2021 з терміном дії до 23.05.2026;

- договором іпотеки № 13633706-ДІ-1/1 від 24.05.2021, укладений між Банком та Яровим О.М. , відповідно до якого в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за кредитним договором № 13633706-КД-1 від 24.05.2021 Яровим О.М. в іпотеку надано майно - об`єкт нерухомого майна: 2171428623125, нежитлова будівля площею 6 024,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно пункту 7 вказаного договору предмет іпотеки належить на праві власності іпотекодавцю.

У позовній заяві Позивач вказує, що після 24.02.2022 всі основні засоби позивачів, в тому числі майно, яке передано в іпотеку за іпотечним договором №13633706-Д-1/1 від 24.05.2021 опинились на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій тимчасово окупованих Російською Федерацією: Запорізька область, м. Енергодар, вулиця Комунальна, будинок, 14а.

21.07.2022 між Позивачем -1 та Відповідачем укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 13633706-КД-1від 24.05.2021, відповідно до умов якого погоджено наступне:

1. Позичальник підтверджує свої зобов`язання перед Банком щодо погашення заборгованості за договором, яка складається з:

суми неповернутого кредиту - 2 217 838, 23 грн;

суми нарахованих до 20.07.2022 та не сплачених Позичальником процентів за користування кредитом - 21 623, 92 гривень.

2. Погашення Позичальником заборгованості за Договором, розмір якої визначено згідно підпункту 1) пункту І. цього Договору про внесення змін, здійснюється наступним чином:

повернення кредиту (погашення заборгованості за кредитом), а також погашення заборгованості за нарахованим та несплаченим процентами за користування кредитом здійснюється в строки/терміни встановлені в Графіку погашення заборгованості, що наведений в Додатку № 1 до цього Договору про внесення змін (що є Додатком № 1 до Договору, з урахуванням змін внесених цим Договором про внесення змін).

З моменту набрання чинності цього Договору про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються Позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено Договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим Договором про внесення змін.

21.07.2022 між Відповідачем та Позивачем-2 укладено договір про внесення змін до договору поруки № 13633706-ДП-1/1 від 24.05.2021, в якому Яровий О.М. засвідчив, що ознайомлений з умовами та змістом кредитного договору (з урахуванням внесених змін) та договорів, що забезпечують його виконання і заперечень щодо них не має, згода на внесення змін до кредитного договору поручителем надано.

З тексту позовної заяви вбачається, що 14.06.2024 АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про солідарне стягнення заборгованості з ПП «МВКП «ДЕЯ» (Позивач-1) та Ярового О.М. (Позивач-2) за кредитним договором №13633706-КД-1 від 24.05.2021 у розмірі 2 533 408,47 грн, з яких 2 125 427,29 грн заборгованості за тілом кредиту та 407 981,18 грн заборгованість за відсотками.

16.10.2024 рішенням Господарського суду Запорізької області (справа № 908/1718/24) зазначений позов задоволено.

06.10.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Частюком В.О. прийнято постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 908/1718/24.

10.08.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» від 27.03.2025.

01.10.2025 Позивач-1 звернувся до Відповідача із заявою від 26.09.2025 № 25/1 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі.

До заяви додано наступні документи: копія кредитного договору від 24.05.2021, копія договору поруки від 24.05.2021 та договору іпотеки від 24.04.2021, копія договору від 21.07.2022 про внесення змін до кредитного договору; копія договору від 21.07.2022 про внесення змін в договір поруки, баланс ПП МВКП «Дея» за 2021 рік, довідка про сукупний річний дохід ПП МВКП «Дея» за звітний 2021 рік, довідка про виплату ПП МВКП «Дея» дивідендів, довідка про частину майна ПП МВКП «Дея», яка знаходиться на окупованій території, копія звіту ПП «Вітал-Профі» про оцінку комплексу нежитлових приміщень від 07.04.2021, копія звіту ПП «Вітал- Профі» про експертно-грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2021, довідка про доходи Ярового О.М. за 2021 рік та за 2024 рік.

Листом від 31.10.2025 № Е.08.0.0.0/4-251031/57818 Банком відмовлено Позивачу-1 у задоволенні заяви про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі.

В обґрунтування відмови Банком зазначено наступне: позичальник не відповідає критеріям, передбаченим підпунктами 1-6 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме: згідно абзац "а" підпункту 3 пункту 23 "не відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства" та абзацу 5 пункту 25 Закону: «сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік».

Зокрема: Визначити сукупний річний дохід позичальника та контрагентів, які входять до групи пов`язаних контрагентів, за зазначені періоди неможливо, оскільки Приватне підприємство «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ» не надало звітність по ТОВ «АРМАНС» (42243490), ФОП Настасюк Павло Васильович (НОМЕР_2), ТОВ «АРТ ПЛАЗ -ЛТД» (22158003), ФОП Яровий Олег Миколайович (НОМЕР_1), ПП «ВЕГА» (13606276), Відокремлений підрозділ громадської організації «Бізнес -Союз «Порада» в м. Енергодар (39353233), ТОВ Гран Енерго Сервіс (45201076), які пов`язані з Приватним підприємством «Мале виробничо-комерційне підприємство «ДЕЯ» (13633706) через Ярового Олега Миколайовича , який є поручителем та засновником /беніфіціарним власником.

Група на 01.01.2024

1. ТОВ «АРМАНС» (42243490)

2. ФОП Настасюк Павло Васильович (НОМЕР_2)

3. ТОВ «АРТ ПЛАЗ -ЛТД» (22158003)

4. ФОП Яровий Олег Миколайович (НОМЕР_1)

5. ПП «ВЕГА» (13606276)

6. Відокремлений підрозділ громадської організації «Бізнес -Союз «Порада» в м. Енергодар (39353233)

7. ТОВ Гран Енерго Сервіс (45201076)

Група на 31.12.2022

1. ТОВ «АРТ ПЛАЗ -ЛТД» (22158003)

2. ФОП Яровий Олег Миколайович (НОМЕР_1)

3. ПП «ВЕГА» (13606276) 6. Відокремлений підрозділ громадської організації «Бізнес -Союз «Порада» в м. Енергодар (39353233)

4. ТОВ Гран Енерго Сервіс (45201076)

Склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів сформовано відповідно до підпункту 8 пункту 5 розділу 1 постанови НБУ № 351 «Про затвердження положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними».

Позивачі вважають безпідставною вказану відмову у застосуванні мораторію Відповідача, виходячи з наступного:

1. Щодо ненадання інформації про доходи пов`язаної особи ФОП Яровий Олег Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_1 ), згідно із главою 5 ЦК України фізична особа підприємець, це фізична особа, яка зареєструвала свою підприємницьку діяльність: «Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом». До заяви про застосування мораторію Позивачем-1 додано відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків фізичної особи - платника податків Ярового Олега Миколайовича за 2021 рік та за 2024 рік. Цей документ містить інформацію про всі отримані доходи та сплачені податки фізичною особою в тому числі щодо доходів та сплачених податків від підприємницької діяльності такої особи. Пункт 23 Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» від 27.03.2025, не передбачено, що задля підтвердження доходів чи відсутності доходу фізичної особи підприємця, необхідно подавати саме звітність ФОП, є тільки вимога підтвердити сукупний річний дохід, що позивачами і зроблено.

2. Щодо ненадання інформації щодо доходів ТОВ «АРТ ПЛАЗ - ЛТД» (код за ЄДППОУ: 22158003) адреса місця реєстрації: 69057, Запорізька область, місто Запоріжжя вул. Апухтіна Дмитра, б. 8А.

Станом на 31.12.2021: Директор Яровий О.М., бенефіціарний власник - Яровий О.М., учасник - Яровий О.М .

Станом на 31.12.2024: Директор Яровий О.М., бенефіціарний власник - Яровий О.М. , учасник - Яровий О.М .

ТОВ «АРТ ПЛАЗ -ЛТД» (код за ЄДППОУ: 22158003) не веде фактичну господарську діяльність, не отримує доходи ще до 2021 року.

Дійсно ТОВ «АРТ ПЛАЗ -ЛТД» (код за ЄДППОУ: 22158003) підпадає під критерій відносини контролю, але, як вже було зазначено, підприємство не веде господарську діяльність не момент укладення кредитного договору. На момент отримання кредиту Позивачем-1, Відповідач не зазначав цю юридичну особу, як пов`язану з позивачами. Відповідачу наявність такої пов`язаної особи не завадила надати кредит в 2021 році.

3. ПП «ВЕГА» (код за ЄДРПОУ: 13606276) адреса місця реєстрації, місце реєстрації АДРЕСА_3 .

Станом на 31.12.2021: Директор Яровий О.М., бенефіціарний власник - Яровий О.М., учасник - Яровий О.М .

Станом на 31.12.2024: Директор Яровий О.М., бенефіціарний власник - Яровий О.М. , учасник - Яровий О.М.

ПП «ВЕГА» (код за ЄДРПОУ: 13606276) не веде фактичну господарську діяльність, не отримує доходи ще до 2021 року. Після 24.02.2022 підприємство не веде фактичну господарську діяльність, всі документи, печатки, електронні ключи залишились на тимчасово окупованій території, доступу до документів Позивач-2 не має. Дійсно ПП «ВЕГА» (код за ЄДППОУ: 13606276) підпадає під критерій відносини контролю, але, як вже було зазначено, підприємство не веде господарську діяльність на момент укладення кредитного договору. На момент отримання кредиту Позивачем-1, Відповідач не зазначав цю юридичну особу, як пов`язану з позивачами. Відповідачу наявність такої пов`язаної особи не завадила надати кредит в 2021 році.

4. Відокремлений підрозділ громадської організації «Бізнес -Союз «Порада» в м. Енергодар (Код за ЄДРПОУ: 39353233) - неприбуткова організація. Місце реєстрації: України м. Енергодар, вулиця Промислова, 1.

Станом на 31.12.2021: Директор Яровий О.М., бенефіціарний власник - Яровий О.М., учасник - Яровий О.М.

Відокремлений підрозділ громадської організації «Бізнес -Союз «Порада» в м. Енергодар (Код за ЄДРПОУ: 39353233) не веде фактичну господарську діяльність, не отримує доходи ще до 2021 року. Після 24.02.2022 підприємство не веде фактичну господарську діяльність, всі документи, печатки, електронні ключи залишились на тимчасово окупованій території, доступу до документів Позивач-2 не має.

На момент отримання кредиту Позивачем Відповідач не зазначав цю юридичну особу, як пов`язану з позивачами.

5. ТОВ «Гран Енерго Сервіс» (код за ЄДРПОУ: 45201076) місце реєстрації: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, б.50.

Станом на 11.11.2024 року Директор: Настасюк Павло Васильович, бінефіціарний власник Настасюк Павло Васильович.

Відомостей, щодо фінансової звітності «ТОВ Гран Енерго Сервіс» станом на 31.12.2021 та станом на 31.12.2024 у позивачів немає і не може бути, позивачі та ТОВ «Гран Енерно Сервіс» не підпадають під критерії, контролю та економічної залежності: які визначено пунктами 9, 10, 11, 12, 13 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яку затверджено Постановою Правління Національного Банку України 28.08.2001 № 368, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032, щодо визначення групи пов`язаних контрагентів.

Відповідач відмову у застосуванні мораторію не вмотивував, за якими саме критеріями було визначено групу пов`язаних осіб позивачів та ТОВ «Гран Енерго Сервіс», ні за відносинами контролю, ні за економічною залежністю.

6. ТОВ «АРМАНС» (код за ЄДРПОУ:42243490) місце реєстрації: 02095, м. Київ, вул. Княжий затон, б. 2/30.

Керівник - Настасюк Павло Васильович.

Відомостей, щодо фінансової звітності ТОВ «АРМАНС»: у позивачів немає і не може бути, Позивачі та ТОВ «АРМАНС» не підпадають під критерії, які визначено пунктами 9,10,11,12,13 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яку затверджено Постановою Правління Національного Банку України 28.08.2001 № 368, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032, щодо визначення групи пов`язаних контрагентів.

Відповідач у відмові у застосуванні мораторію не вмотивував, за якими саме критеріями контролю осіб позивачів та ТОВ «АРМАНС» ні за відносинами контролю, ні за економічною залежністю.

7. ФОП Настасюк Павло Васильович (РНОКПП: НОМЕР_2 ), по-перше, згідно із частиною 1 пункту 5 підпункт 8 Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постанова Правління Національного банку України 30.06.2016 № 351: група пов`язаних контрагентів - боржник - юридична особа та його контрагенти - юридичні особи, ФОП Настасюк Павло Васильович не є юридичною особою, він є саме фізична-особа підприємець, відповідно не може бути групою пов`язаних контрагентів.

По-друге, у позивачів немає і не може бути можливості отримати фінансову звітність ФОП Настасюк Павло Васильович. Позивачі та ФОП Настасюк Павло Васильович не підпадають під критерії, які визначено пунктами 9,10,11,12,13 Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, яку затверджено Постановою Правління Національного Банку України 28.08.2001 № 368, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032, щодо визначення групи пов`язаних контрагентів.

Відповідач у відмові у застосуванні мораторію не вмотивував, за якими саме критеріями контролю та економічної залежності визначено групу пов`язаних осіб ні за відносинами контролю, ні за економічною залежністю щодо кожної юридичної особи, зазначеної вище.

Більш того, все майно, виробничі потужності, об`єкти нерухомого, рухомого майна позивачів залишились на тимчасово окупованих територіях, що і стало підставою неналежного виконання позивачами кредитного договору та договору поруки.

Позивач - 2 Яровий Олег Миколайович, який є директором та бенефіціаром Позивача-1, є інвалідом ІІ групи з складним онкологічним діагнозом, який вимагає постійного контролю: вартісних обстежень і аналізів.

У сукупності викладеного вище, Позивачі вважають, що Відповідач безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні мораторію за їхньою заявою, яке в свою чергу не мотивоване.

Заперечуючи щодо задоволення позову, Відповідач звертає увагу суду на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації Позивача - 1 є тимчасово окупована територія України , а саме: Запорізька область, місто Енергодар.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Ніяких виключень Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» не містить. Ситуації, коли контрагент юридично зареєстрований на тимчасово окупованій території, але має фактичну адресу на підконтрольній території, трактуються аналогічно нікчемними (недійсними), незалежно від того, де фактично знаходиться офіс або здійснюється діяльність.

Відтак, відповідно до позиції Відповідача, проаналізувавши диспозицію норм права пунктів 23-29 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України випливає, що заява позичальника про застосування мораторію та відповідне рішення кредитора, є нічим іншим, як правочином укладеним в письмовій формі, а саме стаття 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Отже, з врахуванням норма права частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в разі прийняття позитивного рішення банком стосовно мораторію за заявою ПП «МВКП «Дея» зареєстрованого на тимчасово окуповані території України, таке рішення, як обов`язкова складова частина письмового правочину є нікчемним.

Що стосується вимог Позивача-2 Відповідач вказує, що диспозиція норми права пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України врегульовує правовідносини з позичальником, який є суб`єктом господарювання, а Позивач-2 Яровий О.М. у даних правовідносинах виступає саме як фізична особа іпотекодавець та не є позичальником, а тим більше суб`єктом господарювання в силу чого АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що Яровий О.М. є неналежним позивачем у даній справі, оскільки не має права та не подавав жодної заяви про застосування мораторію, та стосовно нього 31.10.2025 оскаржуване рішення банком не приймалось, що у своїй сукупності є окремою підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині.

Що стосується відмови Відповідача по суті поданої та розглянутої Банком заяви від 26.09.2025 № 25/1 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі, Відповідач вказує, що аналіз останньої та доданих до неї документів свідчить, що позичальник (Позивач-1) не відповідає критеріям, передбаченим підпунктами 1-5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме:

- виконання зобов`язання за договором кредиту забезпечено іпотекою виключно фізичної особи Ярового Олега Миколайовича , та не відповідає критеріям основних засобів ПП «МВКП «Дея» відповідно до законодавства;

- позичальником не надано як до банку, так як і до позовної заяви підтверджуваних документів, що згідно абзацу 5 пункту 25 Закону: «сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік».

Вищевикладена невідповідність Позивача-1 критеріям, передбаченим підпунктами 1-5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, і було підставою для прийняття 31.10.2025 АТ КБ «Приватбанк» рішення про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту № 13633706-КД-1 від 24.05.2021.

Відтак, Відповідач стверджує, що не порушив жодних прав та охоронюваних законом інтересів Позивачів, а тому відсутні підстави у задоволені позову у даній справі.

Стосовно позовної вимоги про застосування мораторію до кредитних зобов`язань Позивача - 1 то така вимога не є належним способом захисту, оскільки суд не наділений повноваженням приймати рішення про застосування мораторію та втручатись в господарську діяльність кредитора, оскільки згідно наведених вище норм ЦК України таке рішення приймається виключно кредитором (Відповідачем - АТ КБ «ПриватБанк»).

У поданій відповіді на відзив, Позивач - 1 не погоджується з доводами Відповідача, що рішення про надання мораторію за заявою Позивача - 1 є нікчемним оскільки закон, який надає можливість Позивачу звернутись до Відповідача із заявою про застосування мораторію, № 4340-IX від 27.03.2025, прийнято пізніше ніж закон на який посилається Відповідач - № 1207-VII 15.04.2014. Крім того закон № 4340-IX від 27.03.2025 регулює окремий, спеціальний вид суспільних відносин та особливі умови застосування і розповсюджується на окремі суб`єкти, коло яких читко ним визначено, тобто є спеціальним, для спірних відносин і має пріоритет у застосуванні.

Тобто спеціальною нормою Закону України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» законодавець не встановив обмеження чи обов`язок позичальника, спочатку перереєструватись на підконтрольній території України, а потім звертатись до кредитора із відповідною заявою про застосування мораторію.

Право на звернення із відповідною заявою мають вся позичальники, які відповідають вимогами встановленим пункту 23 зазначеного закону.

На теперішній час, Позивач-1 не веде господарської діяльності у зв`язку з тим, що всі виробничі потужності, об`єкти рухомого та нерухомого майна Позивача-1 залишились на тимчасово окупованих територіях, а весь тягар виконання зобов`язань за кредитним договором ліг на фізичну особу- поручителя Ярового Олега Миколайовича , який є безпосереднім учасником правовідносин які склались між Позичальником та Банком щодо виконання зобов`язань за кредитним договором № 13633706-КД-1 від 24.05.2021 та щодо застосування мораторію до кредитних зобов`язань.

Щодо правомірності рішення Відповідача про відмову у застосуванні мораторію «невідповідність договору іпотеки», на що посилається Банк не була зазначена як причина відмови у застосуванні мораторію у його листі від 31.10.2025, а пунктом 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України законодавець не передбачає, що забезпечення іпотекою кредитних зобов`язань може бути зроблено виключно позичальником.

Позивач - 1 зауважує, що Відповідачем а ні в листі від 31.10.2025, яким відмовлено у застосуванні мораторію, а ні у відзиві на позов не мотивовано, за якими саме критеріями контролю та економічної залежності визначено групу пов`язаних осіб позивачів та ФОП Настасюк Павло Васильович, ТОВ «АРМАНС», ТОВ «ГРАН ЕНЕРГО СЕРВІС», ТОВ «ГРІНАГРОЛЕНД» ні за відносинами контролю, ні за економічною залежністю, що були передбачені частиною 1 пункту 5 підпункт 8 Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 30.06.2016 № 351, ані критеріям визначеним в Положенням про порядок і критерії, за якими визначаються пов`язані контрагенти, що входять до групи пов`язаних контрагентів, на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 16.12.2025 № 147.

Викладене Відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив є аналогічним доводам, викладеним у відзиві.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» від 27.03.2025 № 4340-ІХ (набув чинності 10.08.2025) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктами 23-36, які передбачають, зокрема, таке.

Згідно з пунктом 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб`єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану»;

3) виконання зобов`язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або

загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

Відповідно до пункту 24 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

Заява підписується позичальником або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій). Заява в електронній формі підписується відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У заяві зазначаються:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) позичальника (його правонаступника), його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності);

2) повне найменування кредитора, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

3) реквізити та дата укладення договору кредиту (позики);

4) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік; або

загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;

5) загальна сума дивідендів, передбачених підпунктом 6 пункту 23 цього розділу;

6) реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов`язань за договором кредиту (позики);

7) відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов`язання за договором кредиту (позики);

8) відомості щодо майна, передбаченого підпунктом 3 пункту 23 цього розділу, та день набуття цим майном відповідного статусу; оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави, іпотеки; частка такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов`язань за договором кредиту (позики).

До заяви додаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ній.

Позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Пунктом 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.

У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.

Водночас, якщо кредитором прийняте рішення про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 цього розділу тоді кредитор у рішенні про відмову зазначає:

склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів;

критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов`язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв;

розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.

Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.

Отже, з огляду на наведені пункти розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію, а Банк (кредитор) у свою чергу прийняти рішення про застосування мораторію у разі дотримання ним сукупності умов визначених пунктом 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Саме на Банк покладено обов`язок перевірити дотримання позичальником умов визначених у пункті 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

За відсутності необхідної інформації та/або надання недостовірної інформації банк позбавлений можливості здійснити розрахунки відповідності позичальника критеріям (умовам) визначеним підпунктами 1, 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України для прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом вище, Позивач-1 звернувся до Відповідача із заявою від 26.09.2025 № 25/1 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі.

Листом від 31.10.2025 № Е.08.0.0.0/4-251031/57818 Банком відмовлено Позивачу-1 у задоволенні заяви про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі, посилаючись, на те, що позичальник не відповідає критеріям, передбаченим підпунктами 1-6 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме: згідно абзац «а» підпункту 3 пункту 23 «не відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства» та абзацу 5 пункту 25 Закону: «сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік».

Дослідивши доводи Відповідача, викладені у відзиві, суд вважає правомірним рішення про відмову у наданні мораторію з огляду на наступне.

Виконання зобов`язання за кредитним договором забезпечено іпотекою виключно фізичної особи Ярового Олега Миколайовича на підставі укладеного іпотечного договору № 13633706-ДІ-1/1 від 24.05.2021 та не відповідає критеріям основних засобів Позивача- 1, як це визначено абзацом «а» підпункту 3 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік (пункт 14.1.138 ПК України)).

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік (пункт 4 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 № 92).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів використання Позивачем - 1 у господарській діяльності предмету іпотеки - об`єкт нерухомого майна: 2171428623125, нежитлова будівля площею 6 024,6 кв.м., за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Комунальна, буд. 14а, суд погоджується з даним посиланням Відповідача у якості відмови у застосуванні мораторію.

Що стосується невідповідності абзацу 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, судом встановлено, що у відмові від 31.10.2025 № Е.08.0.0.0/4-251031/547818 Відповідачем вказано невідповідність абзацу 5 пункту 25 однак фактично процитовано положення абзацу 5 пункту 23: «сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік».

Підставу відмови та посилання Відповідача саме на абзац 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підтверджено у відзиві на позовну заяву.

Так, згідно абзацу 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що однією з умов для звернення із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту є сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік.

Водночас, як вірно зазначає сторона Відповідача, Позивачем-1 ні до поданої заяви, ні до матеріалів справи не надано доказів, з якого суд міг би встановити сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) та його не перевищення у 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік.

При цьому, Відповідач у своїй відмові зазначив, що склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов`язаних контрагентів сформовано відповідно до підпункту 8 пункту 5 розділу І Постанови НБУ № 351 «Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями», яким визначено, що група пов`язаних контрагентів - боржник - юридична особа та його контрагенти - юридичні особи, що відповідають критеріям, ознакам та іншим вимогам, установленим пунктами 9-13, 17 глави 1 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), щодо визначення такими, що несуть спільний економічний ризик (незалежно від того, чи є такі контрагенти боржника контрагентами банку).

Дослідивши положення пунктів 9-13, 17 глави 1 розділу VI Інструкції № 368, суд зазначає, що положення останньої не містить обов`язковості наявності статусу юридичної особи для визнання її особою пов`язаною з боржником контрагентом, що не виключає можливість включення до такого переліку і фізичної особи, що і здійснено Відповідачем.

Крім того, пунктом 17 вказаної інструкції закріплено перелік суб`єктів господарювання, які Банк не визначає як групу пов`язаних контрагентів, в якому відсутній окремо суб`єкт господарювання - фізична особа підприємець (приватного сектору економіки).

Самостійно Банком визначити сукупний річний дохід позичальника та контрагентів, які входять до групи пов`язаних контрагентів, за зазначені періоди неможливо, оскільки заявником не надано звітність по таким контрагентам.

Посилання Позивачів не нездійснення такими пов`язаними контрагентами господарської діяльності не звільняє від обов`язку надання фінансової звітності для належного розгляду Банком заяви та встановлення підстав застосування мораторію.

Відтак, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що надана Відповідачем відмова у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту від 31.10.2025 є законною та такою, що ґрунтується на наданих Банку документах.

Суд зазначає, що застосування мораторію згідно пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України можливо лише за сукупністю визначених таким пунктом умов, а тому наявність іпотеки щодо нерухомого майна, яке не відповідає критеріям основних засобів є самостійною підставою для відмови у наданні мораторію.

Суд частково погоджується із позицією сторони Позивача щодо відсутності мотивації включення Відповідачем до категорії пов`язаних з Позивачем - 1 осіб - ТОВ «Арманс» та ФОП Настанюк В.В. саме через пов`язаність з особою Ярового О.М., однак зазначене не спростовує правомірність прийнятого Відповідачем рішення в цілому.

Також судом критично сприймається наявність актуального запису про місцезнаходження Позивача-1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_1 , яка входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 та станом на дату звернення до Відповідача із заявою від 26.09.2025 вих № 25/1 характеризувалась як тимчасово окупована Російською Федерацією територія України з 04.03.2022.

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

В силу зазначеного, суд погоджується з доводами Відповідача, що адреса реєстрації боржника на тимчасового окупованій території фактично унеможливлює прийняття позитивного рішення банком стосовно мораторію за заявою кредитора, оскільки такий правочин є нікчемним в силу положень закону.

В сукупності встановленого судом на підставі досліджених доказів, суд не вбачає підстав визнавати рішення Відповідача про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту від 31.10.2025 незаконним, що виключає можливість задоволення такої вимоги Позивача.

Що стосується вимоги про застосування мораторію, суд погоджується з позицією Відповідача щодо неможливості її задоволення оскільки в силу положень пункту 25 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України таке питання має розглядатися саме кредитором (банком) на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів.

Крім того, здійснені судом вище висновки також унеможливлюють застосування мораторію за заявою Позивача від 26.09.2025 № 25/1, у задоволенні якої Відповідачем вже правомірно відмовлено.

Що стосується вимог Позивача-2, суд зазначає, що за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Особа, яка звертається до суду з позовом, повинна довести конкретні факти порушення її прав та інтересів, та підтвердити, що її права та законні інтереси буде захищено та відновлено з допомогою певного способу захисту, визначеного у позові. При цьому порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (подібний висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин (відповідний правовий висновок, зокрема, наведено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20).

Враховуючи предмет даного спору, а також особу кредитора за кредитним договором, який входить до предмету доказування, суд погоджується з позицією Відповідача, що наразі докази порушення Відповідачем прав та інтересів Позивача-2 відсутні оскільки оскаржуване рішення стосується виключно особи боржника, а із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту Позивач-2 не має права звертатися в силу положень пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, що підтверджує відсутність порушеного права останнього.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Позивачем - 1 не доведено незаконності прийнятого Відповідачем рішення про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов`язанням за договором кредиту від 31.10.2025 незаконним (безпідставним) при тому, що питання вирішення останнього належить виключно до компетенції Банку в силу чого позов не підлягає задоволенню

Що стосується вимог Позивача-2 судом відмовлено у задоволенні позову в цій частині з огляду на відсутність порушеного права останнього оскаржуваним рішенням та вирішенням питання щодо можливістю застосування мораторію за кредитним договором.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивачів та їм не відшкодовуються.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного підприємства «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» та Ярового Олега Миколайовича - відмовити.

2. Судові витрати Приватному підприємству «Мале виробничо-комерційне підприємство «Дея» та Яровому Олегу Миколайовичу - не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 22.09.2026

Суддя Антон ПУКАС