Рішення № 139928035, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.09.2026справа № 910/6141/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6141/26

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» (вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 42501985),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України (вул. М. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00013480),

про стягнення 3 010 407,29 грн,

за участю представників:

позивача - Нечаєвої О.О (довіреність від 21.07.2026 №3705-К-О; в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом»);

відповідача - не з`явився;

третьої особи - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» (далі - Товариство) 3 010 407,29 грн заборгованості, яка виникла за укладеним сторонами кредитним договором від 02.09.2024 №42501985-КД-1 (далі - Кредитний договір), з якої: 1 379 444,45 грн заборгованості за тілом кредиту; 251 518,39 грн заборгованості за процентами та 1 379 444,45 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 02.09.2024 Банком і Товариством укладено Кредитний договір, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 3 820 000 грн із терміном повернення 01.09.2027;

- позивачем 03.09.2024 на рахунок Товариства було перераховано кредитні кошти у сумі 3 820 000 грн як оплата за товар згідно з договорами від 23.07.2024 № BX1583XF, № BX1579XF та рахунками від 23.07.2024 № 25, № 26;

- 02.09.2024 сторонами також була укладена додаткова угода № 1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода), відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки;

- Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем (гарант) і Банком було укладено договір від 04.07.2023 № 13110-05/95 про надання державної гарантії на портфельній основі (далі - Договір гарантії), за умовами пункту 6 якого гарант на умовах Договору гарантії та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (Банк) безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у тому числі відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля;

- згідно з пунктом 2.12 Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.10 Додаткової угоди);

- 21.11.2025 Банком на адресу відповідача було надіслано повідомлення-вимогу від 17.11.2025 № 40902HNIBS04Z про сплату заборгованості, в якому зазначалося, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 16.12.2025 строк (01.09.2027), що узгоджений пунктом 5.10 Кредитного договору, буде вважатися таким, що настав 16.12.2025;

- Банком 09.01.2026 було надіслано Міністерству фінансів України (далі - Мінфін) та Банком (агента) вимогу на сплату за гарантією № 344 на суму 1 379 444,45 грн;

- 09.01.2026 позивачем було надіслано повідомлення Товариству про надсилання Мінфіну як гаранту за Кредитним договором, вимоги на сплату за гарантією від 09.01.2026 № 344 відповідно до Договору гарантії;

- Мінфіном 10.02.2026 була перерахована сума сплати за гарантією у сумі 1 379 444,45 грн;

- з урахуванням виплат гарантійних виплат гаранта заборгованість відповідача перед Банком за Кредитним договором станом на 21.05.2026 становить 3 010 407,29 грн, з якої: 1 379 444,45 грн заборгованості за тілом; 251 518,39 грн заборгованості за процентами та 1 379 444,45 грн заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією; станом на 22.05.2026 (дата підписання позову) заборгованість Товариством добровільно не сплачена.

2. Стислий виклад пояснень третьої особи щодо предмета спору

Мінфін 10.06.2026 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, а тому позов Банку має бути задоволений повністю

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.06.2026; залучено до участі у справі Мінфін як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 17.08.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2026.

Представники відповідача і третьої особи у судове засідання 21.09.2026 не з`явилися, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету Товариства; третя особа у поданих суду письмових поясненнях просила суд розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника Мінфіну.

Представниця позивача у судовому засіданні 21.09.2026 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово представниці сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються позивач і третя особа, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представниця позивача виступила з промовою (заключним словом), в якій посилалася на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.09.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 233 ГПК України.

Судом відповідно до вимог статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

02.09.2024 Банком і Товариством (позичальник) було укладено Кредитний договір, за умовами якого позичальнику було надано кредит у сумі 3 820 000 грн (пункт А.2 Кредитного договору) із терміном повернення 01.09.2027 (пункт А.3 Кредитного договору).

Пунктом 6.1 Кредитного договору було визначено, що Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами, та діє до терміну, що зазначений в пункті А.3 Кредитного договору, або до повного виконання зобов`язань сторонами за Кредитним договором, в залежності від того, яка подія настане раніше. Датою укладання Кредитного договору є дата накладення останнього із кваліфікованих електронних підписів сторін Кредитного договору.

Також 02.09.2024 сторонами була укладена Додаткова угода, відповідно до підпункту «а» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, вказаного у пункті А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї Додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно із пунктом 2.1 Додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку, визначених Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 17,81 % річних.

Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 5%;

де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання Додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання Додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки Банк повідомляє протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка позичальника / поручителя / заставодавця та інших зобов`язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон позичальника; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber»; OTP-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR- обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером «Чат Sender», а також за допомогою інших мобільних додатків Банка та інших засобів комунікації.

Якщо Додаткова угода укладена за 15 або менше календарних днів до дати першого щоквартального перегляду розміру базової процентної ставки, в такому випадку при здійсненні такого першого щоквартального перегляду розмір базової процентної ставки на наступний календарний квартал, що слідує за календарним кварталом, в якому укладена Додаткова угода, не змінюється та для такого календарного кварталу застосовується розмір базової процентної ставки, як він був визначений на дату укладення Додаткової угоди, при цьому Банк не направляє позичальнику / поручителю / заставодавцю та іншим зобов`язаним за договором особам повідомлення про розмір базової процентної ставки, що діятиме протягом такого календарного кварталу.

Максимальний розмір базової ставки, який може бути застосований за договором, становить 23 % (двадцять три) річних.

Згідно з пунктом 2.2 Додаткової угоди у випадку прострочення позичальником своїх зобовязань з погашення кредиту і/або процентів в розмірі та порядку, зазначеному в пунктах 2.3, 2.4 і 2.6 Додаткової угоди, позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення від суми простроченої заборгованості за кредитом та в розмірі компенсаційної процентної ставки від суми непростроченої заборгованості за кредитом;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни відповідно до пункту 2.1 Додаткової угоди + 5% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом та в розмірі базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1 Додаткової угоди від суми непростроченої заборгованості за Кредитом;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

Відповідно до пункту 2.3 Додаткової угоди позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов договору за користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 7 відсотків річних.

Строки і розміри погашення кредиту вказані у додатку 1 до Кредитного договору (графік зменшення поточного ліміту).

Для здійснення погашення кредиту та сплати інших платежів за Кредитним договором відповідачу було відкрито рахунок (пункт А.4 Кредитного договору).

Позивачем 03.09.2024 на рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у сумі 3 820 000 грн як оплата за товар згідно з договорами від 23.07.2024 № BX1583XF і № BX1579XF та рахунками від 23.07.2024 № 25 і № 26.

Слід зазначити, що Банком (банк-кредитор) і Міністром фінансів України Марченком С. М. (гарант) 04.07.2023 було укладено Договір гарантії, за умовами пункту 6 якого гарант на умовах Договору гарантії та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (Банка) безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Пунктом 31 Договору гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Згідно з пунктом 35 Договору гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента стосовно перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог:

1) гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору;

2) на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії;

3) загальна сума всіх виплачених банку-кредитору суми сплати за гарантією з урахуванням суми сплати за гарантією, що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії;

4) гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі, є сумою сплати за гарантією, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору;

5) здійснення гарантом виплати згідно з вимогою законодавства на момент здійснення такої виплати.

Відповідно до пункту 38 Договору гарантії у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.

Пунктом 39 Договору гарантії передбачено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до позичальника та на виконання статті 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 Договору гарантії, банк-кредитор, виступаючи на підставі Порядку та Договору гарантії, зобов`язується:

1) застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 45 Договору гарантії за таким проблемним кредитом;

2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмові від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно з пунктом 40 Договору гарантії кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 Договору гарантії), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.

За пунктом 43 Договору гарантії робота зі стягнення з позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку, статті 17 Бюджетного кодексу України та цього договору згідно з внутрішніми правилами та процедурами банку-кредитора.

Відповідно до пункту 2.12 Додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої згідно з пунктом 2.10 Додаткової угоди).

Грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до пункту 2.13 Додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Враховуючи викладене, сторони врегулювали правовідносини щодо стягнення з позичальника на користь Держави грошових коштів, що були сплачені за державною гарантією у зв`язку з порушенням зобов`язання з повернення кредиту.

Товариство свої зобовязання за Кредитним договором виконувало неналежно, у звязку з чим утворилась заборгованість.

Так, 21.11.2025 на адресу відповідача позивач надіслав повідомлення-вимогу від 17.11.2025 № 40902HNIBS04Z про сплату заборгованості, у якому зазначалося, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 16.12.2025 - строк (01.09.2027), що узгоджений пунктом 5.10 Кредитного договору буде вважатися таким, що настав 16.12.2025.

09.01.2026 Банком було надіслано Мінфіну та АТ «Укексімбанк» (агента) вимогу № 344 на сплату за гарантією на суму 1 379 444,45 грн.

Крім того 09.01.2026 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про надсилання Мінфіну, як гаранту за Кредитним договором, вимоги на сплату за гарантією від 09.01.2026 № 344 згідно з Договором гарантії.

10.02.2026 Мінфіном було перераховано 1 379 444,45 грн сплати за гарантією.

З урахуванням гарантійних виплат гаранта заборгованість Товариства перед Банком за Кредитним договором станом на 21.05.2026 становить 3 010 407,29 грн., з яких: 1 379 444,45 грн заборгованості за тілом кредиту; 251 518,39 грн заборгованості за процентами; 1 379 444,45 грн заборгованості відповідача перед державним бюджетом за сплаченою гарантією.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою і другою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини третьої статті 17 Бюджетного кодексу України державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

Згідно з частиною восьмою статті 17 Бюджетного кодексу України у разі виконання державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) гарантійних зобов`язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету або шляхом укладання з такими кредиторами договорів про реструктурування сум, повернення яких гарантовано, у суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою) за кредитами (позиками), залученими під державні (місцеві) гарантії, в обсязі фактичних витрат державного (місцевого) бюджету та/або таких реструктурованих сум, а до держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади) переходять права кредитора та право вимагати від таких суб`єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку, якщо такі права не були передбачені відповідними договорами.

Частиною дев`ятою статті 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Порядок надання державних гарантій на портфельній основі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723.

Вказаний Порядок визначає механізм відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (далі - державні гарантії на портфельній основі), що визначені у додатку, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, процедуру виконання гарантом гарантійних зобов`язань, а також врегулювання простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом здійснено виплати на вимогу банку-кредитора.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

ВИСНОВКИ

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість за кредитом (тіло кредиту) в сумі 1 379 444,45 грн станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з Товариства 1 379 444,45 грн заборгованості за тілом кредиту підлягає задоволенню судом.

Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обовязку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Так, за Договором гарантії гарант надав позивачу право здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. Позичальник, у свою чергу, в пункті 2.13 Додаткової угоди визнав та підтвердив, що Банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості.

Відтак, Банк правомірно пред`явив до Товариства вимогу про стягнення з нього простроченої заборгованості за Кредитним договором на свою користь, у тому числі заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у сумі 1 379 444,45 грн.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача 251 518,39 грн заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користуванням кредитом та період їх нарахування, суд дійшов висновку, що він правильний, а тому стягненню з Товариства підлягає 251 518,39 грн заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» (вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 42501985), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України (вул. М. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008; ідентифікаційний код 00013480), про стягнення 3 010 407,29 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГТС Рітейл Галичина» (вул. Сверстюка Євгена, буд. 11, м. Київ, 02002; ідентифікаційний код 42501985) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 14360570): 1 379 444 (один мільйон триста сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок чотири) грн 45 коп. заборгованості за тілом кредиту; 251 518 (двісті п`ятдесят одну тисячу п`ятсот вісімнадцять) грн 39 коп. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом; 1 379 444 (один мільйон триста сімдесят дев`ять тисяч чотириста сорок чотири) грн 45 коп. заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією і 36 124 (тридцять шість тисяч сто двадцять чотири) грн 89 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.09.2026.

Суддя Оксана Марченко