Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
15.09.2026Справа № 910/3073/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Морозова С.М., при секретарі судового засідання Кот О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Енергетична компанія України", м. Київ
до Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада національної поліції України "Лють", м. Київ
про стягнення 146 462,79 грн, -
За участю представників сторін:
від позивача: Корнієнко А.Г. (адвокат за довіреністю №086/2026 від 11.03.2026 року);
від відповідача: Халупко С.І. (за довіреністю №21/26 від 06.03.2026 року).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
20.03.2026 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" про стягнення з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада національної поліції України "Лють" суми заборгованості в розмірі 142 304,76 грн, суми пені в розмірі 3 842,23 грн, суми 3% річних в розмірі 315,80 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №21/25 від 24.01.2025 року в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії.
Ухвалою від 08.04.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
10.04.2026 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у ній матеріалами.
30.04.2026 до суду від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
13.05.2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що фактичне споживання електричної енергії у грудні 2025 року на 142 304,76 грн перевищило суму договору. Оскільки відповідач є бюджетною організацію, сума оплат по договору не може перевищувати передбачену у ньому загальну суму.
25.05.2026 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач має оплатити фактично спожиту вартість електроенергії, а сума договору є попередньою і не може бути визначена як кінцева сума на майбутнє, оскільки можливе перевищення об`ємів споживання.
Ухвалою від 22.06.2026 року розгляд справи №910/3073/26 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 21.07.2026 року.
В судовому засіданні 21.07.2026 року в справі було оголошено перерву до 15.09.2026 року.
04.08.2026 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що сума сплат по договору не може перевищувати загальну суму договору, оскільки обсяг закупівлі електроенергії є очікуваним та визначений договором.
04.09.2026 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідачем спожито електричну енергію в обсязі, що перевищено погоджений сторонами плановий показник, у зв`язку з чим оплаті підлягає обсяг фактично спожитої електроенергії.
В судовому засіданні 15.09.2026 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
24.01.2025 року між Акціонерним товариством «Енергетична компанія України» (постачальник, позивач) та Департаментом поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада національної поліції України "Лють" (споживач, відповідач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №21/25 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник зобов`язується поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача за кодом ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія, а споживач оплатити постачальнику вартість товару у строки та на умовах, встановлених цим договором.
Очікуваний обсяг закупівлі товару за цим договором визначений у додатку 1 до договору. Зменшення обсягів здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього договору за результатами переговорів сторін (п. 2.2. Договору).
Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені споживачем, зокрема, залежно від потреби споживача з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача відповідно до показників кошторису. Про зміну обсягу закупівлі товару споживач повідомляє постачальника шляхом надсилання на його адресу або вручення уповноваженому представнику постачальника відповідного письмового повідомлення.
Строк постачання товару за договором з 01.02.2025 до 31.12.2025 (включно) (п. 3.1. Договору).
Місце постачання товару (найменування, фактичні адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єктів споживача) визначено у додатку 1 до цього договору (п. 3.2. Договору).
Обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та інших нормативно-правових актів (п. 3.3. Договору).
Загальна вартість товару (сума договору) становить 9 626 083,11 грн, у тому числі ПДВ 1 604 347,19 грн та визначена у додатку 2 до цього договору (п. 5.1. Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 24.01.2025 до Договору).
Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у додатку 2 до цього договору та розрахована відповідно до додатку 3 до цього договору. Ціна за одиницю товару за договором включає вартість послуг операторів системи розподілу та передачі, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, та визначена з урахуванням витрат постачальника на пересилання документів, сплату митних тарифів, податків, зборів та платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв`язку з виконанням цього договору (п. 5.2. Договору).
Ціна цього Договору може бути змінена за згодою сторін у випадках, передбачених законодавством. (п. 5.4. Договору).
Обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який відповідно до п. 2.3.13. ПРРЕЕ становить 1 (один) календарний місяць. Обсяг спожитого протягом розрахункового періоду товару визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Розрахунковою датою (кінцем попереднього та початком наступного розрахункового періоду) є 1 число кожного календарного місяця. Вартість товару за розрахунковий період визначається як добуток ціни за одиницю товару, визначену у додатку 2 до цього договору та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду товару (п.5.5. Договору).
Відповідно до п. 5.7. Договору оплата споживачем товару здійснюється за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку на підставі акта приймання-передачі електричної енергії (далі - акт) протягом 10 робочих днів з дати підписання акта, який формується постачальником відповідно до п.4.14 та п.4.31 ПРРЕЕ, із додатком до нього - розрахунком ціни за одиницю електричної енергії у розрахунковому періоді.
Згідно п. 5.19. Договору датою виконання зобов`язань споживача щодо сплати за спожитий товар вважається дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на спецрахунок постачальника.
Відповідно до п. 6.2. Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитого товару згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 8.4. Договору за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 13.1. Договору договір набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року включно, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання.
Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов укладеного між сторонами Договору, у період його дії, позивач поставив відповідачу електричну енергію в загальному обсязі 1 298 835,00 кВт*год на суму 9 768 387,87 грн.
Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року від 31.12.2025 року на суму 846 641,47 грн по обсягу споживання в розмірі 87717,269 кВт/год.
Згідно корегувального акту від 07.01.2026 до акту постачання-прийняття електричної енергії за грудень 2025 року у грудні місяці 2025 року загальний обсяг фактичного постачання склав 109 311,000 кВт/год на загальну суму 988 946,23 грн.
Зазначений акт з боку відповідача не підписаний.
Відповідно до даних ДТЕК Одеські електромережі, ДТЕК Київські електромережі, Полтаваобленерго, ДТЕК Київські регіональні електромережі, Житомиробленерго, ДТЕК Донецькі електромережі, ДТЕК Дніпровські електромережі фактичний обсяг споживання електричної енергії по особовому рахунку відповідача у грудні 2025 року склав 109311,000 кВт/год, що підтверджується відповідними листами.
Водночас, відповідачем, за грудень 2025 року, було сплачено за поставлену електричну енергію суму в розмірі 846 641,47 грн.
Отже, різниця між обсягами фактично спожитої та оплаченої відповідачем електроенергії у грудні 2025 року становить суму в розмірі 142 304,76 грн.
Отже, за розрахунками наведеними у позові, розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становить 142 304,76 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом. Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 3 842,23 грн та суму 3% річних в розмірі 315,80 грн.
Згідно преамбули Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) останній визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частинами 1 - 6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).
Відповідно до п.3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".
Відповідно до Законів України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та "Про ринок електричної енергії" Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія України" (позивач) є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, згідно з постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №691.
Як встановлено судом, 24.01.2025 між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №21/25, який є встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (п. 1.1. Договору).
Укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (чинного станом на моменту укладення Договору) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Згідно із частинами 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.
Як вже вказувалося судом, згідно п. 2.2. Договору очікуваний обсяг закупівлі товару за цим договором визначено у додатку №1 до цього договору.
У додатку №1 до договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 24.01.2025 року) сторони погодили очікувані обсяги закупівлі електричної енергії, які становлять з 01.01.2025 по 31.12.2025 (включно) 1 211 020 кВт/год на суму 9 626 083,11 грн з ПДВ.
Відповідно до п. 5.7. Договору оплата споживачем товару здійснюється за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку на підставі акта приймання-передачі електричної енергії (далі - акт) протягом 10 робочих днів з дати підписання акта, який формується постачальником відповідно до п.4.14 та п.4.31 ПРРЕЕ, із додатком до нього - розрахунком ціни за одиницю електричної енергії у розрахунковому періоді.
Згідно з п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку АКО в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (ККОЕЕ).
Пунктами 8.6.1, 8.6.2 ККОЕЕ встановлено, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
За умовами п.8.6.9 ККОЕЕ у разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.
Відповідно до п.8.6.15 ККОЕЕ дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та у розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.
Згідно з п.9.14.1 ККОЕЕ АКО має передавати адміністратору розрахунків та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.
Згідно з 12.4.4 ККОЕЕ до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Дата-хаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ППКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.
Відповідно до даних оператора системи розподілу, обсяг фактичного споживання електричної енергії відповідачем за 2025 рік склав 1 298 835 кВт*год.
На підставі зазначених даних, позивач провів нарахування за спожиту відповідачем електроенергію відповідно до вимог ПРРЕЕ. При цьому, надані ОСР сертифіковані дані комерційного обліку є обов`язковими для постачальника та споживача.
Щодо актів приймання-передачі електричної енергії, то сторони у п. 5.7. Договору узгодили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару та загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.
На підставі сертифікованих даних комерційного обліку, позивачем було складено, зокрема, акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року від 31.12.2025 року на суму 846 641,47 грн по обсягу споживання в розмірі 87717,269 кВт/год.
Згідно корегувального акту від 07.01.2026 до акту постачання-прийняття електричної енергії за грудень 2025 року у грудні місяці 2025 року загальний обсяг фактичного постачання склав 109 311,000 кВт/год на загальну суму 988 946,23 грн.
Зазначений акт коригування відповідачем не підписано. Втім, заперечень щодо факту отримання та обсягів поставленої позивачем та спожитої відповідачем електроенергії за спірний розрахунковий період матеріали справи не містять.
Отже підписаний сторонами акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2025 року від 31.12.2025 та корегувального акту від 07.01.2026, підписаний в односторонньому порядку позивачем, є такими, що погоджені сторонами та підтверджують постачання позивачем електричної енергії відповідачу у визначених в актах обсягах.
Частиною 3 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.
Згідно з ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідач, відповідно до п.п.6.2. Договору, зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.7. Договору оплата споживачем товару здійснюється за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку на підставі акта приймання-передачі електричної енергії (далі - акт) протягом 10 робочих днів з дати підписання акта, який формується постачальником відповідно до п.4.14 та п.4.31 ПРРЕЕ, із додатком до нього - розрахунком ціни за одиницю електричної енергії у розрахунковому періоді.
Погоджені та сертифіковані обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у загальному розмірі 1 298 835 кВт*год на загальну суму 9 768 387,87 грн, оплачені відповідачем частково на суму 9 626 083,11 грн, а отже розмір заборгованості становить 142 304,76 грн.
Однак відповідач свої зобов`язання щодо сплати позивачу як постачальнику електричної енергії грошових коштів в сумі 142 304,76 грн не виконав, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі вартості фактично спожитої в грудні 2025 року електричної енергії, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо заперечень відповідача з посиланням на неможливість зміни сторонами істотних умов договору, зокрема, збільшення суми закупівлі, зважаючи на приписи Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає наступне.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п.6 ч.1 Закону України "Про публічні закупівлі").
Як встановлено судом, спірний Договір був укладений між сторонами за результатами проведення процедури закупівлі, відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" та з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а відтак правовідносини між сторонами регулюються також приписами вказаного Закону, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з п.3 ч.1 ст.2, ч.1 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей закон застосовується до замовників, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень.
Згідно з ч. 10 ст. 3 вищевказаного Закону України "Про публічні закупівлі" забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Частиною 4 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених в ч.5 ст.41 вищевказаного Закону, зокрема, у разі зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Положення аналогічного змісту закріплені також у п.13.3 договору.
Крім цього, згідно з п. 5.4. Договору ціна цього Договору може бути змінена за згодою сторін у випадках, передбачених законодавством.
В той же час, положеннями п. 5.7. Договору визначено, що оплата споживачем товару здійснюється за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку на підставі акта приймання-передачі електричної енергії.
При цьому, наявний в матеріалах справи коригувальний акт від 07.01.2026 свідчить не про неправомірне збільшення позивачем обсягу постачання електричної енергії, а про перевищення обсягів споживання відповідачем.
Згідно п.1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п.4.3 ПРРЕЕ).
Наразі, як встановлено судом та зазначалось вище, фактичне прийняття відповідачем, як споживачем електричної енергії, у спірному обсязі, згідно корегувального акту від 07.01.2026, не заперечено останнім відповідними доказами.
За приписами ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до п.4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:
1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;
3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
Крім того, обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць (п.2.3.13 ПРРЕЕ).
Аналогічний розрахунковий період передбачений умовами п. 5.5. Договору, згідно якого обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який становить 1 (один) календарний місяць.
В свою чергу, суд зазначає, що одними із загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 Цивільного кодексу України, є справедливість, добросовісність та розумність. Водночас вказані принципи є і принципами зобов`язального права, наведеними в ст. 509 Цивільного кодексу України.
Цивільні правовідносини, що виникли між сторонами на підставі укладеного між ними договору та під час його реалізації покладають зобов`язання на позивача як постачальника електричної енергії, так і на відповідача як споживача, в тому числі в частині прийняття та споживання електричної енергії у передбачених договором обсягах, з подальшою їх оплатою, в тому числі у випадку перевищення договірних спожитих обсягів.
При цьому п.5.5.5 ПРРЕЕ передбачено обов`язки споживача електричної енергії, серед яких, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів), сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів та за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору.
Отже, за висновками суду, споживання відповідачем електричної енергії понад договірну величину, узгоджену сторонами в договорі, укладеного на підставі, в т.ч. положень Закону України "Про публічні закупівлі", враховуючи передбачені ст.ст. 3, 509 Цивільного кодексу України загальні принципи зобов`язальних правовідносин, не звільняє відповідача як споживача електричної енергії від зобов`язання з оплати спожитого у спірному періоді обсягу такої електричної енергії, тобто відповідач повинен здійснювати оплату за фактично спожиту за договором електричну енергію протягом розрахункового періоду.
Враховуючи наведене вище, суд відхиляє наведені відповідачем у відзиві на позов заперечення, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 142 304,76 грн підлягають задоволенню.
Крім того, зважаючи на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором, позивач також просив суд стягнути із відповідача 3 842,23 грн пені, нарахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ на відповідні прострочені суми основного боргу у період з 21.06.2026 року по 19.03.2026 року згідно з наданим позивачем розрахунком.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Положеннями статті 216 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.
Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 8.4. Договору за прострочення строків оплати споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 3 842,23 грн, суд вважає його таким, що повністю відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору, у зв`язку з чим позовна заява в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3 842,23 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 315,80 грн, нарахованих за загальний період прострочення виконання грошового зобов`язання з 21.02.2026 по 19.03.2026.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок фінансових витрат повністю відповідає приписам чинного законодавства та положенням Договору, у зв`язку з чим позовна заява в цій частині є обґрунтованою, підлягає задоволенню, а до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 3% річних в розмірі 315,80 грн.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, а тому, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основної заборгованості в розмірі 142 304,76 грн, сума пені в розмірі 3 842,23 грн та сума 3% річних в розмірі 315,80 грн.
Судовий збір, у розмірі 2 662,40 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Департаменту поліції особливого призначення "Об`єднана штурмова бригада національної поліції України "Лють" (код ЄДРПОУ 45013109, адреса: 04075, м. Київ, вул. Максименка Федора, 21) на користь Акціонерного товариства "Енергетична компанія України" (код ЄДРПОУ 32984271, адреса: 01001, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8) суму основної заборгованості в розмірі 142 304,76 грн (сто сорок дві тисячі тристта чотири гривні 76 копійок), суму пені в розмірі 3 842,23 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 23 копійки), суму 3% річних в розмірі 315,80 грн (триста п`ятнадцять гривень 80 копійок) та суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене 21.09.2026 року.
Суддя С. МОРОЗОВ
Судове рішення № 139928025, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/3073/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: