Ухвала суду № 139927997, 16.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.09.2026Справа № 910/11452/25Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Акціонерного товариства Гарантований покупець

про відстрочення виконання рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Городище-Пустоварівська аграрна компанія

до Акціонерного товариства Гарантований покупець

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго

про стягнення 99 593 199,20 грн,

Представники сторін:

Від позивача: Порхун О.П.

Від відповідача: Кулибаба В.О.

Від третьої особи: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Городище-Пустоварівська аграрна компанія до Державного підприємства Гарантований покупець (замінено на правонаступника - Акціонерне товариство Гарантований покупець) про стягнення 103 081 606,45 грн, з яких: 74 411 528,22 грн основної заборгованості, 6 478 000,56 грн 3% річних та 22 192 077,67 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 15521/01 від 31.08.2018, в частині здійснення своєчасного розрахунку за відпущену позивачем електроенергію протягом лютого грудня 2022 року.

Під час розгляду даної справи позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 74 411 528,22 грн основної заборгованості, 5 695 840,95 грн 3% річних та 19 485 830,03 грн інфляційних втрат, яку прийнято судом до розгляду та вирішено спір з урахуванням вказаної заяви.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі № 910/11452/25 позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з Державного підприємства Гарантований покупець (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Городище-Пустоварівська аграрна компанія (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) 74 411 528,22 грн основного боргу, 19 336 930,84 грн інфляційних втрат, 5 693 698,60 грн 3% річних та 847 840,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства Гарантований Покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 в частині стягнення 19 336 930,84 грн інфляційних втрат та 5 693 698,60 грн 3% річних скасовано, прийнято у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Городище-Пустоварівська аграрна компанія (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) про стягнення з Акціонерного товариства Гарантований Покупець (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) задоволено частково, ухвалено стягнути 3% річних у сумі 5 679 441,74 грн. та 19 108 009,69 грн. інфляційних втрат, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Гарантований Покупець (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Городище-Пустоварівська аграрна компанія (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) 74 411 528,22 грн основного боргу, 19 108 009,69 грн. інфляційних втрат, 5 679 441,74 грн. 3% річних та 845 766,67 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити..

Також даною постановою ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Городище-Пустоварівська аграрна компанія (вул. Центральна, 51, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, Київська обл., 09310) на користь Акціонерного товариства Гарантований Покупець (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3 109,99 грн.

07.08.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 у справі № 910/11452/25 видано відповідні накази.

Водночас, 05.08.2026 до суду від Акціонерного товариства Гарантований покупець надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі № 910/11452/25 на строк один рік з моменту ухвалення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства Гарантований покупець про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі № 910/11452/25 призначено на 16.09.2026.

18.08.2026 від позивача у даній справі до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення.

В судовому засіданні 16.09.2026 представник відповідача подану заяву підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував із підстав викладених в письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Гарантований покупець про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі № 910/11452/25, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відстрочення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Відстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом встановлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство Гарантований покупець посилається на те, що його платежі залежать від оплати НЕК Укренерго послуги гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується НКРЕКП. Проте, у зв`язку з несплатою НЕК Укренерго вартості послуги та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за зеленим тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця.

При цьому, заявник наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази завдання збитків позивачу внаслідок неповної оплати послуги у спірному періоді, тоді як фінансування діяльності гарантованого покупця здійснюється лише у межах кошторису, затвердженого Регулятором.

Крім того, заявник (боржник) зазначає, що у зв`язку із здійсненням збройної агресії російською федерацією проти України запроваджено воєнний стан. При цьому, сплата позивачу грошових коштів на виконання рішення суду в надзвичайно складних умовах воєнного часу ще більше ускладнить ситуацію на ринку електричної енергії та призведе до недоотримання багатьма учасниками ринку коштів та як наслідок неможливості здійснення ними господарської діяльності в критичній сфері інфраструктури.

З урахуванням викладеного, з метою належного виконання рішення суду боржник просить суд відстрочити виконання рішення на 1 рік з моменту ухвалення рішення.

Оцінивши обґрунтування заявника, суд дійшов висновку, що наведені доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, судом враховано долучені позивачем до матеріалів справи докази пошкодження виробничого об`єкту позивача внаслідок ворожого обстрілу у ніч з 06 на 07 червня 2026 року, внаслідок чого було знищено та пошкоджено виробниче обладнання, що належить позивачу і як наслідок, було повністю зупинено експлуатацію одного з комплексів позивача.

Вказане підтверджує те, що внаслідок введення воєнного стану негативні наслідки поширюють свою дію як на позивача, так і відповідача.

До того ж, введення в Україні воєнного стану не є автоматичною підставою для надання відповідачу відстрочки у виконанні рішення суду, оскільки особа, яка посилається на такі обставини має належним чином підтвердити як саме воєнний стан впливає на неможливість своєчасного виконання рішення суду, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи у сукупності, суд дійшов висновку, що перелічені боржником обставини не є виключними, а тому суд відмовляє Акціонерному товариству Гарантований покупець у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Гарантований покупець про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2026 у справі №910/11452/25 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у порядку та строки, визначені 256-257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 22.09.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко