Ухвала суду № 139927924, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.09.2026Справа № 910/11652/26Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, повернення (витребування) частки та визначення розміру частки у статутному капіталі товариства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач), у якому просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс», код за ЄДРПОУ 36899502, від 22.06.2026;

- повернути (витребувати) у ОСОБА_2 частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс», код за ЄДРПОУ 36899502, розмір якої становить 50 %, що становить 5 190 000,00 грн статутного капіталу товариства;

- визначити частку ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс», код за ЄДРПОУ 36899502, у розмірі 50 %, що становить 5 190 000,00 грн статутного капіталу товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026, у частині повної оплати вартості придбаної частки, що, на думку позивача, є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання і повернення позивачу відчуженої частки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та наводить відповідне правове і фактичне обґрунтування необхідності в його судовому захисті.

Звертаючись до суду і реалізуючи принцип диспозитивності господарського судового процесу, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Зі свого боку суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінку заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснює суд, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та підстав (юридичних фактів і чинного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі №233/4365/18 зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально [див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі №9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі №766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі №750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі №462/5368/16-ц (пункти 4, 36)].

Отже, предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки, резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Як убачається із прохальної частини позовної заяви, позивач одночасно просить суд «повернути (витребувати)» у відповідача частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» у розмірі 50 %, а також окремо «визначити» частку позивача у статутному капіталі вказаного товариства у розмірі 50 %.

Разом із тим, формулювання позовної вимоги як «повернути (витребувати)» не дає можливості однозначно встановити, який саме спосіб судового захисту обрано позивачем, оскільки повернення частки у зв`язку з розірванням договору та витребування частки з володіння іншої особи є різними за своїм юридичним змістом правовими конструкціями.

Крім того, зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити співвідношення другої та третьої заявлених позивачем вимог, а саме: чи вимога про визначення частки ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» у розмірі 50 % заявлена як самостійна матеріально-правова вимога, щодо якої позивач просить суд застосувати окремий спосіб захисту, чи зазначене формулювання відображає правовий результат, якого позивач прагне досягнути внаслідок задоволення вимоги про повернення (витребування) спірної частки.

При цьому відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Визначення предмета та підстав позову є правом позивача, натомість суд не вправі самостійно формулювати замість позивача матеріально-правову вимогу, з якою останній звертається за судовим захистом.

За таких обставин прохальна частина позовної заяви не містить достатньо чіткого та однозначного визначення предмета заявлених вимог у частині способу захисту щодо спірної частки та співвідношення вимог про повернення (витребування) частки і визначення частки позивача у статутному капіталі товариства.

Отже, позивачу необхідно надати заяву з уточненням прохальної частини позову, у якій чітко та однозначно визначити спосіб захисту, який позивач просить суд застосувати щодо спірної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс», усунувши альтернативне формулювання «повернути (витребувати)», а також зазначити, чи є вимога про визначення частки ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства у розмірі 50 % самостійною позовною вимогою чи правовим результатом задоволення іншої заявленої вимоги.

Крім цього, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026 ним було відчужено на користь відповідача частку у статутному капіталі товариства у розмірі 50 %, вартістю 5 190 000,00 грн.

При цьому позивач зазначає, що відповідачем не виконано умови договору в частині оплати вартості відчуженої частки, та вказує, що кошти від відповідача не надходили ані на рахунки позивача, ані у готівковій формі.

Разом із тим, надалі у позовній заяві позивач зазначає, що, перебуваючи з відповідачем у довірливих відносинах, сторони домовились про передачу коштів за продану частку статутного капіталу готівкою, у зв`язку з чим на зворотній стороні договору нотували передачу готівкових коштів під особистими підписами.

Так, позивач стверджує, що відповідачем фактично передано йому готівкові кошти в загальному розмірі 2 500 000,00 грн, а саме: 22.06.2026 - 1 750 000,00 грн та 25.06.2026 - 750 000,00 грн.

Таким чином, позовна заява містить суперечливе викладення обставин щодо виконання відповідачем свого грошового зобов`язання за договором, оскільки позивач одночасно зазначає про ненадходження від відповідача будь-яких грошових коштів, у тому числі у готівковій формі, та про фактичне отримання від відповідача готівкових коштів у розмірі 2 500 000,00 грн.

Водночас обставини щодо здійснених відповідачем розрахунків, розміру фактично сплаченої та несплаченої вартості частки мають безпосереднє значення для визначення фактичних підстав заявлених вимог, оскільки саме неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо оплати вартості відчуженої частки визначено позивачем як істотне порушення умов договору та підставу для його розірвання.

За таких обставин зі змісту позовної заяви неможливо однозначно встановити викладені позивачем фактичні обставини виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором, зокрема розмір фактично сплаченої та несплаченої частини вартості відчуженої частки.

Отже, позивачу необхідно надати письмові пояснення з чітким викладенням обставин щодо здійснення відповідачем розрахунків за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026, із зазначенням суми фактично отриманих позивачем грошових коштів, дат та способу їх отримання, розміру несплаченої частини вартості відчуженої частки, а також доказів, якими підтверджуються відповідні обставини.

Крім цього, відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою за їх наявності; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до положень ст. 13 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Як зазначено судом вище, позивач в обґрунтування факту часткової оплати відповідачем вартості придбаної частки посилається на те, що сторони на зворотній стороні договору купівлі-продажу частки нотували передачу готівкових коштів під особистими підписами.

Водночас до поданої на розгляд суду позовної заяви додано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026, яка не містить зворотної сторони з відповідними записами щодо передачі грошових коштів.

З переліку додатків до позовної заяви та фактично поданих до суду матеріалів убачається, що позивачем додано лише доказ сплати судового збору, копію договору купівлі-продажу частки та копію акта приймання-передачі частки.

Таким чином, позивачем не долучено до позовної заяви доказ, на який він безпосередньо посилається на підтвердження фактичного розміру здійсненої відповідачем оплати та залишку несплаченої вартості відчуженої частки.

Отже, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026 із відтворенням його зворотної сторони, на якій, за твердженнями позивача, містяться записи щодо передачі відповідачем готівкових коштів, або надати письмові пояснення щодо причин неможливості подання такого доказу.

Також, відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

При цьому згідно з ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, як убачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, надано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026 та копію акта приймання-передачі частки від 22.06.2026.

Водночас вказані копії письмових доказів не засвідчені позивачем у встановленому ст. 91 Господарського процесуального кодексу України порядку, оскільки не містять підпису позивача на підтвердження відповідності таких копій їх оригіналам із зазначенням дати такого засвідчення. При цьому наявні на документах підписи сторін та нотаріальні посвідчувальні написи є реквізитами відповідних оригіналів документів та не підтверджують відповідність поданих до суду копій їх оригіналам.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначений недолік шляхом надання суду належним чином засвідчених копій договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс» від 22.06.2026 та акта приймання-передачі частки від 22.06.2026.

Крім цього, пунктом 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач до подання позовної заяви зобов`язаний надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначено про відсутність у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Водночас доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем до матеріалів позовної заяви не додано.

Отже, позивачу необхідно надати суду належні докази направлення ОСОБА_2 копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Крім цього, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, а у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в установлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3 328, 00 гривні.

Згідно із п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви юридичною особою немайнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 прожиткового мінімуму та майнового характеру в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2025 у справі № 911/804/20, посилаючись також на висновки, викладені у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21, зазначив, що: «заявлена у цій справі позовна вимога про витребування частки у статутному капіталі товариства з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру», у зв`язку з чим ціна позову за такою вимогою визначається вартістю спірного майна.

При цьому у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21 Верховний Суд дійшов висновку, що: «позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки має вартісне грошове вираження», та у зв`язку з цим погодився з висновком про майновий характер такої вимоги.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем визначено ціну позову у розмірі 5 190 000,00 грн, що відповідає зазначеній позивачем вартості спірної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Стеро Альянс».

Отже, за заявлену позивачем вимогу майнового характеру щодо спірної частки у статутному капіталі вартістю 5 190 000,00 грн судовий збір становить 77 850,00 грн (5 190 000,00 грн х 1,5 %).

Крім того, за заявлену позивачем вимогу немайнового характеру про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 22.06.2026 судовий збір становить 3 328,00 грн.

Таким чином, за заявлені у позовній заяві вимоги позивач мав сплатити судовий збір щонайменше у загальному розмірі 81 178,00 грн.

Водночас до позовної заяви позивачем додано квитанцію від 01.09.2026 про сплату судового збору лише у розмірі 3 328,00 грн.

З огляду на заявлену вимогу майнового характеру, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 77 850, 00 грн (81 178,00 грн - 3 328,00 грн).

Отже, на усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати суду докази доплати судового збору у розмірі 77 850,00 грн, а у разі уточнення позовних вимог таким чином, що вимога про визначення частки у статутному капіталі товариства заявлятиметься як окрема самостійна вимога, - надати докази сплати судового збору з урахуванням остаточно визначених позивачем кількості та характеру позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань