Рішення № 139927767, 22.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.09.2026Справа № 910/13005/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/13005/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» (вул. Дальницька, буд. 1, смт. Овідіополь, Одеська обл, 67801; ідентифікаційний код 36851672)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 52 939 046, 74 грн.,

Представник сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» (далі за текстом - ТОВ «Овід Вінд», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за текстом - ДП «Гарантований покупець», Відповідач), в якому Позивач просить суд стягнути з Відповідача 32 454 390,24 грн - основної заборгованості, 4 144 272,95 грн - 3% річних та 16 340 383,55 грн - інфляційні втрати за договором № 15398/01 від 02.08.2018 в редакції Додаткової угоди № 830/01/21 з подальшими редакціями за поставлену електроенергію.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 910/13005/25 позов задоволено часткового, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Овід Вінд» основний борг - 32 454 390 грн 24 коп, 3 % річних - 4 135 726 грн 04 коп, інфляційні втрати - 16 340 383 грн 55 коп, судовий збір - 793 957 грн 60 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Також вказаним рішенням визначено, що органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 910/13005/25 здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 32 454 390, 24 грн, яка підлягає стягненню з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Овід Вінд», з 16.10.2025 до моменту виконання вказаного рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 у справі № 910/13005/25 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 910/13005/25 задоволено частково, стягнуто з ДП «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Овід Вінд» 15 000 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

22.09.2026 Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання рішення суду від 02.02.2026 та додаткової постанови від 02.09.2026.

Також судом встановлено, що в матеріалах справи наявна нерозглянута заява Позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, зареєстрована канцелярією суду 10.02.2026.

Пунктом 3 статті 244 ГПК України закріплено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України закріплено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що Позивачем звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у визначений законом строк в силу чого така заява підлягає розгляду.

Позивачем у якості доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу до справи надано наступні докази:

- ордер серії АІ № 2028179 від 17.10.2025;

- договір про надання правової допомоги та юридичних послуг № NBLA-0006-25 від 28.04.2025, пунктом 3 якого визначено, що вартість послуг, що має бути сплачена клієнтом визначається як сума гонорарів та витрат. Гонорари розраховуються шляхом множення кількості годин, витрачених адвокатами/юристами та іншим юридичним персоналом фірми;

- спеціальні умови № 2 від 01.10.2025 до договору про надання правової допомоги та юридичних послуг № NBLA-0006-25 від 28.04.2025, пунктом 6.1 сторонами погоджено погодинні ставки за надання адвокатом правничої допомоги;

- рахунок № 0625-22 від 10.11.2025 на суму 325 376, 92 грн з додатковою інформацією до нього;

- акт від 11.11.2025 № 5-06/25 прийому - передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг № NBLA-0006-25 від 28.04.2025 на суму 396 583, 42 грн;

- платіжна інструкція № 813 від 20.11.2025 на суму 325 376, 92 грн;

- рахунок № 0625-27 від 08.12.2025 на суму 173 838, 16 грн з додатковою інформацією до нього;

- акт від 08.12.2025 № 6-06/25 прийому - передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг № NBLA-0006-25 від 28.04.2025 на суму 227 733, 16 грн;

- платіжна інструкція № 859 від 09.12.2025 на суму 173 813, 16 грн;

- рахунок № 0625-33 від 31.12.2025 на суму 109 883, 73 грн з додатковою інформацією до нього;

- акт від 31.12.2025 № 7-06/25 прийому - передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг № NBLA-0006-25 від 28.04.2025 на суму 159 939, 66 грн.

Посилаючись на вказані вище докази, Позивач просить суд покласти на Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 733 513, 56 грн.

Із наданих суду заперечень Відповідача щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що останні є надмірними, такими, що явно не відповідають критерію реальності та розумності, вказаний розмір витрат є безпрецендентним в спорах у сфері енергетики в цілому, відповідно Відповідач категорично не погоджується із заявленими витратами, з огляду на наступне:

- часткове задоволення позову є підставою пропорційного зменшення заявлених до відшкодування витрат;

- в позовній заяві ТОВ «Овід Вінд» зазначило що планує понести витрати на правничу допомогу у сумі 590 000 грн за розгляд справи в суді І інстанції, тоді як в розрахунку, заявленому до відшкодування в заяві сума становить 733 513, 56 грн;

- надані Позивачем рахунки є штучно збільшені шляхом надмірної деталізації;

- не є неминучими та фактично необхідними для вирішення справи № 910/13005/25 численні так-звані послуги з «нарад стосовно справи», «телефонних дзвінків», «ел.листування стос.справи», «нарада стос судового засідання», «ел.лист до клієнта стос.статусу справи», тощо. Матеріали справи не містять доказів фактичного надання таких послуг Позивачу адвокатами, зв`язок яких із цією судовою справою відсутній;

- позовні вимоги у цій справі ґрунтуються виключно на первинних та бухгалтерських (платіжних) документах ТОВ «Овід Вінд», обсяг яких не є значним, а ціна позову базується на сумах, що вказані в актах купівлі-продажу електроенергії за спірні періоди з урахуванням платіжних доручень/інструкцій, розрахована звичайним арифметичним шляхом, а нарахування інфляційних втрат та 3% річних є звичайною математичною операцією, яка не виходить за межі знань, умінь та навичок професійного юриста/адвоката.

Також Відповідачем звертається увага суду на те, що заява про розподіл судових витрат подана Позивачем після прийняття рішення по суті позовних вимог, однак не містить будь-якого обґрунтування поважності причин неподання, долучених до неї доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу, Відповідач звертає увагу суду на те, що у адвокат Волкова Ю.В. здійснювала представництво інтересів ТОВ «Овід Вінд» - виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом у двох справах (№ 910/4781/21 та № 910/17727/23) в межах розгляду яких судом суттєво зменшено розмір витрат до відшкодування з 681 978, 28 грн до 50 000,00 грн, з 1 819 535,22 грн до 50 000,00 грн.

В межах даної справи Відповідач просить суд обмежити такі витрати сумою в 1 000 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу встановленого судом вище, розглянувши подану Позивачем заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку щодо необхідності її задоволення частково з огляду на наступне.

Що стосується строків подання доказів, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позов у даній справі подано засобами поштового зв`язку 17.10.2025 в силу чого долучені до заяви про ухвалення додаткового рішення документи подано у відповідності до положень частини 8 статті 129 ГПК України в силу чого досліджуються та приймаються судом до розгляду.

Суд зазначає, що надані Позивачем рахунки № 0625-22 від 10.11.2025, № 0625-27 від 08.12.2025 та № 0625-33 від 31.12.2025 містять посилання на справу № 910/13005/25, в той час як акти від 11.11.2025 № 5-06/25, від 08.12.2025 № 6-06/25 та від 31.12.2025 № 7-06/25 складені одночасно по двом справам № 910/17727/23 та № 910/13005/25, а також по Спеціальним умовам № 1 (які не надано до справи) в силу чого містять більші суми ніж вказані в рахунках.

Відтак, заявлена Позивачем до відшкодування сума 733 513,56 грн. на підставі актів прийому - передачі наданих послуг є безпідставною оскільки згідно рахунків на оплату така сума становить 609 098, 81 грн.

При цьому суд вказує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 922/1964/21 від 16.11.2022 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до частини 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із наданих до суду заперечень судом встановлено, що доводи Відповідача ґрунтуються на надмірності заявленого до відшкодування розміру витрат та непропорційності останніх фактично виконаній адвокатом роботи.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 вказано Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас, заперечуючи щодо покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, ним не зазначено конкретно, яка саме послуга не відповідає вимогам частини 4 статті 126 ГПК України та не зазначено обґрунтування такої невідповідності.

Зазначаючи суму в 1 000 грн, Відповідач не вказує, за які послуги саме така сума має бути відшкодована Позивачу.

Фактично, заперечення Відповідача є узагальненими та формальними, що унеможливлює задоволення клопотання сторони в частині зменшення.

Водночас, враховуючи доводи сторони Відповідача, судом також не можуть ігноруватися надмірний розмір витрат, який заявлено Позивачем до відшкодування з чим суд також погоджується.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Дослідивши надані Позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що останні фактично включають в себе:

- підготовку та подання позову;

- підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву;

- підготовка та подання заперечень на клопотання Позивача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи та про зупинення провадження у справі;

- представництво інтересів Позивача у судовому засіданні 08.12.2025 та 15.12.2025.

Відтак, суд погоджується із запереченнями сторони Відповідача, що Позивач шляхом надмірної деталізації виконаної роботи штучно збільшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, що не може бути підставою для їх покладення для відшкодування на сторону Відповідача у повному обсязі.

Судом не заперечується факт понесення Позивачем витрат на правничу допомогу у заявленому до відшкодуванні розмірі, однак суд не вбачає підстав покладати повну вартість таких послуг, зокрема в частині підготовчих дій (листування з клієнтом, проведення нарад, необхідність та реальність проведення яких Позивачем не доведено) на сторону Відповідача. На переконання суду, такі послуги та витрати мають в першу чергу покладатися безпосередньо на клієнта адвоката, оскільки саме ним прийнято рішення у його залученні, а Відповідачем підлягають відшкодуванню витрати в межах судового розгляду справи, тобто ті які визначені судом необхідними та достатніми для ухвалення відповідного рішення.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що обґрунтованими, співмірними зі складністю справи та такими, що відповідають обсягу фактично виконаних адвокатом робіт в межах даної справи є покладення на Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн (підготовку та подання позову - 20 000 грн; підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 10 000 грн; підготовка та подання заперечень на клопотання Позивача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи - 5 000 грн та про зупинення провадження у справі - 5 000 грн; представництво інтересів Позивача у судовому засіданні 08.12.2025 та 15.12.2025 - по 5 000 грн. кожне), а враховуючи часткове задоволення позову такі витрати становлять - 49 991, 93 грн. в силу чого подана Позивачем заява підлягає частковому задоволенню.

Натомість інша частина витрат на професійну правничу допомогу не відповідає вимогам пункту 1 та 2 частини 5 статті 129 ГПК України в силу чого не може покладатися на сторону Відповідача.

Керуючись частинами 1-2 статті 74, статтею 76, 86, 123, 126, 129, 221 та 244 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 910/13005/25- задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овід Вінд» (вул. Дальницька, буд. 1, смт. Овідіополь, Одеська обл, 67801; ідентифікаційний код 36851672) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі - 49 991 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто одна) грн 93 коп.

3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано: 22.09.2026

Суддя Антон ПУКАС