Ухвала суду № 139927612, 16.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"16" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/140/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.

розглянувши заяву представника Фермерського господарства «Агро Свалява» (02.3.1-02/5703/26 від 11.06.2026 р.) про відстрочку виконання судового рішення

у справі №907/140/25

За позовом Свалявської міської ради Закарпатської області, м. Свалява,

до Фермерського господарства "Агро Свалява, м. Свалява,

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про усунення перешкод у користуванні майном

представники згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача в якому просить зобов`язати Фермерське господарство Агро Свалява усунути перешкоди у користуванні Свалявською міською радою Закарпатської області земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер: 2124010100:02:041:0015, загальною площею - 0,61 га. шляхом демонтажу (знесення) конструкцій 7 (семи) теплиць, самочинно збудованої будівлі та огорожі (паркану), що встановлені на земельній ділянці кадастровий номер: 2124010100:02:041:0015 загальною площею - 0,61 га.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2025 позов задоволено повністю. Зобов`язано Фермерське господарство «Агро Свалява» (89300, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області, вул. Робітнича, буд. №5/1, код ЄДРПОУ 37072568) усунути перешкоди у користуванні Свалявською міською радою Закарпатської області земельною ділянкою комунальної власності кадастровий номер: 2124010100:02:041:0015, загальною площею - 0,61 га. шляхом демонтажу (знесення) конструкцій 7 (семи) теплиць, самочинно збудованої будівлі та огорожі (паркану), що встановлені на земельній ділянці кадастровий номер: 2124010100:02:041:0015 загальною площею - 0,61 га. Постановлено про стягнення з Фермерського господарства «Агро Свалява» (89300, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області, вул. Робітнича, буд. №5/1, код ЄДРПОУ 37072568) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області, пл. Головна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04053884) суму 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.04.2026 надійшла касаційна скарга Фермерського господарства Агро Свалява на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 (повний текст складено 27.03.2026) та рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2025 у справі № 907/140/25, сформована в системі "Електронний суд" 15.04.2026.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2026 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Фермерського господарства Агро Свалява на постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2025 у справі № 907/140/25. Призначено касаційну скаргу до розгляду на 07 липня 2026 року.

17.06.2026 позивачем подано суду письмові заперечення по суті заяви відповідача.

Ухвалою суду від 24.06.2026 відкладено вирішення питання про призначення судового засідання для розгляду заяви Фермерського господарства «Агро Свалява» про відстрочення виконання рішення суду у справі № 907/140/25 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.07.2026 призначено до розгляду заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 11.08.2026.

10.08.2026 заявником подано суду додаткові письмові заперечення по суті поданої ним заяви про відстрочку виконання рішення суду.

Представник позивача просить у задоволенні заяви відповідача відмовити у повному обсязі, зазначає про те, що ним направлено суду додаткові відомості стосовно примусового виконання рішення суду.

Представник відповідача просить суд подану ним заяву про відстрочку виконання рішення суду задовольнити у повному обсязі, при цьому, відомостей стосовно добровільного виконання судового рішення у межах примусового виконання суду не подав.

Ухвалою суду від 11.08.2026 розгляд заяви відкладено на 08.09.2026 р.

08.09.2026 р. в засідання суду оголошено перерву до 16.09.2026 р.

В обґрунтування поданої заяви про надання відстрочки заявник пояснює, що в даний момент ФГ «Агро Свалява» по мірі можливості проводить розбір майна, а саме господарської будівлі та паралельно проводить пошук будівельних компаній, які спроможні безпечно та демонтувати майно. Звичайно, через відсутність у штаті працівників будівельних професій та спеціалізованої техніки та обладнання, роботи по демонтажу займають багато часу та не являються вкрай продуктивними.

Крім цього, демонтаж ускладнюється тим, що вказане у судовому рішенні майно належить ОСОБА_1 (яка залучена у справі №907/140/25 у якості третьої особи та яка подала касаційну скаргу на рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2025 року у справі №907/140/25). За її скаргою відкрито касаційне провадження і у випадку задоволення касаційної скарги, ОСОБА_1 матиме змогу заявити до відшкодування завдану їй шкоду, яка пов`язана із знищенням її майна і відповідно для мінімізації такої шкоди, демонтаж майна мусить проводитись з особливою обережністю.

ФГ «Агро Свалява» через відсутність працівників та спеціалізованої техніки не може у короткий проміжок часу здійснити демонтаж майна.

Розглянувши матеріали заяви з доданим до неї документами, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що відстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Підставою, зокрема, для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Таким чином, відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.

Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання відстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення. Отже, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, надати відстрочку виконання рішення, ухвали, постанови.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду зводиться заявником до вказівки на відсутність працівників та спеціалізованої техніки, що зумовлює неможливість у короткий проміжок часу здійснити демонтаж майна.

Водночас з дня ухвалення такого рішення вже пройшов значний проміжок часу, натомість обставини, на які посилається заявник в своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду не можуть вважатися об`єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

У відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд звертає увагу Божника також і на ту обставину, що ним жодним чином не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють саме виконання рішення або роблять його неможливим, а аргументи щодо необхідності надання відстрочки такого виконання не пов`язуються з наявністю таких обставин.

Крім того, суд зважає, що належних доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочення виконання боржником не надано, а згоди стягувача на відстрочення виконання рішення суду не отримано.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, дослідивши заяву Божника, оцінивши подані на її підтвердження докази у відповідності до статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що така заява до задоволення не підлягає, позаяк заявником не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами наявності виняткових та виключних обставин, які б істотно утруднювали чи робили неможливим виконання рішення суду в даній справі, а надання відстрочки із зазначених боржником міркувань буде порушувати принципи співмірності, пропорційності та порушуватиме розумний баланс інтересів сторін виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 42, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Фермерського господарства «Агро Свалява» (02.3.1-02/5703/26 від 11.06.2026 р.) про відстрочку виконання судового рішення- відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення 16.09.2026 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України.

Ухвалу направити сторонам.

Суддя Ремецькі О.Ф.