Рішення № 139927502, 21.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.09.2026р. Справа № 905/479/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», м. Краматорськ, Донецької області,

до відповідача Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м. Покровськ, Донецької області,

про стягнення 76 533,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення заборгованості в сумі 76 533,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договором розподілу природного газу № 348т від 01.01.2016 в частині оплати наданих послуг з розподілу природного газу за лютий-травень 2022, грудень 2022, січень-листопад 2023 в сумі 43 193,75 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати наданих послуг позивачем нараховані до стягнення 3 % річних в сумі 4 361,51 грн, інфляційні втрати в сумі 15 989,43 грн, пеня в сумі 12 988,67 грн.

Хід розгляду справи та процесуальні дії.

Ухвалою суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/479/26; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що відповідач у справі зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі Електронний суд про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету.

Також про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про рух справи.

Суд зазначає, що станом на дату ухвалення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України від учасників справи на адресу суду не надходило.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з ч.4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин.

01.01.2016 між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов`янського управління по газопостачанню та газифікації Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (оператор ГРМ) та Краснолиманським Виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (споживач) був підписаний типовий договір №348т розподілу природного газу, за змістом п. 1.3 якого цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку у встановленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документальне підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до п. 1.1 укладеного сторонами правочину, цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року №2494 (п. 1.2 договору №348т від 01.01.2016).

Згідно з п. 1.4. типового договору послуга з розподілу природного газу це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

За умовами п.п. 2.1, 2.3 вказаного договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду (п.3.1 договору №348т від 01.01.2016).

Пунктами 5.1, 5.3, 5.4 укладеного сторонами правочину встановлено, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. При здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем (п.5.3 типового договору). Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору.

За приписами п.п. 6.1, 6.2 договору №348т від 01.01.2016 оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, а саме 352,80 грн і ПДВ 70,56 грн. Разом до оплати 423,36 грн за 1000м. куб., що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.6.3 договору).

Згідно п.6.4. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.6. договору).

У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 договору).

Пунктом 12.2. договору передбачено, якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов`язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення Про внесення змін. У разі незгоди Спощвача зі змінами він має право розірвати цей Договір шляхом надсилання письмового повідомлення Оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про знесені до цього Договору зміни. Нерозірвання цього Договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду Споживача з внесеними до цього Договору змінами.

Цей договір укладений на невизначений строк. Цей договір може бути розірваний за згодою сторін або за ініціативою споживача у порядку, визначеному законодавством України (п.12.1, п.12.3 договору).

Протягом існування договірних відносин між сторонами, редакція типового договору та Кодексу ГРС неодноразово змінювалася, шляхом прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідних постанов.

Заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу №348т від 01.01.2016 підписана директором Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» Краснолиманське ВУВКГ та скріплена печаткою підприємства відповідача. В даній заявці містить дані щодо персонального EIC-коду споживача 56ХО0000ZG40Q007, назви та опису об`єкту, його адреса (база відпочинку «Сокіл», вул. Героїв Труда, 43, м. Слов`янськ), величин приєднаної потужності об`єкта (129 м.куб.), параметрів приладів обліку газу.

З урахуванням вимог постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2746 тариф на послуги з розподілу природного газу у 2022 році складає 1,416 грн (з ПДВ) та 1,180 грн (без ПДВ) за 1м3. Зазначений тариф є актуальним та дійсним у 2023-2026р.

Відповідно до інформаційної довідки про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2020 - 30.09.2021), вказаної в акті приймання-передачі послуги розподілу природного газу від 01.10.2021 такий обсяг складав 34 837,65 куб.м, величина річної замовленої потужності на 2022 рік визначена на рівні 34 837,65 куб.м (2 903,14 куб.м. щомісячно).

Відповідно до інформаційної довідки про обсяги споживання природного газу за попередній газовий рік (01.10.2021 - 30.09.2022), такий обсяг складав 20 608,86 куб.м, величина річної замовленої потужності на 2023 рік визначена на рівні 20 608,86 куб.м (1 717,41 куб.м. щомісячно).

У період з лютого 2022 року по листопад 2023 року позивачем надано Комунальному підприємству «Компанія «Вода Донбасу» послуги з розподілу природного газу згідно актів наданих послуг: за лютий 2022 р. - № 576/7 від 28.02.2022 р. на суму 4 110, 85 грн з ПДВ; за березень 2022 р. - № 576/3 від 31.03.2022 р. на суму 4 110, 85 грн з ПДВ; за квітень 2022 р. - № 576/2 від 30.04.2022 р. на суму 4 110, 85 грн з ПДВ; за травень 2022 р. - № 576/4 від 31.05.2022 р. на суму 4 110, 85 грн з ПДВ; за грудень 2022 р. - № 576/5 від 30.12.2022 р. на суму 4 110, 85 грн з ПДВ; за січень 2023 р. - № 576/1 від 31.01.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за лютий 2023 р. - № 576/2 від 28.02.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за березень 2023 р. - № 576/3 від 31.03.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за квітень 2023 р. - № 576/4 від 30.04.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за травень 2023 р. - № 576/5 від 31.05.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за червень 2023 р. - № 576/6 від 30.06.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за липень 2023 р. - № 576/7 від 31.07.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за серпень 2023 р. - № 576/8 від 31.08.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за вересень 2023 р. - № 576/11 від 30.09.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за жовтень 2023 р. - № 371/12 від 31.10.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ; за листопад 2023 р. - № 371/13 від 30.11.2023 р. на суму 2 431,85 грн з ПДВ.

Матеріалами справи містять виставлені відповідачу рахунки за послуги з розподілу природного газ: №576/2-П від 17.02.2022 на суму 4 110,85 грн з ПДВ, №576/3 від 31.03.2022 на суму 4 110,85 грн з ПДВ, №576/4 від 30.04.2022 на суму 4 110,85 грн з ПДВ, №576/8 від 31.05.2022 на суму 4 110,85 грн з ПДВ, №576/9 від 31.12.2022 на суму 4 110, 85 грн з ПДВ, №576/1 від 31.01.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/2 від 28.02.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/3 від 31.03.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/4 від 30.04.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/5 від 31.05.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/6 від 30.06.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/7 від 31.07.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/9 від 31.08.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/12 від 30.09.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/13 від 31.10.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ, №576/14 від 30.11.2023 на суму 2 431,85 грн з ПДВ.

За поясненнями позивача нарахування вартості послуг з розподілу у період з червня по листопад 2022 року не здійснювався, оскільки листом ТОВ «Оператор ГТС України» за №7106вих-22-257 від 23.05.2022 повідомлено про неможливість газопостачання у Донецькій області через чисельні пошкодження магістральних газопроводів. Після повного наповнення газорозподільних мереж середнього тиску природним газом, що забезпечило доставку газу до межі балансової належності споживача, з грудня 2022 року поновлено до нарахування вартість послуг за розподіл природного газу.

До матеріалів справи долучений лист ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (Оператор ГТС) №7106вих-22-257 від 23.05.2022 з інформацією щодо пошкодження магістральних газопроводів та неможливість постачання споживачів Донецької області.

На офіційному веб-сайті позивача в мережі Інтернет 23.05.2022 р. було опубліковано повідомлення «Повідомлення АТ «Донецькоблгаз» про припинення розподілу природного газу з 14:00 години 23 травня 2022 року», відповідно до якого позивач повідомив, що «у зв`язку з пошкодженням магістрального газопроводу та відсутності альтернативних джерел транспортування природного газу до Донецької області, враховуючи різке погіршення ситуації з постачанням природного газу, АТ «Донецькоблгаз» вимушено починаючи з 14:00 години 23 травня 2022 року припинити розподіл природного газу своїм споживачам (крім мешканців Комарської ОТГ та Олександрівської ОТГ).

Листами №7106вих-22-374 від 10.10.2022, №7106вих-22-375 від 10.10.2022 Оператор ГТС повідомив позивача про закінчення ремонтно-відновлювальних робіт, та щодо готовності Оператора ГРМ до приймання природного газу для поновлення газопостачання.

АТ «Донецькоблгаз» у відповідь на лист № 7106вих-22-375 від 10.10.2022 повідомило ТОВ «Оператор ГТС України» про готовність прийняття природного газу в газорозподільній мережі, які підєднані до ГРС Слов`янськ.

Листом №7106вих-22-383 від 17.10.2022 ТОВ «Оператор ГТС України» засвідчено отримання від АТ «Донецькоблгаз» підтвердження про готовність до поновлення подачі газу до ГРС м. Слов`янськ.

12.10.2022 представниками Оператора ГТС та АТ «Донецькоблгаз» складено Акт калібрування та опломбування вимірювального комплексу від 12.10.2022 яким зафіксовано пуск газу до ГРС Слов`янськ 12.10.2022 р. о 13:30 год. Згідно з факсограми № 275 від 20.12.2022 р. у зв`язку з повним наповненням газорозподільних мереж від вже працюючих ГРС ТОВ «Оператор ГТС України» та здійснення доставки природного газу до межі балансової належності споживачів, здійснення нарахування за послугу розподілу природного газу поновлено з грудня 2022 року всім споживачам.

На офіційному веб-сайті позивача в мережі Інтернет 12.10.2022 було опубліковано оголошення, що АТ «Донецькоблгаз» починаючи з 12.10.2022 розпочато поетапний пуск природного газу в розподільчі мережі та всім споживачам в зоні своєї експлуатаційної відповідальності.

04.10.2022 позивач направив відповідачу інформаційний лист № 622/11 щодо розміру річною потужністю на 2023 рік.

Листом №970/1/4.1 від 19.09.2023 ПрАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» повідомило Лиманське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу», що у зв`язку з повним наповненням газорозподільних мереж та здійсненням транспортування природного газу до межі балансової належності споживачів, нарахування за послугу розподілу природного газу відновилось починаючи з грудня 2022 року; вимагало сплатити заборгованість за договором розподілу природного газу №348т від 01.01.2016 у сумі 35 898,20 грн за період з березня 2022 по серпень 2023 року. До листа позивачем долучені рахунки та акти наданих послуг з розподілу природного газу за договором №348т за період з лютого по травень 2022, з грудня 2022 по серпень 2023, акт звірки №36 за період з січня 2022 по серпень 2023.

У листі-відповіді №24/369 від 13.11.2023 Лиманське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» зазначає, що позивач у повідомленні від 23.05.2022 довів до відома споживачів, що у зв`язку з пошкодженням магістрального газопроводу та відсутності альтернативних джерел транспортування природного газу до Донецької області був вимушений починаючі з 14:00 години 23 травня 2022 припинити розподіл природного газу, та вказав перекрити запірний пристрій на газопроводі-вводі до приватного будинку, комунально-побутового об`єкту, до промислового об`єкту. Вказані дії були виконані робітниками Лиманського ВУГКГ. Зазначає, що сповіщення про виконання робіт з відновлення газопостачання протягом 2022 року на адресу Лиманського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» не надходило. Внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України база відпочинку «Сокіл» (вул. Героїв Труда, 43, м. Слов`янськ) Лиманського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» зазнала значних пошкоджень та часткової руйнації у тому числі й газорозподільна система. На теперішній час відсутній доступ до бази відпочинку «Сокіл» та база не використовується за цільовим призначенням.

Також, в листі №24/379 від 20.11.2023 Лиманське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» повідомило Слов`янське управління по газопостачанню та газифікації Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про невикористання за цільовим призначенням бази відпочинку «Сокіл» за адресою: м.Слов`янськ, вул.Героїв Труда, 43 у зв`язку з значними пошкодженнями та частковим руйнуванням.

Листом №1236/14.1 від 27.11.2023 Слов`янське управління по газопостачанню та газифікації Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» повідомило Лиманська Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу, що про звільнення звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування природним газом споживач зобов`язаний повідомити постачальника та Оператора ГРМ/ГТС, та що у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про звільнення приміщення споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитого об`єктами газоспоживання природного газу та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів. Зазначив, що станом на 01.11.2022 наявна заборгованість в сумі 40 761,91 грн за період з березня 2022 по жовтень 2023. Додатками до листа є акти, рахунки за період березень 2022-листопад 2023. Лист направлено на поштову адресу споживача 28.11.2023.

Листом №1247/14.1 від 29.11.2023 Слов`янське управління по газопостачанню та газифікації Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» направило Лиманському Виробничому Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» угоду про розірвання договору розподілу природного газу №348т від 01.01.2016.

30.11.2023 року між Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» та Лиманським Виробничим Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» укладено договір про розірвання договору на розподіл природного газу № 348т від 01.01.2016 року згідно з п. 12.3 01.12.2023р.

Листом №24/434 від 22.12.2023 Лиманське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» повернуло позивачу акти наданих послуг з розподілу без підписання, посилаючись на наявність підстав припустити, що газопостачання мережами не здійснювалось з травня 2022 року.

У листі №24/7 від 02.01.2024 Лиманське Виробниче Управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» просило Слов`янське управління по газопостачанню та газифікації Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» здійснити від`єднання від газорозподільної системи об`єкту по вул. Героїв Труда, 43, м. Слов`янськ, база відпочинку «Сокіл».

Позивач зазначає, що підписані з його боку та надіслані відповідачу акти та рахунки на оплату вартості послуг розподілу останній не повернув. Відповідачем здійснено оплату послуги розподілу газу не в повному обсязі та з порушенням строків (за лютий 2022 оплата здійснена 06.04.2022; за період березень-травень, грудень 2022, січень-листопад 2023 оплата не здійснена).

Порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі та у встановлені договором строки оплати послуги розподілу природного газу за договором №348т від 01.01.2016 стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 76 533,36 грн, з яких: 43 193,75 грн - заборгованість з основного боргу, 12 988,67 грн - пені, 4 361,51 грн - 3 % річних, 4 361,51 грн - інфляційні втрати.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наведених нижче підстав.

Сутність позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язання за спірним договором та застосуванні наслідків порушення зобов`язання у вигляді стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.641 наведеного нормативно-правового акту пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України).

Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором (ч. 2 ст.40 Закону України "Про ринок природного газу").

Згідно із п.4 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - КГРС) договір розподілу природного газу правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.

Судом встановлено, що сторони уклали договір розподілу природного газу шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання до його умов №348т від 01.01.2016.

За правилами п.п. 7.2, 7.4 договору №348т від 01.01.2016 Оператор ГРМ має право, зокрема, отримувати від споживача оплату за цим договором. Споживач зобов`язався, в тому числі, здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору (п. 5.4 договору).

Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Пунктами 1, 2 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Згідно пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні Оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

За змістом п. 6.6. типового договору (зі змінами) оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із вимогами ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст. 526 вказаного кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Позивач надав суду акти наданих послуг з розподілу природного газу за період лютий-травень 2022, грудень 2022, січень-листопад 2023. Акти підписані одноособово з боку позивача. Наведені акти були повернуті Лиманським Виробничим Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» без виконання (лист №24/434 від 22.12.2023) через наявність у споживача сумніву щодо здійснення постачання газу з травня 2022 року.

Підписання актів позивачем не має наперед встановленої доказової сили, однак підлягає оцінці у сукупності з умовами договору, спеціальним нормативним регулюванням відносин розподілу природного газу та фактичною поведінкою сторін.

Відповідно до пункту 10 глави 6 розділу IV Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги непобутовому споживачу підтверджується актом наданих послуг. Споживач, який не погоджується з таким актом, зобов`язаний протягом установленого строку не лише повернути його без підпису, а надати мотивовану письмову відмову; до врегулювання розбіжностей сума, що підлягає оплаті, визначається відповідно до даних Оператора ГРМ. Вказані приписи застосовуються у взаємозв`язку з пунктом 12.5 договору та пунктом 8 розділу II Правил постачання природного газу, якими встановлено обов`язок споживача завчасно повідомити Оператора ГРМ про остаточне припинення користування природним газом, а в разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення - оплачувати послуги на умовах договору.

В матеріалах справи відсутні докази, що відповідач звертався до позивача із заявою про припинення користування об`єктом або про розірвання договору в період, за який заявлено стягнення. За наявними матеріалами справи у листопаді 2023 року відповідач повідомив позивача про невикористання об`єкта, і договір розподілу природного газу був припинений за угодою сторін з 01.12.2023. При поверненні актів листом від 22.12.2023 відповідач послався на те, що газопостачання мережами не здійснювалося з травня 2022 року, проте не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цієї обставини або припинення надання послуг розподілу: акта відключення об`єкта, доказів опломбування чи демонтажу обладнання, листування щодо припинення доступу до газорозподільної системи або інших документів.

Отже, поведінка відповідача свідчить про збереження договірних правовідносин протягом спірного періоду та про невчинення ним передбачених договором і законодавством дій, необхідних для припинення обов`язку з оплати послуг. Відсутність газопостачання, не підтверджене доказами, не спростовує відображеного в актах факту надання послуг з розподілу природного газу.

За таких обставин суд вважає факт надання позивачем послуг за лютийтравень 2022 року, грудень 2022 року та січеньлистопад 2023 року доведеним. Акти, складені позивачем, у сукупності з чинністю договору до 01.12.2023, відсутністю своєчасного повідомлення про припинення користування об`єктом та недоведеністю заперечень відповідача є належним і достатнім підтвердженням надання спірних послуг та виникнення обов`язку зі сплати 43 193,75 грн. Відомості про виконання зобов`язання відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Щодо вимог про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 12 988,67 грн нарахованої за загальний період з 12.04.2022 по 11.06.2024, 3 % річних в сумі 4 361,51 грн за загальний період з 12.04.2022 по 06.07.2026, інфляційних втрат в сумі 15 989,43 грн за загальний період з квітня 2022 по травень 2026.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, сторони у договорі за взаємною згодою мають право самостійно встановити розмір пені за прострочку платежу, однак погоджений сторонами розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 8.2 типового договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Щодо періоду нарахування пені суд вважає за необхідним зазначити таке.

Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4196-IX.

Визначаючись стосовно застосування норми ч.6 ст. 232 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд виходить з того, що відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №920/51/23).

З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набрання ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що спірні правовідносини сторін за період грудень 2024 - липень 2025 виникли до втрати чинності ГК України, до цих правовідносин щодо стягнення пені мають застосовуватись норми ч.6 ст.232 ГК України, які передбачають обмеження строку нарахування пені 6 місяцями від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статей 253, 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Виходячи з того, що договором не встановлено більш тривалого ніж визначений ч.6 ст.232 ГК України строку, у межах якого перераховуються штрафні санкції, у даному випадку нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

За наслідками проведеного судом перерахунку пені за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН за визначені позивачем періоди загальна сума пені складає менший розмір ніж заявлено позивачем 12 988,64 грн, у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

За наслідками проведеного судом перерахунку інфляційних втрат за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН за визначені позивачем періоди загальна сума інфляційних втрат перевищує розмір заявлений позивачем, та враховуючи, що згідно ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі 15 989,43 грн.

За наслідками проведеного судом перерахунку 3% річних за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА.ЗАКОН за визначені позивачем періоди загальна сума 3% річних складає менший розмір ніж заявлено позивачем 4 361,45 грн, у зв`язку з чим вимога позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до відповідача Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення 76 533,36 грн, задовольнити частково у сумі 76 533,27 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, б.11; ЄДРПОУ 00191678) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., місто Краматорськ, вулиця Південна, будинок 1; ЄДРПОУ 03361075) 43 193,75 грн основного боргу, 4 361,45 грн 3% річних, 15 989,43 грн інфляційних втрат, 12 988,64 грн пені, а також 2 662,40 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз