Ухвала суду № 139927304, 22.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

22 вересня 2026 року Справа № 903/618/26 Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної міграційної служби України, Західного офісу Держаудитслужби

до відповідача 1: Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України (Волинський ПТПІ), с. Журавичі, Луцький р-н., Волинська обл.,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Україна, м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 64359,60 грн,

в с т а н о в и л а:

24.06.2026 через Електронний суд надійшла позовна заява Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної міграційної служби України, Західного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Україна, Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України (Волинський ПТПІ) про:

- визнання недійсними додаткових угод від 28.02.2025, № 3 від 03.11.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/110 від 24.12.2024, укладені між Волинським пунктом тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України та ТОВ ТОЛК УКРАЇНА (закупівля № UA-2024 12-17-006808-a);

- стягнення 64 359,60 грн.

Ухвалою суду від 29.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 29.07.2026 о 14:00 год.

13.07.2026 від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вважає, що укладення оспорюваних додаткових угод із визначенням застосування нової ціни з 01.03.2025 та 01.11.2025 повністю відповідає умовам укладеного між сторонами договору, погодженому механізму формування ціни та положенням статті 653 ЦК України, а тому твердження прокурора про протиправність такого підходу є безпідставними та не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

Також, 14.07.2026 відповідач-1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у позові.

17.07.2026 від Західного офісу Держаудитслужби надійшли пояснення у справі. Також позивач просить суд розгляд даної справи у всіх підготовчих засіданнях здійснювати за його відсутності.

21.07.2026 Луцька окружна прокуратура подала суду відповідь на відзив відповідача -2. Прокурор просить відхилити заперечення відповідача-2, викладені у відзиві з підстав їх необґрунтованості.

29.07.2026 Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України (Волинський ПТПІ) подав суду заяву про розгляд справи без участі його представника. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні судом заслухано пояснення учасників справи, водночас виникло питання щодо джерела походження коштів (державний або місцевий бюджет, власні надходження підприємства чи інші фінансові ресурси) у процедурі закупівлі у даній справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Враховуючи зазначене, судом дозволено прокурору подати додаткові пояснення щодо джерела походження коштів у процедурі закупівлі UA-2024-12-17-006808-a з предметом: Електрична енергія, за результатами якої з ТОВ ТОЛК УКРАЇНА укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №37-25/110 від 24.12.2024 на загальну суму 2122642,8 гривень у даній справі.

З огляду на викладене, строки підготовчого провадження, з метою забезпечення можливості реалізації сторонами своїх процесуальних прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, принципу змагальності, повного та всебічного розгляду справи, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 29.07.2026 відклав підготовче засідання на 18.08.2026 на 10:30 год.

13.08.2026 надійшли пояснення Луцької окружної прокуратури, згідно яких зазначає, що фінансування закупівлі № UA-2024-12-17-006808-a та укладеного, за результатами її проведення договору №37-25/110 від 24.12.2024, здійснювалось за рахунок бюджетних коштів, що підтверджується відповідними доказами. Листом від 07.08.2026 №07-06-06/6090 Головним управлінням Державної казначейської служби України у Волинській області підтверджено, що Волинським ПТПІ у 2025 році здійснювалась реєстрація бюджетних та бюджетних фінансових зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №37-25/110 від 24.12.2024 (UA-2024-12-17-006808-a), укладеним із ТОВ ТОЛК УКРАЇНА за кодом програмної класифікації видатків 10004020 Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Джерелом фінансування вказаного договору є кошти загального фонду державного бюджету.

17.08.2026 надійшло клопотання ТОВ Толк Україна про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки наведене прокурором обґрунтування виключності випадку не відповідає вимогам, сформульованим Конституційним Судом України у підпункті 4.3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 (справа № 3 28/2024(59/24)), і не може вважатися належним доведенням виключного випадку в розумінні пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України. Зазначає, що у відповіді на лист прокуратури від 18.05.2026 Державна міграційна служба зазначила, що наявна інформація у листі не є достатньою для висновків про те, що додаткові угоди, укладені між Волинським ПТПІ та ТОВ ТОЛК Україна, суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам законодавства, а також інтересам держави та суспільства, а отож не вбачаємо достатніх правових підстав для самостійного ініціювання Державною міграційною службою України питання щодо визнання цих додаткових угод недійсними.

Враховуючи надходження клопотання відповідача безпосередньо перед судовим засіданням, з метою надання учасникам справи можливості ознайомитись з ним та подати відповідні пояснення при їх наявності, суд дійшов висновку про продовження підготовчого провадження на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 22.09.2026 о 10:30 год.

20.08.2026 на адресу суду від Луцької окружної прокуратури надійшло заперечення на клопотання ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» про залишення позову без розгляду, в якому прокурор зазначив, що звернення прокурора з позовом цілком узгоджується з чинними нормами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та зазначеним Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 (справа № 3 28/2024(59/24)). Просить суд відмовити у задоволенні клопотання ТОВ «ТОЛК УКРАЇНА» про залишення позову без розгляду та задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Також, 22.09.2026 ТОВ «Толк Україна» надіслало суду клопотання, в якому просить суд визнати поважними причини неможливості участі представника у судовому

засіданні, призначеному на 22.09.2026 та відкласти розгляд справи №903/618/26 на іншу дату та час, у зв`язку процесуальною зайнятістю в іншому

судовому процесі.

Прокурор клопотання про відкладення підготовчого засідання заперечив.

Розглянувши клопотання відповідача-2, враховуючи закінчення строків підготовчого провадження, подання сторонами заяв по суті спору, з огляду на те, що явка в судове засідання учасників справи не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання. Відтак, суд протокольною ухвалою від 22.09.2026 відмовив у задоволенні клопотання ТОВ «Толк Україна» про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 22.09.2026 прокурор клопотання відповідача про залишення позову без розгляду заперечив.

Суд протокольною ухвалою від 22.09.2026 відмовив у задоволенні клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду від 17.08.2026, з огляду на таке.

У позовній заяві прокурором зазначено про наявність порушеного або оспорюваного інтересу держави, а також про відсутність належного та ефективного захисту такого інтересу уповноваженими органами, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження.

Судом встановлено, що посилання відповідача-2 на рішення Конституційного Суду України є безпідставним, оскільки останній не взяв до уваги дату та порядок набрання чинності таким рішенням. Відповідач обмежився вибірковим тлумаченням окремих положень мотивувальної частини, не надавши належної оцінки загальним правовим висновкам Конституційного Суду України, їх системному змісту, а також резолютивній частині цього рішення, яка є обов`язковою до виконання та застосування.

Відповідно до п. 3.4 рішення Конституційного Суду від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 функція прокуратури за п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України хоча й визначена поза сферою кримінального права, однак відповідає сучасній конституційній ролі інституту прокуратури як повноцінно інтегрованого елемента української системи правосуддя, не суперечить юридичній природі такої системи, її цілям, завданням, функціям та принципам.

У попередньому висновку щодо запропонованих змін до Конституції України стосовно правосуддя, ухваленому Європейською Комісією За демократію через право (Венеційська Комісія) 24.07.2015 [CDL-PI(2015)016], Венеційська Комісія про повноваження прокуратури щодо представництва інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, що визначені законом указала, що прокурор матиме повноваження представляти інтереси держави у виключних випадках. Такі додаткові та виняткові повноваження є в інших країнах, і Венеційська Комісія визнала їх правомірними, доки їх здійснюють із дотриманням принципу поділу державної влади, зокрема поваги до незалежності судів, принципів субсидіарності, спеціалізації, безсторонності прокурорів та рівності сторін (пункт 40).

Конституційний Суд України взяв до уваги, що у праві європейських країн прокуратурі також традиційно відведено пріоритетну роль саме у кримінальній сфері, проте й поза цією сферою допустимі її функції, які, однак, не можуть здійснюватися всупереч принципам верховенства права (правовладдя), поділу державної влади, підривати діяльність судової системи та суперечити основним засадам судочинства (п. 3.5 рішення).

У п. 8.1 мотивувальної частини рішення зазначено, що Конституційний Суд України також зважає на те, що оспорювані приписи Закону, перебуваючи у взаємозв`язку з іншими приписами законодавства України, не вказують на наявність будь-якої форми участі прокурора в ухваленні рішень суду у відповідних провадженнях, не містять винятків чи пільг щодо сплати судового збору прокуратурою у разі подання прокурором позову в інтересах держави, строків звернення до суду, а також інших особливостей щодо здійснення прокуратурою функції представництва інтересів держави в суді, які безпосередньо призводили б, зокрема, до порушення основних засад судочинства, що їх гарантовано, зокрема, пунктами 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України, нівелювали чи ускладнювали б реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права на судовий захист.

Наведений висновок Конституційного Суду України свідчить про те, що участь прокурора в судовому процесі в інтересах держави відбувається на загальних засадах судочинства, з дотриманням принципів рівності сторін, змагальності та забезпечення права на судовий захист, гарантованих п. п. 1, 3 ч. 2 ст.129 та ст. 55 Конституції України.

Крім того, відповідно до ст. 91 Закону України Про Конституційний Суд закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України у п. 3 рішення від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 зазначив, що окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами визнані неконституційними, втрачають чинність із 01.01.2027.

Обираючи такий підхід, Конституційний Суд України врахував передусім, що в період дії воєнного стану в Україні вагомою є потреба всебічно забезпечити захист інтересів держави Україна та стабільність конституційного правопорядку, й виходить із того, що неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в умовах воєнного стану. Конституційний Суд України також вважає за доцільне не поширювати дію цього рішення на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Аналогічне розуміння темпоральної дії Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними, Велика Палата водночас прямо відтворила застереження Конституційного Суду про непоширення його Рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними саме по собі не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України скористався наданим йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027.

Відтак, до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його Рішення.

Звернення прокурора з позовом цілком узгоджується із чинними нормами ст. 23 Закону України Про прокуратуру та зазначеним рішенням Конституційного Суду України.

Крім того, справа №910/16365/25, на яку посилається відповідач-2 , є нерелевантною до даних правових відносин у справі.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що клопотання ТОВ «Толк Україна» про залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення, а правові підстави для залишення позову без розгляду з підстав визнання неконституційними окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру відсутні.

Враховуючи відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 22.09.2026 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 14.10.2026 на 11:20 год.

Згідно з ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Відтак, суд вважає за необхідне постановити ухвалу про повідомлення учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Повідомити учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 14 жовтня 2026 року о 11:20 год.

2. Явку учасників справи у судове засідання визнати не обов`язковою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Ухвала суду підписана 22.09.2026.

Суддя С. В. Бідюк