Ухвала суду № 139927265, 16.09.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

16 вересня 2026 року Справа № 903/171/26 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Ведмедюка М.П.,

за участю представників:

від заявника (боржника): Собковський С.С. адвокат (довіреність від 12.02.2026),

від стягувача: Крисюк Ю.П. діє в порядку самопредставництва,

розглянувши заяву Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

про розстрочення виконання рішення

у справі №903/171/26

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк", м.Луцьк

до Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", м.Луцьк

про стягнення 1 473 786,01 грн,

в с т а н о в и в:

рішенням Господарського суду Волинської області від 12.06.2026 у справі № 903/171/26 позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт-Луцьк» задоволено повністю та стягнуто з Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України»: 1 417 286,00 грн безпідставно збережених коштів; 23 647,32 грн процентів річних; 32 852,69 грн збитків, завданих інфляцією; 22 106,79 грн витрат по оплаті судового збору; 30 109,68 грн витрат, пов`язаних з оплатою будівельно-технічної експертизи.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови апеляційного суду, а в іншій частині, у тому числі щодо присуджених до стягнення сум, залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2026 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" відмовлено.

01.09.2026 Господарським судом Волинської області видано наказ № 903/171/26-1 про примусове виконання рішення. У наказі зазначено, що рішення набрало законної сили 11.08.2026.

02.09.2026 Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" через систему «Електронний суд» подав заяву про розстрочення виконання рішення, в якій боржник просить:

- розстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12 червня 2026 року у справі № 903/171/26, резолютивну частину якого залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 серпня 2026 року та на виконання якого Господарським судом Волинської області 01 вересня 2026 року видано наказ № 903/171/26-1, у частині стягнення з Центру соціально трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» на користь ОСББ «Моноліт-Луцьк» загальної суми 1 526 002,48 грн; встановити наступний графік виконання рішення: до 30.09.2026 - 150 000,00 грн; до 31.10.2026 - 150 000,00 грн; до 30.11.2026- 150 000,00 грн; до 31.12.2026 - 150 000,00 грн; до 31.01.2027 -150 000,00 грн; до 28.02.2027 - 150 000,00 грн; до 31.03.2027 - 150 000,00 грн; до 30.04.2027 - 150 000,00 грн; до 31.05.2027 - 150 000,00 грн; до 12.06.2027 - 176 002,48 грн.

На обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду боржник посилається на наступні обставини:

- фактичний залишок коштів не дозволяє здійснити одномоментне виконання рішення без вилучення поточних оборотних надходжень. Фінансовий стан заявника не свідчить про припинення діяльності чи відсутність можливості виконати рішення. Навпаки, підприємство здійснює активну господарську діяльність, має регулярні надходження та спроможне виконати судове рішення шляхом здійснення регулярних платежів. Водночас актуальні банківські документи підтверджують відсутність на поточному рахунку грошового залишку, співмірного з присудженою до стягнення сумою. Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 260902SU09060901 від 02.09.2026 станом на 02.09.2026 залишок коштів на поточному рахунку заявника № НОМЕР_1 становить 29 237,63 грн. При цьому загальна сума, присуджена до стягнення, становить 1 526 002,48 грн. Отже, виконання рішення в повному обсязі одномоментно не може бути забезпечене за рахунок фактичного залишку коштів на зазначеному рахунку та неминуче вимагатиме спрямування на стягнення грошових коштів, що надходитимуть у межах поточної господарської діяльності підприємства;

- значний оборот коштів не є вільним фінансовим резервом. Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 260902SU09071801 від 02.09.2026 за період з 01.06.2026 по 31.08.2026 за поточним рахунком заявника: дебетовий оборот становив 23 101 869,23 грн; кредитовий оборот становив 22 559 771,71 грн. Зокрема, кредитовий оборот становив: у червні - 7 376 521,90 грн; у липні - 10 686 325,81 грн; у серпні - 4 496 924,00 грн. Середній щомісячний обсяг кредитового обороту протягом останніх трьох місяців становив близько 7,52 млн грн. При цьому після проходження через рахунок за три місяці понад 22,5 млн грн надходжень фактичний залишок коштів станом на 02.09.2026 становив лише 29 237,63 грн. Таке співвідношення обсягу руху коштів і фактичного залишку підтверджує, що отримувані кошти мають переважно оборотний характер, постійно використовуються для фінансування поточної діяльності та не формують значного вільного грошового резерву. Заявник не посилається на відсутність господарської діяльності як на причину невиконання рішення. Навпаки, наявність постійного грошового потоку підтверджує реальність запропонованого графіка розстрочення.

Водночас саме характер такого грошового потоку підтверджує, що одномоментне вилучення 1 526 002,48 грн буде здійснюватися не за рахунок накопиченого вільного резерву, а за рахунок поточних надходжень, необхідних для фінансування господарського циклу;

- фінансова звітність підтверджує значний обсяг поточних зобов`язань та витрат підприємства. Відповідно до фінансової звітності малого підприємства за І півріччя 2026 року станом на 30.06.2026 грошові кошти та їх еквіваленти становили 1 620,7 тис. грн, тоді як поточні зобов`язання підприємства становили 22 088,8 тис. грн. До складу поточних зобов`язань входили, зокрема: 740,8 тис. грн кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги;1 209,2 тис. грн зобов`язань за розрахунками з бюджетом; 277,2 тис. грн за розрахунками зі страхування; 4 077,3 тис. грн за розрахунками з оплати праці; 11 784,3 тис. грн інших поточних зобов`язань. Значна частина активів підприємства не має характеру вільних грошових коштів. Станом на 30.06.2026 оборотні активи становили 55 693,0 тис. грн, із яких 48 249,7 тис. грн становили запаси, необхідні для здійснення виробничої діяльності. За І півріччя 2026 року: чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг становив 32 501,0 тис. грн; собівартість реалізованої продукції - 31 288,3 тис. грн; чистий прибуток 1 212,7 тис. грн. Отже, при значному загальному обороті практично весь обсяг надходжень необхідний для покриття собівартості та поточних витрат підприємства, а фінансовий результат є суттєво меншим за загальний грошовий оборот. Тому сам по собі значний оборот не свідчить про можливість без негативних наслідків одномоментно вилучити з господарського обороту 1 526 002,48 грн;

- підприємство має значний фонд оплати праці та постійне щомісячне фінансове навантаження. Згідно з довідкою від 18.08.2026 № 50 станом на 01.08.2026 облікова кількість застрахованих працівників заявника становить 199 осіб, з яких 102 працівники є особами з інвалідністю. Відповідно до довідки про місячні обов`язкові витрати підприємства від 18.08.2026 № 50/1: фонд оплати праці становить 5 400 000,00 грн на місяць; податки - 290 000,00 грн; оренда приміщення - 8 000,00 грн; комунальні послуги - 10 000,00 грн; витрати на матеріали - від 1 000 000,00 грн до 1 500 000,00 грн; витрати на виконання спеціальних проєктів - від 500 000,00 грн до 1 000 000,00 грн. Сукупне щомісячне фінансове навантаження становить орієнтовно від 7 208 000,00 грн до 8 208 000,00 грн залежно від обсягу поточної діяльності. Наведені показники мають особливе значення у співвідношенні з актуальними банківськими даними. Середньомісячний кредитовий оборот підприємства за червень - серпень 2026 року становить близько 7,52 млн грн, тобто фактично знаходиться в межах задокументованого щомісячного фінансового навантаження у розмірі 7,208 - 8,208 млн грн. Це підтверджує, що переважна частина поточних надходжень використовується для забезпечення поточної господарської діяльності, а не формує вільний фінансовий резерв. Заявник не стверджує, що наявність 199 працівників, у тому числі 102 осіб з інвалідністю, звільняє його від виконання судового рішення. Наведена обставина підтверджує інше - необхідність забезпечення постійного грошового обороту для своєчасної виплати заробітної плати та виконання інших поточних обов`язкових платежів. Одномоментне вилучення всієї присудженої суми створить істотний додатковий касовий розрив, тоді як виконання рішення частинами дозволить забезпечити повне погашення присудженої суми без надмірного порушення поточної діяльності підприємства.

Ухвалою суду від 03.09.2026 заяву Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про розстрочку виконання рішення у справі № 903/171/26 було прийнято до провадження, розгляд заяви призначено у судове засідання на 16.09.2026.

Стягувач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" 06.09.2026 надіслав до суду заперечення на заяву боржника, в яких вважає заяву безпідставною, необґрунтованою, спрямованою на штучне затягування виконання рішення суду та такою, що підлягає відхиленню у повному обсязі.

На обгрунтування доводів про відсутність підстав для задоволення заяви боржника про розстрочення виконання рішення суду стягувач посилається на наступні обставини:

- відсутність винятковості обставин та встановлена судом недобросовісна поведінка боржника;

- боржник фактично вже отримав тривале безкоштовне кредитування за рахунок мешканців ОСББ та демонструє суперечливу процесуальну поведінку. Боржник почав отримувати цільові авансові кошти стягувача ще 22.04.2024 в розмірі 500 000,00 грн, а згодом 07.08.2024 в розмірі 3 540 620,32 грн. Строк дії договору підряду закінчився 31.12.2024, відтак договірний обов`язок повернути стягувачу суму невикористаного авансу виник у боржника ще з 01.01.2025. Станом на вересень 2026 року боржник уже понад 29 місяців (більше ніж 2,5 роки) незаконно утримує першу частину авансу та понад 20 місяців - загальну суму договірного боргу, безкоштовно прокручуючи гроші мешканців багатоквартирного будинку у власному комерційному обороті в умовах високої інфляції. Боржник вже самовільно отримав наддовгу відстрочку та розстрочку фактом свого злісного ухилення від виконання зобов`язання, а тому надання йому судової розстрочки є грубим порушенням принципу добросовісності, який визначений у ст. 3 ЦК України;

- боржник стверджує про повну відсутність вільної ліквідності для одноразового виконання рішення суду, надавши вибіркову довідку про залишок 15 868,50 грн лише на одному рахунку в АТ КБ «ПриватБанк». Проте, в межах виконавчого провадження приватним виконавцем офіційно встановлено, що боржник приховав від суду наявність інших відкритих та активних розрахункових рахунків в АТ «УКРГАЗБАНК» та АТ «ПУМБ». Боржник умисно не надав суду довідок про стан рахунків та рух коштів в АТ «УКРГАЗБАНК» та АТ «ПУМБ», повністю замовчавши факт їх існування. Водночас у власній офіційній фінансовій звітності за І півріччя 2026 року боржник декларує залишок грошових коштів та їх еквівалентів у розмірі 1 620 700,00 грн, чистий піврічний прибуток у розмірі 1 212 700,00 грн та тримісячний оборотний потік понад 21 000 000,00 грн. Приховування боржником відкритих рахунків в інших банківських установах на тлі мільйонних оборотів беззаперечно свідчить про штучне маніпулювання фактами, умисне введення суду в оману та намагання приховати реальні фінансові ресурси від примусового стягнення. Посилання на соціальний статус підприємства чи виплату заробітної плати працівникам підлягають відхиленню, оскільки за сталою практикою Верховного Суду внутрішні фінансові зобов`язання боржника перед бюджетом чи колективом є його особистим комерційним ризиком і не можуть задовольнятися за рахунок безпідставного обмеження конституційного права стягувача;

- добросовісна поведінка стягувача щодо повернення коштів державі та критична необхідність негайного стягнення з боржника залишку боргу. Наявність реальних катастрофічних наслідків для стягувача підтверджується листом - повідомленням Державної установи «Фонд енергоефективності» №19/2477/26 від 22.06.2026, згідно з яким розірвано грантовий договір та висунуто вимогу про повернення всіх виплачених траншів та авансу гранту у загальному розмірі 5 649 205,58 грн. ОСББ «Моноліт-Луцьк» на виконання вимог Фонду вже повернуло суму коштів у розмірі 2 108 585,26 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 13.07.2026 року № 1077 на суму 14 000,00 грн; від 13.07.2026 року № 1076 на суму 94 585,26 грн; від 13.07.2026 року № 1075 на суму 2 000 000,00 грн. Наразі залишок невідшкодованого перед Фондом та міжнародними донорами боргу ОСББ становить 3 540 620,32 грн. Присуджена сума у розмірі 1 525 999,48 грн, яку утримує боржник, є єдиним джерелом для стягувача, щоб частково покрити цей залишок перед Державною установою «Фонд енергоефективності». Надання розстрочки боржнику позбавить некомерційне ОСББ можливості виконати свої фінансові зобов`язання перед Фондом, перекладе борги підрядника безпосередньо на плечі жителів будинку та призведе до тотального фінансового колапсу стягувача. Окрім цього, внаслідок несвоєчасного повернення коштів до ОСББ можуть бути застосовані санкції фінансового характеру і стягувач може зазнати фінансових втрат.

16.09.2026 Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" надіслав до суду додаткові пояснення до заяви, у яких просить врахувати фактичне часткове виконання рішення суду та те, що станом на 15.09.2026 непогашений залишок за наказом господарського суду №903/171/26-1 становить 1 499 007,32 грн. У додаткових поясненнях боржник навів уточнений графік щомісячних платежів з вересня 2026 року до 12.06.2027.

В судовому засіданні 16.09.2026 представник боржника заяву про розстрочення виконання рішення від 12.06.2026 підтримав, просив розстрочити виконання судового рішення.

Представник стягувача в судовому засіданні 16.09.2026 категорично заперечував проти розстрочення виконання рішення суду від 12.06.2026 з підстав, викладених у поясненнях від 06.09.2026, просив у задоволенні заяви відмовити.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників боржника, стягувача, суд дійшов висновку про те, що заява Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.06.2026 не підлягає до задоволення.

У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначено, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Право на виконання судового рішення є невід`ємною гарантією відновлення порушеного права позивача та складовою судового захисту його прав.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч.1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

Частинами 3, 4 ст. 331 ГПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України.

Згідно з п. 7.1.2, 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Крім цього, господарський суд також враховує можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.

Таким чином, ухвала про розстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Предметом розгляду у справі №903/171/26 була вимога Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" про стягнення з Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (надалі відповідач, боржник) 1473786,01 грн., з них: 1417286 грн невикористаного авансу, 23647,32 грн процентів річних за період з 06.08.2025 по 24.02.2026 та 32852,69 грн збитків, завданих інфляцією, за період з 06.08.2025 по 31.01.2026.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.06.2026 було задоволено вимогу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" та стягнуто з відповідача 1 417 286 грн авансу як безпідставно збережених коштів.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 рішення Господарського суду Волинської області від 12 червня 2026 року у справі №903/171/26 змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Суд апеляційної інстанції не погодився з мотивами суду першої інстанції про застосування статті 1212 ЦК України, зазначивши, що це не впливає на правильність висновку суду про наявність у відповідача обов`язку повернути позивачу невикористану частину авансового платежу в зазначеному розмірі.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 12.06.2026 було встановлено, що 19 квітня 2024 року між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт-Луцьк» як замовником і Центром соціально-трудової реабілітації інвалідів «Енергія-І» Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» як підрядником було укладено договір підряду № 1-МЛ.

Згідно з п.п.1.1., 1.3. договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати відповідно до умов договору роботу за завданням замовника, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Якість роботи, виконаної підрядником, має відповідати умовам договору, вимогам проектної документації, розробленої і затвердженої замовником та вимогам Фонду енергоефективності.

Договором встановлені наступні строки виконання робіт: початок виконання робіт: 23 квітня 2024 року (п.5.1. договору); закінчення робіт: 31 грудня 2024 року (п.5.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість виконання робіт (ціна роботи) визначаються у сумі 15 018 448,00 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що замовник може перерахувати підряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів і обладнання в розмірі до 40% вартості обсягу робіт. Підрядник зобов`язується виконати роботи по отриманому авансу протягом одного місяця з дня його отримання. По закінченні вказаного терміну підрядник повертає невикористані суми авансу на розрахунковий рахунок замовника.

22.04.2024 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт-Луцьк» перерахувало відповідачу аванс у розмірі 500 000,00 грн, що було передбачено п.4.1. договору.

Станом на 31 грудня 2024 року роботи з капітального ремонту з термомодернізації багатоквартирного житлового будинку ОСББ «Моноліт-Луцьк» на вул. Олеся Гончара, 3 в м. Луцьку відповідач не виконав, актів виконаних робіт не надав.

07.08.2024 ОСББ «Моноліт-Луцьк» перерахувало кошти у сумі 3 540 620,32 грн відповідачу, що підтверджується платіжною інструкцією № 924 від 06.08.2024.

Як встановлено судом, позивач перерахував відповідачу авансові платежі у загальному розмірі 4 040 620,32 грн. Згідно з висновком будівельно-технічної експертизи фактична вартість виконаних відповідачем робіт становить 2 616 234,00 грн без ПДВ. Крім цього, відповідач повернув позивачу невикористаний залишок авансового платежу у сумі 7100,32 грн.

Таким чином, отриманий відповідачем аванс підтверджено виконаними роботами лише частково, а різниця між сумою перерахованого авансу та вартістю фактично виконаних робіт, з урахуванням повернутих відповідачем коштів, становить 1 417 286,00 грн.

Доказів виконання робіт на суму 1 417 286,00 грн., належного використання отриманих авансових коштів або повернення цієї частини авансу відповідач суду не надав.

Договором підряду сторони узгодили строк закінчення робіт: 31 грудня 2024 року (п.5.2. договору).

Таким чином, Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" з 01.01.2025 не повертає Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт-Луцьк» кошти у розмірі 1 417 286,00 грн.

Як передбачено п. 1 ч. 4 ст. 331 ГПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Спір у справі №903/171/26 виник у зв`язку з тим, що відповідач не виконав договірних зобов`язань: і не виконав підрядних робіт, і не повернув суми авансу.

Тривалість існуючого прострочення відповідача має вирішальне значення у питанні оцінки дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як боржника, так і стягувача.

Прострочення відповідача триває з січня 2025 року.

Також суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все передбачає такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускає їх настання.

Стягувач - ОСББ «Моноліт-Луцьк» у процесі розгляду заяви про розстрочку виконання рішення суду подав лист Державної установи «Фонд енергоефективності» №19/2477/26 від 22.06.2026, згідно з яким з об`єднанням розірвано грантовий договір та висунуто вимогу негайного повернення (протягом 15 календарних днів з моменту отримання цього повідомлення) всіх виплачених траншів та авансу гранту у загальному розмірі 5 649 205,58 грн.

У зв`язку з цим стягувач пояснював, що присуджена до стягнення сума у розмірі 1 525 999,48 грн, яку утримує боржник, є єдиним джерелом для стягувача, щоб повернути кошти Державній установі «Фонд енергоефективності», а надання розстрочки боржнику позбавить некомерційне ОСББ можливості виконати свої фінансові зобов`язання перед Фондом, перекладе борги підрядника безпосередньо на плечі жителів будинку та призведе до тотального фінансового колапсу стягувача. Окрім цього, внаслідок несвоєчасного повернення коштів до ОСББ можуть бути застосовані санкції фінансового характеру і стягувач може зазнати фінансових втрат.

Надання розстрочення виконання судового рішення належить до дискреційних повноважень суду, реалізація яких передбачає оцінку конкретних обставин справи з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Приєднаний боржником баланс станом на 30.06.2026 свідчить про чистий прибуток підприємства за півріччя у розмірі 1 212 700,00 грн, а довідка АТ «КБ «Приватбанк» від 02.09.2026 про обіг коштів за період з 01.06.2026 по 31.08.2026 за його рахунком у банку становить більше як 20 000 000,00 грн.

В сукупності обставини, наведені боржником у заяві, та надані ним докази свідчать про активну господарську діяльність Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та не підтверджує його скрутного фінансового становища, не свідчить про наявність обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання ним рішення суду від 12.06.2026.

У відповідності до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, які істотно ускладнюють або роблять неможливим його виконання. Така правова конструкція передбачає наявність саме об`єктивних, підтверджених належними та допустимими доказами факторів, які виходять за межі звичайного господарського ризику та фінансових труднощів суб`єкта господарювання.

Відповідно до практики Верховного Суду, важливим критерієм при вирішенні питання про надання розстрочення, є поведінка боржника, яка свідчить про його добросовісність та реальний намір виконати судове рішення.

Сума, яка стягнута у примусовому порядку приватним виконавцем із боржника на користь стягувача 27070,59 грн (26240,90 + 829,69) становить лише 1,77% від суми коштів, стягнутих рішенням суду, що підлягає виконанню, і не може розцінюватись як належний та достатній доказ реального наміру боржника виконати судове рішення у повному обсязі.

У співвідношенні до загального розміру боргу, який підлягає стягненню, зазначений платіж є несуттєвим та не змінює правової природи зобов`язання. Стягнута з боржника приватним виконавцем у примусовому порядку сума коштів у розмірі 27070,59 грн відшкодовує лише незначну частину основного зобов`язання і не може бути кваліфікована як належне виконання або як системні дії боржника, спрямовані на погашення боргу.

Суб`єкт підприємницької діяльності здійснює свою діяльність на власний ризик. У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик.

Виконання поточних зобов`язань, на яке посилається боржник у заяві: оплата кредиторської заборгованості, розрахунки з бюджетом, розрахунки зі страхування, розрахунки з оплати праці, інші розрахунки, пов`язане із здійсненням боржником господарської діяльності, у процесі якої він має планувати свої видатки, в тому числі на погашення заборгованості перед кредиторами, оскільки обізнане про строк настання її погашення.

Внутрішні фінансові зобов`язання боржника перед бюджетом чи колективом є його особистим комерційним ризиком і не можуть задовольнятися за рахунок безпідставного обмеження конституційного права стягувача.

Отже, наведені боржником обставини та аргументи не свідчать про неможливість виконання ним рішення суду, а лише відображають поточну господарську діяльність підприємства, а також не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, а тому заява Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.06.2026 не підлягає до задоволення.

Стягувач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт-Луцьк" також несе фінансові ризики, пов`язані з неотриманням грошових коштів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

За встановлених судом обставин невиправдане продовження тривалості невиконання рішення суду щодо безспірних зобов`язань відповідача призведе до порушення прав стягувача та впливатиме на його фінансове становище, а тому суд не може виступати інструментом для захисту інтересів недобросовісної сторони на шкоду інтересам сторони, яка не вчиняла порушень умов господарювання.

Суд зобов`язаний забезпечити справедливий баланс інтересів сторін та не допустити покладення надмірного тягаря на стягувача, оскільки інститут розстрочення не може перетворюватися на інструмент фактичного відтермінування виконання грошового зобов`язання на шкоду кредитору.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

у задоволенні заяви Центру соціально-трудової реабілітації інвалідів "Енергія-І" Волинської обласної організації Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12.06.2026 у справі № 903/171/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, п. 17.5 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено і ухвалу підписано 21.09.2026.

Суддя І. О. Якушева