Рішення № 139926235, 11.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/7379/23

2/465/617/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

11.09.2026 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» звернувся в суд із позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

В обґрунтування поданого позову зазначає, що між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 18526633-02-14-01 від 25.11.2021 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 .

01.11.2022 року в м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколу), складеного учасниками події на підставі ст.33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особою, чиї винні протиправні дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, є ОСОБА_1 .

Згідно рахунку-фактури № ДМ00040530 від 02.11.2022 року та Акту виконаних робіт № 136640 від 08.03.2023 року вартість відновлювального ремонту а/м Toyota Camгу, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 45 449,31 грн.

Відповідно до умов договору страхування з рахунку-фактури СТО № ДМ00040530 від 02.11.2022 року було виключено табличку номеру на загальну суму 94,99 грн. (45 544,30 грн. (сума рахунку фактури СТО № ДМ00040530 від 02.11.2022 року) - 94,99 грн. (виключення з рахунку фактури СТО № ДМ00040530 від 02.11.2022 року) = 45 449,31 грн.), відповідно, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Camгу, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 45449,31 грн.

Згідно ст.25 Закону України «Про страхування» та умов Договору на підставі заяви страхувальника ПАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 45 449,31 грн. Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховим актом № 2262589-1 від 09.11.2022 року та платіжною інструкцією № 35417 від 09.11.2022 року.

Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ, стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП, на момент настання страхової події була застрахована в АТ «СГ «ТАС» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 2549270, за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. ПАТ «СК «ВУСО» звернулося до АТ «СГ «ТАС» із заявою на виплату страхового відшкодування.

При здійсненні страхового відшкодування за полісом АТ 2549270 АТ «СГ «ТАС» врахувало знос та здійснило страхове відшкодування в сумі 33 808,58 грн., що підтверджується довідкою-підтвердженням надходження коштів.

Таким чином, оскільки сума понесених збитків (з урахуванням особливостей здійснення страхового відшкодування за полісом, визначених ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») в повному обсязі не була сплачена АТ «СГ «ТАС», то з огляду на приписи ст.1194 ЦК України різниця між сумою страхового відшкодування за полісом та фактично завданих збитків, а саме 11 640 грн. 73 коп. (45 449, 31 грн. (фактичний розмір шкоди) 33 808, 58 грн. (виплата від АТ «СГ «ТАС») підлягає стягненню з винної особи ОСОБА_1 . Тому позивач звернувся з позовом та просить стягнути з відповідача зазначену суму відшкодування.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 13.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Разом із тим, в попередніх судових засіданнях зазначив, що розмір шкоди є завищеним, перелік ушкоджень транспортного засобу - необгрунтовано розширеним та він з такими не погоджується. Вказав, що має намір клопотати про проведення експертизи у справі. Однак, зазначене клопотання відповідачем так і не заявлено, як і будь-якого іншого клопотання, та останній в судове засідання не з`явився без пояснення причин цього, про наявність поважних обставин неприбуття до суду не заявляв, доказів на підтвердження попередньо висловлених усних тверджень про безпідставність позовних вимог та завищення розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди не надав.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід згідно ст.280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов`язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України та у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, доходить переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч.3 ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 18526633-02-14-01 від 25.11.2021 року, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_1 .

01.11.2022 року в м. Львові по вул. Конотопська, 7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Як вбачається із складеного водіями повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 01.11.2022 року, відповідач ОСОБА_1 зазначив, що, рухаючись заднім ходом, зачепив автомобіль Toyota.

Відповідно до рахунку-фактури № ДМ00040530 від 02.11.2022 року та Акту виконаних робіт № 136640 від 08.03.2023 року, оформлених ТОВ "Сервісний центр "Діамант", вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camгу, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 45 449,31 грн.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», умов Договору та на підставі заяви страхувальника ПАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 45 449,31 грн. Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховим актом ПАТ «СК «ВУСО» № 2262589-1 від 09.11.2022 року та платіжним дорученням № 35417 від 09.11.2022 року.

Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ, цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП, на момент настання страхової події була застрахована в АТ «СГ «ТАС» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АТ 2549270, за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. ПАТ «СК «ВУСО» звернулося до АТ «СГ «ТАС» із заявою на виплату страхового відшкодування.

При здійсненні страхового відшкодування за полісом АТ 2549270 АТ «СГ «ТАС» здійснило страхове відшкодування в сумі 33808,58 грн., що підтверджується довідкою-підтвердженням надходження коштів ПАТ «СК «ВУСО» № 3186 від 01.09.2023 року. При цьому, здійснене відшкодування враховує коефіцієнт зносу замінених складових 0,3637, що в грошовому вимірі дорівнює 11735,72 грн. Таким чином, розрахована АТ «СГ «ТАС» суму відшкодування є різницею між сумою заподіяної шкоди 45 449,31 грн. та вартістю складових відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу (45 449,31 грн. - 11735,72 грн. = 33808,58 грн.).

В подальшому позивач звернувся до ОСОБА_1 із претензією №2988/4 від 16.08.2023 року про відшкодування шкоди в розмірі 11 640 грн. 73 коп. (різниця між вартістю відновлювального ремонту (45449,31 грн.) та відшкодуванням, здійсненим АТ «СГ «ТАС» (33808,58 грн.), однак, відповідачем вказані вимоги в добровільному порядку не виконано.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За правилами ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена у ст. 27 Закону України «Про страхування».

Згідно з наведеними положеннями до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст.980 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес - це нове право, що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком, суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Відповідно п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення з особи, винної у настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 року у справі №6-112цс13, вбачається, що у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст. 261, ст. 262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме: страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, до ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» перейшло право вимоги до відповідача на підставі ст.993 ЦК України в порядку суброгації на недоплачену суму відшкодування в розмірі 11 640 грн. 73 коп. (45 449, 31 грн. (фактичний розмір шкоди) 33 808, 58 грн. (виплата від АТ «СГ «ТАС» = 1 640 грн. 73 коп. ).

Будь-яких доказів в обгрунтування заперечень проти позову відповідачем суду надано не було. Незважаючи на те, що відповідачем в судовому засіданні заперечувався розмір заподіяної його діями шкоди, жодних доказів на спростування поданих стороною позивача доказів ОСОБА_1 не надав. Більше того, відповідачем не заявлено клопотання про проведення експертизи для встановлення розміру шкоди.

Отже, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування підтверджується наявними матеріалами справи, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Враховуючи наведене, відповідач ОСОБА_1 повинен відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 11 640 грн. 73 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Враховуючи наведене та на підставі ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» майнове відшкодування в розмірі 11 640 (одинадцять тисяч шістсот сорок) грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на відшкодування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», код ЄДРПОУ 31650052, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Величко О.В.