Рішення № 139925091, 15.09.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 322/1876/25

Провадження № 2/673/801/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"15" вересня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання Осієвської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

17 червня 2026 року від Зарічного районного суду м. Суми надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (далі ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку було передано для розгляду у Деражнянський районний суд Хмельницької області за підсудністю.

В позові ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1499829 від 26.01.2021 року (далі кредитний договір №1499829 від 26.01.2021 року), яка утворилась станом на день звернення з позовом в розмірі 9 840 грн., з яких: 3 000 грн. заборгованість за сумою кредиту, 6 840 грн. заборгованість за комісіями і відсотками, а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») та ОСОБА_3 , було укладено кредитний договір №1499829. Кредитний договір укладено в електронній формі. За умовами цього кредитного договору ОСОБА_3 отримала кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3 000 грн. строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1.90 %. ОСОБА_3 зобов`язалась повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Однак, в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого йому кредиту та не здійснював оплату процентів, в зв`язку із чим заборгованість за кредитним договором становить 9 840 грн.

07.09.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» уклали договір факторингу №1-07092021, за умовами якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права вимоги за кредитним договором №1499829, де боржником є ОСОБА_3 .

В подальшому, 07.09.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» уклали договір факторингу №2-07/09/2021, за умовами якого ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права вимоги за кредитним договором №1499829, де боржником є ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_3 у добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань з повернення кредиту, тому ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

09 липня 2026 року від представника позивача Пархомчука С.В. надійшла також заява про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом даної справи, у якій він просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 2662 грн 40 коп. судового збору та 13 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за його відсутності, не заперечуючи щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом відправки рекомендованих повідомлень за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про виклик. Відзиву на позов не подала, заяви про розгляд справи за її відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

За ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, згідно ст.281 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1499829.

Відповідно предметом кредитного договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів на наступних умовах: сума кредиту 3 000 грн. строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1.90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом у межах строку дії кредитного договору.

За умовами кредитного договору №1499829 від 08.02.2025 року, ОСОБА_3 зобов`язалася повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк, а також сплатити відсотки за весь строк користування кредитними коштами.

ОСОБА_3 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н225, а ТОВ «Лінеура Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошті 3 000 грн. згідно умов кредитного договору, на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 , відповідно до договору про переказ коштів ФК-19/03-21 від 12.03.2019 року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «УПР».

07.09.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» уклали договір факторингу №1-07092021, за умовами якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» набуло права вимоги за кредитним договором №1499829, де боржником є ОСОБА_3 .

В подальшому, 07.09.2021 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» уклали договір факторингу №2-07/09/2021, за умовами якого ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права вимоги за кредитним договором №1499829, де боржником є ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №2-07/09/2021 від 07.09.2021 року до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_3 , за кредитним договором №1499829 від 26.01.2021 року, в розмірі 9 840 грн., з яких: 3 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6 840 грн. заборгованість за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_3 позивачем не здійснювалося нарахування ні процентів, ні штрафних санкцій.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору №1499829 від 26.01.2021 року свідчить про те, що ОСОБА_3 усі умови цілком зрозуміла і своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір №1499829 від 26.01.2021 року підписаний відповідачем електронним підписом, а наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19).

Отже, вказаний кредитний договір №1499829 від 26.01.2021 року, підписаний сторонами є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 26.01.2021 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування коштами.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №1499829 від 26.01.2021 року, заборгованість ОСОБА_3 , станом на 12.06.2025 року становить: 9 840 грн., з яких: 3 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6 840 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частина друга зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за кредитним договором визначена 9 840 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Вирішуючи заяву представника позивача від 09.07.2026 року про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 13 000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п.1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Судом встановлено, що до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.07.2019 року, акт про отримання правової допомоги від 08.07.2026 року, згідно з яким вказано послуги за: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» в рамках кредитного договору №1499829 від 26.01.2021 року в сумі 2500 грн. (1 год.), складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики в сумі 6 250 грн. (2,5 год.), інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніториг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи в сумі 3 750 грн. ( 1,5 год), канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції в сумі 500 грн., платіжна інструкція №2890 від 08.07.2026 року та рахунок №08.07.2026-133 від 08.07.2026 року.

Водночас судом встановлено, що платіжна інструкція №2890 від 08.07.2026 року містить призначення платежу, відповідно до якого грошові кошти сплачено за професійну правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 09.07.2025 року та рахунком № 08.07.2026-133.

Разом із тим, відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору адвокат Пархоменко С.В. зобов`язався надавати клієнту широкий перелік послуг у сфері правничої допомоги, зокрема здійснювати представництво інтересів у судах, інших державних органах, а також перед фізичними та юридичними особами; складати заяви, скарги та інші процесуальні документи правового характеру; надавати правову інформацію, консультації й роз`яснення з правових питань, а також здійснювати правовий супровід діяльності клієнта.

Таким чином, предмет договору про надання правової допомоги не обмежується представництвом інтересів клієнта виключно у цій цивільній справі, а охоплює різні види юридичних послуг, які можуть надаватися клієнту в інших справах.

За таких обставин сам факт наявності договору про надання правової допомоги, акта виконаних робіт, рахунку та платіжної інструкції не є достатнім для безумовного висновку про те, що вся сума в розмірі 13 000 грн. фактично сплачена саме за надання професійної правничої допомоги у цій цивільній справі.

Зміст платіжної інструкції № 2890 від 08.07.2026 року, рахунку № 08.07.2026-133 від 08.07.2026 року та договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 року не містить конкретизації щодо цивільної справи, у межах якої надавалися відповідні послуги, зокрема не зазначено її номера, сторін спору або інших ідентифікаційних даних, які б дозволяли однозначно пов`язати здійснений платіж із зверненням позову до ОСОБА_3 .

Наявний в матеріалах справи акт про отримання правової допомоги містить ідентифікаційні дані, однак не містить відомостей, що саме на підставі даного акту здійснений рахунок №08.07.2026-133, відповідно за яким ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перерахувало ОСОБА_4 13 000 грн.

Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі (Постанова Верховного Суду від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19).

Отже, оскільки надані документи не містять достатніх і однозначних відомостей, які б підтверджували здійснення оплати у розмірі 13 000 грн саме за надання професійної правничої допомоги у цивільній справі за позовом до ОСОБА_3 , суд доходить висновку про недоведеність заявлених витрат. За таких обставин підстави для їх стягнення з іншої сторони як судових витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13,141, 259,263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за кредитним договором №1499829 від 26.01.2021 року в розмірі 9 840 грн., з яких: 3 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6 840 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» 2 662 грн. 40 коп. судового збору.

В задоволенні заяви від 09 липня 2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн», місце знаходження: вул. Саперне Поле, 12 м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44002941 ( НОМЕР_2 у АТ «ПУМБ», МФО 334851).

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина