Рішення № 139925088, 09.09.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/436/26

Провадження № 2/670/412/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

09 вересня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Голуба О.Є.

за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

До Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку, у якій позивач просить визнати її право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820685500:01:003:0118, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Осламів, Хмельницького (Віньковецького) р-ну, Хмельницької обл., помер її батько, ОСОБА_2 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка з кадастровим номером: 6820685500:01:003:0118, загальною площею 0.2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті батька спадкова справа не заводилась, а мати позивача є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину, оскільки на час смерті батька проживала разом з ним в порядку ст. 1268 ЦК України.

Разом з тим, за життя мати позивача, ОСОБА_3 , не встигла оформити свої спадкові права та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері.

Вищезазначена земельна ділянка належала батькові позивача, ОСОБА_2 , на праві приватної власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №676816, виданим Осламівською сільською радою 24.02.2012.

18.11.2025 позивач звернулась до приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу, Кухарської Лілії Анатоліївни, для оформлення в порядку спадкування після смерті матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з кадастровим номером: 6820685500:01:003:0118, загальною площею 0.2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належної її батькові ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проте відповіддю № 316/01-16 від 18.11.2025 приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу, Кухарської Лілії Анатоліївни, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин між матір`ю, ОСОБА_3 , та батьком позивача, ОСОБА_2 , оскільки у актовому записі про шлюб її батьків, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , №1, складеного виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області у 1948 році, були виявлені помилки, а саме: в імені нареченого, замість вірного « ОСОБА_5 », помилково зазначено « ОСОБА_5 », а в по батькові нареченого, замість вірного « ОСОБА_6 », помилкового зазначено « ОСОБА_7 ».

У зв`язку із чим, позивач звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 №1 у 1948 році, складеного виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, щодо виправлення власного імені нареченого з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 », по батькові нареченого з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_6 ».

Проте, висновком Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про внесення змін до актового запису цивільного стану від 29.01.2026, їй відмовлено у виправлені в актовому записі про шлюб, складеному виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, у зв`язку із відсутністю підстав для внесення даного виправлення та первинних документів які б свідчили про допущену помилку.

При цьому позивач просить врахувати, що у селі Осламів, Хмельницького (Віньковецького) району, Хмельницької області, де проживав батько позивача, в побуті його по-батькові називали по різному « ОСОБА_6 », « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », зокрема й « ОСОБА_9 », « ОСОБА_12 », що могло спричинити неправильне сприйняття його по-батькові та внесення помилкових відомостей до актового запису.

Зазначає також, що її батько, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату його смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав разом зі своєю дружиною, ОСОБА_3 , інших зареєстрованих за вказаною адресою осіб не було, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит Осламівського старостинського округу від 09.03.2025 №2, довідкою про склад сім`ї ОСОБА_2 та довідкою про склад сім`ї ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась та відповідно, спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою про земельну ділянку від 24.02.2026 та витягом зі спадкового реєстру.

Крім того, звертала увагу суду, що рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 у справі № 686/5834/26 за її позовом до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок встановлено, що мати позивача, ОСОБА_3 , успадкувала після смерті батька позивача ОСОБА_2 житловий будинок, що входить до складу спадщини після його смерті, але не оформила спадщину, а позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті померлої ОСОБА_3 .

Таким чином вказаним судовим рішенням встановлено, що її мати, ОСОБА_3 , як єдина спадкоємиця за законом, успадкувала після смерті батька позивача, ОСОБА_2 , все його майно, але не оформила спадщини, а позивач є єдиною спадкоємицею за заповітом та прийняла спадщину після смерті своєї матері.

Проте позивач після успадкування будинку на підставі наведеного вище рішення суду, також не має можливості оформити спадкові права на земельну ділянку з кадастровим номером: 6820685500:01:003:0118, загальною площею 0.2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належну її померлому батькові, ОСОБА_2 , у зв`язку із наявною зазначеною вище помилкою в актовому записі про шлюб її батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_13 , у зв`язку із чим виникає необхідність у зверненні до суду з даним позовом.

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.07.2026.

Ухвалою суду від 16.07.2026 за клопотанням позивача витребувано в приватного нотаріуса Кухарської Л.А. відомості щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувані документи надійшли до суду 06.08.2026.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_14 у підготовче засідання не з`явилися, в електронній формі через Електронний суд представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_15 в підготовче засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, 16.07.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника Віньковецької селищної ради, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти їх задоволення.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У постановах КЦС ВС від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц, від 25 травня 2022 року у справі № 675/2136/19 вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову.

З огляду на наведене, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, оскільки відповідач не заперечує проти позовних вимог, фактично визнав їх, суд дійшов висновку, що таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову в підготовчому провадженні.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.08.1976 ОСОБА_16 уклала шлюб із ОСОБА_17 , актовий запис № 21, та змінила прізвище на « ОСОБА_18 » (а.с.7).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 06.10.2017 ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Осламів, Віньковецького району, Хмельницької області, а її батьками були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6).

Відповідно до витягу Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00054859434 від 19.11.2025 ОСОБА_8 уклала шлюб із ОСОБА_2 , та змінила прізвище на « ОСОБА_19 » (а.с.10-11).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 28.01.2016 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області (а.с.8).

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №676816 ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,25 га розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-14).

Відповідно до довідки № 74 від 09.03.2026 виданої старостою Осламівського старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входила дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.20).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 84943410 від 21.04.2026 інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.23).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86238912 від 05.08.2026 інформація про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_2 відсутня (а.с.50).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 86238923 від 05.08.2026 в спадковому реєстрі наявна інформація про заповіт, складений ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі №41164121 (а.с.51).

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.08.2017 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Осламів Віньковецького району Хмельницької області (а.с.9).

Відповідно до довідки № 75 від 09.03.2026 виданої старостою Осламівського старостинського округу Віньковецької селищної ради Хмельницької області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На даному погосподарському номері на момент смерті була зареєстрована одна (а.с.21).

За інформацією сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 24.02.2026 відомості по земельній ділянці кадастровий номер 6820685500:01:003:0118 у Реєстрі прав власності відсутні (а.с.22).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 05.06.2026 оціночна вартість земельної ділянки кадастровий номер 6820685500:01:003:0118 складає 53840,97 грн (а.с.28-30).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 86238982 від 05.08.2026 в спадковому реєстрі наявна інформація про заповіт, складений ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі №41164103 (а.с.48).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 86238946 від 05.08.2026 після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 21-2018 (а.с.49).

Відповідно до копії заповіту від 01.12.1993 ОСОБА_2 усе своє майно заповів доньці ОСОБА_1 (а.с.66).

Відповідно до копії заповіту від 01.12.1993 ОСОБА_3 усе своє майно заповіла доньці ОСОБА_1 (а.с.56).

Даними спадкової справи № 21-2018 підтверджується також те, що позивач ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.52-68), однак листом приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального округу Кухарської Лілії Анатоліївни № 316/01-16 від 18.11.2025 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин між матір`ю, ОСОБА_3 , та батьком позивача, ОСОБА_2 (а.с.15).

Згідно висновку Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про внесення змін до актового запису цивільного стану від 29.01.2026, позивачу відмовлено у виправлені в актовому записі про шлюб, складеному виконавчим комітетом Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області, у зв`язку із відсутністю підстав для внесення даного виправлення та первинних документів які б свідчили про допущену помилку (а.с.16-18).

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 у справі № 686/5834/26 за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок встановлено, що після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 , яка відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України є його спадкоємцем за законом першої черги і відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00054859434 від 19.11.2025 та довідками Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області № 1101 та № 1102 від 15.12.2017.

Після смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_1 , яка відповідно до ст. 1233 ЦК України є її спадкоємцем за заповітом і відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, що підтверджується заповітом від 01.12.1993 та матеріалами спадкової справи № 21-2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 (а.с. 24-27).

Тобто даним судовим рішенням у справі № 686/5834/26 було встановлено, що мати позивача, ОСОБА_3 , прийняла спадщину та успадкувала після смерті свого чоловіка - батька позивача ОСОБА_2 майно, що входить до складу спадщини після його смерті, але не оформила спадщину, а позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом та прийняла спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_3 .

Застосоване судом законодавство. Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Згідно з ст. 41, 55 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, шо кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільний кодекс України у статті 16 закріпив право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власника є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується. що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024 у справі № 175/654/22 висловив правову позицію, згідно з якою питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як зазначив Верховний Суд у справі № 670/311/24 (провадження № 2/670/157/24), преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 у справі № 686/5834/26 за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на житловий будинок встановлено, що після смерті ОСОБА_2 його дружина ОСОБА_3 , яка відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України є його спадкоємцем за законом першої черги і відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00054859434 від 19.11.2025 та довідками Осламівської сільської ради Віньковецького району Хмельницької області № 1101 та № 1102 від 15.12.2017.

При цьому, даним рішенням також встановлено, що після смерті ОСОБА_3 її дочка ОСОБА_1 , яка відповідно до ст. 1233 ЦК України є її спадкоємцем за заповітом і відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, що підтверджується заповітом від 01.12.1993 та матеріалами спадкової справи № 21-2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 .

Тобто зазначеним судовим рішенням було встановлено, що мати позивача, ОСОБА_3 , прийняла спадщину та успадкувала після смерті свого чоловіка - батька позивача ОСОБА_2 майно, що входить до складу спадщини після його смерті, але не оформила спадщину, а позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом та прийняла спадщину після смерті своєї матері, ОСОБА_3 .

З огляду на наведене, беручи до уваги встановлені судом в рішенні обставини у справі № 686/5834/26, та те, що померла ОСОБА_3 також успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_2 , належну йому, відповідно до Державного акта серії ЯК №676816, на право власності земельну ділянку з кадастровим номером 6820685500:01:003:0118, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що входить до складу спадщини після її смерті, але не оформила спадщину, а позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за заповітом, яка прийняла спадщину після померлої ОСОБА_3 , але не може отримати спадщину через органи нотаріату, внаслідок відсутності документів на підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , необхідно визнати право власності на зазначену вище земельну ділянку.

Враховуючи зазначене вище, позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку підлягає задоволенню.

Вирішення питання щодо судових витрат.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З врахуванням того, що позивач у позовній заяві просив судові витрати, які складаються з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду, залишити за ним, суд вважає за можливе не стягувати судові витрати у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 41, 55 Конституції України, ст. 3, 15, 16, 321, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1233, 1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України та керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 264, 265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820685500:01:003:0118, загальною площею 0,2500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Віньковецька селищна рада, ЄДРПОУ - 04403315, місце знаходження: вул. Соборної України, 15, с-ще Віньківці, Хмельницький район, Хмельницька область.

Повне рішення суду складено 18.09.2026.

Суддя О.Є. Голуб