Ухвала суду № 139924790, 16.09.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/10258/25

Провадження № 2-р/461/7/26

УХВАЛА

16.09.2026 року місто Львів

Галицький районний суду м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рішко С.А.,

представника заявника (представник відповідача) Онищака В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Львова заяву Марчук Галини Григорівни, яка діє в інтересах Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, про роз`яснення судового рішення від 05.05.2026 у цивільній справі № 461/10258/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення заборгованості,

встановив:

17.08.2026 Марчук Г.Г., які діє в інтересах Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, звернулась до суду з заявою про роз`яснення судового рішення від 05.05.2025 у цивільній справі № 461/10258/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення заборгованості.

Відповідно до вказаної заяви, просить роз`яснити відповідачу - Управлінню освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області рішення Галицького районного суду м.Львова від 05.05.2026 по справі № 461/10258/25, а саме:

- як здійснити розрахунок в межах періоду з 08.12.2018 по 07.06.2025 року, дотримуючись імперативних норм ст. 9 Закону України «Про відпустки» та п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП України, якими врегульовано період оплати за час оплаченого вимушеного прогулу, що і здійснено в межах одного року, враховуючи, що з 11.06.2024 по 08.09.2025, ОСОБА_1 працювала на посаді директора закладу дошкільної освіти (садок-ясла) №26 «Калинка» та отримувала заробітну плату, за цей період використала оплачувану відпустку терміном 47 календарних днів, та при звільненні отримала компенсацію за 9 календарних днів та допомогу за оздоровлення.

Мотивуючи подану заяву, представник Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області вказує, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026, суд вирішив зобов`язати Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки та допомоги на оздоровлення, що виплачується при наданні щорічної відпустки, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту», за період з 08.12.2018 по 07.06.2025 та стягнути з Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області на користь держави судовий збір у розмірі 1064 гривень 96 копійок.

Вказує, що рішення в частині зобов`язання Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки та допомоги на оздоровлення, що виплачується при наданні щорічної відпустки, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту», за період з 08.12.2018 по 07.06.2025 є не зовсім зрозумілим.

Так, відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП України визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються: час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

24.02.2025 Львівський апеляційним судом винесено постанову у справі №461/267/19 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Так, у вищезгаданій постанові встановлено, що вимушений прогул ОСОБА_1 , який було допущено з вини роботодавця, тривав лише протягом менш ніж одного року, а затягування періоду, коли ОСОБА_1 не працювала, відбулося з її вини. З огляду на наведене, саме тривалість оплаченого роботодавцем вимушеного прогулу ОСОБА_1 може бути зарахована до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, в межах періоду з 08.12.2018 по 07.06.2025.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку і отримання допомоги на оздоровлення, може бути зараховано лише тривалість оплаченого роботодавцем вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

В межах періоду з 08.12.2018 по 07.06.2025 та з 11.06.2024 по 04.09.2025 ОСОБА_1 працювала на посаді директора закладу дошкільної освіти (садок-ясла) №26 «Калинка», отримувала заробітну плату і за цей період використала оплачувану відпустку за 47 днів та при звільненні отримала компенсацію за 9 календарних днів невикористаної відпустки.

На підставі вищевикладеного, просить роз`яснити рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

У судовому засіданні представник заявника (представник відповідача) Онищак В.О., який діє в інтересах Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, подану заяву підтримав з мотивів наведених у ній.

Заінтересовані особи, позивач по справі та її представник, при вирішенні заяви поклались на розсуд суду, зазначивши, що рішення суду є зрозумілим і підстав для ухвалення додаткового рішення щодо його роз`яснення немає.

Дослідивши наведену заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026 позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення заборгованості задоволено.

Зобов`язано Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за дні невикористаної відпустки та допомоги на оздоровлення, що виплачується при наданні щорічної відпустки, відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту», за період з 08.12.2018 по 07.06.2025. Вирішено стягнути з Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області на користь держави судовий збір у розмірі 1064 гривень 96 копійок.

Відповідно до положень статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Згідно із положеннями частини третьої статті 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення в цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року зазначено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.

Незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз`яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру для примусового виконання.

Як вбачається із резолютивної частини рішення Галицького районного суду м. Львова від 05.05.2026 така є чіткою, не містить суперечностей, неточностей або кількох варіантів тлумачення. Мотиви, з яких виходив суд, ухвалюючи вказане рішення належним чином описані у мотивувальній частині цього рішення. Текст рішення суду не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття, в ньому викладені обставини в обґрунтування прийняття саме такого рішення, в ньому дано оцінку та правовий аналіз поданим доказам, а також зазначено посилання на законодавчі акти, якими керувався суд, приймаючи рішення.

Відтак, суд вважає, що судове рішення, про роз`яснення якого подана заява, викладено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно та підстав для різночитання чи суперечностей ні у мотивувальній, ані у резолютивній частині рішення немає, обґрунтування заявника викладені у заяві не доводять наявності недоліків судового рішення, що підлягають усуненню в порядку, визначеному ст. 271 ЦПК України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України;

5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців у закладах професійної освіти;

6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

6-1) час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв`язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 цього Закону), зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Відповідно до ст. 82 КзПП України, до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 75 цього Кодексу), зараховуються:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому надавалося матеріальне забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, за винятком відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 Закону України "Про відпустки", за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців у закладах професійної освіти;

6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників;

6-1) час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв`язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (стаття 76 цього Кодексу), зараховуються:

1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Таким чином, законом фактично чітко визначено імперативний порядок зарахування до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Водночас, суд у даній справі вирішував питання виключно в межах заявлених позовних вимог та оцінював предмет та підстави позову, а рішення з цього приводу є цілком зрозумілим і воно повинно бути виконаним.

У даному випадку заявник фактично просить суд, самостійно провести розрахунок виплат та вказати яким чином йому слід виконувати вимоги трудового законодавства, тобто додатково розглянути питання, яке сторонами під час розгляду справи не заявлялись та зазначити яким чином виконувати положення закону, які відповідачу (боржнику) відомі.

Слід відзначити і те, що в ході розгляду даної заяви встановлено, що відповідач має в наявності інформацію необхідну для проведення відповідних розрахунків, зокрема відомості про час перебування позивача на робочому місці в означений період, підстави відсутності та положення закону, які слід застосовувати при проведенні відповідних нарахувань. Також, в ході розгляду заяви встановлено, що відповідач не має перешкод у проведенні відповідних нарахувань, з огляду на наявність відповідних спеціалістів у галузі кадрової та фінансової (бухгалтерської) діяльності.

З цього приводу суд також вважає за можливе відзначити лише, що вимоги трудового законодавства повинні виконуватись усіма роботодавцями (суб`єктами) на яких воно поширюється. У разі якщо у заявника виникають питання застосування трудового законодавства, ці питання слід вирішувати за встановленою процедурою.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що законних підстав для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення немає, а тому вона задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст. 260, 271, 353 ЦПК України,

постановив:

у задоволенні заяви Марчук Галини Григорівни, яка діє в інтересах Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, про роз`яснення судового рішення від 05.05.2026 у цивільній справі № 461/10258/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Управління освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький