Ухвала суду № 139923714, 21.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про забезпечення позову

21.09.2026м. СумиСправа № 920/1172/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю., розглянув заяву №01-28/430/7 від 18.09.2026 (вх. №4324 від 18.09.2026) Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про забезпечення позову у справі

за позовом: Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (пров. Громадянський, буд. 4А, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 23824057)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів (вул. Сергія Скальда, буд. 23-25, кв. 27, м. Чернівці, 58006, код ЄДРПОУ 44618065)

про визнання додаткових угод укладеними

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати укладеними між КНП Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та ТОВ Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів додаткові угоди № 7, № 8 та № 9 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1539 від 24.12.2025, в редакціях, що викладені в прохальній частині позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.09.2026 у справі №920/1172/26 прийнято позовну заяву до розгляду, підготовче засідання призначене на 21.10.2026.

Разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову №01-28/430/7 від 18.09.2026 (вх. №4324 від 18.09.2026), у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів (код ЄДРПОУ 44618065) вчиняти будь-які дії, спрямовані на одностороннє розірвання, дострокове припинення дії та/або відмову від виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1539 від 24.12.2025 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Сумської області у даній справі;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів (код ЄДРПОУ 44618065) ініціювати та/або подавати заяви, повідомлення, реєструвати зміни в інформаційних системах, що стосуються припинення електропостачання та/або переведення електроустановок (точок комерційного обліку) Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Код ЄДРПОУ 23824057) на постачальника «останньої надії» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі;

- заборонити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «СУМИОБЛЕНЕРГО» (місцезнаходження: 40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, буд 7, код ЄДРПОУ 23293513) як Оператору системи розподілу, а також ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) як Постачальнику «останньої надії», вчиняти будь-які фактичні та юридичні дії щодо обмеження та/або припинення розподілу і постачання електричної енергії на об`єкти Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Код ЄДРПОУ 23824057) з підстав розірвання та/або припинення Договору № 1539 від 24.12.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Позивач обґрунтовує заяву тим, що відповідач 07.09.2026 надіслав позивачу повідомлення про розірвання з 01.10.2026 договору від 24.12.2025 №1539 про постачання електричної енергії споживачу. Предметом спору є питання про визнання укладеними додаткових угод до зазначеного договору. Тому, у випадку незастосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, предмет спору перестане існувати з 01.10.2026.

Також, як зазначає позивач, існує ймовірність того, що відповідач повідомив АТ «Сумиобленерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» про розірвання договору, тому він просить заборонити зазначеним юридичним особам вчинити дії щодо обмеження та/або припинення розподілу і постачання електричної енергії.

Суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Підстави для забезпечення позову визначено у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Водночас не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

У разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, вирішуючи питання про забезпечення позову, суди перевіряють, а заявник відповідно повинен навести суду достатні підстави для застосування того чи іншого виду забезпечення позову.

Як вбачається, з матеріалів справи, предметом позову у цій справі є визнання укладеними між КНП Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф та ТОВ Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів, додаткові угоди № 7, № 8 та № 9 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1539 від 24.12.2025, тобто вимоги немайнового характеру.

З огляду на те, що у даній справі позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідач надіслав позивачу повідомлення від 07.09.2026 року (вих. №3/09/26), у якому зазначив: «Дія договору № 1539 від 24.12.2025 про постачання електричної енергії зі споживачем закінчується 30.09.2026 року. З 01.10.2026 року Договір вважатиметься розірваним». У якості єдиної правової підстави для такого одностороннього розірвання відповідач посилається на пункт 3.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

Заявник вважає дії відповідача щодо одностороннього розірвання Договору незаконними, такими, що містять ознаки зловживання правом.

Тому, на думку позивача, у даному випадку зв`язок між невжиттям заходів та унеможливленням ефективного захисту є прямим та очевидним. Якщо суд не застосує заходи забезпечення позову і не заборонить відповідачу розірвати Договір з 01.10.2026 року, предмет спору (договірні правовідносини) на час розгляду справи вже не буде існувати. У випадку коли суд за результатами розгляду справи винесе рішення про задоволення позову і визнає додаткові угоди укладеними, це рішення вже не відновить права Заявника. Неможливо визнати укладеною додаткову угоду до договору, який юридично припинив свою дію. Заявник буде змушений подавати нові позови про визнання недійсною односторонньої відмови від договору, що прямо порушує принцип процесуальної економії та унеможливлює захист прав у межах одного провадження.

Також у випадку розірвання Договору з 01.10.2026 року Заявника, у відповідності до статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», буде автоматично переведено на обслуговування до постачальника «останньої надії» (ПОН) - Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Оскільки існує ймовірність того, що відповідач вже повідомив про факт розірвання Договору з 01.10.2026 АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО» та ДПЗД «Укрінтеренерго», тому позивач також просить заборонити Оператору системи розподілу та ПОН вчиняти будь-які фактичні та юридичні дії щодо обмеження та/або припинення розподілу і постачання електричної енергії.

З огляду на подані позивачем докази, суд вважає у даному випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову щодо відповідача - ТОВ Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав.

Також суд бере до уваги, що пунктом 7.11. ПРРЕЕ визначено, що у разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об`єктами споживача (що фактично і визначено умовами Договору), припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об`єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником.

Реалізація передбаченого пунктом 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії права споживача на електропостачання на час вирішення судового спору з електропостачальником здійснюється шляхом забезпечення позову у вигляді заборони відключення електропостачання споживачеві на час розгляду цієї судової справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, постанова від 11.02.2026 у справі № 344/13201/23, п.п.104-108).

При цьому, вжиття заходів не зупиняє господарську діяльність відповідача та не завдає йому майнової шкоди, адже Заявник і надалі споживатиме електричну енергію та нестиме зобов`язання з її оплати.

Щодо вимог позивача, викладених у п.2.3 заяви про забезпечення позову,

- заборонити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «СУМИОБЛЕНЕРГО» (місцезнаходження: 40035, м. Суми, вул. Івана Сірка, буд 7, код ЄДРПОУ 23293513) як Оператору системи розподілу, а також ДЕРЖАВНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «УКРІНТЕРЕНЕРГО» (місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) як Постачальнику «останньої надії», вчиняти будь-які фактичні та юридичні дії щодо обмеження та/або припинення розподілу і постачання електричної енергії на об`єкти Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Код ЄДРПОУ 23824057) з підстав розірвання та/або припинення Договору № 1539 від 24.12.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Позивачем не подано жодних доказів на підтвердження факту передачі відповідачем відомостей про розірвання договору зазначеним юридичним особам, а лише зазначено про ймовірність такої дії.

Крім цього, судом вже вирішено застосувати до відповідача такий захід забезпечення позову як заборона подачі заяв, що стосуються припинення електропостачання позивачу.

Тому, суд відмовляє в задоволенні заяви в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву №01-28/430/7 від 18.09.2026 (вх. №4324 від 18.09.2026) Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів (код ЄДРПОУ 44618065) вчиняти будь-які дії, спрямовані на одностороннє розірвання, дострокове припинення дії та/або відмову від виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1539 від 24.12.2025 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Сумської області у даній справі;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів (код ЄДРПОУ 44618065) ініціювати та/або подавати заяви, повідомлення, реєструвати зміни в інформаційних системах, що стосуються припинення електропостачання та/або переведення електроустановок (точок комерційного обліку) Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Код ЄДРПОУ 23824057) на постачальника «останньої надії» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

3. В іншій частині вимог заявника - відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 21.09.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко