Рішення № 139923426, 18.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування:

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 Справа № 917/843/26

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А. В., розглянувши справу № 917/843/26

за позовною заявою керівника Кременчуцької окружної прокуратури, пр. Свободи, 4А, м. Кременчук, Полтавська область, 39601,

в інтересах держави в особі:

1. Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації Полтавської області, вул. Соборна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39614,

2. Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Соборна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39614,

до відповідача фізичної особи - підприємця Шовгені Миколи Івановича, АДРЕСА_1

про стягнення 146 478,66 грн,

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

29.04.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації Полтавської області та Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області до відповідача фізичної особи - підприємця Шовгені Миколи Івановича про стягнення 146 478,66 грн збитків внаслідок неналежного виконання умов договору № 20 про надання послуг (виконання робіт) від 24.10.2019 року (вх. № 877/26).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню №12024170500000441 встановлено, що фізичною особою підприємцем Шовгенею Михайлом Івановичем складено додаток до договору №20 про надання послуг (виконання робіт) від 24.10.2019 року - кошторис №20 на проектні (вишукувальні) роботи від 24.10.2019 року, відповідно до якого загальна вартість проектних робіт визначена калькуляційним методом та становить 498 957,15 грн. Однак прокурор стверджує, що у вказаному кошторисі:

- зазначені види проектних робіт, що відсутні в робочому проекті під назвою "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1";

- зазначені види проектних робіт, що частково виконані у вищезазначеному проекті;

- внесено до кошторису пункти, які дублюються при виконанні проектних робіт.

Вказані обставини підтверджуються висновками будівельно-технічних експертиз №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р. та №СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023 року. У зв`язку із зазначеним, прокурор вказує про надлишкове перерахування Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області грошових коштів у розмірі 146 478,66 грн ФО-П Шовгені М. І. за договором №20 про надання послуг (виконання робіт) від 24.10.2019 року. Таким чином, відповідачем заподіяно місцевому бюджету збитки у розмірі 146 478,66 грн.

Ухвалою від 04.05.2026 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановив учасникам справи процесуальні строки на подачу заяв по суті справи.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа ФО-П Шовгеня отримав копію ухвали від 04.05.2026 року в своєму електронному кабінеті - 04.05.2026 р.

03.06.2026 року до суду від представника відповідача - адвоката Кондрик Н. Г. надійшла заява про вступ у справу як представника (вх. №7535).

05.06.2026 року до суду від представника відповідача - Кондрик Н. Г. надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти задоволення позову (вх. № 7745). Також представник відповідача просив:

- поновити або продовжити ФОП Шовгеня Миколі Івановичу процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву по справі №917/843/26 й прийняти від відповідача письмово викладений відзив на позовну заяву;

- здійснити перехід зі спрощеного в загальне позовне провадження та проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) її учасників;

- викликати та допитати в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун Вероніку Борисівну;

- призначити у справі судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу.

Ухвалою від 10.06.2026 року суд відмовив в задоволенні клопотань ФО-П Шовгеня М.І. про поновлення строку та про продовження строку на подання відзиву на позов; залишив без розгляду відзив на позовну заяву (вх. № 7745 від 05.06.2026 року); відмовив в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та залишив без розгляду клопотання відповідача про призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, а також про виклик та допит в судовому засіданні судового експерта Полтавського НДЕКЦ МВС Черкун В. Б.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в країні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, перебування судді у відпустці, суд здійснює розгляд справи №917/843/26 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

24.10.2019 року між фізичною особою-підприємцем Шовгенею Миколою Івановичем (далі - відповідач, виконавець) та Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації (далі - позивач 2, замовник) було укладено договір №20 про надання послуг (виконання робіт) (далі - договір №20, т. 1 а. с. 63, 64).

Предметом договору є виготовлення проектно-кошторисної документації під назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1" (п.1.1 договору №20).

Дані роботи із виготовлення проектно-кошторисної документації відносяться до: ДК 021:2015 45220000-5 (інженерні та будівельні роботи) (п. 1.2 договору №20).

В порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно завдання на проектування (складеного відповідно до додатку Б ДБН А.2.2-3-2014), складеного і погодженого із замовником, виконавець зобов`язується протягом визначеного терміну (відповідно до додатку №2) та діючого законодавства виконати роботи/послуги, а саме: виготовити робочий проект на реконструкцію об`єкту нерухомості замовника (п. 2.1 договору).

Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати якість виконання робіт/послуг відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством та цим договором (п. 3.1 договору).

Замовник зобов`язаний, зокрема, приймати від виконавця результати надання робіт шляхом підписання "Акту наданих послуг/робіт" (див. п. 4.2), оплатити роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 3.3 договору №20).

Загальна вартість робіт/послуг за договором визначається протоколом договірної ціни (додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору (п. 4.1 договору №20).

Здавання робіт/послуг виконавцем та приймання їх результатів оформлюється актом виконаних робіт/послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 5 (п`яти) днів після фактично виконаних робіт/послуг по кожному етапу (додаток №2) (п.4.2 договору №20).

Загальна вартість робіт/послуг, що надаються за цим договором, складає: 498 957,15 грн. (відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") п. 4.3 договору №20).

Оплата робіт/послуг проводиться згідно ст. 49 Бюджетного кодексу України (п. 4.4 договору №20).

Виконавець відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки, виявлені у ході виконання робіт, а також процесі експлуатації об`єкту, створеного на основі проектно-кошторисної документації останнього. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації виконавець зобов`язується безоплатно усунути вказані недоліки, а також відшкодувати завдані збитки, якщо буде доведено, що такі збитки були прямо спричинені такими недоліками (п. 5.6 договору №20).

Відповідно до Додатку №1 до договору №20 від 24.10.2019 року "Протокол погодження договірної ціни на виготовлення проектно-кошторисної документації для проекту під назвою "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1"" (т. 1 а. с. 65), обидві сторони дійшли згоди, що вартість робіт буде складати 498 957,18 грн (згідно з п.п. 197.1.22 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України). Сума робіт визначається згідно форми 2-П, згідно ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва", що додається до даного протоколу і є невід`ємною його частиною.

Згідно наказу №20 Шовгеню Миколу Івановича призначено відповідальним за роботи/послуги із проектування та займати посаду головного архітектора (інженера) під час виконання ескізу намірів/містобудівного розрахунку/робочого проекту/ проекту під назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1"" (т. 1 а. с. 71).

24.10.2019 року в якості додатку до договору №20 відповідачем складено кошторис №20 на проектні (вишукувальні) роботи із зазначенням конкретних проектних робіт для будівництва, номерів розділів, таблиць, пунктів і вказівок збірника цін, розрахунків вартості та вартості кожного розділу проектних робіт. Вказаний кошторис підписаний ОСОБА_1 та начальником відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районнлї державної адміністрації Полтавської області - Семеряніним О. Г. (т. 1 а. с. 66 - 70).

24.10.219 року фізична особа-підприємець Шовгеня М. І. та Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації склали Акт №20 виконаних робіт/послуг за договором №20 від 24.10.2019 року про те, що виконавцем було виконано роботи з проведення робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації щодо проекту будівництва замовника згідно договору №20 від 24.10.2019 року, а саме: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1" (далі - акт №20, т. 1 а. с. 72).

Відповідно до акту №20 сума виконаних робіт/послуг по даному акту складає 498 957,15 грн. Роботи виконані в повному обсязі та у визначений строк. Сторони претензій одна до одної не мають. Акт підписаний та скріплений печатками юридичних осіб - виконавцем ФО-П Шовгенею М. І. та замовником - начальником Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Семеряніним О. Г.

28.10.2019 року замовником на виконання умов договору №20 було перераховано на користь ФО-П Шовгені М. І. 498 957,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 (т. 1 а. с. 73).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12020170090001867, т. 1 а. с. 51) 17.07.2020 року до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення (на підставі правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних порушень), а саме: Шовгеня М. І., зловживаючи своїм службовим становищем головного інженера-проектанта проекту, при розробленні проектно-кошторисної документації під назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1" заволодів державними коштами відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації в сумі 146 478,66 грн. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 191 КК України (чинна до 01.07.2020 р.).

Також 29.01.2024 року до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення (на підставі самостійного виявлення слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) кримінального правопорушення, у т. ч. під час досудового розслідування), а саме: досудовим розслідуванням установлено, що ФОП Шовгеня Микола Іванович з метою заволодіння бюджетними коштами, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями за згідно з ч. 3 ст. 18 КК України будучи службовою особою, вніс недостовірні відомості до офіційного документу - акту виконаних робіт №20 від 24.10.2019 за договором №20 від 24.10.2019 про фактичне виконання роботи з виготовлення робочого проекту "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1", в повному обсязі, достовірно знаючи, що роботи виконані не повністю, оскільки в наданому проекті відсутні певні види робіт. відповідно до висновку експерта за результатами судової почеркознавчої експертизи, підпис в акті виконаних робіт №20 від 24.10.2019 за договором №20 від 24.10.2019 виконаний Шовгенею Миколою Івановичем.

З матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР 17.07.2020 за №42020171090000096, Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було проведено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: чи відповідають склад і зміст проектно-кошторисної документації з назвою "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., а також вартість робіт з її розроблення, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

За результатом судової будівельно-технічної експертизи було виконано Висновок експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р. (далі - Висновок експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ).

В п. 2.3 Висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ зазначено, що "за результатами проведеного аналізу наданої на дослідження проектної документації по об`єкту будівництва "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1" та співставлення даних, в наданих на дослідження матеріалах, з вимогами нормативно-правових актів та державних стандартів в галузі будівництва, чинних у період, що підлягає дослідженню, встановлено невідповідність робочого проекту, що досліджується, вимогам ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації" зі Зміною №1 (1), у частині оформлення проектної документації".

Також встановлено невідповідність робочого проекту "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1" вимогам ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (3) у частині комплектування проектної документації, зокрема:

1. Том №1 Розділ "ПЗ" відсутні:

- економічний розрахунок ефективності інвестицій;

- відомості з обсягами робіт, в тому числі по чергах.

2. Том №1 розділ "АБ", відсутні:

- обґрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню з урахуванням містобудівних вимог. Рішення щодо зовнішнього та внутрішнього оздоблення;

- основні рішення із прийнятої конструктивної схеми (матеріали стін, перекриттів, покрівлі), обґрунтування застосованих типів фундаментів та інших конструкцій, їх категорії відповідальності, теплоефективність огороджувальних конструкцій та теплофізичні характеристики, прийняті архітектурні та інженерні рішення щодо захисту приміщень від зовнішнього та внутрішнього шумів (гулу).

3. Відсутня технологічна частина робочого проекту.

4. Відсутні рішення із внутрішнього та зовнішнього інженерного обліднання: опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, водопостачання і каналізації.

5. Відсутні основні креслення, а саме:

- схеми розташування фундаментів, розрізи будинків та споруд із схематичним зображенням основних несучих та огороджувальних конструкцій у масштабі 1:25;

- принципові схеми улаштування інженерного обладнання (опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, водостоків, кондиціонування повітря);

- технологічні компонування з планами розміщення (розташування) основного устаткування.

Таким чином, в обсязі наданих на дослідження матеріалів встановлено, що склад і зміст проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, чинних у період, що підлягає дослідженню.

В п. 3.2 Висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ зазначено, що робочим проектом "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вулиця Шкільна, 1", передбачено:

- реконструкція частини будівлі загальноосвітньої школи за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху (блок "Б") під організацію приміщення дитячого садку з проектуванням прибудови вхідної групи до будівлі, в якій облаштуються допоміжні приміщення садку;

- капітальний ремонт всіх приміщень першого поверху блоку "Б", запроектовано організація нових трьох вигрібних ям на території (у зв`язку; із недоцільністю або неможливістю ремонту старих ям), організація спальних кімнат із ігровим приміщенням;

- ремонт існуючих робочих приміщень їдальні для улаштування відповідності санітарним нормам та більш правильного функціонального перебігання процесів;

- заміна ліній електропостачання у приміщеннях дитячого садку та харчоблоку, улаштування водопостачання (тільки перший поверх блоку "Б") та водовідведення (перший поверх блоку "Б" та робочих приміщень їдальні), улаштування системи автоматичного системи протипожежного захисту.

Згідно з Кошторисом №20 на проектні (вишукувальні) роботи, вартість проектних робіт по об`єкту будівництва визначалась на підставі показників Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд (тимчасовий) [10]. При цьому, відповідно до п.5.8, п.5.9 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 [6] було застосовано:

- індекс визначення кошторисної вартості для проектних робіт - 29,7, прийнятий відповідно до таблиці ЖЗ Додатку Ж;

- поправочний коефіцієнт на проектні роботи до Збірнику цін на проектні роботи для капітального ремонту будинків та споруд - 1,19, прийнятий відповідно до таблиці Ж. 1 Додатку Ж;

- коефіцієнт 1,0 - стадія проектування "Робочий проект".

На підставі аналізу наданого на дослідження: Кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи і проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вулиця Шкільна, 1" та співставлення його результатів з вимогами вищенаведених нормативних і актів і документів в галузі будівництва, встановлено наступне:

- кошторис №20 складений за формою 2-П, підписаний керівником проектної організації, головним архітектором проекту (головний інженер і проекту) та виконавцем, що склав кошторис - Шовгенею М. І., що відповідає вимогам п. 5.10.1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013;

- вартість на проектні (вишукувальні) роботи визначена на підставі і показників Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд, що не відповідає вимогам п. 37 даного Збірника [10], п. 4.5 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 [6], Загальним вказівкам щодо застосування Збірників цін на проектні роботи для будівництва [11];

- в Кошторис №20 внесені види проектних робіт, що повторюються або відсутні в робочому проекті.

Як зазначено у Висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ, за результатами проведеного дослідження Кошторису №20 на проектні (вишукувальні роботи): "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)" встановлено наступне:

- вартість на проектні (вишукувальні) роботи визначена на підставі показників Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд [10], що не відповідає вимогам п. 4.5 ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво"[6], п. 37 Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд [10] та Загальним вказівкам щодо застосування Збірників цін на проектні роботи для будівництва (2-ге видання) [11];

- в Кошторисі №20 наявні роботи, що є дублюючими при виконанні проектних робіт (тобто вже увійшли у вартість інших видів проектних робіт, зазначених у Кошторисі), а саме: п.п. 16-18, п.п.20-24, п.п.26-35, п.п.38-41, п.44 (зазначено у таблиці 14);

- в Кошторисі №20 зазначені види проектних робіт, що відсутні в наданому на дослідження робочому проекті, а саме: п.19, п.29, п.36, п.43, п.47, п.48.

На підставі вищенаведеного, вартість робіт з розроблення проектно-кошторисної документації: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", не відповідає вимогам нормативних актів і документів у галузі будівництва.

Таким чином, в обсязі наданих на дослідження матеріалів встановлено, що склад і зміст проектно-кошторисної документації з назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., а також вартість робіт з її розроблення, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Узагальнюючий висновок судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р.:

"В обсязі наданих на дослідження матеріалів встановлено, що склад і зміст проектно-кошторисної документації з назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., а також вартість робіт з її розроблення, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Невідповідність складу і змісту проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., а також вартості робіт з її розроблення вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, чинних у період, що підлягає дослідженню, наведено в дослідницькій частині висновку (табл. 12, 14)".

Також судом встановлено, що у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР 17.07.2020 за №42020171090000096, Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було проведено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання:

1. на яку суму завищено вартість проектних робіт із розроблення проектно-кошторисної документації за назвою "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р. дублюються в кошторисі №20 на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до договору №20 від 24.10.2019?

2. на яку суму завищено вартість проектних робіт із розроблення проектно-кошторисної документації за назвою "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р. відсутні у вказаній проектно-кошторисній документації, проте документально виконані відповідно до кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до договору №20 від 24.10.2019?

Як зазначено у висновку експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України №СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023 р. (далі - Висновок експерта СЕ-19/117-22/12656-БТ), за результатами проведеного аналізу наданих на дослідження матеріалів встановлено, що розрахунок вартості проектні (вишукувальні) роботи в Кошторисі №20 проведений на підставі Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд, що не відповідає вимогам п. 37 даного Збірника [3], п. 4.5 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 [2], Загальним вказівкам щодо застосування Збірників цін на проектні роботи для будівництва [4].

Відповідно до Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд [3], в наданому на дослідження Кошторисі №20 наявні роботи, що є дублюючими при розрахунку вартості проектних робіт на підставі показників даного збірника [3], тобто вже увійшли у вартість інших видів проектних робіт, зазначених у кошторисі №20, а саме: п.п.16-18, п. п. 20-24, п. п. 26-35, п. п. 38-41 (таблиця 1).

За результатами проведеного дослідження встановлено, що до кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", увійшли роботи, які в наданому на дослідження робочому проекті "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вулиця Шкільна, 1", виготовленого ФОП Шовгеня М. І., відсутні або виконані не в повному обсязі.

Узагальнюючий висновок судової будівельно-технічної експертизи СЕ-19/117-22/12656-БТ:

"Встановити чи завищено вартість проектних робіт з розроблення проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 дублюються в кошторисі №20 на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до договору №20 від 24.10.2019 , не вдається за можливе з причин, що наведені у дослідницькій частині.

2. В обсязі наданих на дослідження матеріалів встановлено, що вартість проектних робіт із розроблення проектно-кошторисної документації з назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 відсутні у вказані йпроектно-кошторисній документації, проте документально виконані відповідно до кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до договору №20 від 24.10.2019, завищено на суму 146 478,66 грн."

Також судом встановлено, що у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР 03.06.2020 за №12020170090001867, Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було проведено додаткову судово-економічну експертизу №СЕ-19/117-23/16590-ЕК від 22.11.2023 р. (далі - Висновок експерта №СЕ-19/117-23/16590-ЕК), на вирішення якої поставлено запитання: чи підтверджується документально надлишкове перерахування Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації грошових коштів за договором №20 від 24.10.2019 в адресу ФОП Шовгені М. І. з урахуванням висновку будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023?

Узагальнюючий висновок судово-економічної експертизи №СЕ-19/117-23/16590-ЕК:

"Відповідно до наданих на дослідження документів, з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи (висновок СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023), надлишкове перерахування грошових коштів Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації за договором №20 від 24.10.2019 року ФОП Шовгені М. І., підтверджується в сумі 146 478,66 грн."

Як вбачається з матеріалів справи, Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області розглядалося кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500000441 від 21.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.2, ст.366 ч.1 КК України (ч. 2 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном (бюджетними коштами Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації в сумі 146478,66 грн) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - з огляду на умисне внесення до кошторису №20 видів проектних робіт, які дублюються, та не виконання в повному обсязі умов договору №20 про виконання проектно-вишукувальних робіт від 24.10.2019 з метою заволодіння бюджетними коштами за роботи які фактично не виконані; ст.366 ч.1 КК України - внесення службовою особою ФОП Шовгенею М. І. до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей).

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі №524/2577/24 від 12.03.2026, яка набрала законної сили 19.03.2026, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.191 ч.2 , ст. 366 ч.1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Цивільний позов, поданий прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Михайловим М.Ю. в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Кременчуцької районної державної ( військової ) адміністрації в Полтавській області до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду, та роз`яснено зацікавленим особам, що це не позбавляє їх права звернутися з вищевказаним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Несплата відповідачем шкоди, заподіяної державі стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації Полтавської області та Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області з позовом про стягнення завданих збитків в сумі 146 478,66 грн у примусовому порядку.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі, суд зазначає таке.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з абзацами 1, 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Прокурор здійснює представництво держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Процедура, передбачена абзацами 3 та 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Тобто залишення позову прокурора без розгляду після відкриття провадження у справі стосується виключно випадків, коли прокурор правильно визначив орган, уповноважений на захист інтересів держави у спірних правовідносинах в обраний прокурором спосіб, проте не підтвердив наявності підстав для представництва інтересів держави в особі цього органу в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постанові від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом juranovitcuria ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки.

Відповідно до преамбули Закону України "Про охорону дитинства" цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про охорону дитинства" система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає, зокрема, забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров`я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 цього Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері.

Прокурор зазначає, що порушення інтересів держави полягає у тому, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов спірного договору Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації надмірно витратило кошти бюджету на загальну суму 146 478,66 грн, що потягло за собою матеріальну шкоду (збитки) та порушення прав держави.

Статтею 1 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" (далі - Закон) передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Згідно з п. 6 ст. 13 Закону до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, в галузі науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей, утвердження української національної та громадянської ідентичності.

Статтею 5 Закону передбачено, що склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій.

У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, а також з урахуванням вимог статті 18 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до Типового положення про структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 № 887 (далі Типове положення), структурний підрозділ місцевої держадміністрації (далі структурний підрозділ) утворюється головою місцевої держадміністрації, входить до її складу і в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечує виконання покладених на цей підрозділ завдань.

Структурні підрозділи створюються для здійснення повноважень місцевою державною адміністрацією, а не безпосередньо здійснюють ці повноваження.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим ЗУ №2102-ІХ від 24.02.2022 р., запроваджено в Україні воєнний стан, який на разі не припинено та не скасовано.

Указом Президента України № 68/2022 від 24.02.2022 "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації. У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Повноваження військових адміністрацій визначені ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Зокрема, згідно ч. ч. 1, 3 вказаної статті військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, поряд із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідно до інформації з ЄДРЮОФОПтаГФ Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації перебуває в стадії припинення. Відповідно до листа Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації Полтавської області №782/01-27 від 26.03.2026 р. правонаступником Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації є Кременчуцька районна державна (військова) адміністрація Полтавської області.

Відповідно до Регламенту Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації затвердженого розпорядженням начальника Кременчуцької районної військової адміністрації від 12.03.2025 р. №44 (далі - Регламент) Кременчуцька районна державна (військова) адміністрація Полтавської області - місцевий орган виконавчої влади і входить в систему органів виконавчої влади.

Згідно п. 1 регламенту Кременчуцька районна державна (військова) адміністрація Полтавської області є юридичною особою публічного права, є неприбутковим державним органом, фінансове забезпечення якої здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Кременчуцька районна державна (військова) адміністрація Полтавської області є органом виконавчої влади, який у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та публічних закупівель.

Кошти на фінансування за спірним договором здійснювалось за рахунок цільового фонду Полтавської обласної ради за проектом "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вулиця Шкільна, 1" виділені з обласного бюджету, згідно з Розпорядженням Полтавської обласної ради №610 від 27.08.2019 р.

Ці кошти перераховані на рахунок Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації Полтавської області та використані відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області. При цьому згідно з Положенням про Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Київської районної державної адміністрації, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, відділ був юридичною особою, мав самостійний баланс, рахунки, печатки тощо.

У зв`язку з викладеним, органами, уповноваженими представляти інтереси держави, є Кременчуцька районна військова адміністрація Полтавської області та Відділ освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області.

Положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вирішуючи питання, чи було дотримано прокурором порядку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме чи було надано позивачу розумного строку для самостійного звернення за захистом порушеного права, суд також звертається до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі 914/1577/19 під час вирішення аналогічного питання. У наведеній постанові зазначено, що: "суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин, які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямовано на отримання документів та/або інформації щодо можливого порушення і пов`язано саме зі з`ясуванням факту наявності або відсутності порушення, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру", усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом". Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №927/172/21, від 28.06.2022 у справі № 916/1283/20, від 13.09.2022 у справі №910/14844/21.

Судом встановлено, що зверненню прокурора 29.04.2026 р. з позовом до суду передувало його звернення до Кременчуцької районної військової адміністрації Полтавської області з листом №52-4374ВИХ-26 від 18.03.2026 (т. 2 а. с. 32, 33) та до Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації з листом №52-5739ВИХ-26 від 09.04.2026 р. (т. 2 а. с. 34, 35) з проханням надати інформацію щодо відшкодування збитків у розмірі 146 478,66 грнШовгенею М. І.; вжиті заходи щодо стягнення майнової шкоди, зокрема проведену претензійно - позовну роботу тощо.

Листом №1026/01-27 від 21.04.2026 (т. 2 а. с. 37) Кременчуцька районна військова адміністрація Полтавської області повідомила прокуратуру, що правонаступником Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту є Кременчуцька районна державна (військова) адміністрація Полтавської області.

Листом №782/01-27 від 26.03.2026 року (т. 2 а. с. 36) Кременчуцька районна військова адміністрація Полтавської області повідомила прокуратуру, що кошти на подачу позовних заяв до суду у бюджеті Кременчуцької районної державної (військової) адміністрації Полтавської області не передбачено, а тому остання не заперечує проти здійснення прокуратурою представництва своїх інтересів шляхом пред`явлення позову про стягнення збитків.

Вказане свідчить про не здійснення Кременчуцькою районною військовою адміністрацією Полтавської області та Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області як органів, уповноважені державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

22.04.2026 року Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської обласної прокуратура листом вих. №52-6393ВИХ-26 повідомила позивачів про звернення до Господарського суду Полтавської області з метою захисту порушених інтересів держави за вказаним фактом шляхом скерування відповідного позову (т. 2 а. с. 42).

Таким чином, на переконання суду при зверненні прокурора з вказаним позовом до суду останнім було дотримано вимоги статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з невжиттям Кременчуцькою районною військовою адміністрацією Полтавської області та Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської жодних заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як останнім стало відомо про порушення інтересів держави.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2025 у справі № 761/382/21 звернула увагу на те, що згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") суд самостійно здійснює пошук і застосовує норми права для вирішення спору безвідносно до посилань сторін, але залежно від установлених обставин справи. Суд виявляє активну роль, самостійно надаючи юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, обираючи та застосовуючи до них належні норми права після повного та всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній та резолютивній частинах. Отже, обов`язок надати юридичну кваліфікацію відносинам сторін спору виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку юридичну норму слід застосувати для вирішення спору, виконує саме суд [близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала в постановах від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (пункти 6.56-6.58), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21, пункт 9.58)].

З огляду на вказане суд не зв`язаний посиланнями на норми права, зазначені у позовній заяві.

Пунктом 1 частини 2статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

За змістом положень статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 887 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 852 Цивільного кодексу України передбачені права замовника у разі порушення підрядником договору підряду. Так, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 858 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.

Так, частиною першою вказаної статті передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Відповідно до частини третьої цієї статті якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на положення статей 857 та 858 Цивільного кодексу України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, позивач, посилаючись на наявність у виконаних відповідачем підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовами договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19).

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спору) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно п.8) ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: неправомірність поведінки особи; вина заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки наслідком такої протиправної поведінки.

Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №17/192 і у постанові Касаційного господарського суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 Цивільного кодексу України).

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У частині 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19). Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування вірогідність доказів, на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача збитків, завданих неналежним виконанням відповідачем умов договору.

Прокурор, звертаючись із позовом посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань - виготовлення проектно-кошторисної документації під назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1", за розроблення якої було проведено оплату позивачем 1, частину якої прокуратура та позивачі вважають збитками, що мають вартісний вираз і спричинені діями відповідача.

Як встановлено судом, 24.10.2019 р., між позивачем 2 та відповідачем було укладено договір №20 про надання послуг (виконання робіт) відповідно до умов якого предметом договору є виготовлення проектно-кошторисної документації під назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1". Дані роботи із виготовлення проектно-кошторисної документації відносяться до: ДК 021:2015 45220000-5 (інженерні та будівельні роботи).

В порядку та на умовах, визначених цим договором та згідно завдання на проектування (складеного відповідно до додатку Б ДБН А.2.2-3-2014), складеного і погодженого із замовником, виконавець зобов`язується протягом визначеного терміну (відповідно до додатку №2) та діючого законодавства виконати роботи/послуги, а саме: виготовити робочий проект на реконструкцію об`єкту нерухомості замовника. Виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати якість виконання робіт/послуг відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством та цим договором (п.п. 2.1, 3.1 договору).

Замовник зобов`язаний, зокрема, приймати від виконавця результати надання робіт шляхом підписання "Акту наданих послуг/робіт" (див. п. 4.2), оплатити роботи в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 3.3 договору №20).

Загальна вартість робіт/послуг за договором визначається протоколом договірної ціни (додаток №1), який є невід`ємною частиною даного договору (п. 4.1 договору №20).

Загальна вартість робіт/послуг, що надаються за цим договором, складає: 498 957,15 грн. (відповідно до ДСТУ БД.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва") (п. 4.3 договору №20).

Виконавець відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації, включаючи недоліки, виявлені у ході виконання робіт, а також процесі експлуатації об`єкту, створеного на основі проектно-кошторисної документації останнього. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації виконавець зобов`язується безоплатно усунути вказані недоліки, а також відшкодувати завдані збитки, якщо буде доведено, що такі збитки були прямо спричинені такими недоліками (п. 5.6 договору №20).

В якості додатку до договору №20 відповідачем складено та підписано кошторис №20 на проектні (вишукувальні) роботи із зазначенням конкретних проектних робіт для будівництва, номерів розділів, таблиць, пунктів і вказівок збірника цін, розрахунків вартості та вартості кожного розділу проектних робіт (т. 1 а. с. 66 - 70).

24.10.219 року сторони договору склали Акт №20 виконаних робіт/послуг за договором №20 від 24.10.2019 року про те, що виконавцем було виконано роботи з проведення робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації щодо проекту будівництва замовника згідно договору №20 від 24.10.2019 року, а саме: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1" (т. 1 а. с. 72). Відповідно до акту №20 сума виконаних робіт/послуг по даному акту складає 498 957,15 грн. Роботи виконані в повному обсязі та у визначений строк. Сторони претензій одна до одної не мають. Акт підписаний та скріплений печатками виконавця та замовника.

28.10.2019 року замовником на виконання умов договору №20 було перераховано на користь ФО-П Шовгені М. І. 498 957,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1 (т. 1 а. с. 73).

Враховуючи встановлені судом під час розгляду даної справи обставини та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Щодо неправомірність поведінки особи.

Як зазначалось вище, Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області розглядалося кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170500000441 від 21.02.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.2, ст.366 ч.1 КК України.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області у справі №524/2577/24 від 12.03.2026, яка набрала законної сили 19.03.2026, звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст.191 ч.2 , ст. 366 ч.1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, виправдувальним вироком суду у кримінальному провадженні, ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом.

У даній господарській справі підставою позову є наявність складу саме цивільного правопорушення у діях відповідача щодо неналежного виконання умов договору 20 про надання послуг (виконання робіт) від 24.10.2019 р.

Суд зазначає, що чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17).

Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (п. 105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі 477/2330/18).

Якщо подані докази відповідають вимогам, що висуваються до їх процесуальної форми згідно з ГПК України, містять інформацію про предмет доказування в господарському провадженні, у суду виникає обов`язок надати їм оцінку з наведенням мотивів відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК України). Законодавство не встановлює заборону дослідження матеріалів кримінального провадження в порядку господарського судочинства, якщо на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений. Матеріали кримінального провадження підлягають оцінці сукупно з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статей 76- 79, 86 ГПК України (див. постанови Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 910/114/19 (пункт 64), від 21.03.2024 у справі № 922/376/18, від 23.04.2024 у справі № 920/1114/21 (пункт 5.21)).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У постанові Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 923/188/20 зроблено правовий висновок про те, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.

Аналогічна позиція була неодноразово викладена Верховним Судом (постанова Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17, від 08.08.2018 у справі № 907/679/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Судом встановлено, що у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР 17.07.2020 за №42020171090000096, Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України було проведено судову будівельно-технічну експертизу.

За результатом вказаної судової будівельно-технічної експертизи було виконано Висновок експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р. (далі - Висновок експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ), яким встановлено, що склад і зміст проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, чинних у період, що підлягає дослідженню.

На підставі аналізу наданого на дослідження Кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи і проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вулиця Шкільна, 1" та співставлення його результатів з вимогами відповідних нормативних і актів і документів в галузі будівництва, встановлено, зокрема, що:

- вартість на проектні (вишукувальні) роботи визначена на підставі і показників Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд, що не відповідає вимогам п. 37 даного Збірника [10], п. 4.5 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 [6], Загальним вказівкам щодо застосування Збірників цін на проектні роботи для будівництва [11];

- в Кошторис №20 внесені види проектних робіт, що повторюються або відсутні в робочому проекті.

Висновком експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ встановлено наступне:

- вартість на проектні (вишукувальні) роботи визначена на підставі показників Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд [10], що не відповідає вимогам п. 4.5 ДСТУ Б Д. 1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво"[6], п. 37 Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд [10] та Загальним вказівкам щодо застосування Збірників цін на проектні роботи для будівництва (2-ге видання) [11];

- в Кошторисі №20 наявні роботи, що є дублюючими при виконанні проектних робіт (тобто вже увійшли у вартість інших видів проектних робіт, зазначених у Кошторисі), а саме: п.п. 16-18, п.п.20-24, п.п.26-35, п.п.38-41, п.44 (зазначено у таблиці 14);

- в Кошторисі №20 зазначені види проектних робіт, що відсутні в наданому на дослідження робочому проекті, а саме: п.19, п.29, п.36, п.43, п.47, п.48.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р.:

"В обсязі наданих на дослідження матеріалів встановлено, що склад і зміст проектно-кошторисної документації з назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., а також вартість робіт з її розроблення, не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Невідповідність складу і змісту проектно-кошторисної документації "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., а також вартості робіт з її розроблення вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, чинних у період, що підлягає дослідженню, наведено в дослідницькій частині висновку (табл. 12, 14)".

Отже, судом встановлено наявність такого елементу складу цивільного правопорушення як неправомірність поведінки особи ФО-П Шовгені М. І. в результату неналежного виконання умов спірного договору (склад і зміст проектно-кошторисної документації не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, чинних у період, що підлягає дослідженню; в Кошторисі №20 наявні роботи, що є дублюючими при виконанні проектних робіт ( п.п. 16-18, п.п.20-24, п.п.26-35, п.п.38-41, п.44); в Кошторисі №20 зазначені види проектних робіт, що відсутні в наданому на дослідження робочому проекті, а саме: п.19, п.29, п.36, п.43, п.47, п.48).

Щодо наявності шкоди.

У Висновку експерта №СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023 р. зазначено, що розрахунок вартості проектні (вишукувальні) роботи в Кошторисі №20 проведений на підставі Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд, що не відповідає вимогам п. 37 даного Збірника [3], п. 4.5 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 [2], Загальним вказівкам щодо застосування Збірників цін на проектні роботи для будівництва [4].

Відповідно до Збірника цін на проектні роботи для капітального ремонту будівель та споруд [3], в наданому на дослідження Кошторисі №20 наявні роботи, що є дублюючими при розрахунку вартості проектних робіт на підставі показників даного збірника [3], тобто вже увійшли у вартість інших видів проектних робіт, зазначених у кошторисі №20, а саме: п.п.16-18, п. п. 20-24, п. п. 26-35, п. п. 38-41 (таблиця 1).

За результатами проведеного дослідження встановлено, що до кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", увійшли роботи, які в наданому на дослідження робочому проекті "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садочку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вулиця Шкільна, 1", виготовленого ФОП Шовгеня М. І., відсутні або виконані не в повному обсязі.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/117-22/12656-БТ встановлено, що вартість проектних робіт із розроблення проектно-кошторисної документації з назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку)", виготовлена ФОП Шовгеня М. І., які відповідно до висновку експерта №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 відсутні у вказаній проектно-кошторисній документації, проте документально виконані відповідно до кошторису №20 на проектні (вишукувальні) роботи відповідно до договору №20 від 24.10.2019, завищено на суму 146 478,66 грн."

Також, у висновку судово-економічної експертизи №СЕ-19/117-23/16590-ЕК від 22.11.2023 р. зазначено:

"Відповідно до наданих на дослідження документів, з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи (висновок СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023), надлишкове перерахування грошових коштів Відділом освіти, сім`ї, молоді та спорту Кременчуцької районної державної адміністрації за договором №20 від 24.10.2019 року ФОП Шовгені М. І. підтверджується в сумі 146 478,66 грн."

Суд зазначає, що висновки експертів Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України за №СЕ-19/117-22/67-БТ від 31.05.2022 р., №СЕ-19/117-22/12656-БТ від 20.01.2023 р. та №СЕ-19/117-23/16590-ЕК від 22.11.2023 р. є належними доказами у цій справі.

Отже, судом встановлено наявність такого елементу складу цивільного правопорушення як наявність шкоди - заподіяння місцевому бюджету збитків у розмірі 146 478,66 грн.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Судом встановлено, що згідно наказу №20 Шовгеню Миколу Івановича призначено відповідальним за роботи/послуги із проектування та займати посаду головного архітектора (інженера) під час виконання ескізу намірів/містобудівного розрахунку/робочого проекту/ проекту під назвою: "Реконструкція Салівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів за рахунок відокремлення частини внутрішнього простору першого поверху під організацію приміщення дошкільного закладу (дитячого садку) за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Салівка, вул. Шкільна, 1"" (т. 1 а. с. 71).

24.10.2019 року в якості додатку до договору №20 саме ФО-П Шовгенею М.І. складено та підписано кошторис №20 на проектні (вишукувальні) роботи із зазначенням конкретних проектних робіт для будівництва, номерів розділів, таблиць, пунктів і вказівок збірника цін, розрахунків вартості та вартості кожного розділу проектних робіт (т. 1 а. с. 66 - 70), а також в цей день фізичною особою-підприємцем Шовгенею складено та підписано акт №20 виконаних робіт/послуг за договором №20 від 24.10.2019 року про те, що виконавцем (ФО-П Шовгенею М. І.) було виконано роботи з проведення робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації щодо проекту будівництва замовника згідно договору №20 від 24.10.2019 року.

Отже суд приходить до висновку, що порушення з боку саме відповідача умов договору, стало причиною завдання місцевому бюджету збитків у розмірі 146 478,66 грн.

Щодо вини відповідача суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Під час розгляду справи відповідачем не надано доказів відсутності його вини.

При цьому суд звертає увагу, що підписання замовником акту №20 виконаних робіт/послуг без зауважень та заперечень не спростовують факту неналежного виконання відповідачем умов договору, оскільки такі недоліки не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття робіт.

З підстав викладеного прокурором та позивачами доведено повний складу цивільного правопорушення, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Шовгені Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Кременчуцької районної військової (державної) адміністрації Полтавської області (вул. Соборна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39614, код ЄДРПОУ 04057586) 146 478,66 грн збитків.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Шовгені Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 18.09.2026 року.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О. М. Тимощенко