Рішення № 139923410, 10.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1129/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Болградської міської ради Одеської області (вул. Шпитальна, буд. 45, Болград, Одеська область, 68702) до відповідача: Фізична особа-підприємець Хрістєв Олександр Вікторович ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 31015,69 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Болградська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Хрістєва Олександра Вікторовича про стягнення 31015,69 грн., з яких заборгованість по виплаті орендної плати складає 25 153,47 гривень, пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України яка складає 5 862,22грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди землі № 688від 17.07.2014

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1951/25 за правилами спрощеного позовного провадження.

28.04.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Обгрунтовуючи відзив, відповідач посилається на те, що Позивачем не виконанні умов Договору у встановлений Договором строк в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин.

Крім того, відповідач зазначає, що звертався до позивача з пропозицією розстрочити заборгованість та укласти мирову угоду в яких було відмовлено.

08.05.2026 позивач надав відповідь на відзив відповідно якої не погоджується з запереченнями відповідача наданими у відзиві.

Сторонами по справі були надані додаткові письмові пояснення

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.

У судовому засіданні 10.09.2026р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

17.07.2014 року між Болградською міською радою Одеської області (орендодавець) та фізичною особою підприємцем Хрістєвим Олександром Вікторовичем (орендар) був укладений договір оренди землі № 688 (надалі Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5121410100:02:003:0265 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка розташована: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вулиця Болгарських ополченців, 29Д.

Відповідно до п. 43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та передачі земельної ділянки за актом прийому-передачі.

У відповідності до пункту 8 Договору він був укладений на 49 років.

Згідно інформаційної довідки № 458712673 з Державного реєстру речових прав від 29.12.2025 право оренди земельної ділянки за вказаним Договором зареєстровано 05.08.2014.

Згідно п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 13 Договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.01.2022 р. № 2425 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:003:0265 у 2022 році становить 79 840,00 грн.

Згідно листа Держгеокадастру № 6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15 (для земель і земельних ділянок(крім сільськогосподарських угідь). Тобто, розмір орендної плати за Договором у 2023 році становить 7 345,28 грн. (79840,00*1,15*8%) на рік з 01.01.2023.

Згідно листа Держгеокадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік становить 1,051. Тобто, розмір орендної плати за Договором у 2024 році становить 7 719,89 грн. (91816,00*1,051*8%) на рік з 01.01.2024.

Пунктом 13 Договору також зазначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.

Рішенням Болградської міської ради Одеської області № 2336-VIII від 30.05.2024 року було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Болградської міської ради Болградського району Одеської області.

Згідно пункту 2 вищевказаного рішення результати грошової оцінки земельних ділянок на території Болградської міської ради Болградського району Одеської області введено в дію відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01.01.2025 року.

Згідно листа Держгеокадастру № 6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2025 р. № НВ-9957660332025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:003:0265 у 2025 році становить 151 204,09 грн. Тобто, розмір орендної плати за Договором у 2025 році становить 12 096,33 грн. на рік з 01.01.2025.

Відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 24 Договору Орендодавець має право вимагати від орендаря вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до інформації наданої Фінансовим управлінням Болградської міської ради Одеській області за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 Відповідачем на рахунок Позивача по сплаті орендної плати за землю для фізичних осіб були внесені кошти: 500,00 грн. у вересні та 500,00 грн. у жовтні 2025 року.

Позивач зазначає, що за звітний період з 01.01.2023 по 31.12.2023 Відповідач повинен був сплатити за умовами Договору та положень ПКУ орендну плату у розмірі 7 345,28 грн. За звітний період з 01.01.2024 по 31.12.2024 Відповідач повинен був сплатити за умовами Договору та положень ПКУ орендну плату у розмірі 7 719,89 грн. За звітний період з 01.01.2025 по 30.11.2025 Відповідач повинен був сплатити за умовами Договору та положень ПКУ орендну плату у розмірі 11 088,30 грн. ((12096,33/12)*11).

Позивач стверджує, що станом на 01.01.2026 загальна заборгованість по орендній платі Відповідача перед Позивачем по умовам Договору складає 25 153,47 гривень ((7 345,28 + 7 719,89 + 11 088,30) 500,00 500,00)

Отже, Позивач вказує, що заборгованість по орендній платі складає 25153,47грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не була погашена заборгованість за вищевказаним договором, позивач нарахував пеню в розмірі 5 862,22гривень.

Враховуючи вищевикладене, Болградська міська рада Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Хрістєва Олександра Вікторовича про стягнення 31015,69 грн., з яких заборгованість по виплаті орендної плати складає 25 153,47 гривень, пеня у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України складає 5 862,22грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 762 ЦК України, орендар зобов`язаний вносити оренду плату своєчасно і у повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. «в» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату

Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що 17.07.2014 року між Болградською міською радою Одеської області (орендодавець) та фізичною особою підприємцем Хрістєвим Олександром Вікторовичем (орендар) був укладений договір оренди землі № 688 (надалі Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер 5121410100:02:003:0265 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, яка розташована: 68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вулиця Болгарських ополченців, 29Д.

Згідно інформаційної довідки № 458712673 з Державного реєстру речових прав від 29.12.2025 право оренди земельної ділянки за вказаним Договором зареєстровано 05.08.2014.

Згідно п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 13 Договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

У пп.271.1.1 Податкового кодексу України зазначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (стаття 289 ПКУ).

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 20.01.2022 р. № 2425 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:003:0265 у 2022 році становить 79 840,00 грн.

Згідно листа Держгеокадастру № 6-28-0.222-323/2-23 від 12.01.2023 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить 1,15 (для земель і земельних ділянок(крім сільськогосподарських угідь). Тобто, розмір орендної плати за Договором у 2023 році становить 7 345,28 грн. (79840,00*1,15*8%) на рік з 01.01.2023.

Згідно листа Держгеокадастру № 6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік становить 1,051. Тобто, розмір орендної плати за Договором у 2024 році становить 7 719,89 грн. (91816,00*1,051*8%) на рік з 01.01.2024.

Пунктом 13 Договору також зазначено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.

Рішенням Болградської міської ради Одеської області № 2336-VIII від 30.05.2024 року було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Болградської міської ради Болградського району Одеської області.

Згідно пункту 2 вищевказаного рішення результати грошової оцінки земельних ділянок на території Болградської міської ради Болградського району Одеської області введено в дію відповідно до вимог Податкового кодексу України з 01.01.2025 року.

Згідно листа Держгеокадастру № 6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025 значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024 рік становить 1,12 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.04.2025 р. № НВ-9957660332025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:003:0265 у 2025 році становить 151 204,09 грн. Тобто, розмір орендної плати за Договором у 2025 році становить 12 096,33 грн. на рік з 01.01.2025.

Відповідно до пункту 11 Договору орендна плата вноситься у такі строки: відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 24 Договору Орендодавець має право вимагати від орендаря вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 287.3 ПКУ визначено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця..

Відповідно до інформації наданої Фінансовим управлінням Болградської міської ради Одеській області за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 Відповідачем на рахунок Позивача по сплаті орендної плати за землю для фізичних осіб були внесені кошти: 500,00 грн. у вересні та 500,00 грн. у жовтні 2025 року.

Позивач зазначає, що за звітний період з 01.01.2023 по 31.12.2023 Відповідач повинен був сплатити за умовами Договору та положень ПКУ орендну плату у розмірі 7 345,28 грн. За звітний період з 01.01.2024 по 31.12.2024 Відповідач повинен був сплатити за умовами Договору та положень ПКУ орендну плату у розмірі 7 719,89 грн. За звітний період з 01.01.2025 по 30.11.2025 Відповідач повинен був сплатити за умовами Договору та положень ПКУ орендну плату у розмірі 11 088,30 грн. ((12096,33/12)*11).

Таким чином, станом на 01.01.2026 загальна заборгованість по орендній платі Відповідача перед Позивачем по умовам Договору складає 25 153,47 гривень ((7 345,28 + 7 719,89 + 11 088,30) 500,00 500,00)

Суд вважає безпідставними вимоги Відповідача щодо зарахування сплачених під час розгляду справи сум в рахунок погашення основної суми заборгованості за період, вказаний у позовній заяві.

Умовами Договору не передбачена домовленість щодо порядку та черговості погашення заборгованості.

У постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18 зазначено: «Можливість застосування положень статті 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту "призначення платежу" платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання…. Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отримано без реквізиту "Призначення платежу" чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.»

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/12527/16, від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18.

Оскільки при здійсненні трьох платежів на загальну суму 6030 грн. та платежів які були здійснені під час розгляду справи, на які посилається Відповідач, у реквізиті «призначення платежу» він не зазначив, що вони є погашення основної суми боргу за період з 01.01.2023 по 30.11.2025, на підставі викладеної позиції Верховного Суду, отже суд не вбачає підстав враховувати ці платежі, як часткове виконання позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідач умови Договору не виконав не здійснив остаточний розрахунок з позивачем за Договором тому у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.01.2023 по 30.11.2025 в розмірі 25 153,47 гривень яка підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 5 862,22 гривень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону зазначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючого на день виникнення боргу або на день його (частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою за кожен календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до розрахунку пені, яка повинна бути сплачена Відповідачем у відповідності до п. 14 Договору, за період з 01.03.2023 по 31.12.2025 складає 5 862,22 грн. Та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймається з наступних підстав.

Щодо досудового врегулювання спору суд зазначає, що частиною четвертою статті 124 Конституції України визначено, що законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 35 ЗУ «Про оренду землі» зазначено, що спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що у Договорі відсутні положення щодо обов`язковості досудового врегулювання спору між сторонами.

Окрім того, Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували його заяви про «пропозиції розстрочити заборгованість» та «пропозиції укласти мирову угоду».

У Позивача також відсутні підтвердження фактів звернення Відповідача з вказаними «пропозиціями».

Отже, ні законами України, ні умовами Договору не встановлено обов`язковість досудового врегулювання спору, який стосується позовних вимог.

Щодо сплати пені та впливу форс-мажору (воєнного стану), суд вказує, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе , що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

Постановою КГС ВС від 02 листопада 2023 року у справі № 910/13000/22 зазначено наступне:- «воєнний стан на території України не означає, що Підприємство не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо)»;- «одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе , що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору».

У постанові КГС ВС від 12 жовтня 2023 року у справі № 908/1620/22 зазначено, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто підлягає доведенню зв`язок між невиконанням зобов`язань і воєнними діями в Україні.

У постанові КГС ВС від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 вказано:- «збройна агресія російської федерації та введення воєнного стану є загальновідомою обставиною, що підтверджується листом ТПП України, не мотивує та не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на виконання обов`язку з поставки товару саме за спірним Договором »;- «лист ТПП України від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного Договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. При цьому позивач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов`язанням ».

Щодо підстав для звільнення від відповідальності за порушення договору (зокрема, щодо нарахування пені ) у постанові КАС ВС від 10 квітня 2024 року в справі № 320/4378/22 зазначені аналогічні висновки: «введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору (тобто від нарахування випадку штрафів/пені ), але тільки в тому , якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань. Тобто, необхідно довести зв`язок між невиконанням зобов`язань та воєнними діями в Україні».

Згідно пункту 42 Договору сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Враховуючи вищезазначене, відсутність доказів з боку Відповідача, що введення воєнного стану на території України стало підставою для невиконання ним умов Договору (зокрема, відсутність відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини) є підтвердженням безпідставності посилання на вказані обставини.

Крім того, у відповідності до Наказу Міністерства Розвитку громад та територій України від 15.07.2025 № 1151 «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» м. Болград Одеської області не включено до переліку територій можливих бойових.

Таким чином, суд доходить до висновку, що у даній справі відсутні обставини непереборної сили.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що заперечення відповідача є хибними, не підтверджені належними доказами тому судом до уваги не приймаються.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця Хрістєва Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_2 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Болградської міської ради Одеської області (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Шпитальна, 45) отримувач коштів: Болградська міська територіальна громада (рахунок UA458999980334129815000015660, код ЄДРПОУ 37607526, банк ГУК в Од.обл./ м.Болград/18010900) заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 25 153,47 (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят три гривні сорок сім копійок) гривень, пеню у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, в сумі 5 862,22 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні двадцять дві копійок) гривень та витрати по справі судового збору у розмірі 2662,40 гривень ( дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 копійок)

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 21 вересня 2026 р., у зв`язку з постійними повітряними тревогами в Одеському регіоні.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов