Рішення № 139923393, 21.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1973/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників матеріали справи №916/1973/24,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676);

до відповідача: Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради (75582, Херсонська обл., Генічеський район, селище Приозерне, вулиця Заводська, будинок 6; код ЄДРПОУ 02003971);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Генічеської міської військової адміністраці (75023, Херсонська обл., Херсонський р-н., село Музиківка, вул. 40 років Перемоги, буд.33; код ЄДРПОУ 44880100);

про стягнення 119 628,94 грн,-

1. Суть спору.

02.05.2024 від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№2028/24 від 02.05.2024) до відповідача - Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради, в якій просить суд стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 119 628,94 грн, з яких: основний борг у розмірі 82 650,06 грн, пеню у розмірі 17 259,90 грн, 3% річних у розмірі 3 858,98 грн, інфляційні втрати у розмірі 15 860,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем укладеного між сторонами договору №20-1243/21-БО-Т постачання природного газу в частині оплати вартості отриманого природного газу у період з січня 2022 по березень 2022 (включно).

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 07.05.2024 відкрито провадження у справі №916/1973/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст.ст. 247-252 ГПК України.

Також даною ухвалою зупинено провадження у справі до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

Ухвалою суду від 21.07.2026 провадження у даній справі було поновлено, запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 06.08.2026 відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог ст.ст.165, 178 ГПК України, запропоновано позивачу подати до суду у строк до 13.08.2026 відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України. Також даною ухвалою було залучено до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Генічеську міську військову адміністрацію та запропоновано третій особі надати пояснення щодо позову оформлені відповідно до вимог ст. 168 ГПК України.

27.07.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову (вх.№26138/26).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд здійснив розгляд даної справи в межах розумного строку.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ".

В якості обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено Договір постачання природного газу №20-1243/21-БО-Т від 30.11.2021.

Позивач вказує, що на виконання умов зазначеного Договору, ним у період з листопада 2021 року по квітень 2022 року передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 115 758,05 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» стверджує, що оплату за переданий газ відповідач здійснив частково, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 82 650,06 грн.

Крім того позивач зазначає, що оскільки відповідачем порушено умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача, окрім суми боргу, пеню в сумі 17259,90 грн, три проценти річних у сумі 3 858,98 грн, інфляційні втрати у сумі 15 860,00 грн., які також заявляє до стягнення.

3.2. Аргументи Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради.

Про відкриття провадження у справі, а також про подальший її розгляд Приозерненський заклад дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради було повідомлено шляхом направлення копій ухвал суду на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача.

У зв`язку з тим, що зареєстрованою юридичною адресою Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради є селище Приозерне, Генічеський район, Херсонська обл., яке відноситься до тимчасово окупованих територій України, відповідача про відкриття провадження у даній справі було повідомлено шляхом публікації на офіційному веб-порталі Судової влади України, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками.

Відповідно до пункту 21 Перехідних положень ГПК України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради є Херсонська обл., Генічеський район, селище Приозерне, вулиця Заводська, будинок 6.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територія Генічеського району Херсонської області з 24.02.2022 відноситься до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 за №376, територія Генічеського району Херсонської області з 24.02.2022 відноситься до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

Відтак, керуючись пункту 21 Перехідних положень ГПК України, суд при розгляді даної справи, здійснював порядок викликів та повідомлень а також направлення копій судових рішень відповідачу виходячи з положень закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 3 статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення відповідача про розгляд даної справи було здійснено судом шляхом розміщення публікацій на офіційному веб-порталі Судової влади України, відтак, враховуючи вказане, а також зазначені вище положення законодавства, суд доходить висновку, що Приозерненський заклад дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради вважається належним чином повідомленим про призначені судові засідання для розгляду справи по суті.

Однак відповідач своїм правом, передбаченим ст. 165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався, жодних доказів у якості спростування наведених позивачем обставин відповідачем до матеріалів справи не додано.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відтак суд вирішує спір який виник між ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" та Приозерненський заклад дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради за наявними в матеріалах справи доказами.

3.3. Аргументи Генічеської міської військової адміністрації.

У своїх поясненнях щодо позову третя особа зазначає про неможливість проведення оплат за спожитий газ з території Генічеської громади з 24.02.2022 року, а також про відсутність у позивача правових підстав для поставки природного газу відповідачу з 24.02.2022, у зв`язку з тимчасовою окупацією території за якою відповідач здійснює споживання природного газу.

Також третя особа вказує, що враховуючи наявність у матеріалах справи інформації з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу за період з 01.02.2022 по 23.02.2022, який обліковується за позивачем, як постачальником, та за відповідачем, як за споживачем, зазначений факт дає підставу для часткового задоволення позову в частині вартості підтвердженого обсягу спожитого за цей період газу.

Також третя особа зазначає, що у відповідача без надходження від позивача актів приймання-передачі газу за період з 01.02.2022 по 23.02.2022 були відсутні правові підстави для звернення до органів ДКСУ з відповідним платіжним дорученням (інструкцією) для здійснення оплати за спожитий газ. У зв`язку з цим, відповідач також не мав будь-якої можливості самостійно ініціювати оплату спожитого газу за рахунок коштів, які розміщені на його казначейських рахунках.

Враховуючи викладене, третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги частково, а саме стягнути з відповідача на користь позивача основний борг на суму 57999,89 грн , 6336,52 грн. пені, 1656,03 грн. 3 % річних та 7526,56 грн. збільшення боргу за рахунок індексу інфляції.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

30.11.2021, між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Приозерненським закладом дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради укладено Договір №20-1243/21-БО-Т постачання природного газу (а.с.14-24), згідно з п. 1.1. якого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як Постачальник, зобов`язується поставити Приозерненському закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради, як Споживачеві, природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору, природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.

За змістом п. 2.1. Договору, Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу з грудня 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 12 тис. куб.метрів,

Відповідно до п. 2.3 Договору, підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до реєстру споживачів Постачальника , розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Пунктом 3.5.1 Договору визначено, що Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий розрахунковий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ.

Пунктами 3.5.2 3.5.4 Договору, на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акта зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання. У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн,

крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,

крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 554,00 грн.

Згідно з п. 4.2 Договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов`язковими для Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Пунктом 4.3 Договору, загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 165 540,00 грн, крім того ПДВ 33 180,00 грн, разом з ПДВ 198 648,00 грн.

За змістом п. 5.1. Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ проятгом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Згідно з п. 5.3 Договору, оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору.

Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Пунктом 5.4 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 13.1. Договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Цей Договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників Сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.

В матеріалах справи наявні копії Актів приймання-передачі природного газу складених на виконання Договору за якими Приозерненським закладом дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради було спожито природного газу на загальну суму 115 758,05 грн, а саме (а.с.25-29):

- Акт за грудень 2021 року складений 31.12.2021, за яким спожито 1,50072 тис.куб.м, на загальну вартість 24 842,90 грн (з ПДВ);

- Акт за січень 2022 року складений 31.01.2022, за яким спожито 2,54488 тис.куб.м, на загальну вартість 42127,93 грн (з ПДВ);

- Акт за лютий 2022 року складений 28.02.2022, за яким спожито 1,55688 тис.куб.м, на загальну вартість 25 772,58 грн (з ПДВ);

- Акт за березень 2022 року складений 31.03.2022, за яким спожито 1,39153 тис.куб.м, на загальну вартість 23 014,64 грн (з ПДВ), з урахуванням коригуючого Акту.

Вказані акти були направлені на адресу електронної пошти Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради, яка зазначена в укладеному між сторонами Договорі (а.с.30-31), підписані Приозерненським закладом дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради останні не були, між тим матеріали справи також не містять і відмови відповідача від їх підписання.

Також матеріали справи містять роздруківки з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо постачання природного газу постачальником ТОВ "ГК "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (ЕІС код 56Х930000010610Х) споживачу Приозерненському закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради (ЕІС код 56ХS00011HQQG00Z) (а.с.37-41).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку основного боргу, відповідач здійснив повну оплату за природний газ спожитий у грудні 2021 року на суму 24 842,90 грн та частково за січень 2022 року на суму 8 265,09 грн, водночас сума 33 862,84 грн залишилася неоплаченою. Натомість оплату вартості спожитого природного газу за лютий 2022 року в розмірі 25 772,58 грн та березень 2022 року в розмірі 23 014,64 грн, відповідач не здійснив та в останнього виникла заборгованість у розмірі 82 650,06 грн.

У зв`язку наявністю заборгованості позивачем здійснено нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу по кожному місяцю окремо, з урахуванням проведених відповідачем оплат в межах наступного періоду:

1) за січень 2022 року: пеню за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 на суму 6336,52 грн; 3 % річних за період з 16.03.2022 по 31.10.2023 на суму 1 656,03 грн; інфляційні втрати за період з 01.04.2022 по 31.10.2023 на суму 7 526,56 грн;

2) за лютий 2022 року: пеню за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 на суму 5 444,01 грн; 3 % річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2023 на суму 1 194,72 грн; інфляційні втрати за період з 01.05.2022 по 31.10.2023 на суму 4 781,19 грн;

3) за березень 2022 року: пеню за період з 17.05.2022 по 16.11.2022 на суму 5479,37 грн; 3 % річних за період 17.05.2022 по 31.10.2023 на суму 1008,23 грн; інфляційні втрати за період з 01.06.2022 по 31.10.2023 на суму 3552,25 грн.

Таким чином позивачем нараховано та заявлено до стягнення, окрім основного боргу в розмірі 82 650,06 грн, пеню в розмірі 17 259,90 грн, інфляційні втрати в розмірі 15 860,00 грн, 3 % річних у розмірі 3 858,98 грн.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так судом було встановлено, що 30.11.2021, між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Приозерненським закладом дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради укладено Договір №20-1243/21-БО-Т постачання природного газу (а.с.14-24), згідно з п. 1.1. якого ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", як Постачальник, зобов`язується поставити Приозерненському закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради, як Споживачеві, природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

На виконання умов зазначеного Договору, за період грудень 2021 року по березень 2022 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято та спожито погоджені обсяги природного газу на загальну суму 115 758,05 грн, згідно наступних актів приймання-передачі природного газу.

Матеріали справи не містять будь-яких заперечень щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Водночас матеріалами справи підтверджується проведення оплати відповідачем за спожитий природний газ за період грудень 2021 року, та частково за січень 2022 року, натомість за період лютий березень 2022 відповідачем оплат здійснено не було.

Так господарський суд зазначає, що зареєстроване місцезнаходження Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради - Херсонська обл., Генічеський район, селище Приозерне, вулиця Заводська, будинок 6.

За визначенням, вміщеним у статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією а також наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №376 від 28.02.2025, з 24.02.2022 по теперішній час територія Генічеського району Херсонської області відноситься до переліку тимчасово окупованих територій.

Як уже зазначалося, позивач у цій справі просить суд стягнути з відповідача заборгованість за природний газ за період січень березень 2022 року, тобто за період, протягом якого територія, де територіально знаходиться відповідач, вже була тимчасово окупована військами російської федерації.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон), правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 Закону).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону, здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 13-1 Закону, на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Відповідно до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією у розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову у позові, зазначила про те, що підставою для відмови у позові, враховуючи положення статті 13-1 Закону, є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у цьому судовому провадженні.

Так господарський суд зазначає, що доведення/не доведення позивачем обставин фактичної поставки природного газу на тимчасово окуповану територію, як і здійснення оплати за неї, не має правового значення для вирішення спору у даній справі. Разом з тим, визначальним за висновком об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, є неможливість (заборона) передання товару на тимчасово окуповані території у силу приписів статті 13-1 названого Закону, що, зі свого боку, є самостійною і достатньою підставою для відмови у позові у справі.

Таким чином, оскільки починаючи з 24 лютого 2022 року Генічеський район Херсонської області відноситься до тимчасово окупованих територій, постачання, природного газу протягом такого періоду відповідачу, місцезнаходження якого зареєстровано на такій території було неможливим, у зв`язку з чим господарський суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з оплати вартості спожитого природного газу за такий період, а саме з 24.02.2022 по 31.03.2022.

Так господарський суд зазначає, що оскільки за 28 днів лютого 2022 року відповідачем було спожито природнього газу на суму 25 772,58 грн, то за 23 дні лютого вартість спожитого природного газу становить 21 170,33 грн.

Таким чином господарський суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ саме за 23 дні лютого 2022 року, що становить суму 21 170,33 грн.

Враховуючи викладене господарський суд зазначає про необхідність стягнення з відповідача основного боргу в загальному розмірі 55 033,17 грн, що складається з суми заборгованості за січень 2022 року в розмірі 33 862,84 грн та за 23 дні лютого 2022 року в розмірі 21 170,33 грн.

Щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних господарський суд вказує наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

З урахуванням приписів статті 549, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштам Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 року у справі №296/10217/15-ц, у постанові від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц, у постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 7.2. Договору, у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Так судом було встановлено, що у зв`язку з неповним виконанням своїх зобов`язань за січень 2022 року позивачем на суму боргу відповідача в розмірі 44 149,49 грн нараховано пеню в розмірі 6336,52 грн, 3 % річних у розмірі 1 656,03 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 526,56 грн, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за лютий 2022 року позивачем на суму боргу відповідача в розмірі 25772,58 грн нараховано пеню в розмірі 5 444,01 грн, 3 % річних в розмірі 1 194,72 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 781,19 грн, у зв`язку з невиконанням своїх зобов`язань за березень 2022 року позивачем на суму боргу відповідача в розмірі 23 014,64 грн нараховано пеню в розмірі 5479,37 грн, 3 % річних в розмірі 1008,23 грн, інфляційні втрати в розмірі 3552,25 грн.

Водночас враховуючи висновки суду про неправомірність нарахування боргу відповідачу в період після початку тимчасової окупації території на які він розташований, господарський суд вказує про неправомірність проведення нарахувань пені, 3 % річних та інфляційних втрат на суму боргу що утворилась починаючи з 24.02.2022. У зв`язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат нарахованих на борг за березень 2022 року та здійснює власний розрахунок відповідних нарахувань на суму боргу за 23 дні лютого 2022 року.

Між тим, щодо нарахування пені на суму боргу що виникла за період з 01.01.2022 по 23.02.2022, господарський суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-IX, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України карантин.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 12.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

Згідно з ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу.

З огляду на приписи Закону України «Про житлово-комунальні послуги», враховуючи, що відповідно до правовідносин, що виникли між сторонами, позивач здійснює розподіл до об`єктів відповідача природного газу, суд дійшов висновку, що положення пп.4 п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 року №530-IX поширюються на взаємовідносини сторін, оскільки послуга з постачання природного газу, яку позивач надає відповідачу, є житлово-комунальною послугою.

За цих обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені нарахованої на суму боргу що виникла в період з з 01.01.2022 по 23.02.2022 в сумі 11 108,39 грн, враховуючи встановлену законом заборону нарахування та стягнення пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на період дії карантину.

Здійснивши власний розрахунок встановив що сума 3 % річних за період з 16.04.2022 по 31.10.2023 становить 981,38 грн та інфляційні втрати за період з 01.05.2022 по 31.10.2023 становлять 3927,41 грн.

Господарський суд вказує, що саме такий розмір 3 % річних та інфляційних втрат є таким що правомірно нарахований на суму боргу що виник за 23 дні лютого 2022 року, а також обґрунтованим та арифметично правильним.

Таким чином господарський суд вказує про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 55 033,17 грн за період з 01.01.2022 по 23.02.2022, а також нарахованих на даний борг 3 % річних у розмірі 2 637,41 грн та інфляційні втрати у розмірі 11 453,97 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку що позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради про стягнення основного боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та пені є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані відповідачем, лише частково, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 55 033,17 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 453,97 грн, 3 % річних у розмірі 2 637,41 грн, у зв`язку з чим господарський суд вказує про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір, покладається на сторін пропоційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приозерненського закладу дошкільної освіти ясла-садок "ДЗВІНОЧОК" Генічеської міської ради (75582, Херсонська обл., Генічеський район, селище Приозерне, вулиця Заводська, будинок 6; код ЄДРПОУ 02003971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 1; код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 55033/п`ятдесят п`ять тисяч тридцять три/грн 17 коп., 3 % річних в розмірі 2637/дві тисячі шістсот тридцять сім/грн 41 коп., інфляційні втрати в розмірі 11 453/одинадцять тисяч чотириста п`ятдесят три/грн 97 коп. а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1399/одна тисяча триста дев`яносто дев`ять/грн 72 коп.

3.У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення суду складено та підписано 21 вересня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська