Ухвала суду № 139923304, 17.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"17" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1879/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія (код ЄДРПОУ 20988232, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Суворова, буд. 33 )

про визнання договору припиненим, розірвання договору

за участю представників сторін:

від позивача: Андрій Сігнаєвський

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в:

Позивач фізична особа-підприємець Браславська Олена Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про визнання договору припиненим, розірвання договору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

В судовому засіданні 09.09.2026 було оголошено перерву до 16 год. 30 хв. 16.09.2026.

16.09.2026 від відповідача, крім іншого, надійшли: заява про надання можливості ФОП Браславській О.О. письмово підтвердити свої позовні вимоги у справі; заява про поновлення Ізмаїльському товариству імені Кирила та Мефодія строку на подання заяви про письмове опитування позивача як свідка про обставини, що мають значення для справи.

В судовому засіданні 16.09.2026 судом відмовлено у задоволенні заяви Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія про поновлення процесуального строку, клопотання Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія про письмове опитування позивача в порядку ч.1 ст.90 Господарського процесуального кодексу України залишено без розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу.

Також, в судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду з усним клопотанням про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Ізмаїльської міської ради.

За результатами розгляду означеного клопотання судом було відмовлено у його задоволенні, оскільки рішення у справі не вплине на права або обов`язки Ізмаїльської міської ради.

Представником відповідача було заявлено відвід головуючому у справі судді, обґрунтований упередженим ставленням до сторони відповідача у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотань останнього та небажанням судді "йти назустріч відповідачу".

Для надання можливості відповідачу подати відвід у письмовому вигляді, в судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 30 хв. 17.09.2026.

Представник відповідача зауважив, що ним буде подано відвід у письмовому вигляді, проте він не братиме участь в судовому засіданні 17.09.2026.

17.09.2026 від позивача надійшло заперечення на відвід судді, від відповідача - заява про продовження підготовчого провадження до дати після закінчення відпустки адвоката Петрова В.С. як представника Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія та продовження строку на складання відводу головуючому у справі судді до дати після закінчення відпустки уповноваженого представника.

В судове засідання з`явився представник позивача.

Судом розглянуто заяву відповідача про продовження строку на складання відводу до закінчення відпустки його уповноваженого представника.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви. Зауважив, що під час попереднього судового засідання представник заявив відвід головуючому судді, у зв`язку з чим суд за його бажанням надав час для оформлення відповідної заяви у письмовому вигляді, узгодив дату наступного засідання, однак представник заяву про відвід не подав. Більш того, представник відповідача бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що не позбавляє його можливості брати участь у судовому засіданні незалежно від місця свого перебування. При цьому відсутні будь-які належні докази того, що саме 17.09.2026 представник позивача об`єктивно не має можливості взяти участь у судовому засіданні. Зазначив, що відвід, заявлений представником, мотивувався прийнятими головуючим суддею процесуальними рішеннями. Однак, сама по собі незгода учасника справи із судовими рішеннями, процесуальними діями не може бути підставою для відводу судді. Також звернув увагу, що заява, подана сьогодні, про продовження строку, фактично має ознаки заяви про відвід, у зв`язку з цим вважає, що суд має можливість розглянути заявлений відвід та надати йому відповідну процесуальну оцінку. Крім того, юридична особа зобов`язана забезпечувати належне представництво своїх інтересів у суді; неможливість участі конкретного представника, зокрема адвоката Петрова В.С., сама по собі не перешкоджає юридичній особі забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника. Окремо зазначив про неодноразові безпідставні неявки представника у судові засідання, що не сприяє своєчасному розгляду справи. Вважає, що сукупність зазначених дій свідчить про зловживання процесуальними правами та навмисне затягування розгляду справи. При цьому суд уже продовжував строк підготовчого провадження, надаючи відповідачу додаткову можливість скористатися своїми процесуальними правами та належним чином підготуватися до розгляду справи. Отже, відповідачу вже було забезпечено достатній час та можливість реалізувати надані законом процесуальні права. Просить врахувати усі зазначені обставини та не задовольняти заяву про продовження строку і забезпечити подальший розгляд справи без необґрунтованого відкладення.

Розглянувши заяву відповідача про продовження строку надання процесуального документу - заяви про відвід головуючого у справі судді, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, в судовому засіданні 16.09.2026 представником відповідача було заявлено про відвід головуючому у справі судді.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 16 год. 30 хв. 17.09.2026 для надання можливості відповідачу подати відвід у письмовому вигляді.

Представник відповідача повідомив, що він подасть заяву про відвід, проте в засіданні присутнім не буде.

На час проведення 17.09.2026 судового засідання відповідачем не подано письмової заяви про відвід, проте подано заяву про продовження підготовчого провадження до дати після закінчення відпустки адвоката Петрова В.С. як представника Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія та продовження строку на складання відводу головуючому у справі судді до дати після закінчення відпустки уповноваженого представника.

Так, обґрунтовуючи заяву про продовження строку відповідач зазначив, що представник Петров В.С. з 17.09.2026 по 12.10.2026 перебуватиме у відпустці, про що було повідомлено суд відповідною заявою від 08.09.2026. Для підтвердження факту знаходження адвоката Петрова В.С. у відпустці заявником, за його твердженням, надано квиток на літак про виліт з аеропорту міста Кишинів 18.09.2026 до міста Аліканте (Іспанія). Таким чином відповідач вважає причину відсутності в судовому засіданні 17.09.2026 поважною. Зауважує, що пропуск процесуального строку зумовлений обставинами, які не залежали від суб`єктивної можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав у встановлений законом строк, а тому просить задовольнити його клопотання.

За приписами ст.177 ГПК України, підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Провадження у справі №916/1879/26 відкрито ухвалою від 01.06.2026, отже станом на час проведення даного судового засіданні підготовче провадження триває понад три з половиною місяці.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Дане право кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У пункті 74 рішення ЕСПЛ від 01.06.2006 у справі "Дульський проти України" (Заява N 61679/00) Суд нагадав, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника ("Фридлендер проти Франції" [GC], N 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

Відповідно до ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин 1, 4 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Суд зауважує, що дійсно, 09.09.2026 до суду надійшла заява представника Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія Петрова В.С., в якій останній повідомив, що перебуватиме у відпустці в період з 17.09.2026 по 12.10.20526, проте жодних доказів в обґрунтування наведеного до заяви додано не було.

В свою чергу, до заяви від 17.09.2026 про продовження строку підготовчого провадження та на надання процесуального документу відповідачем додано копію документу, викладеного іноземною мовою, який, за твердженням заявника, є авіаквитком, що підтверджує виліт представника відповідача до м.Аліканте 18.09.2026.

З приводу означеного доказу суд зауважує, що відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

За приписами частини 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Частинами 1, 6 статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно із положеннями статті 14 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

Відповідно до пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019, діловодство в суді ведеться державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством України. Усі документи суду складаються державною мовою. У випадках, передбачених міжнародним договором України, суд складає процесуальний документ мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до нього завірений відповідно до законодавства України переклад на таку мову. Іноземною мовою можуть складатися документи суду, які адресуються безпосередньо міжнародній або іноземній організації, підприємству, установі, посадовій особі, іноземному громадянину. При складанні документа іноземною мовою також обов`язково складається примірник цього документа державною мовою. Документи іноземною мовою складаються (перекладаються) працівником суду, при наявності відповідного сертифікату (документу про освіту), що підтверджує вільне володіння іноземною мовою, або надаються перекладачу (бюро перекладів) за погодженням із керівництвом суду. У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про нотаріат", нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Згідно зі статтею 79 Закону України "Про нотаріат", нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вищевказані положення законодавства, у випадку подання до суду документів, зміст яких викладено іноземною мовою, останні повинні мати засвідчений нотаріальний переклад таких документів.

Зазначений висновок суду щодо надання відповідного перекладу узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах КГС ВС від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23), від 03.03.2025 у справі № 910/628/20.

Доданий відповідачем до заяви від 17.09.2026 документ викладений іноземною мовою, не містить нотаріально засвідченого перекладу, отже не може бути прийнятий судом в якості належного доказу.

Отже, відповідачем не доведено неможливість забезпечити участь в судовому засіданні 17.09.2026 свого уповноваженого представника та надання письмово викладеної заяви про відвід.

Крім цього суд зауважує, що відповідно до норм ст.56 Господарського процесуального кодексу України, коло представників юридичних осіб у господарському судочинстві не є обмеженим, і відповідач жодним чином не доводить неможливість забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.

Таким чином, заява відповідача про продовження процесуального строку є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

За приписами ст.38 ГПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому, наведеною нормою не встановлено обов`язкової форми заявлення такого відводу, отже відвід може бути заявлено як усно, так і письмово.

Суд враховує, що в судовому засіданні 16.09.2026 представником відповідача після відхилення судом його клопотань було заявлено відвід головуючому у справі судді та наведено обґрунтування відводу. Фіксація судового процесу здійснювалась електронними засобами, отже усна заява про відвід та її обгрунтування зафіксовані в технічному записі судового засідання.

За наведеного, вказана заява буде розглянута господарським судом в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, отже право сторони на заявлення відводу головуючому у справі судді не є порушеним.

Керуючись ст.ст. 113, 118, 119, 177, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія про продовження строку для складання відводу судді Сулімовській М.Б. у справі №916/1879/26 до дати після закінчення відпустки адвоката Петрова Володимира як представника Ізмаїльського товариства імені Кирила та Мефодія відмовити.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 17.09.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено і підписано 18.09.2026.