Ухвала суду № 139923157, 21.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.09.2026 р. Справа № 914/53/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Б. Яворського,

розглянувши заяву Фермерського господарства "Біоконцепт-Гарденія" про відвід судді Р. Крупника

у справі № 914/53/26

за позовом: Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Буської міської ради Золочівського району Львівської області, м. Буськ Львівської області,

до відповідача-1: ОСОБА_1 , Львівська обл., м. Кам`янка-Бузька,

до відповідача-2:Фермерського господарства «Біоконцепт-Гарденія», с. Кізлів Львівської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів,

про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування речового права

без повідомлення учасників справи,

СУД ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/53/26 за позовом Першого заступника керівника Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Буської міської ради Золочівського району Львівської області до ОСОБА_1 та Фермерського господарства «МП Надія» про зобов`язання повернути земельну ділянку та скасування речового права.

Ухвалою від 23.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача-2 про залишення позовної заяви без руху, про залишення позовної заяви без розгляду, задоволено частково клопотання відповідача-2 про витребування оригіналів документів, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання та продовження строків підготовчого провадження, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 04.09.2026.

У судовому засіданні 04.09.2026 суд відмовив у задоволенні усного клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання для надання можливості ознайомитися із практикою Верховного Суду, на яку посилався прокурор під час вступного слова, тому представник відповідача-2 усно заявив відвід судді Крупнику Р.В.

14.09.2026 відповідач-2 подав до суду письмову заяву про відвід судді Крупника Р.В. від розгляду справи № 914/53/26 (вх. №25849/26).

Ухвалою суду від 17.09.2026 заяву про відвід судді Р. Крупника визнано необґрунтованою та передано матеріали справи для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2026 заяву про відвід судді Р. Крупника у справі № 914/53/26 передано для розгляду судді Б. Яворському.

Відповідно до п. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що заява відповідача про відвід викладена письмово та є зрозумілою, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання і вважає за можливе розглянути її без повідомлення учасників справи.

Заява про відвід судді Р. Крупника у справі № 914/53/26 обґрунтована існуванням обставин необ`єктивності та упередженості судді, який: (1) заперечив проти того, щоб прокурор відповідав на уточнююче питання представника відповідача-2 щодо конкретної норми закону та її змісту, яка слугує правовою підставою позову, адже відповідь на це запитання не має значення для розгляду справи; (2) вказав на можливість прокурора самостійно та на власний розсуд обґрунтовувати позовні вимоги у якості реакції на запитання представника відповідача прокурору про те, чому, на яких підставах і яким чином прокурор просить застосувати так звану «односторонню реституцію» і покликається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.04.2026 у справі №922/511/24. Крім того, суддя відмовив у задоволенні усного клопотання представника відповідача-2 про відкладення судового засідання, позбавивши його можливості ознайомитися із новими позовними вимогами прокурора (щодо односторонньої реституції) і обґрунтуваннями. Вказує, що суддя порушив вимогу верховенства права, вказавши, що норми закону не мають значення і не беруться до уваги при розгляді справи в суді, а також принципи змагальності сторін і безсторонності суду, фактично надавши можливість прокурору змінювати підстави позову та позовні вимоги після закінчення підготовчого засідання у справі, та заперечивши право представника відповідача-2 на ознайомлення з такими зміненими підставами позову та позовними вимогами. Вказане, на думку заявника, викликає сумніви в неупередженості або об`єктивносі судді при розгляді справи, а тому просить відвести суддю Р. Крупника від розгляду справи № 914/53/26.

Розглянувши заяву про відвід та ознайомившись із матеріалами справи, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Р. Крупника у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Четверта частина даної статті чітко передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Конституційний Суд України у рішенні від 23.05.2001 №6-рп\2001 зазначив, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Частина 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальністю, встановленої законом.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Подана заява про відвід судді Р. Крупника обґрунтовується незгодою відповідача 2 з процесуальною діяльністю даного судді при розгляді справи. Однак, оцінка відповідності дій судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду заяви про відвід, а незгода заявника з рішенням/ухвалою суду є підставою для їх оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді - про це чітко зазначено у ч.4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Р. Крупника, оскільки наведені відповідачем обставини не свідчать про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст.ст. 35, 36 ГПК України, а наведені посилання на упередженість та необ`єктивність судді при розгляді даної справи є недоведеними та необгрунтованими.

Керуючись ст. ст. 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фермерського господарства "Біоконцепт-Гарденія" про відвід судді Р. Крупника у справі №914/53/26 (вх. № вх. №25849/26 від 14.09.2026) відмовити.

2. Справу № 914/53/26 повернути раніше визначеному судді для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Яворський Б.І.