Ухвала суду № 139922913, 21.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/384/25 (911/2797/26)

Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ «Дніпро»

про стягнення заборгованості

у межах справи № 911/384/25

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс» (вул. Європейська, 30/2, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н Київської області, ідентифікаційний код 42120780)

УСТАНОВИЛА:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі суд) перебуває справа № 911/384/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс» (далі ТОВ «Стан-Райс», боржник, позивач) на стадії судової процедури ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду від 20.11.2025 здійснює арбітражна керуюча Маглиш Лада Сергіївна (свідоцтво № 2019 від 10.11.2019; далі ліквідатор).

2. 15.09.2026 через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» звернулася ліквідатор з позовною заявою № 02-33/219 (вх. № 12198) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ «Дніпро» (далі ТОВ «КСГ «Дніпро»), в якій, зокрема, просить стягнути з останнього на користь ТОВ «Стан-Райс» дебіторську заборгованість у розмірі 5 067 348,00 грн.

Відповідно до абз. 1-3 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), зокрема, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України.

Ураховуючи зазначене та те, що у провадженні суду перебуває справа про банкрутство ТОВ «Стан-Райс», відповідна заява підлягає розгляду в межах справи № 911/384/25.

3. Перевіривши позовну заяву, судом установлено, що остання не відповідає вимогам ГПК України з наступних підстав.

3.1. Відповідно до вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте ліквідатор вищевикладених вимог не дотрималася та не зазначила у кого знаходяться оригінали доказів (зокрема листування), копії яких долучені нею до позовної заяви.

3.2. Згідно з ч. 7 ст. 162 ГПК України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

Частиною 3 ст. 61 КУзПБ передбачено, зокрема, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника. У разі якщо кредитором боржника є нерезидент України, ліквідатор має право використовувати для розрахунків з таким кредитором валютний рахунок боржника в банківській установі. Кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

Так, у позовній заяві ліквідатор зазначає про відсутність відкритих розрахункових рахунків ТОВ «Стан-Райс» у банківських установах України або небанківському надавачі платіжних послуг, що, у свою чергу свідчить про невиконання вимог як ч. 7 ст. 162 ГПК України так і ч. 3 ст. 61 КУзПБ.

3.3. Частиною 2 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 3 п. 2-1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як передбачено ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328 гривні.

При цьому судом береться до уваги положення ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» якою визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як зазначає ліквідатор у позовній заяві, ціна позову становить 5 067 348,00 грн. Отже, ураховуючи те, що позов поданий ліквідатором через електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд», то розмір судового збору, який підлягає сплаті становить 60 808,18 грн (5 067 348,00*1,5*0,8).

Із наявних матеріалів позову вбачається, що ліквідатором відповідних доказів оплати судового збору у відповідному розмірі долучено не було.

Водночас ліквідатором у п. 1 прохальної частини позовної заяви викладене клопотання, де остання просить суд відстрочити ТОВ «Стан-Райс» сплату судового збору за подання цієї позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі. Вказує на майновий стан позивача, перебування його у ліквідаційній процедурі та відсутність коштів, достатніх для сплати судового збору. Зазначає, що: для боржника, який перебуває в ліквідаційній процедурі, не здійснює звичайної господарської діяльності та не має вільних грошових коштів, така сума є об`єктивно непосильною; у справі про банкрутство не створено фонд для авансування оплати основної грошової винагороди та понесення арбітражним керуючим витрат у відповідності до ч. 5 ст. 30 КУзПБ; усі витрати у справі про банкрутство несе арбітражний керуючий власними коштами; наведені обставини підтверджуються документами, доданими до справи № 911/384/25.

Розглянувши вказане клопотання ліквідатора суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов - заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст.8 Закону).

Отже відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що ліквідатором не наведено конкретних обставин та не надано доказів, які підтверджують неможливість оплати судового збору у зазначеному законом розмірі.

Сам факт перебування ТОВ «Стан-Райс» у процедурі банкрутства не може бути доказом відсутності у позивача коштів на сплату судового збору та безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальний майновий (фінансовий) стан особи, яка звертається до суду, що підтверджує неспроможність сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Крім того, ліквідатор не надала доказів того, що нею вживалися всі передбачені законом заходи для вирішення питання фінансування судових витрат. Зокрема, матеріали справи не містять доказів звернення до комітету чи зборів кредиторів щодо створення фонду або вирішення питання фінансування витрат, пов`язаних із поданням позову, хоча саме ст. 30 КУзПБ передбачає можливість фінансування таких витрат кредиторами (аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом, зокрема, в постанові від 11.09.2026 у справі 912/2590/25(912/738/26).

У свою чергу посилання ліквідатора на те, що наведені нею обставини підтверджуються документами, доданими до справи № 911/384/25, суперечать правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 27.08.2026 у справі № 920/604/23(920/1147/23), яка полягає в тому, що перебування документів у матеріалах основної справи про банкрутство не означає їх автоматичного долучення до матеріалів відокремленого позовного провадження та не звільняє учасника справи від обов`язку своєчасно подати відповідні докази або належно обґрунтоване клопотання про їх витребування.

Додатково суд звертає увагу, що зі змісту п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору за заявою арбітражного керуючого або боржника у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, проте у даному випадку боржник, як зазначалося вище, перебуває в процедурі ліквідації.

Ураховуючи викладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення відповідного клопотання ліквідатора.

3.4. Разом із цим, ч. 6 ст. 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

У свою чергу чинне законодавство не містить у собі виключень, які б звільняли юридичну особу від обов`язку зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС при визнанні її банкрутом та відкритті ліквідаційної процедури. Аналогічні за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, в ухвалі від 29.09.2025 у справі № 911/899/22 (911/3490/23).

Відтак, арбітражний керуючий (ліквідатор), який виконує повноваження керівника боржника може отримати кваліфікований електронний підпис цієї юридичної особи та зареєструвати її електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

Так, із відповіді сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» від 17.09.2026 № 40157428 вбачається, що юридична особа - ТОВ «Стан-Райс» (ідентифікаційний код 42120780) не має зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

4. Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 2, 7 КУзПБ ст.ст. 162-164, 172, 174, 234-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс» Маглиш Лади Сергіївни про відстрочення сплати судового збору, викладене у п. 1 прохальної частини позовної заяви від 15.09.2026 № 02-33/219 (вх. № 12198) залишити без задоволення.

2. Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс» від 15.09.2026 № 02-33/219 (вх. № 12198) залишити без руху.

3. Запропонувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс» протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали виконати належним чином вимоги ст.ст. 6, 162, 164 ГПК України та надати суду:

відомості відповідно до п.8 ч. 3 ст. 162 ГПК України;

реквізити ліквідаційного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс»;

надати докази сплати судового збору у розмірі 60 808,18 грн у встановленому законом порядку на наступні реквізити: «Отримувач коштів - ГУК у Київ.обл./м.Київ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA708999980313181206083010001; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Київської області (назва суду, де розглядається справа)»;

зареєструвати Товариству з обмеженою відповідальністю «Стан-Райс» електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

4. У разі невиконання позивачем п. 2 зазначеної ухвали у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України, ухвала набрала законної сили 21.09.2026 та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повна ухвала складена 21.09.2026.