Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2026 р. Справа № 911/1413/26
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Щур О. Д.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явились;
від відповідача: не з`явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" (08618, с. Данилівка, Фастівський район, Київська область)
до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України (08601, вул. Покровська, буд. 5, м. Васильків, Обухівський район, Київська область)
про зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Агрофірма "Данилівська" звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту нерухомого майна накладеного згідно постанови ДВС місті Васильків та Васильківському районі Київської області № 112/3 від 19.07.2007 р., реєстраційний номер обтяження 5505450, зареєстроване Калинівською державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 р.; зобов`язання відповідача виключити з розділу Відомості з Єдиного реєстру заборон відсудження нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про арешт нерухомого майна позивача, накладений згідно постановою ДВС у місті Васильків та Васильківському районі Київської області № 112/3 від 19.07.2007 р., реєстраційний номер обтяження 5505450, зареєстроване Калинівською державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 р.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставною бездіяльністю відповідача щодо зняття арешту з нерухомого майна позивача і тим самим створення відповідачем перешкод і обмежень позивачу у реалізації права власності на вказане нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2026 р. відкрито провадження у справі № 911/1413/26 за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 10.06.2026 р.
26.05.2026 р. через систему Електронний суд до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 26.05.2026 р. про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд зменшити розмір позовних вимог та задовольнити вимогу про зняття арешту з нерухомого майна ПрАТ "Агрофірма "Данилівська" накладений згідно з постановою ДВС у місті Васильків та Васильківського району Київської області № 112/3 від 19.07.2007 р., реєстраційний номер обтяження 5505450, зареєстроване Калинівською державною нотаріальною конторою 17.08.2007 р.
26.05.2026 р. через систему „Електронний суд до суду від позивача надійшла заява б/н від 26.05.2026 р. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у якому він просив суд провести судове засідання за його участю в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 108.06.2026 р. заяву б/н від 26.05.2026 р. Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Заява б/н від 26.05.2026 р. про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.
10.06.2026 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 01.07.2026 р.
30.06.2026 р. на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання № 24423 від 30.06.2026 р., у якому він просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 29.07.2026 р.
29.07.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.08.2026 р.
17.08.2026 р. до канцелярії суд від відповідача надійшов лист № 24724 від 07.08.2026 р. про розгляд справи без участі представника відповідача.
26.08.2026 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 09.09.2026 р.
09.09.2026 р. представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про судове засідання були повідомлений належним чином.
За наслідками судового засідання судом ухвалено рішення у даній справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд
ВСТАНОВИВ:
У процесі розгляду справи судом встановлено, що Приватне підприємство "Агрофірма "Данилівська" з 13.05.2004 р. є власником будинку загальною площею 289,7 кв.м, з яких житлова площа 132, 00 кв.м , що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район (до цього - Васильківський район), с. Данилівка, вул. Л. Українки, буд. 43-а; з 31.03.2008 р. є співвласником будинку загальною площею 376, 3 кв.м, з яких житлова площа 142, 7 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Фастівський район (до цього - Васильківський район), с. Варовичі, вул. Сонячна (до цього вул. Леніна), буд. 1-б, що підтверджується, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, наявними у матеріалах справи.
Як вбачається із матеріалів справи, із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо всього майна ПП агрофірма «Данилівська» 17.08.2007 р. встановлено та зареєстровано обтяження арешт (архівний запис), реєстраційний номер 5505450 від 17.08.2007 р., Калинівською державною нотаріальною конторою на підставі постанови № 112/3 від 19.07.2007 р. Державної виконавчої служби у м. Васильків та Васильківському районі Київської області.
У січні 2026 р. у відповідь на відповідну заяву позивача відповідач звернувся до позивача із листом № 3857 від 22.01.2026 р., у якому зазначив, що виконавче провадження, за яким було накладено арешт на майно боржника, на виконанні у відділі не перебуває і надати більш детальну інформацію щодо переліку проведених виконавчих дій немає можливості у зв?язку із тим, що відповідні матеріали виконавчого провадження знищені за спливом строку їх зберігання, а вирішення вказаного питання здійснюється у судовому порядку.
У лютому 2026 р. позивач звернувся до Калинівської державної нотаріальної контори з листом № 2 від 04.02.2026 р., у якому просив надати постанови ДВС у м. Васильків та Васильківському районі Київської області № 112/3 від 19.07.2007 р. або інформацію про стягувача, суму стягнення, реквізити судового рішення чи інші дані, які б дозволили товариству в юридичний спосіб зняти арешт (реєстраційний номер обтяження 5505450).
У лютому 2026 р. у відповідь на відповідну заяву позивача відповідач звернувся до позивача із листом № 6657 від 19.02.2026 р., у якому зазначив, що виконавче провадження, за яким було накладено арешт на майно боржника, на виконанні у відділі не перебуває і надати більш детальну інформацію щодо переліку проведених виконавчих дій немає можливості у зв?язку із тим, що відповідні матеріали виконавчого провадження знищені за спливом строку їх зберігання, а вирішення вказаного питання здійснюється у судовому порядку.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою № 112/3 від 19.07.2007 р. Державної виконавчої служби міста Васильків та Васильківському районі Київської області за реєстраційним номером обтяження № 5505450 від 17.08.2007 р.
З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент накладення арешту) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.
Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.
Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.
Арешт застосовується:
1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п`ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов`язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Державний виконавець зобов`язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.
Згідно з пунктами 6, 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України „Про виконавче провадження (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.
7. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 56 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
2. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, не перешкоджає продажу шляхом приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно.
Наявність накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту, крім арешту, накладеного за рішенням суду, майна державного підприємства, комунального підприємства, спільного комунального підприємства, приватного підприємства, іноземного підприємства, дочірнього підприємства, підприємства об`єднання громадян, підприємства споживчої кооперації, у тому числі закріпленого за боржником на праві господарського відання або на праві оперативного управління, не є перешкодою для внесення такого майна до статутного капіталу юридичної особи, створеної шляхом перетворення такого підприємства.
3. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
4. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
5. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.
У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.
У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:
1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);
3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
4) якщо опису підлягає об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості - ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису).
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
6. Перешкоджання вчиненню виконавцем дій, пов`язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, порушення заборони виконавця розпоряджатися або користуватися майном (коштами), на яке накладено арешт, а також інші незаконні дії щодо арештованого майна (коштів) тягнуть відповідальність, установлену законом.
7. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений виконавцем, але не раніше ніж через п`ять робочих днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.
8. Виявлені під час опису цінні папери, а також ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт та/або які підлягають конфіскації в дохід держави, підлягають обов`язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
9. Під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.
10. У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Статтею 40 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
2. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
3. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
4. У разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Статтею 59 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність станом на час розгляду справи та в подальшому підстав для арешту нерухомого майна позивача, накладеного у відповідності до постанови № 112/3 від 19.07.2007 р. Державної виконавчої служби міста Васильків та Васильківському районі Київської області.
Крім того, як було зазначено вище та вбачається із матеріалів справи, а саме із листа № 3857 від 22.01.2026 р. Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України станом на час розгляду справи виконавче провадження, за яким було накладено арешт на майно боржника (позивача), на виконанні у відділі не перебуває і надати більш детальну інформацію щодо переліку проведених виконавчих дій немає можливості у зв?язку із тим, що відповідні матеріали виконавчого провадження знищені за спливом строку їх зберігання, а вирішення вказаного питання здійснюється у судовому порядку.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов`язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої п`ятої статті 13 цього Кодексу.
Статтею 13 цього ж кодексу передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Згідно з ст. 328 цього ж кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.
2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Статтею 391 цього ж кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність станом на час розгляду справи та в подальшому підстав для арешту нерухомого майна позивача, накладеного у відповідності до постанови № 112/3 від 19.07.2007 р. Державної виконавчої служби міста Васильків та Васильківському районі Київської області, і станом на час розгляду справи у Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не перебувають виконавчі провадження, за якими було накладено арешт на майно боржника (позивача), а тому суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для виконання відповідачем арешту нерухомого майна позивача, і наявні правові підстави для зняття арешту з нерухомого майна позивача, а тому позовна вимога позивача до відповідача про зняття арешту нерухомого майна накладеного згідно постанови ДВС в місті Васильків та Васильківському районі Київської області № 112/3 від 19.07.2007 р., реєстраційний номер обтяження 5505450, зареєстроване Калинівською державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 р., є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Окрім цього, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Згідно з п.п. 2) п. 2. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
2. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
5. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
До вказаної позовної заяви додано квитанцію № 2290615196390713 від 13.05.2026 р. про сплату судового збору на суму 5 324, 80 грн.
За таких обставин, понесені Приватним підприємством "Агрофірма "Данилівська" судові витрати, у зв`язку із зверненням в Господарський суд Київської області із позовом до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зняття арешту з нерухомого майна та зобов`язання вчинити дії, зменшенням розміру позовних вимог в частині позовних вимог Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про зобов`язання виключити з розділу Відомості з Єдиного реєстру заборон відсудження нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про арешт нерухомого майна позивача, накладений згідно з постановою ДВС у місті Васильків та Васильківському районі Київської області № 112/3 від 19.07.2007 р., реєстраційний номер обтяження 5505450, зареєстроване Калинівською державною нотаріальною конторою від 17.08.2007 р., підлягають поверненню позивачу у розмірі 2 662, 40 грн з вищевказаних підстав.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зняти Васильківським відділом Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (08601, вул. Покровська, буд. 5, м. Васильків, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 34842289) арешт з нерухомого майна Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" (08618, с. Данилівка, Фастівський район, Київська область; ідентифікаційний код 19415169), накладений згідно з постановою Державної виконавчої служби у місті Васильків та Васильківському районі Київської області №112/3 від 19.07.2007 року, реєстраційний номер обтяження 5505450, зареєстроване Калинівською державною нотаріальною конторою 17.08.2007 року.
3. Стягнути з Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (08601, вул. Покровська, буд. 5, м. Васильків, Обухівський район, Київська область; ідентифікаційний код 34842289) на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" (08618, с. Данилівка, Фастівський район, Київська область; ідентифікаційний код 19415169) судові витрати 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. судового збору.
4. Повернути Приватну підприємству "Агрофірма "Данилівська" (08618, с. Данилівка, Фастівський район, Київська область; ідентифікаційний код 19415169) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп., перерахований (сплачений) за квитанцією № 2290615196390713 від 13.05.2026 р.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца
Повний текст рішення складено і підписано
21 вересня 2026 р.
Судове рішення № 139922911, Господарський суд Київської області було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/1413/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: