Ухвала суду № 139922763, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

21.09.2026Справа № 910/11823/26

Суддя господарського суду міста Києва Паламар П.І., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Костенецького Олега Олександровича м. Львова про забезпечення позову у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Костенецького Олега Олександровича м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАК-Фарма" м. Києва про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 537535,94 грн.,

в с т а н о в и в:

у вересні 2026 року Фізична особа-підприємець Костенецький Олег Олександрович звернувся в суд з указаним позовом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21 вересня 2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 910/11823/26.

Позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, якою просив у межах ціни позову у розмірі 537535,94 грн. накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача у межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Зазначав, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов`язання за договором суборенди нежитлового приміщення № 10/24/1 від 1 серпня 2024 р. з оплати йому орендної плати у розмірі 339771,99 грн.

Це, на його думку, свідчить про недобросовісність відповідача і може утруднити чи унеможливити виконання судового рішення по справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За своєю суттю інститут забезпечення позову є інститутом попереднього судового захисту, метою запровадження якого є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За твердженнями позивача, відповідач тривалий час ухиляється від виконання зобов`язання за договором суборенди нежитлового приміщення № 10/24/1 від 1 серпня 2024 р. з оплати йому орендної плати у розмірі 339771,99 грн., у т.ч. взагалі не сплачуючи протягом останніх трьох місяців.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в т.ч. грошові кошти тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У постанові від 11 грудня 2023 р. у справі № 904/1934/23 Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будьякий момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 р. у справі № 910/7338/19.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення коштів у разі задоволення позовних вимог безпосередньо пов`язане з наявністю у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які суд накладає для забезпечення позову про стягнення коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову.

Водночас обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Отже, можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення коштів є додатковою гарантією для позивача, що рішення суду в разі задоволення позову буде реально виконане та він отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися з позивачем за умови наявності у нього коштів у необхідній для цього кількості, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2022 р. у справі № 908/2382/21.

Встановлені обставини у їх сукупності свідчать про можливість відповідача користуватися чужими грошовими коштами, ухилятися від виконання рішення суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на його грошові кошти та майно.

Застосовання заходу забезпечення позову, а саме накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача є обґрунтованим, адекватним, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у справі у разі задоволення позову.

За таких обставин заява про забезпечення позову відповідно до вимог 136, 137 ГПК України підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми стягнення 537535,94 грн.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Костенецького Олега Олександровича м. Львова про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт у межах суми стягнення 537535 (п`ятсот тридцять сім тисяч п`ятсот тридцять п`ять) грн. 94 коп. на:

- грошові кошти, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАК-Фарма" (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, 102/1, прим. 46, код 45476742) та знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, та

- майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАК-Фарма" (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, 102/1, прим. 46, код 45476742) в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

3. Стягувач за ухвалою суду - Фізична особа-підприємець Костенецький Олег Олександрович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАК-Фарма" (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, 102/1, прим. 46, код 45476742).

4. Ухвала може бути пред`явлена до виконання до 21 вересня 2029 року.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу ІV ГПК України.

6. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар