Ухвала суду № 139922637, 21.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.09.2026Справа № 924/937/26

Господарський суд Міста Києва у складі судді Цюкала Ю.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»

про визнання дій банку неправомірними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання дій Акціонерного товариства "Комерційний Банк "ПриватБанк" неправомірними та зобов`язання повернути списані з банківського рахунку № НОМЕР_1 позивача грошові кошти в сумі 20 154,19 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 03.11.2006 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк" та Приватним підприємством "Б.Лис К" укладено договір овердрафт-мікрокредиту №0611/002ОМЯ. З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 03.11.20206 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений договір поруки №0611/002ОМЯ.

В подальшому, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ПП "Б.Лис К", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №0611/002ОМЯ від 03.11.2006. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23.11.2016 у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПП "Б.ЛИС К" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором овердрафт-мікрокредиту №0611/002ОМЯ від 03.11.2006 відмовлено.

Однак, в березні-квітні 2026 року позивачем виявлено списання відповідачем коштів на погашення простроченої заборгованості перед АТ КБ "Приват Банк" за кредитним договором про надання овердрафт-мікрокредиту №0611/002ОМЯ від 03.11.2006 з його карткового рахунку (пенсійна картка) на загальну суму 20154,19 грн. Такі дії банку підлягають визнанню неправомірними, а списані грошові кошти підлягають поверненню банком позивачу в силу положень статті 1073 Цивільного кодексу України.

Також, позивач зазначає, що ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області по справі №689/1075/26 від 23.07.2026 постановлено, що розгляд даної справи належить до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.08.2026 матеріали вказаного позову № 924/937/26 були передані за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст. ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, її мотивувальна частина, правове обґрунтування з посиланням на Цивільний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України, а також формулювання позовних вимог пристосовані до норм цивільного судочинства.

Водночас, оскільки розгляд даного спору віднесено до юрисдикції господарських судів, судочинство у справі має здійснюватися виключно за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Проте, позивач у позові не обґрунтував позовних вимог з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення позивача до господарського суду для вирішення цього спору.

Відтак, позивачу необхідно привести зміст позовної заяви, її правове обґрунтування та формулювання позовних вимог у повну відповідність до вимог ст. 162 ГПК України, виклавши позовну заяву з урахуванням правил господарського судочинства.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як визначено ч.7 ст.42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до пункту 62 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від №1147 від 08.10.2024) (надалі - Правила), підтвердженням оплати послуг поштового зв`язку з пересилання письмової кореспонденції зокрема є розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку.

Відповідно до абзацу 47 статті 1 Закону України «Про поштовий зв`язок», розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

За змістом абз.1 п.17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені ст. 164, 172 ГПК України, належним доказом надіслання сторонам копій позовної заяви та доданих до неї документів є - оригінал опису вкладення до поштового відправлення, який повинен містити номер такого відправлення та вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також оригінал розрахункового документу, виданий поштовим відділенням або докази надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи.

Проте, із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем не надано таких доказів.

Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Позивачем не зазначено в позовній заяві про наявність або відсутність у нього та відповідача електронного кабінету.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Частиною першою статті 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 9 вказаного Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (частина перша статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», з 1-го січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 гривень.

Таким чином, за подання цього позову підлягає сплаті судовий збір у наступних розмірах: за вимогою немайнового характеру (про визнання дій неправомірними та зобов`язання повернути списані з банківського рахунку кошти) 3 328,00 грн; за вимогою майнового характеру (про відшкодування моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн): 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму, що також становить 3 328,00 грн. Загальна сума судового збору, яку повинен сплатити позивач за подання цього позову, становить 6656,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем згідно з квитанцією № 309660173 від 20.08.2026 сплачено судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Отже, позивач має доплатити судовий збір у розмірі 5 324,8 грн (6 656,00 грн - 1 331,20 грн), та надати суду відповідне підтвердження.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до приписів ч.ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій банку неправомірними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк у п`ять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.

Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Цюкало