Рішення № 139922453, 15.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 347/1605/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості у сумі 239 508 грн 64 коп.

за участю представників

позивача: Атаманюк В. П. - директор

відповідача: Хованець А. І. - представник

встановив:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» (78607, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Смодна, вул. Незалежності, буд. 53А, ЄДРПОУ 32167246) звернувся до Косівського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (78660, Івано-Франківська обл., Косівський р-н, с. Кобаки, РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у розмірі 239 508,64 грн.

Ухвалою від 13.01.2026 Косівський районний суд Івано-Франківської області постановив цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог у розмірі 239 508,64 грн передати за підсудністю до Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвала набрала законної сили 29.01.2026.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2026 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Гули У.І.

Згідно з ч 6. ст.31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються. Частиною 7 цієї ж статті врегульовано, що справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Також судом застосовано практику ЄСПЛ щодо недопустимості юрисдикційних конфліктів (зокрема, рішення від 9 грудня 2010 року у справі «Буланов та Купчик проти України», від 1 грудня 2011 року у справі «Андрієвська проти України», від 17 січня 2013 року в справі «Мосендз проти України», від 21 грудня 2017 року в справі «Шестопалова проти України»). Відповідно до принципу недопустимості спорів про підсудність, справа, передана з одного суду до іншого за підсудністю, має бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2026 вищевказану позовну заяву на підставі ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви в термін до 16.02.2026 включно.

16.02.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази на усунення недоліків позовної заяви та докази направлення копії заяви про усунення недоліків з додатками відповідачу.

Ухвалою господарського суду від 17.02.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

07.04.2026 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; витребувати у ОСОБА_1 та у ТОВ "ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР "НАНОСТРІМ" належним чином засвічену копію звіту про незалежну оцінку майна від 15.08.2024.

Ухвалою від 28.04.2026 суд постановив призначити у справі № 347/1605/25 судову оціночно-будівельну експертизу; провадження у справі зупинити до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Івано-Франківської області.

24.08.2026 до Господарського суду Івано-Франківської області після проведення експертизи повернулись матеріали справи, які містять Висновок експерта від 10.08.2026.

Ухвалою від 24.08.2026 суд поновив провадження у справі.

03.09.2026 суд ухвалою постановив у задоволенні клопотання позивача про виклик експерта та проведення повторної експертизи відмовити та закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні 15.09.2026 суд завершив розгляд справи по суті, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позивач стверджує, що після звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідач повинен відшкодувати Іпотекодавцю перевищення вартості предмета іпотеки над розміром забезпечення іпотекою вимог Іпотекодержателя.

Позивач зазначає, що відповідно до інформаційної довідки Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме вбачається, що в документах відсутні відомості про оцінку предмета іпотеки. Була надана лише Довідка самого іпотекодержателя про вартість предмета іпотеки.

За зверненням позивача Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підготувало висновок на підставі проведених досліджень про ринкову вартість адмінбудинку. Ринкова вартість 2 130 346,00 грн.

Позивач вважає, що підлягає стягненню з відповідача: 2 130 346,00 грн (вартість майна) - 10%=1 917 311,40 грн - 1 677 802,76 грн (заборгованість)=239 508,64 грн.

Також позивач стверджує, що відповідач лише формально додержався форми повідомлення про заборгованість, проте відмовився від отримання зворотного листа позивача, що показує його незаінтересованість у досудовому врегулюванні спору.

Обгрунтовує позовні вимоги ст. 33, 35-38 Закону України "Про іпотеку", ст. 509 , 589, 653 ЦК України, ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Позиція відповідача.

Відповідач зазначає, що на виконання ухвали Косівського районного суду приватним нотаріусом Павлінським В.Д. направлено копії матеріалів реєстраційної справи, в т.ч. звіт про незалежну оцінку майна, складений ТОВ «ОЦІНОЧНИЙ ЦЕНТР «НАНОСТРІМ» 15 серпня 2024 року. Відповідно до звіту оціночна вартість адмінкорпусу, розташованого за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський р., с. Смодна, вул. Незалежності, буд. 53а/1, становить 1 180 000,00 грн; оціночна вартість ангару, що входить до складу предмета іпотеки, визначена у розмірі 420 000,00 грн. Отже, загальна ринкова вартість предмета іпотеки становить 1 600 000,00 грн.

У вимозі, направленій Відповідачем на виконання вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» вказана реальна сума заборгованості, а саме 1 676 802,76 грн, що перевищує ринкову вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності у розмірі 1 600

000,00 грн, отже, вимоги Позивача є необґрунтованими.

Таким чином, сума заборгованості є більшою за ринкову вартість предмета іпотеки, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні, що свідчить про їх необґрунтованість та безпідставність.

Відповідач стверджує про обрання позивачем неналежного способу захисту та просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

Обставини справи, встановлені судом.

Як зазначає позивач у позовній заяві АТ «Брокбізнесбанк» правонаступник ПАТ «Брокбізнесбанк» надало ТзОВ «Беркут ЛТД» кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з остаточним терміном повернення не пізніше 22.01.2011 відповідно до Договору № 1825 від 13.01.2006 та додаткових угод до нього. Сторони погодили суму ліміту в розмірі 1 500 000,00 грн для поповнення обігових коштів. Погашення основної суми кредиту ТзОВ «Беркут ЛТД» зобов`язалось здійснювати згідно графіку.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 1825 від 13.01.2006 АТ «Брокбізнесбанк» та ТзОВ «Беркут ЛТД» уклали іпотечний договір з додатковими угодами до нього, за яким ТзОВ «Беркут ЛТД» передало в іпотеку АТ «Брокбізнесбанк» адмінкорпус, що знаходиться в с. Смодна Косівського р-ну Івано-Франківської обл по вул. Незалежності, 53а/1, загальною площею 450,2 кв.м. та ангар, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 255,5 кв.м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. 02.02.2006 за реєстровим № 37-Д.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27.06.2012 у справі № 0910/2-103/2011 стягнуто в солідарному порядку з ТОВ «Беркут ЛТД» та ОСОБА_2 на користь АТ «Брокбізнесбанк» кредитну заборгованості у сумі 1 677 802,76 грн. Рішення набрало законної сили 10.07.2012.

14.05.2019 ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ "Фінансова компанія "ДЕПТ ФІНАНС" уклали Договір про відступлення прав за іпотечним договором. В п. 1.1 Договору сторони погодили, що у зв"язку із укладенням Договору № 308 про відступлення прав вимоги від 15.04.2019 первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права вимоги за іпотечними договорами, укладеними між АТ «Брокбізнесбанк» та іпотекодавцями, та нотаріально посвідчені, які забезпечують виконання зобов"язань за кредитними договорами, згідно додатку № 1 до цього договору. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 14.05.2019 за реєстровим № 662.

11.03.2020 ТОВ "Фінансова компанія "ДЕПТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 уклали Договір про відступлення прав за іпотечним договором. Згідно з п. 1.1 договору у зв"язку із укладенням Договору № 01/03-20 про відступлення прав вимоги від 06.03.2020 первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права вимоги за договором іпотеки, укладеними між АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ "Беркут ЛТД", посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М.В. 02.02.2006 за реєстровим № 37-Д та забезпечує виконання зобов"язань за договором кредитної лінії № 1825 ввід 13.01.2006, укладеного між АТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ "Беркут ЛТД", з усіма додатковими угодами до нього, право вимоги за яким має ТОВ "Фінансова компанія "ДЕПТ ФІНАНС" згідно договору про відступлення права за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. 14.05.2019 за реєстровим № 662, а новий іпотекодержатель приймає це відступлення. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О.П. 11.03.2020 за реєстровим № 98.

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням від 07.08.2024 у справі № 347/237/21 відмовив у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Беркут ЛТД" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Депт Фінанс", за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: на стороні позивача - ОСОБА_2 , на стороні відповідача ОСОБА_1 - Косівський відділ державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання недійсним договору № 01/03-20 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Депт Фінанс та ОСОБА_1 щодо передачі права вимоги за Договором кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії між Івано-Франківською філією АТ Брокбізнесбанк та ТзОВ Беркут ЛТД № 1825 від 13.01.2006 та додаткових угод до нього. Постановою Касаційного господарського суду від 24.04.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Беркут ЛТД» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 07.08.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 347/237/21 залишено без змін.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 у зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором № 1825 від 13.01.2006, виконання яких забезпечено договором іпотеки, направив ТОВ «Беркут ЛТД» вимогу про погашення заборгованості в розмірі 1 676 802,76 грн та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у разі невиконання даної вимоги згідно ст. 36-38 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.03.2024 і не заперечується позивачем.

ТзОВ «Беркут ЛТД» вказану вимогу на суму 1 677 802,76 грн не виконало.

14.09.2024 приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський В.Д. на підставі заяви з реєстраційним номером: 62944699 зареєстрував право власності на предмет іпотеки закінчений будівництвом об"єкт адмінкорпус, загальною площею (кв.м): 450.2, адреса: АДРЕСА_2 за відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав.

Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський В.Д. на виконання ухвали Косівського районного суду від 12.11.2025 направив суду копії матеріалів реєстраційної справи на підставі заяви з реєстровим номером 62944699 від 14.09.2024, в т.ч. звіт про оцінку виготовлений ТОВ "Оціночний центр "НАНОСТРІМ" 15.08.2024.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Із встановленого вбачається, що між сторонами виникли правовідносини врегульовані ст. 575 ЦК України, ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Стаття 575 ЦК України визначає, що іпотекою є застава нерухомого майна, яке залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обов`язок відшкодування іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, обумовлений ст. 37 Закону України «Про іпотеку», виникає з договірних правовідносин сторін договору іпотеки. Обов`язок іпотекодержателя відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, передбачених у ст. 37 Закону України «Про іпотеку», виникає у випадку набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Тобто, такий обов`язок ґрунтується на договірному характері правовідносин сторін щодо передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателю (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року справа № 910/10059/17).

З наведеного вбачається, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що відповідач у позасудовому порядку звернув стягнення та 14.09.2024 набув право власності на іпотечне майно, а саме адмінкорпус, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальною площею 450,2 кв.м.

Відповідно до рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27.06.2012 у справі № 0910/2-103/2011 борг по кредитному договору становив 1 677 802,76 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.75 ГПК України).

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №123/26-29 від 10.08.2025 з урахуванням зміни валютного курсу як одного з часових факторів дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна: адмінкорпус, загальною площею 450.2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 належного ОСОБА_1 станом на 14 вересня 2024 року становить 973 000,00 грн.

Експертизу проведено Созонтовою К. - старшим судовим експертом Чернівецького відділення КНДІСЕ, яка має вищу будівельно-технічну освіту, кваліфікацію судового експерта за експертними спеціальностями: 10.6, 10.7, 10.10, стаж експертної роботи з 2000 року. Кваліфікаційне свідоцтво №836 Міністерства юстиції України вид. 19.03.2004.

Про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України експерт попереджений під особистий підпис.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя ( ч. 5 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Судом встановлено, що борг по кредитному договору становив 1 677 802,76 грн, вартість нерухомого майна - адмінкорпус станом на 14 вересня 2024 року (момент набуття права власності) становила 973 000,00 грн, отже сума заборгованості є більшою за ринкову вартість предмета іпотеки, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

За зверненням позивача від 25.04.2025 Івано-Франківське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз підготувало висновок на підставі проведених досліджень про ринкову вартість адмінбудинку, ринкова вартість об"єкта нерухомого майна адмінбудинку на момент проведення дослідження становить 2 130 346,00 грн. Суд не бере такий висновок від 02.06.2025 до уваги, оскільки оцінювачем встановлена ринкова вартість об"єкта на момент проведення дослідження.

Суд оцінює висновки експертів за своїм внутрішнім переконанням, жоден висновок не має для суду зазделегідь встановленої сили.

Щодо звіту про незалежну оцінку, висновку про вартість об"єкту оцінки, виготовленого ТОВ "Оціночний центр "Нанострім" (оціночна вартість 1 180 000,00 грн станом на 15.08.2024), суд зазначає що такі підписані оцінювачами товариства Маляровою Н.В. та Замуліною Н.В., які не є атестованими судовими експертами, їх документи вважаються висновками спеціаліста. Окрім цього, суд зазначає, що витребуваної судом належним чином засвіченої копії звіту про незалежну оцінку майна від 15.08.2024 суду не подано.

Водночас суд враховує, що науково-дослідні інститути судових експертиз при проведенні експертизи дотримуються затверджених Мін"юстом методик.

Щодо тверджень позивача, що відповідач лише формально додержався форми повідомлення про заборгованість, проте відмовився від отримання зворотного листа позивача, що показує його незаінтересованість у досудовому врегулюванні спору, суд зазначає, що таке твердження не доводиться долученими до справи доказами.

Щодо інших доказів, доводів та заперечень сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, судовий збір залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного судового рішення 21.09.2026

Суддя Гула У.І.