Рішення № 139922344, 17.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/529/25

Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенка А.А.,

за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дубик-М», смт. Кольчино Мукачівського району Закарпатської області

до відповідача Sсhardt GmbH & Co. KG, Федеративна республіка Німеччина

про стягнення 15 306 Євро, що є 692 276 грн еквівалентно курсу гривні по курсу НБУ, за контрактом на поставку №2024/4 від 22.04.2024

представники

позивача Дуб М.М. директор в порядку самопредставництва

відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дубик-М» звернулось з позовом до відповідача Sсhardt GmbH & Co. KG про стягнення 15 306 Євро, що є 692 276 грн еквівалентно курсу гривні по курсу НБУ, за контрактом на поставку №2024/4 від 22.04.2024

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2025 зупинено провадження у справі №907/529/25 до надходження відповіді від Центрального Органу Федеративної Республіки Німеччина - Senatsverwaltungs fьr Justiz und Verbraucherschutz Salzburger Strasse 21-25, 10825, Berlin на судове доручення про прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів щодо вручення відповідачу в справі Sсhardt GmbH & Co. KG, Ам Рігель, 15, 96268 Мітвітц (нім: Am Riegel 15, 96268 Mitwitz, Germany) ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.05.2025, позовної заяви б/н від 07.05.2025 (вх. №02.3.1-05/581/25 від 07.05.2025) та доданих до неї документів, заяви про усунення недоліків позовної заяви б/н від 16.05.2025 (вх. №02.3.1-02/4762/25 від 16.05.2025).

На адресу суду надійшов Лист Міністерства юстиції України №36328/41456-28-26/12.1 від 17.03.2026 (вх. №02.3.1-02/2688/26 від 24.03.2026) про повернення документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Таким чином, зважаючи на надходження відповіді від Центрального Органу Федеративної Республіки Німеччина - Senatsverwaltungs fьr Justiz und Verbraucherschutz, а отже на усунення обставин, які слугували підставою для зупинення провадження у цій справі, суд поновив провадження у справі №907/529/25 з призначенням у ній підготовчого засідання на 13.05.2026 на 15:30год.

Між тим, 13.05.2026 на 14:55год на території Ужгородського району Закрарпатської області оголошено повітряну тривогу що унеможливило проведення підготовчого засідання.(Вказана тривога тривала 3 год. 3 хв. 14:55 17:58 год 13.05.2026.)

За таких обставин підготовче засідання 13.05.2026 відкладено на 10.06.2026.

Підготовче засідання 10.06.2026, яке відкладено на 07.07.2026 , яке відкладено на 04.08.2026

Представник позивача 08.07.2026 подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою від 04.08.2026 суд постановив закрити підготовче провадження у справі №907/529/26 та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.09.2026.

У судовому засіданні 17.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі продажу №2024/4 від 22.04.2024.

За твердженням позивача за вказаним договором Позивач поставив відповідачу дитячі меблі на суму 78?455 євро.

Відповідач оплатив 63?149 євро, залишивши борг у розмірі 15?306 євро (еквівалент 692?276 грн). тому Позивач просить суд стягнути цей борг.

Позиція відповідача

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду відзиву на позовну заяву не подав. Явку свого представника до суду не забезпечив, із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Між позивачем та відповідачем укладено 22.04.2024 року Контракт (договір) №2024/4 купівлі продажу (далі Контракт, Договір). Згідно вимог Розділу №1 Контракту, продавець продає, а покупець купує продукцію в асортименті, кількості, і за цінами, які вказуються в Інвойсах, що є невід`ємною частиною цього Контракту, у міру формування партії вантажу. Загальна вартість цього Контакту складає 90 000 Євро.

Відповідачеві на протязі червня-жовтня 2024 року відвантажено продукцію (меблі дитячі) на загальну суму 78 455 Євро (Сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят п`ять євро).

Підтвердженням цьому є :

1. Митна декларація від 07.06.2024 № 24UA305160018520U4.1 на суму 19 050 Євро та CMR A №696358;

2. Митна декларація від 01.07.2024 № 24UA305160020872U0.1 на суму 18 950 Євро та CMR A №234327;

3. Митна декларація від 04.09.2024 № 24UA305160026661U3.1на суму 21 455 Євро та CMR A №395378;

4. Митна декларація від 07.10.2024 № 24UA305160030368U5.1 на суму 19 000 Євро та CMR A №696388 (дата доставки вантажу 16.10.2024р.).

Відповідач провів часткову оплату на суму 63 149 Євро (Шістдесят три тисячі сто сорок дев`ять Євро), а саме : 1) 09.10.2024 - 10 715.50 Євро; 2) 04.09.2024 - 3 788.00 Євро; 3) 02.09.2024 - 6 436.50 Євро; 4) 22.08.2024 - 9 463.00 Євро; 5) 25.07.2024 - 13 770.00 Євро; 6) 08.07.2024 - 9 463.00 Євро; 7) 04.06.2024 - 9 513.00 Євро.

Згідно вимог Розділу 3 Контракту, відповідач зобов`язаний провести повний розрахунок за доставлений та розвантажений товар протягом 21 днів. Таким чином, на момент подання позовної заяви, відповідач боргував позивачеві 15 306 Євро (П`ятнадцять тисяч триста шість Євро). Доказів сплати інших сум суду не надано.

ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України). Згідно з статтею 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

На підставі ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За положеннями ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Таким чином, договір купівлі-продажу є складним зобов`язанням, що складається з двох поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому продавець повинен передати майно, а покупець наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому покупець зобов`язаний оплатити переданий товар, а продавець має право вимагати від покупця відповідної оплати

На підставі ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" ВР України від 23.06.2005, № 2709-IV, ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ВР УРСР від 16.04.1991, № 959-XII спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України. Відповідно до положень ч.1 ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ

Відповідно до ст. 129 ГПК України у зв`язку із задоволенням позову повністю cудові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити

2. Стягнути з Schardt GmbH & Co. KG (вул. Am Riegel 15, 96268, Мітвіц (Mitwitz), Федеративна Республіка Німеччини) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУБИК-М" ( 89636, Україна, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, селище міського типу Кольчино, вулиця Спортивна, 21, код ЄДРПОУ 42520725) валютний борг в сумі 15 306 Євро (П`ятнадцять тисяч тресто шість Євро), що відповідно в еквіваленті становить 692 276 гривень (Шістсот дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят шість гривень) та витрати, що складаються зі сплати судового збору у сумі 10 385 гривень (Десять тисяч триста вісімдесят п`ятьгривень 00 коп)

3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 21.09.2026

Суддя А.А. Худенко