Ухвала суду № 139922322, 17.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

"17" вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/362/26

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Далекорій Б.В., розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 36541721, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова 3,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича, РНОКПП - НОМЕР_1 , місцезнаходження АДРЕСА_1 ,

про стягнення заборгованості за договором тимчасового користування місцями розміщення засобів зовнішньої реклами,

за участі представників сторін:

від позивача Клещева С.С, у порядку самопредставництва,

від відповідача - не з`явився,

В С Т А Н О В И В :

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі позивач, Департамент) 02.04.2026 подав до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву №32.01-17/29 від 02.04.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/385/26 від 02.04.2026) до Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича (далі відповідач, ФОП Палінкаш І.О.) про стягнення 438283.26 грн безпідставно збережених грошових коштів у формі плати за тимчасове користування місцями комунальної власності для розміщення засобів зовнішньої реклами.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026.

Згідно з ухвалою від 07.04.2026 суд залишив без руху позовну заяву Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради №32.01-17/29 від 02.04.2026 до Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича про стягнення 438283.26 грн безпідставно збережених грошових коштів та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії ухвали.

17.04.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради надійшла заява про усунення недоліків від 17.04.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/3577/26), згідно з якою позивач долучив до справи докази усунення недоліків позовної заяви.

Згідно з ухвалою від 21.04.2026 суд відкрив провадження за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 20.05.2026 та встановив учасникам справи строки на подачу заяв по суті справи.

Згідно з ухвалою від 20.05.2026, враховуючи першу неявку в підготовче засідання відповідача та його представника, суд відклав підготовче засідання на 18.06.2026.

21.05.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від позивача - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 21.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4875/26).

Згідно з ухвалою від 26.05.2026 суд постановив:

- прийняти до розгляду заяву позивача - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради від 21.05.2026 про зменшення позовних вимог (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4875/26 від 21.05.2026) в частині зменшення розміру позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича в розмірі 398508,20 грн;

- подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням зменшених Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича та загальної ціни позову в розмірі 398508,20 грн;

- запропонувати відповідачу в строк 10.06.2026 надати відзив з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та зміни підстав позову, оформлений згідно з вимогами статті 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем. Копію такого відзиву направити позивачу одночасно із подачею його на адресу суду;

- залишити без розгляду заяву позивача - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради від 21.05.2026 про зменшення позовних вимог (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4875/26 від 21.05.2026) в частині доповнення (зміни) підстав позову;

- задовольнити клопотання позивача - Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про повернення судового збору, наведене у заяві про зменшення позовних вимог від 21.05.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/4875/26 від 21.05.2026);

- повернути Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721, місцезнаходження 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 596,63 грн (п`ятсот дев`яносто шість гривень 63 копійки), сплачений на підставі платіжної інструкції №285 (внутрішній номер 498843599) від 03.04.2026.

Згідно з ухвалою від 18.06.2026 суд закрив підготовче провадження у справі №907/362/26 та призначив справу до розгляду по суті на 20.07.2026 на 14:00.

20.07.2026 о 12:47 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі від 20.07.2026 (зареєстровані за вхідним №02.3.1-7097/26), копії яких надіслані позивачу 20.07.2026 о 12:27, про що свідчить квитанція №8032088 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Відповідач - Фізична особа-підприємець Палінкаш Іван Олегович у судове засідання 20.07.2026 по розгляду справи по суті не з`явився, участі уповноважених представників не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання.

20.07.2026 в судовому засіданні по розгляду справи по суті представник позивача заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи необхідність ознайомлення із письмовими поясненнями відповідача від 20.07.2026 та висловлення позиції позивача щодо таких заперечень відповідача.

Згідно з ухвалою від 20.07.2026 суд задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 17.09.2026 на 15:30.

З довідок про доставку електронного листа, які отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст. 216 ГПК Відкладення розгляду справи (з призначенням дати)» від 20.07.2026 у справі №907/362/26 (суддя Сисин С.В.) було надіслано одержувачам позивачу та відповідачу в їх Електронні кабінети. Документ доставлено до електронних кабінетів учасників справи 20.07.2026 о 20:50.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про дату, місце та час судового засідання призначеного на 17.09.2026.

20.07.2026 (після закінчення судового засідання, призначеного на цей день на 14:00) через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи від 20.07.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/7101/26), згідно з яким відповідач просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

Згідно з ухвалою від 20.07.2026 суд залишив без розгляду клопотання відповідача - Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича про відкладення (перенесення) розгляду справи від 20.07.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/7101/26 від 20.07.2026).

22.07.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради надійшли додаткові пояснення у справі від 22.07.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/7220/26), згідно з якими позивач просить долучити до матеріалів справи такі додаткові пояснення та задовольнити позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради в повному обсязі.

17.09.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача надійшли заперечення на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/9115/26), згідно з якими відповідач просить поновити йому процесуальний строк на подання доказів у справі та прийняти та залучити до матеріалів справи дані заперечення та податкові накладні, складені позивачем за відповідні спірні періоди у зв`язку з постачанням товарів/робіт у виді тимчасового користування місцями для розміщення засобів зовнішньої реклами

Заперечення відповідача обґрунтовуються тим, що Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, заявляючи вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, припустився суперечливої та непослідовної поведінки, оскільки, стверджуючи про припинення договірних відносин, водночас позивач намагається ретроспективно застосувати положення припиненого договору №22 від 06.02.2017 для одностороннього збільшення розміру плати за минулі періоди. Відповідач наголошує, що п. 2.4 вказаного договору передбачав чіткий механізм перегляду плати - наявність нормативної підстави та обов`язкове направлення позивачем відповідної письмової вимоги із зазначенням конкретного нового розміру, дати набрання ним чинності та розрахунку за кожним місцем розміщення реклами, однак позивач не надав жодного доказу реалізації такого права та направлення вимоги. Натомість позивач надсилав лише проект додаткової угоди №11, а після відмови відповідача від її підписання звертався до суду з вимогою про її укладення, а також орган місцевого самоврядування рішенням від 24.07.2025 №2358 доручив Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради провести перегляд плати саме шляхом укладення додаткових угод, що спростовує твердження про автоматичне чи одностороннє збільшення плати за рішенням Ужгородської міської ради №970 від 10.11.2022 і свідчить про відсутність належним чином установленого нового розміру. Крім того, позивач порушив принцип добросовісності та доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), оскільки безпосередньо у спірних періодах його уповноважені особи документально оформлювали господарські операції (складали рахунки, акти виконаних робіт) та реєстрували в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виходячи з первісно погодженого розміру плати, а розрахунок заборгованості на суму 438283,26 грн сформував за новий розмір вже у березні 2026 року заднім числом, позбавивши відповідача можливості перевірити підстави, прийняти рішення щодо подальшого користування місцями чи припинити правовідносини. З огляду на це відповідач також просить поновити пропущений з поважних причин строк на подання доказів (через перебування за межами України та на лікарняному) і долучити до матеріалів справи відповідні податкові накладні, які об`єктивно відображають дійсний розмір погодженого та фактично відображеного в обліку зобов`язання і мають вирішальне значення для оцінки обґрунтованості позову.

Фізична особа-підприємець Палінкаш Іван Олегович у судове засідання 17.09.2026 по розгляду справи по суті не з`явився, участі уповноважених представників не забезпечив, будучи належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання.

17.09.2026 в судовому засіданні, з`ясувавши думку представника позивача щодо можливості проведення судового засідання без участі відповідача, врахувавши приписи частин 1 та 3 ст. 202 ГПК України; врахувавши, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання; беручи до уваги, що явка учасників справи не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення питань, які вирішуються у судовому засіданні; суд згідно ухвали, постановленої в судовому засіданні без оформлення окремого документа, та зазначеної у протоколі судового засідання, постановив: продовжити судове засідання за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, від якого не надходило заяв і клопотань щодо причин неявки чи про відкладення судового засідання.

Щодо цього, застосовуючи при розгляді справи відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд також зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Після проголошення вище зазначеної протокольної ухвали, суд розглянув клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів, що наведене у запереченнях на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026 (проти задоволення якого заперечив представник позивача) та щодо поданого клопотання враховує, що положення ст. 80 ГПК України відображають приватноправові засади змагальності господарського процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі.

За змістом ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.1-2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1, 4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №234/11607/20 (провадження №61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

За таких обставин, з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, надання сторонам можливості реалізації прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України; беручи до уваги доводи, наведені відповідачем у запереченнях на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026, а також те, що суд після закриття підготовчого провадження не розпочав з`ясування обставин справи і дослідження доказів; враховуючи, що дослідження доказів, які відповідач просить долучити до справи, сприятиме встановленню фактичних даних; враховуючи принцип змагальності сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст.13 ГПК України), що зумовлює обов`язок суду, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; положення ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 року, «Мала проти України» від 03.07.2014, «Кузнєцов та інші проти Росії» від 11.01.2007, згідно з якими принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них; беручи до уваги приписи ст. 119 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав до задоволення клопотання відповідача про поновлення строків для подання доказів, що наведене у запереченнях на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026, та долучення таких до матеріалів справи.

Отже, оскільки в судовому засіданні 17.09.2026 судом була задоволено клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів, що наведене у запереченнях на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026, суд вбачає з власної ініціативи підстави оголосити перерву у судовому засіданні з метою ознайомлення позивача з такими доказами та з метою заслуховування вступних слів учасників справи в наступному судовому засіданні з урахуванням таких доказів.

Окремо суд зазначає, що згідно з положенням ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Водночас, суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Савенкова проти України», №4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

А тому з врахуванням мотивів цієї ухвали, з метою виконання завдань господарського судочинства та дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення принципів змагальності, справедливості, рівності сторін, верховенства права; суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому поза межами встановленого процесуального строку, визначеного ст. 195 ГПК України. При цьому суд звертає увагу, що ним створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42 і 46 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 6, 7, 13, 183, 197, 202, 216, 234, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Задовольнити клопотання відповідача - Фізичної особи-підприємця Палінкаш Івана Олеговича про поновлення строку для подання доказів, що наведене у запереченнях на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/9115/26 від 17.09.2026).

2. Поновити відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Палінкаш Івану Олеговичу строк на подання доказів згідно клопотання про поновлення строку для подання доказів, що наведене у запереченнях на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/9115/26 від 17.09.2026).

3. Долучити до матеріалів справи як докази копії долучених до заперечення відповідача на додаткові пояснення позивача від 16.09.2026, податкові накладні, складені за період з 2022 року по 2025 рік, у яких постачальником (продавцем) зазначено - Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, отримувачем (покупцем) - Фізична особа-підприємець Палінкаш Іван Олегович, складених у зв`язку з постачанням товарів/робіт у виді тимчасового користування місцями для розміщення засобів зовнішньої реклами.

4. Оголосити перерву в судовому засіданні до 05 жовтня 2026 р. о 15:00 та повідомити учасників справи, що засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Ужгород, вул.Коцюбинського, 2а, зал судового засідання № 2.

5. Ухвала в частині поновлення строку на подання доказу може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в іншій частині не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.В. Сисин