Ухвала суду № 139922299, 21.09.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

21 вересня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/886/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Газарової Є.Д.

розглядаючи справу за позовом:

Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації

до 1.Горщиківської сільської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар`єр"

про витребування земельних ділянок, скасування права власності та державної реєстрації

за участю представників сторін:

від позивача: Осадчук К.О., виписка з ЄДР від 27.06.2025,

від відповідача -1: не прибув,

від відповідача -2: не прибув,

взяла участь: Слівінська К.В., прокурор, службове посвідчення №086524 від 07.09.2026

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 31.07.2026 відкрив провадження у справі за позовом Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації до Горщиківської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Омелянівський кар`єр" про:

- витребування земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0085 площею 14,5631га, 1822381200:03:000:0084 площею 0,2406га, 1822381200:09:000:0062 площею 8,9208га, 1822381200:09:000:0061 площею 0,2га, з комунальної власності та оренди у державну власність;

- скасування державної реєстрації всіх речових прав на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0085 площею 14,5631га, 1822381200:03:000:0084 площею 0,2406га, 1822381200:09:000:0062 площею 8,9208га, 1822381200:09:000:0061 площею 0,2га ( права комунальної власності, права оренди, всіх зареєстрованих обтяжень) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасування державної реєстрації земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0085 площею 14,5631 га,1822381200:03:000:0084 площею 0,2406га, 1822381200:09:000:0062 площею 8,9208га, 1822381200:09:000:0061 площею 0,2га у Державному земельному кадастрі.

Фактичні підстави позову прокурора: зміна цільового призначення спірних земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення на землі промисловості (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами) без погодження з Кабінетом Міністрів України, їх реєстрація на праві комунальної власності та передача в оренду для розміщення та експлуатацію основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємству, що пов`язане з користуванням надрами, здійснені з порушенням вимог земельного законодавства щодо земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Правові підстави позову прокурора: ст.ст. 20,21,186 п. 24 Перехідних положень ЗК України, ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Підстави представництва: ст.53 ГПК України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

У відзиві на позов Горщиківська сільська рада зазначила, серед іншого, що посилання прокурора на встановлення КСУ строку втрати чинності приписами абз.1 ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до 01.01.2027 не звільняє прокурора від обов`язку довести наявність "виключного випадку" представництва інтересів держави безпосередньо у цій справі в особі Житомирської ОВА. Право комунальної власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою зареєстровано 11.08.2021 на виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-ІХ від 28.04.2021 ( п.24 Перехідних положень ЗК України). До цього зазначені земельні ділянки перебували у державній власності. Розпорядженням голови Житомирської ОДА від 10.02.2021 № 98 Коростенській РДА було доручено укласти договори оренди з ТОВ "Омелянівський кар`єр". Отже, у комунальну власність набуто сформовані земельні ділянки зі встановленим цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами. Окрім того, Господарським судом Житомирської області розглядалась справа № 906/69/25 між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тотожних підстав. На підставі цих та інших доводів, Горщиківська сільська рада просить у позові відмовити або закрити провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.

У відповіді на відзив Горщиківської сільської ради прокурор наполягає на доведенні у позовній заяві та заяві про усунення недоліків підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Житомирської ОДА щодо незаконності вибуття спірних земельних ділянок з державної власності як земель лісового фонду , які мають особливий правовий режим у комунальну власність із зміненим цільовим призначенням, і про ці обставини позивачу достеменно відомо зі справи № 906/69/25, однак допущено усвідомлену бездіяльність щодо вжиття заходів для усунення виявлених порушень.

Житомирська ОДА у письмових поясненнях по суті стверджуваної бездіяльності у захисті інтересів держави у спірних правовідносинах вказує на те, що за доводами позову пасивна поведінка місцевого органу виконавчої влади триває після набуття статусу третьої особи у справі № 906/69/25 - з 09.04.2025. Однак у наведеній справі прокурор доводив, що спірні земельні ділянки належали до земель комунальної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст в особі Житомирської обласної ради. Оскільки розгляд справи № 906/69/25 завершився лише 13.05.2026, твердження про тривалу бездіяльність Житомирської ОДА у захисті інтересів держави є безпідставними. Звернення до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" , не може встановлювати для компетентного органу строки звернення до суду, оскільки такі строки встановленні законодавством ( ст. 256 ЦК України). Крім того, спірні земельні ділянки були предметом спору у справі № 910/19625/17 , ініційованій прокурором щодо оскарження розпорядження голови Житомирської ОДА № 344 від 31.08.2017, на підставі якого вони були сформовані із земель лісогосподарського призначення, та що законність зазначеного розпорядження підтверджена в судовому порядку.

У відзиві на позов ТОВ "Омелянівський кар`єр" наголошує на тому, що підстави представництва інтересів держави у спірних відносинах в особі Житомирської ОДА мають бути оцінені з врахуванням Рішення КСУ від 03.12.2025 № 6-р (ІІ)/2025 та сформованої після його ухвалення практики Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, оскільки позов у цій справі подано прокурором 17.08.2026. Більше того, Житомирська ОДА була обізнана зі спірними відносинами через участь у справі № 906/69/25 в статусі третьої особи та займала власну процесуальну позицію щодо них. Таким чином, у цьому випадку йдеться не про відсутність компетентного органу та навіть не про його необізнаність із ситуацією, а фактично про незгоду прокурора з правовою позицією цього органу, тоді як така незгода не створює самостійної конституційної підстави для підміни такого органу прокурором у судовому процесі. У заяві про усунення недоліків від 24.07.2026 повторно обґрунтовує наявність представництва інтересів держави положеннями ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" , визнаними неконституційними, посилаючись на те, що відповідні приписи формально втрачають чинність лише з 01.01.2027. Однак така аргументація була відхилена Верховним Судом у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25. Суперечливими є доводи позову про бездіяльність Житомирської ОДА у захисті інтересів держави у спірних відносинах за наявності доводів про висловлену органом правову позицію щодо заперечення фактів порушення таких інтересів , у тому числі щодо зміни цільового призначення земель без погодження КМУ у справі № 906/69/25. Також цей позов не може оцінюватися ізольовано від справ № 910/19625/17 та № 906/69/25 , предметом яких були фактично ті самі земельні правовідносини. Зазначене не означає автоматичної процесуальної тотожності двох справ виключно за формальною ознакою суб`єктного складу, однак свідчить про необхідність перевірки, чи не використовується зміна особи, в інтересах якої прокурор звертається до суду , для повторного вирішення того самого матеріально-правового конфлікту після набрання законної сили судовими рішеннями у попередній справі. При цьому, встановлені у справах № 910/19625/17 та № 906/69/25 обставини мають преюдиційне значення у цій справі. На підставі цих та інших доводів ТОВ "Омелянівський кар`єр" просить залишити позов прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України. ??+ * ;?? ;?? ??????s ????????s "?? ?? "?? :????????s

????s

????????s

????????s

3????????s

3 ????s

У відповіді на відзив ТОВ "Омелянівський кар`єр" прокурор наполягає на доведенні у позовній заяві та заяві про усунення недоліків підстав для представництва інтересів держави в суді в особі Житомирської ОДА щодо незаконності вибуття спірних земельних ділянок з державної власності як земель лісового фонду , про нерелевантність висновків Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25 до відносин представництва у цій справі, про нетотожність цього позову тому, що розглядався у справі № 910/19625/17, та про відсутність підстав для залишення позову прокурора у справі № 906/886/26 без розгляду.

У запереченні на відповідь на відзив прокурора ТОВ "Омелянівський кар`єр" зауважує на спробі прокурора знівелювати значення правового висновку Верховного Суду у справі № 910/16365/25 в світлі підстав представництва після Рішення КСУ від 03.12.2025 № 6-р (ІІ)/2025. Прокурор змішує два різні питання: наявність інтересу держави та наявність у прокурора права здійснювати його представництво. Підвищений режим охорони земель може свідчити про наявність матеріального інтересу держави, але не усуває вимоги щодо наявності саме виключної конституційної підстави для прокурорського представництва. ТОВ "Омелянівський кар`єр" звертає увагу, що у справі № 906/69/25 прокуратура вже реалізувала судовий захист щодо того самого комплексу земельних правовідносин - відповідачами були як Горщиківська сільська рада, так і Товариство, а предметом спору - ті самі земельні ділянки , зміна відбулась лише у суб`єктному складі позивача замість Житомирської обласної ради визначено Житомирську ОДА. Зміна формального органу, в інтересах якого прокурор подав новий позов, не змінює фактичної історії спору, об`єкта, відповідачів та основних обставин, на які посилається прокурор. Посилання прокурора про нетотожність цієї справи зі справою № 910/19625/17 не заслуговують на увагу, оскільки Товариство про це не стверджувало у відзиві на позов. Попри це, результати вирішення спору у наведеній справі мають значення , оскільки підтверджують правове походження спірних земель та послідовність дій органів публічної влади щодо розпорядження ними. На підставі цих та інших доводів ТОВ "Омелянівський кар`єр" просить залишити позов прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Заслухавши у підготовчому засіданні прокурора, представників Житомирської ОДА та ТОВ "Омелянівський кар`єр", Господарський суд дійшов висновку розглянути клопотання Горщиківської сільської ради про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України та клопотання ТОВ "Омелянівський кар`єр" про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України в наступному підготовчому засіданні. .

Господарський суд ухвалою від 01.09.2026 відклав підготовче засідання на 21.09.2026 р. о 11:00, постановив учасникам справи висловити письмово аргументи (міркування, заперечення) щодо клопотання Горщиківської сільської ради про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України ( тотожність цієї справи зі справою № 906/69/25).

Письмово виклали аргументи по суті зазначеного процесуального питання прокурор, Житомирська ОДА та ТОВ "Омелянівський кар`єр".

Щодо клопотання Горщиківської сільської ради про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України ( тотожність цієї справи зі справою № 906/69/25).

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч.1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 175 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

За змістом наведених норм однією з цілей їх запровадження законодавець визначив, в тому числі, і уникнення можливості різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, так само як і уникнення можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами як засобу та спроби, направлених на перегляд висновків судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

А тому передумовою для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

При цьому для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмета, підстав звернення до суду з позовною заявою(постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 904/2759/20).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 170/499/23, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У постанові від 03.12.2025 у справі № 906/69/25 Північно-західний апеляційний господарський суд виснував: « Беручи до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.02.2019 у справі №910/19625/17, згідно з яким земельні ділянки з кадастровими номерами 1822381200:03:000:0002, 1822381200:09:000:0004, 1822381200:09:000:0002 лісогосподарського призначення перебувають у державній власності в особі Житомирської ОДА, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що земельні ділянки, що є предметом розгляду цієї справи та були виділені з вищезазначених, теж належать на праві власності державі в особі Житомирської ОДА та не могли бути передані у комунальну власність Горщиківської сільської ради на підставі п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України, адже є землями лісогосподарського призначення, а, отже, виключенням для застосування зазначеного пункту. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором недоведені підстави для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах в особі Житомирської обласної ради. Звернення прокурора в інтересах держави в особі неналежного позивача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (постанова Верховного Суду від 20.09.2023 у cправі №910/1978/22)".

З врахуванням викладеного , підстави для застосування п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України відсутні.

Щодо клопотання ТОВ "Омелянівський кар`єр" про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Господарський суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у тій частині, в якій вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Мотивуючи наведений висновок, Конституційний Суд України виходив, зокрема, з оцінного характеру понять "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", відсутності в законі чітко встановлених критеріїв визначення відповідних випадків та, як наслідок, надмірної дискреції прокурора і суду під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави.

Водночас правові наслідки встановленої неконституційності Конституційний Суд України визначив безпосередньо у резолютивній частині зазначеного Рішення, встановивши, що відповідні приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", визнані неконституційними, втрачають чинність з 01.01.2027.

Крім того, пунктом 4 резолютивної частини Рішення від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України окремо встановив, що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності визнаних неконституційними приписів абз. 1 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Аналогічне розуміння темпоральної дії Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 відображене Великою Палатою Верховного Суду в пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18, у якому, звернувши увагу на визнання відповідних положень ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними, Велика Палата водночас прямо відтворила застереження Конституційного Суду про непоширення його Рішення на правовідносини щодо представництва, які виникли під час чинності цих приписів та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таким чином, визнання окремих приписів ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" неконституційними саме по собі не є тотожним їх негайній втраті чинності з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України. Вирішуючи питання про наслідки встановленої неконституційності, Конституційний Суд України скористався наданим йому Конституцією України повноваженням визначити інший момент втрати чинності відповідними положеннями закону та прямо відтермінував його до 01.01.2027.

Відтак до настання визначеного Конституційним Судом України моменту втрати чинності відповідні приписи формально залишаються складовою чинного законодавчого регулювання, а оцінка правовідносин, які виникли в цей період, не може здійснюватися без врахування встановленого самим Конституційним Судом темпорального режиму дії його Рішення.

Господарський суд при цьому враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25, в якій за обставин тієї справи суд касаційної інстанції погодився з висновком про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави, зокрема, з огляду на те, що звернення прокурора до компетентних органів та подання позову відбулися після ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 та з урахуванням положень ч.ч. 6, 7 ст. 11 ГПК України.

Разом з тим наведений висновок підлягає застосуванню з урахуванням конкретних обставин справи, в якій його сформульовано та не усуває необхідності врахування правових наслідків, безпосередньо визначених Конституційним Судом України у резолютивній частині Рішення № 6-р(ІІ)/2025, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пункті 139 постанови від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18.

При цьому положення ч. 6 ст.11 ГПК України, за змістом яких суд у разі висновку про суперечність закону Конституції України не застосовує такий закон, не можуть тлумачитися відокремлено від положень Конституції України про юридичну силу та обов`язковість рішень Конституційного Суду України і застосовуватися у спосіб, який фактично змінює визначений самим Конституційним Судом момент втрати чинності положеннями закону, конституційність яких уже була предметом конституційного контролю.

Інше тлумачення фактично означало б надання суду загальної юрисдикції можливості самостійно змінити встановлені Конституційним Судом України темпоральні наслідки його рішення та прирівняти дату визнання норми неконституційною до дати втрати нею чинності всупереч прямій вказівці пункту 3 резолютивної частини Рішення № 6-р(ІІ)/2025.

Тому сам по собі факт ухвалення 03.12.2025 Рішення Конституційного Суду України №6-р(ІІ)/2025, за умови що визнані неконституційними приписи відповідно до прямо визначеного Конституційним Судом порядку втрачають чинність лише з 01.01.2027, не є безумовною та самодостатньою підставою для висновку про відсутність у прокурора представницьких повноважень у кожній справі, розпочатій до вказаної дати, а вирішення такого питання потребує оцінки конкретних обставин виникнення відповідних правовідносин, характеру інтересу держави, статусу компетентного органу та фактичної поведінки цього органу щодо захисту відповідного інтересу.

З врахуванням викладеного, підстави для застосування п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України відсутні.

З врахуванням обставин цієї справи, Господарський суд дійшов висновку відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 13, 182, ч.3 ст. 198, ч.2 ст.232, 233-235 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Горщиківської сільської ради про закриття провадження у справі на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України та у задоволенні клопотання ТОВ "Омелянівський кар`єр" про залишення позову прокурора без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

2. Відкласти підготовче засідання на 26 жовтня 2026 р. о 11:00 в приміщенні Господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 108

Ухвала набрала законної сили 21.09.2026 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повна ухвала складена та підписана 21.09.2026.

Суддя Машевська О.П.

Друк. :