Рішення № 139922230, 15.09.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.2026р. Справа № 905/430/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Сухіна В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» (01033, м.Київ, вул.Короленківська, буд. 4, блок Б; код ЄДРПОУ 37357021)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРАС-СИСТЕМИ" (02081, м.Київ, вул.Урлівська, буд.34, кв.164; код ЄДРПОУ 39133428)

про стягнення 467 582,40 грн, -

Представники сторін участь у засіданні не приймали

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРАС-СИСТЕМИ» про стягнення заборгованості за договором суборенди в загальному розмірі 467 582,40 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2026 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі 905/430/26, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 11.08.2026 року о 10:00 год.

Ухвалою суду від 11.08.2026 постановлено: клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» про відкладення розгляду справи від 07.08.2026 - задовольнити; відкласти підготовче засідання на 25.08.2026 року об 11:00 год. зал судового засідання № 104а. Явка учасників справи не є обов`язковою.

Ухвалою суду від 25.08.2026 постановлено: закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 15.09.2026 о 10:20 год.

Станом на 15.09.2026 року відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив, причин неподання відзиву суду не повідомлено.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Попри вказані вимоги закону, у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 34, квартира 164.

На зазначену офіційну адресу відповідача судом неодноразово направлялася процесуальна документація у справі. Зокрема, ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.07.2026 було направлено 10.07.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, ухвалу про відкладення підготовчого засідання від 11.08.2026 також було направлено 12.08.2026 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, конверти з вказаними ухвалами суду повернулися на адресу Господарського суду Донецької області без вручення адресату з позначками об`єкта поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації його процесуальних прав, 13.07.2026 судом вживалися заходи щодо телефонування на відомі суду номери телефонів відповідача. Під час телефонної розмови керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРУС-СИСТЕМИ» - Гой Т.З., у порядку телефонограми від 13.07.2026, був особисто повідомлений про відкриття провадження у справі, а також ознайомлений зі змістом резолютивною частиною ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У відповідь на повідомлення суду, керівник відповідача (Гой Т.З.) надав актуальну адресу електронної пошти підприємства: ІНФОРМАЦІЯ_1.

31.07.2026 Господарським судом Донецької області на зазначену електронну адресу (ІНФОРМАЦІЯ_1) було направлено позовну заяву з додатками та відповідну ухвалу суду, що підтверджується наявним у матеріалах справи звітом про відправлення електронного листа від 31.07.2026.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Суд зазначає, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що ним було вжито всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Отже, відповідач про розгляд справи повідомлений, правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУРАС-СИСТЕМИ» (далі - Відповідач, Суборендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» (далі - Позивач, Суборендар) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір), за умовами якого Суборендодавець зобов`язався передати, а Суборендар - прийняти у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі торговельного центру, розташованого за адресою: Україна, м. Краматорськ, вул. Марії Приймаченко, будинок 15, на 2 (другому) поверсі, загальною площею 341,8 кв. м (далі - Об`єкт суборенди).

Уклавши цей Договір, сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, зокрема:

пунктом 1.1 Договору визначено предмет - передання Об`єкта суборенди у тимчасове платне користування Суборендаря відповідно до Правил та Положень торговельного центру та Технічної специфікації Об`єкта суборенди (Додаток № 3-1 до Договору);

пунктом 3.2 Договору погоджено, що строк суборенди складає 35 (тридцять п`ять) місяців з дати підписання Акту приймання-передачі № 2 Сторонами. Акт № 2 підписано Сторонами 20.11.2021, а відтак строк дії Договору документально закінчився 20.10.2024;

пунктом 5.2 Договору встановлено обов`язок Суборендаря не пізніше 15 липня 2021 року перерахувати на поточний рахунок Суборендодавця авансовий платіж у розмірі 467 582,40 грн у т. ч. ПДВ, який складається з двох частин: суми 136 720,00 грн у т. ч. ПДВ - плата за оренду за перший місяць, та суми 330 862,40 грн у т. ч. ПДВ - гарантійний платіж у розмірі двох місячних орендних плат за останні два місяці суборенди, що є попередньою оплатою зобов`язань Суборендаря на відшкодування можливих збитків, сплату неустойки, пені, штрафів та інших платежів на користь Суборендодавця, які можуть виникнути протягом строку дії Договору чи після його закінчення. Тим самим пунктом визначено, що за відсутності заборгованості Суборендаря залишок гарантійного платежу повертається Суборендарю протягом десяти днів з моменту припинення дії Договору.

Договір підписаний Директором ТОВ «АУРАС-СИСТЕМИ» Гоєм Т. З. та Директором ТОВ «ДЕЛЬТА ТЕКС» Васьківською О. М. і скріплений печатками обох підприємств.

На виконання підпункту 2 пункту 5.2 Договору Позивач 09.07.2021 відповідно до рахунку № 1 від 09.07.2021, виставленого Відповідачем, перерахував на поточний рахунок останнього гарантійний платіж у розмірі двох місячних орендних плат за останні два місяці суборенди у сумі 330 862,40 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 55 143,73 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 171334 від 09.07.2021.

Крім того, 18.02.2022 відповідно до рахунку № 5 від 16.02.2022, виставленого Відповідачем, Позивач перерахував на поточний рахунок Відповідача плату за суборенду Об`єкта суборенди за березень 2022 року у сумі 136 720,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 22 786,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 177765 від 18.02.2022.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України та веденням бойових дій з 24.02.2022 Позивач втратив доступ до Об`єкта суборенди, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», яким територія м. Краматорська Донецької області віднесена до території ведення бойових дій. Таким чином, орендне користування Об`єктом суборенди було припинено в повному обсязі, а строк дії Договору документально закінчився 20.10.2024.

У зв`язку з об`єктивними обставинами, що склалися внаслідок збройної агресії проти України і не залежали від волі жодної із сторін, ні Позивач, ні Відповідач протягом дії воєнного стану не пред`являли одне одному вимог щодо виконання зобов`язань за Договором, оскільки жодна із сторін не мала змоги ані забезпечити орендне користування Об`єктом суборенди, ані здійснювати відповідну оплату.

Позивач зазначає, що гарантійний платіж за своєю правовою природою не пов`язаний безпосередньо з фактом орендного користування Об`єктом суборенди, а є забезпечувальним платежем, який відповідно до пункту 5.2 Договору підлягав поверненню Позивачу після припинення дії Договору за відсутності заборгованості з боку Позивача. Так само, на переконання Позивача, сплачена ним 18.02.2022 орендна плата за березень 2022 року нарахуванню не підлягала та підлягає поверненню, оскільки Позивач, починаючи з 24.02.2022, був позбавлений можливості використовувати Об`єкт суборенди з незалежних від нього причин.

З метою досудового врегулювання спору Позивач листом від 09.04.2026 № 09/04/2026-01 звернувся до Відповідача з вимогою протягом десяти календарних днів з моменту отримання цього листа повернути на поточний рахунок Позивача гарантійний платіж у сумі 330 862,40 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 55 143,73 грн, та орендну плату за березень 2022 року у сумі 136 720,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 22 786,67 грн, а всього - 467 582,40 грн. Направлення зазначеного листа Відповідачу підтверджується описом вкладення та відомостями про відстеження поштового відправлення, наявними у матеріалах справи. Зазначена вимога Позивача залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення, кошти у добровільному порядку не повернуто.

Вважаючи порушеним своє право, ТОВ «ДЕЛЬТА ТЕКС» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, у якому, керуючись статтями 16, 525, 526, 530, 629, 653, 846 Цивільного кодексу України, статтями 4, 13, 161- 164 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРАС-СИСТЕМИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» заборгованість у сумі 467 582,40 грн, яка складається з гарантійного платежу в розмірі 330 862,40 грн та орендної плати за березень 2022 року в розмірі 136 720,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України та умовами Договору суборенди нежитлового приміщення від 22.06.2021.

Предметом спору у цій справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача коштів, сплачених Позивачем на виконання Договору суборенди нежитлового приміщення від 22.06.2021, а саме гарантійного платежу в розмірі 330 862,40 грн та орендної плати за березень 2022 року в розмірі 136 720,00 грн, повернення яких Відповідач Позивачу не здійснив, незважаючи на припинення можливості користування Об`єктом суборенди внаслідок бойових дій та закінчення строку дії Договору.

Щодо наявності договірних відносин та їх змісту

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема з договорів.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України), а якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами 22.06.2021 укладено Договір суборенди нежитлового приміщення, факт укладення та зміст якого підтверджується наявним у матеріалах справи текстом Договору, факт передання Об`єкта суборенди - Актом приймання-передачі № 2 від 20.11.2021, а факт сплати Позивачем на користь Відповідача гарантійного платежу та орендної плати за березень 2022 року - платіжними інструкціями № 171334 від 09.07.2021 та № 177765 від 18.02.2022 відповідно. Наведені обставини Відповідачем не спростовано.

Щодо повернення гарантійного платежу

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили правову природу гарантійного платежу як забезпечувального платежу - попередньої оплати зобов`язань Суборендаря на відшкодування можливих збитків, сплату неустойки, пені, штрафів та інших платежів, які можуть виникнути протягом строку дії Договору чи після його закінчення, та прямо визначили обов`язок Суборендодавця повернути залишок такого платежу Суборендарю протягом десяти днів з моменту припинення дії Договору за відсутності заборгованості останнього.

Строк дії Договору, погоджений сторонами у пункті 3.2 Договору (35 місяців з дати підписання Акту № 2 від 20.11.2021), документально закінчився 20.10.2024. Матеріали справи не містять доказів наявності у Позивача заборгованості перед Відповідачем за Договором, яка б давала Відповідачу підстави для утримання гарантійного платежу відповідно до умов пункту 5.2 Договору. За таких обставин у Відповідача з 20.10.2024 виник обов`язок повернути Позивачу гарантійний платіж у сумі 330 862,40 грн, який до цього часу не виконано.

Аналогічний підхід до правової природи гарантійного (забезпечувального) платежу як самостійного зобов`язання, повернення якого має вирішуватися незалежно від підстав та порядку припинення основного договору оренди, викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22, в якій Суд, розглядаючи спір про повернення гарантійного платежу за договором оренди нежитлового приміщення, що став неможливим до використання внаслідок збройної агресії проти України, зазначив про необхідність застосування судами частини шостої статті 762 ЦК України для оцінки обґрунтованості нарахованих орендних платежів за період, у якому користування об`єктом оренди було об`єктивно неможливим, та вирішення пов`язаної з цим вимоги про повернення гарантійного платежу. Аналогічний висновок викладено також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 910/11718/22.

Щодо повернення орендної плати за березень 2022 року

Частиною шостою статті 762 ЦК України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом встановлено, що Об`єкт суборенди розташований у м. Краматорську Донецької області, територія якого віднесена до території ведення бойових дій наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309. Настання цієї обставини - загальновідомий факт, що не потребує доведення в силу частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а її вплив на неможливість використання Позивачем Об`єкта суборенди з 24.02.2022 підтверджується наявними у справі доказами та не спростований Відповідачем.

Оскільки орендна плата за березень 2022 року в сумі 136 720,00 грн сплачена Позивачем 18.02.2022, тобто до фактичної втрати можливості користування Об`єктом суборенди, проте період, за який ця плата нарахована (березень 2022 року), повністю припадає на час, коли Позивач був позбавлений можливості використовувати Об`єкт суборенди через незалежні від нього обставини, підстави для утримання Відповідачем цієї суми в силу частини шостої статті 762 ЦК України відсутні, а сплачені кошти є такими, що підлягають поверненню Позивачу.

Судом встановлено, що Позивач вживав заходів досудового врегулювання спору, звернувшись до Відповідача з претензією від 09.04.2026 № 09/04/2026-01 про повернення коштів, який Відповідач залишив без задоволення.

Відзив на позовну заяву від Відповідача до суду не надходив, а тому відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови Договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 013,74 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 33439 від 26.06.2026. Разом з тим, оскільки позовну заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при обчисленні розміру судового збору застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8. З урахуванням зазначеного коефіцієнта, належна до сплати сума судового збору за подання даного позову становить 5 610,99 грн (7 013,74 грн ? 0,8).

Водночас суд роз`яснює, що сума надміру сплаченого судового збору в розмірі 1 402,75 грн (7 013,74 грн - 5 610,99 грн) може бути повернена позивачу з державного бюджету за його відповідним клопотанням на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 4, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 79, 123, 129, 162- 165, 236- 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11, 525, 526, 530, 629, 762 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРАС-СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 39133428; 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 34, кв. 164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» (код ЄДРПОУ 37357021; 01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4, блок Б) заборгованість у сумі 467 582,40 грн, з яких: 330 862,40 грн - гарантійний платіж, 136 720,00 грн - орендна плата за березень 2022 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРАС-СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 39133428; 02081, м. Київ, вул. Урлівська, буд. 34, кв. 164) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ТЕКС» (код ЄДРПОУ 37357021; 01033, м. Київ, вул. Короленківська, буд. 4, блок Б) судовий збір у розмірі 5 610,99 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.09.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Згідно ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 21.09.2026.

Суддя Е.В. Зекунов