Ухвала суду № 139922188, 21.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про забезпечення позову

21.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5131/26

за заявою Асоціації "Облагрошляхспецбуд"

про забезпечення позову у справі

за позовом Асоціації "Облагрошляхспецбуд", м. Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни, с. Новоолександрівка, Дніпропетровська область

про стягнення 1 769 999, 62 грн.,-

Суддя Бажанова Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Асоціація "Облагрошляхспецбуд" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Плужник Олени Петрівни на свою користь заборгованості в розмірі 1 769 999, 62 грн.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору купівлі-продажу № 15052026 від 15.05.2026 в частині розрахунку за поставлений товар.

17.09.2026 від Асоціації "Облагрошляхспецбуд" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Плужник Олени Петрівни та рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Фізичної особи - підприємця Плужник Олени Петрівни (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) в межах суми стягнення в розмірі 1 769 999 (один мільйон сімсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 62 коп., до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Заявник зазначає, що відповідач, маючи зареєстроване право власності, не обмежена в розпорядженні майном, що може призвести до відчуження майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області за майбутнім позовом. Грошові кошти можуть бути виведені з рахунків відповідача, що в подальшому, за умови задоволення позовної заяви, може ускладнити виконання рішення суду.

На думку заявника, обраний ним захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки у випадку незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору об`єкти наведеної нежитлової нерухомості можуть бути відчужені. На думку позивача, спосіб забезпечення позову відповідає обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Вжиття зазначеного заходу забезпечення позову не обмежить права та законні інтереси власника майна, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на користування майном, підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю

Заявник просить суд врахувати, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення коштів (у разі задоволення позовних вимог) прямо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів. У свою чергу, накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Позивач не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з таких підстав.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду; забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України и позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У п.п. 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.

У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми 1 769 999, 62 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що позичальник протягом тривалого часу не здійснює виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування; діє недобросовісно, ухиляється від виконання обов`язків, покладених кредитним договором. Таким чином, існує обґрунтована ймовірність неможливості (або неспроможності) виконання рішення суду про стягнення коштів відповідачем (зокрема, через недобросовісність позичальника), у зв`язку із чим позивач змушений звернутися до суду з даною заявою про забезпечення позову та накладення арешту на майно боржника.

Позивач зазначає, що предмет позову по даній справі та заявлений позивачем захід забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача, є, співмірними, а невжиття заходів забезпечення істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.

Можливість накладення арешту на майно, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).

Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Позивач просить суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Фізичної особи - підприємця Плужник Олени Петрівни в межах суми стягнення в розмірі 1 769 999, 69 грн., до набрання рішенням у даній справі законної сили.

Заявник зазначає, що згідно інформації, отриманої з відкритих реєстрів, ОСОБА_1 володіє на праві приватної власності, розмір частки 1 земельною ділянкою, реєстраційний номер 241983112214, площею 1610 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 3845653).

Відповідно до отриманої представником позивача інформації, доповнення до типу об`єкта нерухомого майна є житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 92.1 кв.м. (житлова площа 51.2 кв.м.), номер запису 9680954. Згідно відомостей про складові частини даного об`єкту нерухомості, за даною адресою наявні: будинок (Літ. А), літня кухня (Літ. Б), гараж (Літ. В), сарай (Літ. Г), лазня (Літ. Д), вбиральня (Літ. Е).

Крім того, Плужник О.П. має у володінні земельну ділянку площею 0,156 га, реєстраційний номер нерухомості: 241939012214 (номер запису про право власності 3844870), яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район. Також,

У володінні Плужник О.П. перебуває транспортний засіб - автомобіль легковий, ЗАГАЛЬНИЙ ЛЕГКОВИЙ УНІВЕРСАЛ SKODA KODIAQ 2025 року випуску, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 .

Крім того, відповідач має рахунок у Філія Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк", рахунок: НОМЕР_4 , з якого відповідач сплачував Позивачу грошові кошти за поставлений товар (платіжні інструкції №1841, 1931, 1932).

Разом з тим предметом позову є стягнення з відповідача суми 1 769 999, 62 грн.

В той же час, суд вважає, що Асоціація "Облагрошляхспецбуд", звертаючись з клопотанням про забезпечення до суду належним чином не обґрунтувало дійсну необхідність та співмірність такого забезпечення (одночасного арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 зокрема земельної ділянки, реєстраційний номер 241983112214, площею 1610 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (номер запису про право власності 3845653), житлового будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 92.1 кв.м. (житлова площа 51.2 кв.м.), номер запису 9680954. складові частини об`єкту нерухомості: будинок (Літ. А), літня кухня (Літ. Б), гараж (Літ. В), сарай (Літ. Г), лазня (Літ. Д), вбиральня (Літ. Е)., земельної ділянки площею 0,156 га, реєстраційний номер нерухомості: 241939012214 (номер запису про право власності 3844870), яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район., транспортний засіб - автомобіль легковий, загальний легковий універсал SKODA KODIAQ 2025 року випуску, Номер об`єкта: НОМЕР_2 , Номер державної реєстрації: НОМЕР_3 ), в повному обсязі, не навів мотивів щодо одночасного накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, не зазначив, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені.

З урахуванням наведеного, суд, дотримуючись принципу балансу інтересів сторін у господарському процесі, який зобов`язує суд забезпечувати рівність учасників, змагальність та розумну пропорційність між захистом прав позивача та недопущенням надмірного обтяження відповідача, приходить до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно, що належить відповідачу Фізичній особі-підприємцю Плужник Олені Петрівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності, а саме житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 92.1 кв.м. (житлова площа 51.2 кв.м.), номер запису 9680954. Складові частини об`єкту нерухомості: будинок (Літ. А), літня кухня (Літ. Б), гараж (Літ. В), сарай (Літ. Г), лазня (Літ. Д), вбиральня (Літ. Е), огорожа номер складової частини №1-3, замощення номер складової частини І. за адресою: АДРЕСА_2 .

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Фізична особа-підприємець Плужник Олена Петрівна не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заява про вжиття забезпечення позову підлягає задоволенню частково шляхом накладення арешту на майно відповідача житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 92.1 кв.м. (житлова площа 51.2 кв.м.), номер запису 9680954. Складові частини об`єкту нерухомості: будинок (Літ. А), літня кухня (Літ. Б), гараж (Літ. В), сарай (Літ. Г), лазня (Літ. Д), вбиральня (Літ. Е), огорожа номер складової частини №1-3, замощення номер складової частини І. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вулиця Степова, будинок 10.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Асоціації "Облагрошляхспецбуд" про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Плужник Олені Петрівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 92.1 кв.м. (житлова площа 51.2 кв.м.), номер запису 9680954. Складові частини об`єкту нерухомості: будинок (Літ. А), літня кухня (Літ. Б), гараж (Літ. В), сарай (Літ. Г), лазня (Літ. Д), вбиральня (Літ. Е), огорожа номер складової частини №1-3, замощення номер складової частини І. за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вулиця Степова, будинок 10., до набрання рішенням по справі законної сили.

В решті вимог заяви відмовити.

Стягувач: Асоціація "Облагрошляхспецбуд" (69013, м. Запоріжжя, провулок Архангельський, буд. 20 А, код ЄДРПОУ 34717989).

Боржник: Фізична особа-підприємець Плужник Олена Петрівна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили 21.09.2026 та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох років до 21.09.2029.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.

Оскарження ухвали в частині забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Ю.А. Бажанова