Ухвала суду № 139922132, 21.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

21.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5663/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., щодо матеріалів заяви представника Головного центра капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (вх. суду №45474/26 від 17.09.2026) про забезпечення позову у справі

за позовом Головного центра капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 11; ідентифікаційний код 23311317)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" (51200, Дніпропетровська область, Самарівський район, місто Самар, вулиця Гідності, будинок 154; ідентифікаційний код 43620707)

про стягнення 1 887 414,65 грн

ВСТАНОВИВ:

17.09.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області за допомогою системи "Електронний суд" надійшла позовна Головного центра капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" про стягнення 1 887 414,65 грн, з вимогами:

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) пені 0,1% за порушення строків поставки (п. 8.4. Договору) у розмірі 21 180,74 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) пеню 0,1% за недопоставку (п. 8.4. Договору) у розмірі 21 471,48 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) штраф 20 % за поставку товарів неналежної якості (п. 8.2. Договору) у розмірі 522 828,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) штраф 20% за розірвання Договору (п. 8.8. Договору) у розмірі 477 144,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) кошти, що підлягають поверненню: 741 096,00 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) штраф 10% від суми товару, заміна якого мала бути здійсненна (п. 5.22. Договору) у розмірі 74 109,60 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) 3% річних у розмірі 10 172,30 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача (ідентифікаційний код 23311317, р/р UA038201720343100001000009841 в ДКСУ, МФО 820172) інфляційні витрати у розмірі 19 412,53 грн;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 справу №904/5663/26 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

17.09.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх. суду №45474/26 від 17.09.2026) про забезпечення позову до подачі позову.

18.09.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло заперечення (вх. суду №45679/26 від 18.09.2026) на клопотання (заяву), відповідно до яких просить: відмовити Головному центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України у задоволенні заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.

18.09.2026 до господарського суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. суду №45767/26 від 18.09.2026).

Щодо заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

Як вбачається, заява містить вимогу: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" (ідентифікаційний 43620707) та знаходяться на всіх відкритих йому банківських рахунках, у межах ціни позову на суму 1 887 414,65 грн (один мільйон вісімсот вісімдесят сім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 65 копійок).

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає про те, що:

- внаслідок суттєвих порушень відповідачем умов договору (прострочення строків поставки, недопоставка, постачання товару неналежної якості та неповернення коштів за неякісний товар), позивач розірвав договір в односторонньому порядку з 02.03.2026.

- загальна сума позовних вимог складає 1 887 414,65 грн (пеня за порушення строків, пеня за недопоставку, штраф за неякісний товар, штраф за розірвання договору, сума неповернутих коштів за неякісний товар, штраф 10% за незаміну товару, 3% річних та інфляційні втрати);

- після пред`явлення позивачем вимог щодо сплати штрафних санкцій, відповідач листом від 16.06.2026 №560 визнав їх нарахування та звернувся з проханням про реструктуризацію боргу;

- позивач погодив запропонований відповідачем графік, однак відповідач порушив власні домовленості та жодних оплат не здійснив, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, така поведінка є очевидно недобросовісною: відповідач свідомо затягує час, створюючи видимість готовності погасити борг, ймовірно, з метою приховування чи виведення своїх активів до моменту примусового стягнення;

- за фактом дій відповідача у спірних правовідносинах розслідується кримінальне провадження. 01.05.2026 до ЄРДР внесено відомості за № 12026042350000618 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків). Цей факт додатково свідчить про високий ризик здійснення відповідачем незаконних дій, спрямованих на уникнення майнової відповідальності;

На переконання позивача, наявність вказаних обставин у своїй сукупності дає достатні підстави вважати, що відповідач, усвідомлюючи неминучість стягнення з нього коштів (борг ним визнано), може здійснити дії щодо виведення грошових коштів зі своїх рахунків.

Заперечуючи проти забезпечення позову, представник відповідача зазначає, що:

- заявником не наведено конкретних обставин щодо фактичного вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" дій, спрямованих на зменшення майнової бази підприємства з метою унеможливлення виконання майбутнього судового рішення;

- одним із основних аргументів заявника є посилання на лист відповідача від 16.06.2026 № 560 щодо врегулювання питання сплати нарахованих сум та реструктуризації. Заявник пов`язує подальше невиконання запропонованого графіка із недобросовісною поведінкою Товариства. Відповідач не погоджується з таким висновком, оскільки він не враховує об`єктивних обставин, які існували на момент відповідного листування;

- так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 у справі № 904/3319/26 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" були застосовані заходи забезпечення позову, зокрема накладено арешт на грошові кошти на рахунках Товариства та майно в межах визначеної судом суми;

- зазначені обмеження були застосовані до направлення листа Товариством з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" від 16.06.2026 № 560 та об`єктивно впливали на можливість підприємства вільно розпоряджатися грошовими коштами та виконувати поточні фінансові зобов`язання. Тому сам факт невиконання запропонованого графіка платежів не може без оцінки причин такого невиконання розглядатися як достатнє підтвердження наміру Товариства ухилитися від виконання зобов`язань або вивести активи. Більше того, саме звернення Товариства до контрагента з пропозицією врегулювати питання заборгованості та погодити порядок її погашення свідчить про вчинення дій, спрямованих на врегулювання спірних фінансових правовідносин;

- попередні заходи забезпечення позову мають враховуватися при оцінці необхідності нового арешту, так, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" вже були застосовані заходи забезпечення позову ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 у справі №904/3319/26. Товариство оскаржило зазначені заходи у встановленому законом порядку;

- зі змісту заяви вбачається, що заявник пов`язує необхідність забезпечення позову передусім із наявністю грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" та невиконанням запропонованого графіка платежів. Однак обґрунтованість майбутніх позовних вимог та наявність процесуальних підстав для забезпечення такого позову є різними питаннями.

- позивач просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на відкритих банківських рахунках, у межах 1 887 414,65 грн. Формальна відповідність максимальної суми арешту ціні майбутнього позову сама по собі не усуває необхідності оцінити фактичні наслідки такого обмеження та забезпечити баланс інтересів сторін.

Позивач у додаткових поясненнях зазначає про те, що:

- системне ухилення відповідача від оплати боргу розпочалося ще задовго до накладення будь-яких арештів на його майно чи рахунки. Оскільки арешт у справі № 904/3319/26 було накладено лише 05.06.2026, це беззаперечно доводить, що ухилення від сплати визнаного боргу мало систематичний характер;

- як вбачається з наведеної самим відповідачем хронології, арешт на його рахунки було накладено 05.06.2026 року. Незважаючи на це, через 11 днів, а саме 16.06.2026 року, відповідач направив заявнику лист із пропозицією графіка оплат. Тобто, на момент складання та направлення гарантійного листа про реструктуризацію, керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна садиба" достеменно знало, що рахунки підприємства арештовані і жодні платежі за цим графіком здійснені не будуть, проте, замість того, щоб повідомити контрагента про реальний фінансовий стан та об`єктивні перешкоди для виконання зобов`язань, відповідач надав завідомо неправдиві гарантії. Такі дії вчинялися виключно з метою штучного затягування часу до моменту звернення заявника до суду. Це є класичним проявом недобросовісної поведінки (ст. 3 ЦК України) та свідчить про наявність реального ризику вчинення відповідачем подальших дій щодо ухилення від виконання зобов`язань;

- наявність щодо відповідача іншого судового провадження (справа № 904/3319/26) про стягнення боргу в розмірі понад 9 млн грн, відкритого кримінального провадження (ч. 3 ст. 358 КК України), а також доведені факти маніпулювання гарантійними листами - у своїй сукупності свідчать про високий ризик неплатоспроможності відповідача та цілеспрямовану політику невиконання ним своїх зобов`язань.

Суд зауважує, що пунктом 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Додатково суд звертає увагу, що у випадку, якщо заявник вважає, що підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні, заявник повинен вказати про це з наведенням відповідних мотивів. Саме наведені мотиви і будуть предметом оцінки суду для прийняття рішення про можливість вжиття заходів забезпечення позову без застосування зустрічного забезпечення.

Зазначення у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення або наведення мотивів відсутності підстав для зустрічного забезпечення необхідне для правильного та об`єктивного вирішення судом такої заяви.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом в ухвалі від 21.08.2019 у справі №761/35501/17.

При цьому відповідно до положень частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов`язок такого повернення. Також, невиконання вимог статті 139 кодексу щодо змісту заяви про забезпечення позову має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути без розгляду заяву Головного центра капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (вх. суду №45474/26 від 17.09.2026) про забезпечення позову, оскільки подана заява не відповідає вимогам пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що заява про забезпечення позову з доданими до неї документами подана до суду в електронній формі - через систему "Електронний суд" та була роздрукована безпосередньо судом, суд не вбачає підстав для здійснення фактичного повернення заяви з доданими до неї документами на адресу позивача.

Додатково суд звертає увагу, що заява про забезпечення позову подана позивачем в один день з позовною заявою та зареєстрована судом після реєстрації позовної заяви, а отже, є заявою про забезпечення позову, а не заявою про забезпечення позову до подачі позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Повернути Головному центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України заяву (вх. суду №45474/26 від 17.09.2026) про забезпечення позову до подачі позовної заяви і додані до неї документи без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 21.09.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.В. Іванова