Ухвала суду № 139922000, 21.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

21.09.2026м. ДніпроСправа № 904/5690/26

за позовом ОСОБА_1 , м. Жовті Води, Дніпропетровська область

до Громадської організації "Місто щасливих тварин", м. Жовті Води, Дніпропетровська область

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Суддя Ліпинський О.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Громадської організації "Місто щасливих тварин" (надалі - Відповідач) в якому просить суд визнати недійсним та скасувати рішення позачергових загальних зборів Громадської організації "Місто щасливих тварин" від 07.07.2026 року, оформлене протоколом щодо припинення діяльності шляхом її самоліквідації.

Крім того, Позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ліквідатору громадської організації "Місто щасливих тварин" Сошніковій Вікторії Олександрівні вчиняти будь-які дії, пов`язані з ліквідацією (зокрема, задовольняти вимоги кредиторів, розподіляти чи передавати майно Громадської організації "Місто щасливих тварин", складати ліквідаційний баланс) та заборони державним реєстраторам, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вчиняти реєстраційні дії та проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про юридичну особу - Громадську організацію "Місто щасливих тварин", включаючи реєстраційні дії щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Відповідно до положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328,00 грн.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заявником в якості доказу сплати судового збору до заяви про забезпечення позову додано квитанцію № 0312910169 від 28.08.2026 року.

Відповідно до довідки канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області №215/26 від 18.09.2026 року квитанція № 0312910169 від 28.08.2026 року використана при поданні заяви про забезпечення позову (до подачі позову до суду) у справі №904/5437/26.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року заяву про забезпечення позову у справі №904/5437/26 з підстав ч. 7 ст. 140 ГПК України повернуто заявнику.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору сплаченого за квитанцією № 0312910169 від 28.08.2026 року.

Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

Таким чином, квитанція № 0312910169 від 28.08.2026 року не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 7 ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Ліпинський