Рішення № 139917289, 21.09.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/8220/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Агрофірма «Чорний Ріг» до Рівненської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Агрофірма «Чорний Ріг» (далі також позивач, ПП «Агрофірма «Чорний Ріг») звернулось до суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправним рішення Рівненської митниці, викладене у листі №7.13 2/15-01/13/5112 від 15.07.2026, про відмову у формуванні і подачі керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби електронного висновку про повернення Приватному підприємству «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 31429598) з державного бюджету 152 851,08 грн сплачених митних платежів за митною декларацією №25UA204150003153U2 від 26.09.2025, прийняте за результатами розгляду Заяви Приватного підприємства «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів №23/06/2026/1 від 23.06.2026;

зобов`язати Рівненську митницю сформувати, подати керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби та надіслати до належного органу Державної казначейської служби України для виконання електронний висновок про повернення Приватному підприємству «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 31429598) з державного бюджету 152 851,08 грн сплачених митних платежів за митною декларацією №25UA204150003153U2 від 26.09.2025 на підставі Заяви Приватного підприємства «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів №23/06/2026/1 від 23.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 04.09.2025 ПП «Агрофірма «Чорний Ріг», як сільськогосподарський товаровиробник у значенні, наведеному в Податковому кодексі України, при експорті власно вирощеної сільськогосподарської продукції, що класифікується за кодом 1205 (насіння ріпаку або кользи, подрібнене або не подрібнене), було звільнено від сплати вивізного (експортного) мита у розмірі 10%, передбаченого ст. 1-1 Закон України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Тому вивізне (експортне) мито в сумі 152851,08 грн, сплачене ПП «Агрофірма «Чорний Ріг» при експорті власно вирощеної сільськогосподарської продукції (насіння ріпаку) за ЕМД № 25UA204150003153U2, є таким, що було сплачено помилково (надмірно), а тому підлягало поверненню підприємству у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Натомість за результатами розгляду заяви позивача, від Рівненської митниці надійшов лист «Щодо розгляду заяви про повернення коштів» №7.13-2/15-01/13/5112 від 15.07.2026 про відмову у повернення сум вивізного (експортного) мита.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував щодо поданого позову та просив відмовити у його задоволенні. Відповідач зазначив, що під час митного оформлення товару за митною декларацією від 26.09.2025 №25UA204150003153U2 ПП «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» не забезпечило подання документів, які підтверджують статус сільськогосподарського товаровиробника та факт власного виробництва, відомостей про наявність земельних ділянок сільськогосподарського призначення у користуванні або володінні та інші документи на виконання вимог ЗУ №4536-IX. Експертний висновок про походження товарів від 10.02.2026 №UAD65300R В-36, виданий Полтавською торгово- промисловою палатою відповідно до гр. 44 МД від 26.09.2025 №25UA204150003153U2 та відповідно до дати його видання був відсутній на момент здійснення митного оформлення товару за кодом 1205. Таким чином, не подавши відповідні документи для підтвердження свого права на звільнення від сплати вивізного (експортного) мита на виконання Закону №4536- ІХ ПП «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» не використала право на податкову пільгу. Надання Висновку про походження товарів від 10.02.2026 №UAD65300R В-36 (Полтавська торгово-промислова палата) стосовно товару «насіння ріпаку…», митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 26.09.2025 №25UA204150003153U2 до моменту набрання чинності Постанови №1256, не слугує підставою для надання звільнення від сплати вивізного мита сільгоспвиробником при здійсненні експорту власно вирощених окремих видів сільськогосподарської продукції, відповідно до Закону України №4536-IX.

Державна казначейська служба України подала до суду пояснення, у яких зазначила, що не має повноважень на визначення правомірності чи неправомірності повернення позивачу помилково та/або надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України, підставою для повернення коштів є виключно сформований висновок Рівненської митниці. Таким чином, у разі встановлення судом правомірності повернення Позивачу помилково та/або надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України, після подання митним органом висновку про повернення зазначених коштів відповідний орган Казначейства матиме змогу на повернення зазначених коштів. Крім того повідомляємо суд, що станом на 03.08.2026 до Казначейства не надходив висновок від контролюючого органу щодо повернення (перерахування) позивачу помилкового/надміру перерахованих грошових коштів в сумі 152851,08 грн.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646).

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2026 у задоволенні клопотання Рівненської митниці про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Агрофірма" Чорний Ріг" до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приватне підприємство "Агрофірма "Чорний Ріг" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи.

Основним видом діяльності підприємства є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Серед інших видів діяльності - 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.46 Розведення свиней.

У користуванні підприємства перебувають сільськогосподарські угіддя, загальною площею 2 050,87 га, на території Новгород-Сіверського (Семенівського) району Чернігівської області, що підтверджується Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2025 року за формою №4-сг.

У 2025 році підприємством було здійснено посів різних сільськогосподарських культур, у тому числі ріпаку озимого на площі 393 га, з якої зібрано врожаю 9 789 ц ріпаку (валовий збір), що підтверджується Звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2025.

17.09.2025 між ПП «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» (як Продавцем) та AGROLIFE TRADING - F.Z.C (як Покупцем) був укладений Контракт №17092025 від 17.09.2025 (далі - Контракт), відповідно до умов п. 1.1 якого Продавець за цим Контрактом передає Покупцю у власність Товар, а Покупець приймає від Продавця і здійснює оплату Продавцеві за Товар, найменування, ціна, кількість якого визначається у відповідних Специфікаціях до даного Контракту, які є його невід`ємними частинами.

Відповідно до Специфікації №1 від 17.09.2025 до Контракту: - Країна походження Товару: Україна, товаровиробник ПП «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» (п. 1 Специфікації); 2 - Найменування Товару: Ріпак, написом в контейнерах, врожаю 2025 р. (п. 2 Специфікації); - Загальна кількість Товару: 80 000 кг +/- 5% на вибір Продавця (п. 4 Специфікації); - Країна призначення: Бангладеш (п. 6.3 Специфікації).

26.09.2025 на виконання вказаного Контракту митним брокером (ТОВ «ЛІБРА ЛОДЖИСТІК»), який діяв в інтересах Підприємства, було подано до митного органу - Рівненської митниці Електронну митну декларацію №25UA204150003153U2 (далі - ЕМД №25UA204150003153U2), а також документи та відомості, необхідні для митного контролю, зокрема: контракт №17092025 від 17.09.2025; специфікація №1 від 17.09.2025 до Контракту;

довідка ГУ ДПС у Чернігівській області про набуття (підтвердження) статусу платника єдиного податку четвертої групи №1810/АП/25-01-04-04-05 від 10.04.2025, з якої вбачається, що експортер ПП «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» має статус сільськогосподарського товаровиробника у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік); звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2025 року (№4 сг), який містить інформацію про посівні площі усіх сільськогосподарських культур, що вирощуються Підприємством, у тому числі посівну площу 393 га під ріпак озимий; звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2025 (№37-сг), який містить інформацію про обсяги виробництва Підприємством усіх сільськогосподарських культур, у тому числі збір 9 789 ц ріпаку озимого, що відповідає обсягу ріпаку, експортованого Підприємством згідно ЕМД №25UA204150003153U2 (81 860 кг); податкова накладна №20 від 17.09.2025; - Інвойс-фактура №2025-367-3 від 19.09.2025; пакувальний лист від 19.09.2025; посвідчення про якість №367/3 від 19.09.2025.

У ЕМД №25UA204150003153U2 декларантом були зазначені наступні відомості: графа 31 «Паковання та опис товарів»: Насіння ріпаку, українського походження, врожаю 2025 року. Насипом. Вага нетто: 81 860 тонн. Кожен контейнер обладнаний щитом вагою 30 кг. Торговельна марка - нема даних. Виробник - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ». Країна виробництва - UA; графа 33 «Код товару»: 12051090; графа 38 «Маса нетто (кг)» 81860; графа 17 «Країна призначення»: Бангладеш; - графа 12 «Відомості про вартість»: 1528510,79; графа 47 «Розрахунок податків»: основа нарахування: 1528510,79, ставка: 10%, сума: 152851,08.

За митною декларацією № 25UA204150003153U2 Підприємством було сплачено вивізне (експортне) мито в сумі 152851,08 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1332 від 26.09.2025 про перерахування 153000,00 грн авансового платежу (передоплати) для здійснення митного оформлення товару або грошової застави.

10.02.2026 позивачем було отримано Експертний висновок про походження товару №UAD65300R B-36 від 10.02.2026, виданий Полтавською торгово-промисловою палатою, з якого вбачається, що насіння ріпаку, реалізоване згідно Контракту №17092025 від 17.09.2025 по комерційному інвойсу №2025-367-3 від 19.09.2025, на умовах FCA Клевань, Україна з подальшим експортом до Бангладешу, повністю вирощене та зібране в Україні сільськогосподарським товаровиробником ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" а також ця компанія є експортером продукції власного виробництва.

23.06.2026 позивач, з метою повернення помилково сплаченого мита за ЕМД №25UA204150003153U2, звернувся до Рівненської митниці (далі - відповідач) із Заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (в порядку ст. 301 Митного кодексу України та розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454)) №23/06/2026/1 від 23.06.2026 (далі - Заява), в якій просив:

внести інформацію щодо даної Заяви до Реєстру опрацювання заяв на повернення;

за результатами розгляду даної Заяви сформувати електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені за формою згідно з додатком 2 до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 №454), та подати його керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення Приватному підприємству «АГРОФІРМА «ЧОРНИЙ РІГ» (код ЄДРПОУ 31429598) 152 851,08 грн помилково сплачених митних платежів за ЕМД №25UA204150003153U2;

надіслати сформований електронний висновок з накладеними кваліфікованим електронним підписом та кваліфікованою електронною печаткою митниці Держмитслужби до Казначейства для виконання

За результатами розгляду заяви позивача, від Рівненької митниці надійшов лист №7.13-2/15-01/13/5112 від 15.07.2026, яким позивачу було відмовлено у поверненні сум вивізного (експортного) мита, сплачених при митному оформленні сільськогосподарської продукції за ЕМД №25UA204150003153U2 від 26.09.2025, у зв`язку з тим, що до 05.10.2025 (дати набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2025 №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту») був відсутній механізм реалізації Закону України від 16.07.2025 №4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства», яким внесені зміни до Закону України від 10.09.1999 №1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур».

Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі також МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

За правилами частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до пункту 6 частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Так, частиною п`ятою статті 301 МК України визначено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано митному органу документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Положеннями статті 4 МК України визначено, що до складу митних платежів, серед іншого, входить мито.

Поряд з цим, Законом № 1033-XIV (в редакції Закону № 4536-IX станом на 04.09.2025) затверджено ставки вивізного (експортного) мита на окремі види олійних культур, зокрема, ріпак (Код товару згідно з УКТ ЗЕД 1205).

При цьому, статтею 1-1 Закону № 1033-XIV передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТ ЗЕД, звільняються від сплати вивізного (експортного) мита.

Термін «сільськогосподарський товаровиробник» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України (далі ПК України).

Приписами статті 14.1.235 ПК України визначено, що сільськогосподарський товаровиробник це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Так, судом встановлено, що основним видом діяльності ПП "Агрофірма" Чорний Ріг" є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У користуванні підприємства перебувають сільськогосподарські угіддя, загальною площею 2 050,87 га, на території Новгород-Сіверського (Семенівського) району Чернігівської області, що підтверджується Звітом про посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2025 року за формою №4-сг.

У 2025 році підприємством було здійснено посів сільськогосподарських культур, у тому числі ріпаку озимого на площі 393 га, з якої зібрано врожаю 9 789 ц ріпаку (валовий збір), що підтверджується Звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2025 за формою №37-сг.

Вказане також підтверджується Експертним висновком про походження товару №UAD65300R B-36 від 10.02.2026, виданим Полтавською торгово-промисловою палатою, який також додався до заяви позивача про повернення митних платежів.

Таким чином, з урахуванням наведених правових норм, а також враховуючи звітну та іншу документацію, що надавалась разом з ЕМД № 25UA204150003153U2 до Рівненської митниці митним брокером ТОВ «ЛІБРА ЛОДЖИСТІК» , який діяв в інтересах ПП "Агрофірма "Чорний Ріг" для здійснення всіх необхідних митних процедур та митного оформлення товару - насіння ріпаку, власно вирощеного ПП "Агрофірма "Чорний Ріг", тому воно беззаперечно є сільськогосподарським товаровиробником, який, в силу приписів вказаних новел законодавства, звільнений від сплати вивізного (експертного) мита на ріпак.

При цьому, суд враховує те, що на момент запровадження ставки мита та пільг по її звільненню, ні законодавцем, ні Урядом, ні Державною митною службою України, не було передбачено механізму реалізації вказаних новел законодавства.

03.10.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1256 «Деякі питання підтвердження власного вирощування окремих видів сільськогосподарської продукції для цілей експорту», якою унормовано та визначено, що сільськогосподарські товаровиробники, які експортують власно вирощену сільськогосподарську продукцію, що класифікується за кодами 1201 та 1205 згідно з УКТЗЕД, […] митні органи, Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати визнають, що експертний висновок про походження товару, виданий експортеру Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, є документом, що підтверджує право такого експортера на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита, передбачену статтею 11 Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Тобто, фактично лише через місяць часу після запровадження вивізного (експортного) мита та пільг по його сплаті, урядом було прийнято рішення щодо визначення чіткого переліку документів, які має подати експортер на підтвердження свого статусу сільськогосподарського виробника та отримання пільги зі сплати такого мита.

Водночас, експортери сільськогосподарські виробники, які експортували сою та ріпак впродовж вересня 2025 року, забезпечували подання документів, які підтверджують його статус сільгоспвиробника та факт власного виробництва, з метою отримання законного права на пільгу із сплати вивізного (експортного) мита.

Отже, право на пільгу існувало на рівні Закону, що є фактичною підставою для відповідних дій позивача щодо вивезення ріпаку у цих правовідносинах без сплати вивізного (експертного) мита, відсутність станом на 26.09.2025 (подання ЕМД №2525UA204150003153U2) затвердженого Урядом механізму підтвердження походження товару, не скасовує такого права, та не створює додатковий тягар для позивача у формі сплати митних платежів, від сплати яких він звільнений Законом, оскільки бездіяльність держави (неприйняття Кабінетом Міністрів необхідних підзаконних актів або порядків) не може бути підставою для обмеження прав громадян чи накладення на них додаткових обов`язків.

У свою чергу, повертаючись до предмету спору у цій справі, суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 301 МК України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Так, статтею 301 МК України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно із частинами першою третьою статті 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 ПК України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно із пунктом 1 Розділу III Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до пунктів 3-5, 8 Розділу III Порядку № 643 у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

4) напрям(и) перерахування суми коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на депозитний рахунок 3734 іншої митниці;

на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Митний орган у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків про повернення сум митних платежів та документів, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України.

Здійснюючи митне оформлення товару ПП "Агрофірма "Чорний Ріг", з метою виконання власних договірних зобов`язань перед контрагентом щодо поставки товару та уникнення застосування штрафних санкцій, сплатив митні платежі у розмірі 152851,08 грн, згідно з платіжною інструкцією №1332 від 26.09.2025 про перерахування 153000,00 грн авансового платежу, які не мав сплачувати, а згодом звернувся до Рівненської митниці з заявою про повернення сплачених платежів та надав документи, які підтверджують наявність у нього на день подання митному органу митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів, чим підтвердив факт сплати коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, безпідставно проігнорувавши обов`язок у підготовці відповідного висновку з метою повернення позивачу сплачених платежів.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №810/1941/16.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оспорювана у цій справі відмова відповідача щодо підготовки та подання висновку про повернення позивачу сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви від 15.07.2026 № 7.13-2/15-01/13/5112 не відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, відповідачем не доведено правомірність своїх дій (рішень), натомість позовна заява є обґрунтованою та містить докази протиправності вказаної відмови.

Крім того, суд зазначає, що повернення сплачених митних платежів, з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати Рівненську митницю прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України на користь позивача сплачених митних платежів в сумі 153000,00 грн та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 28.01.2020 у справі №815/4804/16, від 28.02.2019 у справі №826/4987/16.

Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 5324,80 грн.

Частиною другою статті 4 Закону "Про судовий збір" встановлено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позивачем у цій справі заявлено одну основну вимогу та одну похідну від неї, то ставка судового збору за даним позовом становить 2662,40 грн.

Натомість позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Разом з тим, позивач помилково сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн. У зв`язку з цим, суд роз`яснює позивачу право подати відповідне клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства «Агрофірма «Чорний Ріг» до Рівненської митниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Рівненської митниці щодо підготовки та подання висновку про повернення Приватному підприємству «Агрофірма «Чорний Ріг» сплачених сум митних платежів за результатами розгляду заяви № 23/06/2026/1 від 23.06.2026.

Зобов`язати Рівненську митницю підготувати та подати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення Приватному підприємству «Агрофірма «Чорний Ріг» сплачених сум митних платежів у розмірі 152851,08 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці на користь Приватного підприємства «Агрофірма «Чорний Ріг» судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Агрофірма «Чорний Ріг», вул. Молодіжна, 10, с. Чорний Ріг, Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл., 15472, код ЄДРПОУ 31429598.

Відповідач: Рівненська митниця, вул. Соборна, 104, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33028, код ЄДРПОУ 43958370.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646.

Повний текст рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА