Рішення № 139916841, 21.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 127/18498/26

2/683/1672/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в особі головуючої - судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №127/18498/26, 2/683/1672/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У травні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також судових витрат у справі.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» вказує, що 18 грудня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101812398, відповідно до умов якого, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 13500 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 29-12/2025Г, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «Факторинг Партнерс» свої права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №101812398 від 18 грудня 2024 року.

Однак, всупереч вимог законодавства та умов кредитного договору, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 24121,22 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 8400 грн; заборгованості за процентами 4860,45 грн, 5880 грн. заборгованість за комісіями та 4980,77 грн. заборгованість за пенею.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки вказану суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду від 01 червня 2026 року вказану справу передано за підсудністю до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 08 липня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачка ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надала відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 грудня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №101812398, згідно з умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 12000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.2 договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 12000 грн, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти кредитодавцю відповідно до умов договору. Відповідно до 1.3 кредит надається строком на 360 днів, Відповідно до п. 1.5 загальні витрати позичальника за кредитом складають 37372 грн, денна процентна ставка 0,87 процентів, орієнтовна реальна річна процентна ставка по кредиту становить 1772,25 %. Комісія за обслуговування кредиту 18480 грн, що нараховується за ставкою 7% від суми кредиту відповідно до графіку платежів.

На виконання умов договору №101812398 від 18 грудня 2024 року ТОВ «Мілоан» того ж дня перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який остання вказала при укладенні договору 12000 грн, що підтверджується інформацією ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім».

Отримання коштів за вказаним договором кредиту відповідачкою не оспорюється.

29 грудня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ««Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 29-12/2025Г, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «Факторинг Партнерс» свої права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №101812398 від 18 грудня 2024 року на загальну суму 24121,22 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 8400 грн; заборгованості за процентами 4860,45 грн, 5880 грн заборгованість за комісіями та 4980,77 грн заборгованість за пенею, що підтверджується умовами договору, додатковою угодою до нього від 30 грудня 2025 року, платіжною інструкцією від 29 грудня 2025 року про оплату згідно договору факторингу, реєстром боржників та актом прийому його передачі.

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №101812398 від 18 грудня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №101812398 від 18 грудня 2024 року станом на 29 грудня 2025 року, відповідачка має заборгованість перед позивачем в сумі 24121,22 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 8400 грн, заборгованості за процентами 4860,45 грн, 5880 грн заборгованість за комісіями та 4980,77 грн заборгованість за пенею.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачка порушує договір, в результаті чого, має заборгованість, яка складається з заборгованості за тілом кредиту 8400 грн, заборгованості за процентами 4860,45 грн, 5880 грн заборгованість за комісіями та 4980,77 грн заборгованість за пенею.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду надано не було.

Відсотки за користування кредитними коштами та комісія, нараховані відповідно до умов договору та в межах строку кредитування.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в сумі 4980,77 грн, суд звертає увагу на таке.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ за кредитним договором №101812398 від 18 грудня 2024 року нараховані за період дії воєнного стану, тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ в сумі 4980,77 грн задоволенню не підлягають.

Крім того, як убачається із наданого позивачем розрахунку, зі сплачених відповідачкою 17 жовтня 2025 року в рахунок погашення бору 1007,23 грн позивачем віднесено на рахунок штрафу та відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, що є недопустимим, а тому сума заборгованості по відсоткам, заявлена до стягнення позивачем має бути зменшена на 1007,23 грн.

Таким чином з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 8400 грн заборгованості за тілом кредиту, 3853,22 грн (4860,45-1007,23) заборгованості за відсотками, 5880 грн заборгованість за комісіями, а всього 18133,22 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надані: Договір № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року про надання правничої допомоги, який укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об`єднанням «ЛІГАД АСІСТЕНС», заявка про надання юридичної допомоги №2146, витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги на загальну суму 13000 грн.

Як видно з детального опису наданих послуг, які надавалися адвокатом, вони складаються, зокрема із усної консультації тривалістю 2 години загальною вартістю 4000 грн, складення позовної заяви тривалістю 3 години загальною вартістю 9000 грн.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а послуги зі стягнення заборгованості надаються щодо переліку боржників, а тому усна консультація щодо конкретного боржника тривалістю 2 години не відповідає критерію розумності.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 9000 грн.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду ТОВ «Факторинг Партнерс» було сплачено 2662,40 грн судового збору, ціна позову становила 24121,22 грн, позов задоволено на суму 18133,22 грн, тобто на 75,17% (18133,22х100:24121,22), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2001,33 грн (2662,40 х 75,17%) судового збору та 6795,3 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №101812398 від 18 грудня 2024 року в розмірі 18133,22 грн, що складається з 8400 грн заборгованості за тілом кредиту, 3853,22 грн заборгованості за відсотками, 5880 грн заборгованість за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2001,33 грн судового збору та 6795,3 грн витрат на правову допомогу адвоката.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, 6 офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя