Рішення № 139916834, 21.09.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2158/26

2/683/1662/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Кутасевич О.Г.,

з участю секретаря судового засідання Братенка В.В.

розглянувши в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/2158/26, номер провадження 2/683/1662/2026 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У червні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, а також судових витрат у справі.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 16 липня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі ТОВ «Манівео») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №639394460 згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 13 200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язувався сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

28 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/62, у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №639394460 від 16 липня 2025 року, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1

27 лютого 2026 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №27/0226-01 у відповідності до умов якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №710858273 від №639394460 від 16 липня 2025 року, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав своїх зобов`язань за договором кредиту №639394460 від 16 липня 2025 року, просили стягнути з нього на свою користь 15258,40 грн, з яких 13200 грн заборгованість за тілом кредиту, 2058,40 грн заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та 7000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» N675-VIII від 03.09.2015 року(далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Судом установлено, що 16 липня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» (далі ТОВ «Манівео») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №639394460, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 13200 грн, який складається із суми кредиту 12000 грн, що видається позичальнику та 1200 грн, які утримуються кредитодавцем із суми кредиту шляхом зарахування однорідних вимог в рахунок оплати комісії, строк кредитування 62 дні, зі сплатою відсотків у розмірі 0,33 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Кредитний договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону позичальника 16 липня 2025 року та введений нею того ж дня, про що свідчить зміст договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до інформації АТ КБ «Приватбанк» від 07 серпня 2026 року, витребуваної на запит суду, на банківську карту відповідача, емітовану в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 зараховано кошти 16 липня 2025 року в сумі 12000 грн.

28 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/62, у відповідності до умов останнє набуло право вимоги за кредитним договором №639394460 від 16 липня 2025 року, укладеним між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 в розмірі 20598,84 грн, що складається із 13200 грн, заборгованості за наданим кредитом, 2058, 40 грн заборгованості за відсотками, 5350,44 грн. заборгованості за пенею, що підтверджується копією договору, витягом з реєстру боржників до нього, актом звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за договором факторингом.

27 лютого 2026 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №27/0226-01, у відповідності до умов якого останнє набуло право вимоги до боржників, зазначених в реєстрі прав вимоги, в тому числі і за кредитним договором №639394460 від 16 липня 2025 року в розмірі 20598,84 грн, що складається із 13200 грн, заборгованості за наданим кредитом, 2058, 40 грн заборгованості за відсотками, 5350,44 грн. заборгованості за пенею, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги, актом прийому передачі реєстру прав вимоги від 27 лютого 2026 року, платіжною інструкцією № 1004 від 10 березня 2026 року про оплату за відступлення права вимоги за вказаним договором факторингу.

Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань.

Як убачається із розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», наданого позивачем у відповідача станом на 28 жовтня 2025 року наявна заборгованість за договором №639394460 від 16 липня 2025 року розмірі 20598,84 грн, що складається із 13200 грн, заборгованості за наданим кредитом, 2058, 40 грн заборгованості за відсотками, 5350,44 грн. заборгованості за пенею.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення заборгованість в розмірі 15258,40 грн, з яких 13200 грн заборгованість за тілом кредиту, 2058,40 грн заборгованості за відсотками, тобто без урахування пені.

Указаний розмір заборгованості відповідає умовам договору та нарахований в межах строку кредитування, визначеного договором.

За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, його погашення відповідачкем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у вказаному розмірі.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем умов договору, а також відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідачки, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надані: Договір № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року про надання правничої допомоги, який укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери», додаткову угоду до нього, протокол погодження послу до вказаного договору, Акт прийому передачі наданих послуг від 20 січня 2026 року з детальним описом наданих робіт та їх вартість, яка складає 7 000 грн.

Як видно з детального опису наданих послуг, які надавалися адвокатом, вони складаються, зокрема із складення позовної заяви та подання позову до суду вартістю 5000 грн, вивчення матеріалів справи вартістю 1000 грн, підготовка адвокатського запиту та клопотання щодо витребування доказів вартістю 500 грн за кожне.

Вивчення матеріалів справи, охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не може вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у вказаній справі мають становити 6000 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 639394460 від 16 липня 2025 року в розмірі 15 258,40 грн, яка складається з 13200 грн заборгованості за тілом кредиту; 2058,40 грн заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2662,40 грн судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач:ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя