Рішення № 139915680, 21.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/3276/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

при секретарі судового засідання: Каралюс Т.Р.,

за участі заявниці: ОСОБА_1 ,

представника заявниці: ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи: Стебко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, яку в подальшому було уточнено, у якій просить встановити факт народження ОСОБА_3 , 1929 р.н., на території України, яка стала територією України відповідно до Закону України Про правонаступництво України, а саме у місті Самбір Львівської області та встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її дідусем, ОСОБА_3 , 1929 року народження. В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що народження ОСОБА_3 , який є її дідусем, підтверджується архівною довідкою від 06.03.2026 № П-46, виданою Центральним Державним Історичним Архівом України у Львові про народження та копією запису у медичній книзі греко-католицької парафії міста Самбір Самбірського повіту Львівського воєводства за 1910-1944 роки. Просить заяву задовольнити.

Заявниця та її представник у судовому засіданні уточнену заяву підтримали, просили таку задовольнити.

Представник ГУ ДМС України у Львівській області у судове засідання не з`явилася, подала суду письмові пояснення, в яких вказала, що всі структурні та територіальні підрозділи припинили свою діяльність, оскільки перебувають в стадії припинення та відповідно здійснюються заходи пов`язані із ліквідацією, а тому не функціонують та відповідно не надають адміністративні послуги громадянам /а.с.39/.

Представник Західного міжрегіонального управління ДМС у судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підставна та підлягає до задоволення, з наступних підстав.

За змістом ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є громадянкою Сполучених Штатів Америки, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у США, що підтверджується паспортом громадянина США /а.с.4-9/.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 19 серпня 1998 року, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у штаті Філадельфія, її батьками є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 /а.с.25-29/.

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого 05 вересня 2018 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у штаті Філадельфія, її батьками є ОСОБА_6 , ОСОБА_7 /а.с.20-24/.

Із Архівної довідки від 06.03.2026 № П-46, виданої Центральним Державним історичним архівом України, м. Львів, вбачається, що згідно записів у метричній книзі греко-католицької парафії міста Самбір Самбірського повіту Львівського воєводства зі записами народження за 1910-1944 роки, виявлено інформацію про народження під №15 за 1929 рік: ОСОБА_3 , народжений ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно частини 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 6 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 визначено, що судам слід мати на увазі, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні розглядатись у порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, за участю заявників і заінтересованих осіб. Заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії, передбачені статтями 99, 103 ЦПК.

Згідно п. 18 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК. Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт. Рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається: 3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням (крім осіб, які раніше перебували в громадянстві України).

На підставі ст. 8 Закону України «Про громадянство України» здійснюється набуття громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Під час правозастосування положень зазначеної статті слід мати на увазі, що входження тієї чи іншої території до складу державних утворень, що були утворені на українських землях, пов`язується виключно з моментом народження чи постійного проживання особи на певній території.

Відповідно до пункту 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, який затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» (далі Порядок), у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Отже, відповідно до положень Закону і Порядку для набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі факту народження або факту постійного проживання на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», заявник повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують факт народження та/або факт постійного проживання його або близьких осіб, визначених Законом, на території України, а також документи, що підтверджують родинні відносини з такою особою. В разі відсутності таких документів відповідне рішення суду.

У рішенні суду зокрема повинно бути чітко зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (стаття 319 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З матеріалів справи вбачається, що факт, про вставлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки надає правові підстави для отримання посвідки на постійне місце проживання на підставі територіального походження та отримання дозволу на імміграцію в Україну.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнена заява ОСОБА_8 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні рішення судові витрати не відшкодовуються, відтак судові витрати необхідно залишити за заявником.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 18, 89,141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт народження ОСОБА_3 , 1929 року народження, на території України, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», а саме у місті Самбір Львівської області.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та її дідусем, ОСОБА_3 , 1929 року народження.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 21.09.2026 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.