Вирок № 139915389, 21.09.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/264/22

Провадження № 1-кп/438/9/2026

В И Р О К

іменем України

21 вересня 2026 року Бориславський міський суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Бориславського міського суду Львівської області обвинувальний акт у кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141110000130 від 16 лютого 2022 року та за №12022141110000600 від 25 серпня 2022 року,

за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, працював кочегаром готелю «Три сини та донька» АДРЕСА_3 , одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, востаннє вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2017 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.190, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21 червня 2018 змінено вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2017 та призначено покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, на час розгляду даного кримінального провадження вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року за ч.4 ст.186, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.186 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_6 (поза межами суду),

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи засудженим за вчинення злочинів проти власності, маючи непогашену судимість за вчинення тяжких злочинів, 05 січня 2022 року звільнений із місць позбавлення волі по відбутті строку покарання, на шлях виправлення не став, засудженим за вчинення злочинів проти власності, маючи непогашену судимість за вчинення тяжких злочинів, повторно вчинив умисний злочин проти власності.

Зокрема, обвинувачений ОСОБА_3 16 лютого 2022 року приблизно о 21 год 00 хв, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_4 , який перебуває у власності ФОП ОСОБА_7 , реалізовуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись раптово виниклим прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання школи вищевказаному магазину і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу перебуваючи у торгівельному залі вищевказаного магазину, знаходячись поряд однієї із касових зон, будучи впертим у торгову вітрину з однієї сторони і торгову холодильну камеру з іншої, користуючись відсутністю продавця, своєю правою рукою відкрив шухляду прилавку касової зони магазину, яка розташована позаду нього, де знаходилися грошові кошти, звідти відкрито взяв грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) гривень, після чого продавець ОСОБА_8 , звернула на це увагу та швидко підійшла до цієї касової зони і почала виривати з руки обвинуваченого кошти та вимагати повернення коштів, однак обвинувачений ривком вирвавшись від останньої, вийшов з грошима із приміщення магазину, чим спричинив майнову шкоду ФОП ОСОБА_7 на вказану суму.

Крім цього, в умовах воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, продовженого Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2500-IX від 15.08.2022, керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, 24 серпня 2022 року, приблизно о 16 годині, обвинувачений ОСОБА_3 , проходячи по пішохідному тротуару, що між вул. Т.Шевченка та Бориславська в смт Східниця Дрогобицького району Львівської області, зустрів потерпілого ОСОБА_5 , в якого на шиї побачив ланцюжок із золота, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, які посягають на чужу власність, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди власнику і бажаючи її настання, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, підійшов до потерпілого ОСОБА_5 , лівою рукою взяв ланцюжок виготовлений із золота 585 проби вагою 9,67 грам вартістю 12361 гривень 29 копійок, який знаходився на його шиї, зірвав та, тримаючи в руці, швидко побіг з місця події у невідомому напрямку, тобто умисно, повторно, відкрито викрав чуже майно, привласнив його та розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 по епізоду відкритого викрадення чужого майна (грабежу) грошових коштів у розмірі 2000 гривень у приміщенні магазину «Де ЛЮКС», вчинено повторно, вину в пред`явленому йому обвинуваченні спочатку визнав частково, заперечивши кваліфікацію його дій, надавши суду наступні показання. Зокрема, перебуваючи у приміщенні магазину «Де ЛЮКС», вечером, точного часу не може вказати, 16 лютого 2022 року, скориставшись тим, що продавець відвернув свою увагу на обслуговування інших продавців та перебував в іншому кінці прилавку, непомітно для продавця своєю правою рукою відкрив шухляду прилавку, де зберігались кошти, та не рахуючи кошти поклав їх в кишеню та вийшов з магазину. У подальшому цього ж дня був затриманий працівниками поліції. У нього із шкарпетки було вилучено частину викрадених грошей.

В подальшому покази змінив, надавши показанню суду проте, що не вчиняв крадіжки. Кошти, які були у нього вилучені під час затримання були його особисті кошти.

Просить суд, по епізоду відритого викрадення грошових коштів у приміщенні магазину «Де Люкс» винести виправдувальний вирок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення по епізоду відкритого викрадення чужого майна ланцюжка виготовленого із золота 585 проби , вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, заперечив повністю. Ствердив суду , що наміру грабувати потерпілого в нього не було. 24 серпня 2022 року близько 16 год. повертався з роботи, спускався по сходах по біля готелю «Діана». Назустріч обвинуваченому йшов невідомий мужчина, який в одній руці тримав продуктовий пакет, а в іншій руці за повідок вигулював собаку. Коли порівнялись, зіштовхнулись плечима, після чого невідомий чоловік схопив обвинуваченого за одяг, почав кричати та погрожувати. Обвинувачений обома руками відштовхнув невідомого від себе та пішов далі. При цьому з голови обвинуваченого злетіла кепка, проте обвинувачений її з землі не піднімав. Незнайомець викрикував, що спустить на нього собаку та погрожував, що знайде обвинуваченого та заріже. На погрози обвинувачений не реагував і пішов до себе додому. Приблизно через дві години почув стукіт в двері його квартиру, увірвались працівники поліції, які зв`язали йому руки ременем, забрали його одяг та відвезли в Дрогобицький відділ поліції. При цьому зламали йому ногу. Наступного дня він, на пропозицію працівників поліції написав заяву про добровільну видачу ланцюжка з золота, який в присутності понятих був оглянутий слідчою. Також слідчою проводилось впізнання, під час якого невідомий чоловік, яким виявився потерпілий ОСОБА_9 вказав на нього, як на особу, яка заволоділа золотим ланцюжком. В обідній чи після обідній час обвинуваченого завели в кабінет, де знаходився одяг останнього, а також ключі, сигарети та золотий ланцюжок. Обвинувачений одягнувся і працівники поліції відвезли його в прокуратуру, а потім в медичну установу, де йому була надана медична допомога. На другий день у смт. Східниця з участі обвинуваченого в присутності понятих був проведений слідчий експеримент, під час якого обвинувачений показав, яким чином заволодів золотим ланцюжком потерпілого. При цьому, яким чином повинен діяти обвинувачений під час проведення слідчого експерименту розповіли працівники поліції. Повністю заперечує добровільну видачу працівникам поліції золотого ланцюжка. Зазначений ланцюжок обвинувачений вперше побачив на столі у кабінеті лише в обідній чи після обідній час того ж дня коли нібито зранку ланцюжок був виданий ним працівникам поліції зранку. Слідчі дії проведені під час досудового розслідування просить визнати недопустимими доказами, оскільки здобуті внаслідок застосування насильства, примусу, погроз щодо нього, працівниками поліції. Вважає себе невинним, просить суд винести виправдувальний вирок. Під час звернення до суду з останнім словом просив признати несуворе покарання, оскільки відбуває покарання у виді позбавлення волі строком вісім років.

Не дивлячись на заперечення вини обвинуваченим у вчиненні інкримінованих йому злочину, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.186 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Щодо епізоду відкритого викрадення чужого майна (грабежу) грошових коштів у розмірі 2000 гривень у приміщенні магазину «Де Люкс»

Показаннями під час судового розгляду потерпілого ОСОБА_7 про те, що здійснює в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: м. Борислав, вул. Володимира Великого, 65 підприємницьку діяльність у сфері торгівлі. 16 лютого 2022 року близько 19 год.45 хв. йому на телефон зателефонувала його продавець ОСОБА_10 та повідомила, що невідома особа в її присутності та в присутності двох покупців відкрито викрала з каси гроші в сумі 2000 гривень та втекла у напрямку будинок 65. Потерпілий невідкладно прибув в магазин. Далі, надав згоду працівникам поліції на проведення огляду місця події, а саме: в магазині «Де Люкс», за участю його та двох понятих.

Показаннями під час судового розгляду свідка ОСОБА_8 про те, що тривалий час працює продавцем в магазині «Де Люкс», за адресою: м. Борислав, вул. Володимира Великого, 65 . 16 лютого 2022 року о 8 год вийшла на роботу. Вечером ближче до завершення роботи магазину, до магазину зайшов невідомий чоловік середньої тілобудови, смуглої шкіри, волосся чорне, на обличчі борода, який був одягнутий в куртку темного кольору, спортивні штани темного кольору в білу полосу, та почав розглядати товар на стелажах. Свідок відійшла в іншу частину зали, щоб обслужити інших покупців та в цей момент одна із покупців зауважила свідкові, що невідомий щось викрав з касової зони, грошові кошти. Свідок, побачивши, що невідомий забравши руку від каси, відразу підбігла до шухляди де зберігались гроші з виторгу, побачила що шухляда відкрита та бракує частини коштів, а невідомий щось ховає у вправу кишеню куртки схоже на грошові купюри. Свідок почала кричати, щоб невідомий повернув гроші, намагалась схопити грабіжника за руку та забрати гроші, однак грабіжник ривком вирвався від неї, вибіг з викраденим із приміщення магазину. Свідок вибігла за ним на вулицю, проте останній швидко віддалився від неї. Відразу про вчинений злочин повідомила поліцію та господаря магазина. Розмір викрадено, - 2000 гривень, що було встановлено внаслідок проведеної ревізії відразу 16 лютого 2022 року. В особі обвинуваченого ОСОБА_3 , який перебуває в залі судового засідання свідок впевнено впізнає особу, яка в чинила грабіж 16 лютого 2022 року в приміщенні магазину «Де Люкс» .

Судом безпосередньо оголошені та досліджені в порядку ст.356 КПК України документи, надані стороною обвинувачення, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме:

Із заяви від 16 лютого 2022 року вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до відділу поліції про те, що 16 лютого 2022 року близько 19 год.30 хв. невідомий чоловік перебуваючи у магазині «Де Люкс» відкрито заволодів грошовими коштами близько 2000 гривень (а.с.96 т.1)

Заявою про добровільний дозвіл на проведення огляду від 16 лютого 2022 року потерпілим ОСОБА_7 надано згоду на проведення огляду місця події (а.с.97 т.1)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 16 лютого 2022 року та фототаблицею до нього, проведено огляд приміщення магазину «Де Люкс», що за адресою: м. Борислав, вул. Володимира Великого, 65, під час огляду вилучено змив з ручки шухляди та змив з внутрішньої сторони лицевої стінки шухляди прилавку, як поміщені у паперовий конверт (а.с.98-103 т.1)

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 лютого 2022 року з фототаблицею відповідно до якого 16 лютого 2022 року о 21 год.40 хв було затримано ОСОБА_3 з підстави, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (т.1 а.с. 104--114) та присутності понятих проведено огляд затриманого під час якого виявлено та вилучено курточку чорного кольору з чорною медичною маскою; гроші, які були вилучені з курточки, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером УП18986011, 1 купюра номіналом 5 гривень з серією та номером ЮЕ 8802057, мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки Xiomi з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки: СUВОТ NОТЕ 7 з S/N:NОТЕ7200916026640, ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 з флеш носієм 8gb з маркування SP; гроші, які були вилучені з шкарпетки лівої ноги, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ГА3311362, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером СВ7238278, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером УГ4047392, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером ГД0739267, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФИ0442932, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФЖ5202333, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УЄ5060640, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером СК8985582, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УПЗ3043982, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ЕГ1193355, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФВ66982716, купюра номіналом 20 гривень з серією та номером ЕГ1185888 ( а.с.104-114 т.1)

Відповідно протоколу огляду речового доказу та фототаблиці від 17 лютого 2022 року проведено огляд курточки чорного кольору з чорною медичною маскою (а.с.116-120 т.1)

Заявою потерпілого ОСОБА_7 від 16 лютого 2022 року про долучення до матеріалів кримінального провадження долучено DVD-диск із відеозаписами з камер відеоспостережння з магазину «Де Люкс», за адресою: м. Борислав, вул. Володимира Великого, 65 (а.с.120 т.1)

З протоколу огляду предметів від 17 лютого 2022 року зокрема DVD-диск із відеозаписами з камер відеоспостережння з магазину «Де Люкс», вбачається, що особа, візуально схожа на ОСОБА_3 з`являється у приміщенні магазину «Де Люкс» о 20 год.58 хв. Вказана особа о 20 год. 59 хв. опирається на тумбу з касою магазину та продовжує так стояти. О 21 год.00 хв. особа , візуально схожа на ОСОБА_3 протягує руку з касою магазину, витягує руку від тумби з касою магазину, одночасно з правої сторони особи, візуально схожої на ОСОБА_3 падає предмет, схожий на купюру. 21 год. 00 хв. 32 с. до останнього підходить продавець та щось говорить. О 21 год. 00 хв. 45 с. між особою, візуально схожою на ОСОБА_3 та продавцем зав`язується боротьба, у подальшому, особа візуально схожа на ОСОБА_3 виривається від продавця, падає, підводиться та виходить за межі обзору відеокамери на яку здійснено вказаний відеозапис (а.с.121-124 т.1). Ці ж обставини досліджені із відтворених в судовому засіданні відеозаписів з камер спостереження.

Заявою потерпілого ОСОБА_7 до матеріалів кримінального провадження від 16 лютого 2022 року долучено акт інвентаризації грошової інвентаризації коштів проведеної у торгівельному закладі, відповідно встановлено нестача грошових коштів у розмірі 2000 гривень (а.с.124, 125 т.1)

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18 лютого 2022 року, в присутності двох понятих встановлено, що свідок ОСОБА_8 впізнала за формою обличчя, кольором волосся впізнала особа під №3 ( ОСОБА_3 ), як особа яка 16 лютого 2022 року яка відкрито викрала гроші у сумі 2000 гривень з каси магазину «Де люкс» ( а.с. 127-131 т.1)

Постановою про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання від 17 лютого 2022 року, що речовими доказами визнано: змив з ручки шухляди та змив з внутрішньої сторони стінки шухляди прилавку, які вилучені під час огляду місця події 16 лютого 2022 року в магазині «Де люкс», що в м.Борислав, вул. В.Великого,65 та курточку чорного кольору з чорною медичною маскою; гроші, які були вилучені з курточки, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером УП18986011, 1 купюра номіналом 5 гривень з серією та номером ЮЕ 8802057, мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки Xiomi з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки: СUВОТ NОТЕ 7 з S/N:NОТЕ7200916026640, ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 з флеш носієм 8gb з маркування SP; гроші, які були вилучені з шкарпетки лівої ноги, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ГА3311362, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером СВ7238278, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером УГ4047392, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером ГД0739267, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФИ0442932, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФЖ5202333, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УЄ5060640, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером СК8985582, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УПЗ3043982, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ЕГ1193355, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФВ66982716, купюра номіналом 20 гривень з серією та номером ЕГ1185888, вилучені під час затримання ОСОБА_3 - особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та передані на зберігання у камеру зберігання речових доказів Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області ( а.с.141-144 т.1)

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 18 лютого 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/1070/22 накладено арешт на змив з ручки шухляди та змив з внутрішньої сторони лицевої стінки шухляди прилавку, які вилучені під час огляду місця події 16.02.2022 в магазині «Де люкс», що в м. Бориславі по вул. Володимира Великого, 65; курточку чорного кольору з чорною медичною маскою; гроші, які були вилучені з курточки, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером УП8986011, 1 купюра номіналом 5 гривень з серією та номером ЮЕ 8802057, мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки Xiomi з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки: СUВОТ NОТЕ 7 з S/N:NОТЕ7200916026640, ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 з флеш носієм 8gb з маркування SP; гроші, які були вилучені з шкарпетки лівої ноги, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ГА3311362, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером СВ7238278, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером УГ4047392, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером ГД0739267, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФИ0442932, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФЖ5202333, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УЄ5060640, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером СК8985582, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УПЗ3043982, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ЕГ1193355, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФВ66982716, купюра номіналом 20 гривень з серією та номером ЕГ1185888, які вилучені під час затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення 16 лютого 2022 року ОСОБА_3 , які постановою від 17 лютого 2022 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 лютого 2022 року за № 12022141110000130, про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, - з метою їх збереження як речових доказів та проведення експертизи у кримінальному провадженні(а.с.145-147 т.1)

Постановою про зміну кваліфікації слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області від 17 лютого 2022 року змінено кваліфікацію кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141110000130 від 16 лютого 2022 року на ч.2 ст.186 КК України.

Вищезазначені докази суд визнає належними та допустимим, оскільки такі підтверджують місце, час та спосіб вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Суд не бере до уваги попередні покази обвинуваченого щодо вчинення ним крадіжки, а в подальшому твердження щодо відсутності складу інкримінованого складу кримінального правопорушення та розцінює їх як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, оскільки такі не підтверджуються жодними доказами у справі, доводи, викладені обвинуваченим зводяться до незгоди із дослідженими доказами та повністю ними спростовуються.

Кваліфікуючи дії ОСОБА_3 за цим епізодом злочинної діяльності, суд враховує роз`яснення, надані у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», за якими крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

У даному випадку для правильної кваліфікації діянь обвинуваченого слід визначити, коли саме він мав реальну можливість розпоряджатися викраденим.

Враховуючи те, що свідок ОСОБА_8 виявила злочинні дії обвинуваченого щодо заволодіння коштами, фактично переслідувала ОСОБА_3 увесь час з моменту виявлення , намагалась затримати обвинуваченого, при цьому висловлювала вимогу про повернення викраденого, відповідно для кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 185 КК України ОСОБА_3 , останньому належало повернути грошові кошти свідкові, - продавцю потерпілого на її вимогу, чого обвинувачений не зробив, при цьому чітко розуміючи, що він протиправно заволодів майном потерпілого ФОП ОСОБА_7 .

Інші досліджені судом за вказаним епізодом письмові докази на питання кваліфікації діянь обвинуваченого не впливають.

Відповідно суд вважає, що діяння обвинуваченого, який розпочав свої дії як крадіжку, але будучи виявленим свідком працівником потерпілого і, незважаючи на те, продовжив свої незаконні дії з метою заволодіння майном, слід кваліфікувати саме за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, а отже не бере до уваги доводи сторони захисту про неправильну кваліфікацію цього злочину органом досудового розслідування.

Таким чином, суд, дотримуючись вимог ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.186 КК України є доведеною, що ніяк не можна вважати припущенням суду, а є сукупністю вагомих підстав для прийняття відповідного процесуального рішення. Отже, підсумовуючи щодо викладених обставин провадження, проаналізованих письмових доказів, наданих стороною обвинувачення, непослідовних показань обвинуваченого, потерпілого та свідка, то кримінально-правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною та кваліфікує її дії як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, відповідно його дії вірно кваліфіковані за, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні дані, що містяться у досліджених судом доказах узгоджуються між собою, з показами потерпілого та свідка , протоколами проведених слідчих дій та іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та судового розгляду.

Враховуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у тому, що останній своїми умисними діями повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, відповідно його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст.186 КК України.

Проте, відповідно до вимог ст.94 КПК України, суд оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до переконання щодо уточнення часу вчинення кримінального правопорушення, а саме 16 лютого 2022 року близько 21 год 00 хв на відміну від зазначених в обвинувальному акті 16 лютого 2022 року приблизно о 19 год 20 хв.

Щодо епізоду відкритого викрадення чужого майна ланцюжка виготовленого із золота 585 проби , вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Показаннями під час судового розгляду потерпілого ОСОБА_5 про те, що в серпні 2022 року перебував в смт. Східниця на відпочинку. 24 серпня 2022 року близько 16 години повертався з магазину до готелю. В одній руці тримав повідок, в іншій - сумку з продуктами. Перед східцями догори його випередив незнайомець, який швидкою ходою йшов в його ж напрямку. Коли проходив по сходах, зустрів старшу жінку, з якою впродовж декількох хвилин розмовляв про його собаку. Продовжуючи рух догори, зустрів того ж незнайомця, який стояв до нього спиною. Зловмисник зразу ж розвернувся та ривком руки зірвав з його шиї золотий ланцюжок та відірвав з його сорочки декілька ґудзиків. Грабіжник на його крик не реагував, коли втікати, з його голови злетіла кепка, яка залишилась на місці події. Потерпілий запам`ятав зовнішність зловмисника, про що вказав правоохоронцям. Наступного дня під час проведення слідчою впізнання відразу впізнав зловмисника і ним виявився ОСОБА_3 . Просить суд суворо покарати обвинуваченого.

Судом безпосередньо оголошені та досліджені в порядку ст.356 КПК України документи, надані стороною обвинувачення, у яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, на підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме:

Із заяви від 24 серпня 2022 року вбачається, що ОСОБА_5 звернувся до відділу поліції про те, що 24 серпня 2022 року близько 16 год.05 хв. невідомий в с.Східниця по вул. Бориславській, неподалік буд.8, шляхом ривка з шиї відкрито викрив у заявника ланцюжок вагою 14 гр. орієнтовною вартістю 80 тисяч грн (а.с.17 т.2)

Протоколом огляду місця події від 24 серпня 2022 року з фототаблицею з участю потерпілого (заявника) ОСОБА_5 проведено огляд ділянку місцевості у смт. Східниця неподалік будинку №8 на вул. Бориславській, під час якого вилучено два ґудзики, які були відірвані з сорочки потерпілого під час вчинення відносно нього злочину (а.с.18-23 т.2).

Постановою від 25 серпня 2022 року про визнання вилучених ґудзиків під час проведення вищезгаданого огляду місця події речовими доказами та передачі на відповідальне зберігання речових доказів ( а.с.24-25 т.2)

Протоколом огляду місця події від 25 серпня 2022 року з фототаблицею з участю потерпілого (заявника) ОСОБА_5 проведено огляд ділянку місцевості у смт. Східниця неподалік будинку №8 на вул. Бориславській, під час якого вилучено кепку чорного кольору, яку загубив зловмисник, втікаючи від потерпілого після вчинення злочину (а.с.27-30 т.2)

Постановою від 25 серпня 2022 року про визнання кепки чорного кольору вилученої під час проведення вищезгаданого огляду місця події речовими доказами та передачі на відповідальне зберігання речових доказів речовими доказами (а.с.31-32 т.2)

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 26 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене під час огляду місця події 24серпня 2022 року майно: два ґудзики синього кольору із написом на них «Piere Cardin», які поміщено у спецпакет № ІNZ2030391 та належить ОСОБА_3 , та кепку чорного кольору, з логотипом «adidas» (три білих полоси) у лівій частині кепці, козирком із світловідбиваючою стрічкою, яку поміщено у картонну коробку, яку належним чином опечатано та завірено підписами слідчого, понятих та заявника (а.с.33-34 т.2)

Постановою від 25 серпня 2022 року.08.2022 про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису з системи відео спостереження, встановлених на фасаді лікувально-оздоровчого комплексу «Діана» в смт. Східниця на вул. Степана Бандери,5 (а.с.35-36 т.2)

Протоколом від 25 серпня 2022 року про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису з додатком DVD диску (а.с.37-38 т.2)

Протоколом огляду предмету, а саме DVD диску з фото таблицею - відеофайлів, з камер зовнішнього відео спостереження, в ході огляду яких встановлено, що в дійсності 16:16:57 в об`єктив камери потрапляють двоє осіб чоловічої статі, які рухаються на сходовій клітці назустріч один одному та порівнявшись, один з них втікає, візуально схожий на ОСОБА_3 , по вул. Бориславській в напрямку центральної частини смт. Східниця (з долученою фото таблицею) (а.с.39-44 т.2); Ці ж обставини досліджені із відтворених в судовому засіданні відеозаписів з камер спостереження .

Заявою ОСОБА_3 від 25 серпня 2022 року про добровільну видачу ланцюжка з жовтого металу, який як він вказав, 24 серпня 2022 року зірвав з шиї невідомого чоловіка у смт. Східниця (а.с.45 т.2)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 25 серпня 2022 року та фототаблицею до нього, в присутності понятих виявлено та вилучено золотий ланцюжок 585 проби, довжиною 58 см у вигляді кілець з`єднаних між собою, без застібки (а.с.46-48 т.2)

Постановою про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання від 25 серпня 2022 року , що речовими доказами визнано: ланцюжок, виготовлений з золота 585 проби, вагою 9,66 г, виданий 25.08.2022 підозрюваним ОСОБА_3 , який належить ОСОБА_5 ( а.с.49 т.2)

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 29 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучені в ході огляду місця події від 25 серпня 2022 року ланцюжок, виготовлений з золота 585 проби, вагою 9,66 г, виданий 25.08.2022 підозрюваним ОСОБА_3 (а.с.52-53 т.2)

Протоколом пред`явлення осіб для впізнання від 25 серпня 2025 року, в присутності двох понятих встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав вказав на особу, яка стояла під № 4 як на таку, яка 24 серпня 2022 року приблизно о 16 годині, на пішохідному тротуарі, що між вулицями Тараса Шевченка та Бориславська в смт. Східниця рукою з його шиї зірвала золотий ланцюжок (впізнана особа ОСОБА_3 ) (а.с.54-56 т.2)

Протоколом пред`явлення речей для впізнання від 25 серпня 2025 року з фототаблицею в присутності двох понятих встановлено, що потерпілий ОСОБА_5 впізнав належний йому золотий ланцюжок, який був відкрито викрадений у нього (а.с.57-59 т.2)

Заявою ОСОБА_3 від 30 серпня 2022 року на добровільну видачу про добровільну видачу одягу (олімпійка чорного кольору та джинси блакитного кольору), (а.с.60 т.2)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 30 серпня 2022 року та фототаблицею до нього, виявлено та вилучено у ОСОБА_3 під час огляду місця події від 30 серпня 2022 року його одяг, а саме: спортивну чоловічу олімпійку чорного кольору з вертикальним надписом «DSQVARED» на обох рукавах та чоловічі джинсові штани блакитного кольору (а.с.61-63 т.2)

Постановою про визнання предметів речовими доказами та передачу на зберігання від 30 серпня 2022 року вказано , що речовими доказами визнано: спортивну чоловічу олімпійку чорного кольору з вертикальним надписом «DSQVARED» на обох рукавах та чоловічі джинсові штани блакитного кольору ( а.с.67 т.2).

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 01 вересня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучений у ОСОБА_3 . 5 в ході огляду місця події від 30.08.2022 його одяг, а саме: спортивну чоловічу олімпійку чорного кольору з вертикальним надписом «DSQVARED» на обох рукавах та чоловічі джинсові штани блакитного кольору (а.с.65-66 т.2)

Заявою ОСОБА_5 від 31 серпня 2022 року про добровільну видачу одягу (сорочки), в яку був одягнутий під час вчинення відносно нього злочину, (а.с.67 т.2)

Відповідно до протоколу огляду місця події від 31 серпня 2022 року та фототаблицею до нього, вилучено у ОСОБА_5 його одяг, а саме: сорочку чоловічу білого кольору у дрібний синього кольору квадрат фірми «Pierre cardin» розміром ХХХ L(а.с68-71 т.2)

Постановою про визнання предметів речовими доказами від 31 серпня 2022 року вказано , що речовими доказами визнано: сорочку чоловічу білого кольору у дрібний синього кольору квадрат фірми «Pierre cardin» розміром ХХХ L ( а.с.72 т.2)

Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 01 вересня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучений у ОСОБА_5 в ході огляду місця події від 31 серпня 2022 року потерпілого ОСОБА_5 , а саме сорочку білого кольору у дрібний синього кольору квадрат фірми «Pierre cardin» розміром XXXL (а.с.73-74 т.2)

Висновком судової трасологічної експертизи №СЕ-19/114-22/17197-ТР від 10 жовтня 2022 року відповідно якого встановлено, що сорочка, що надана слідчому ОСОБА_5 та два ґудзики, що були виявлені під час огляду місця події 24 серпня 2022 року могли складати один складений предмет (складне ціле) (а.с.77-89 т.2)

Протоколом проведення слідчого експерименту від 26 серпня 2022 року з участю підозрюваного ОСОБА_3 з фіксуванням на DVD диск, під час якого останній добровільно розповів та показав місце, де зустрів потерпілого, яким чином рукою зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюжок, в якому напрямку втікав, про почутий крик потерпілого, щоб зупинився, про залишення на місці події кепки, яка злетіла з його голови (а.с.91-93 т.2). Ці ж обставини досліджені із відтворених в судовому засіданні відеозаписів з камер спостереження .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 01 вересня 2022 року за участі потерпілого ОСОБА_5 з фіксуванням на DVD диск, під час якого ОСОБА_11 показав місце розташування його та підозрюваного в момент, коли до нього підійшов останній, показав в якому положенні ОСОБА_3 знаходився, коли силоміць зривав рукою з його шиї ланцюжок, відірвавши при цьому з його сорочки декілька ґудзиків, напрямок, куди втікав винуватець, якого він намагався наздогнати, місце, де спіткнувся та впав винуватець та з голови якого злетіла кепка (а.с. 94-98 т.2) . Ці ж обставини досліджені із відтворених в судовому засіданні відеозаписів з камер спостереження .

Актом експертизи №12 експертної комісії Західного казенного підприємства пробірного контролю за №2-062 від 13 вересня 2022 року підтверджено що брухт ланцюга жовтого (без замка та однієї ланки) поданих матеріалів згідно з квитанцією №03/22/36 від 06 вересня 2022 року фактична маса (г) становить 9,67, найменування дорогоцінного матеріалу золото, проба, вміст дорогоцінного металу 585 (а.с.100-101 т.2)

Висновком товарознавчої експертизи №СЕ-19/114-22/16616 ТВ від 14 жовтня 2022 року визначено ринкову вартість наданого на дослідження ланцюжка, виготовленого із сплаву на основі золота 585 проби масою 9,67 г. станом на 24 серпня 2022 року становить 12361, 29 грн (а.с.103-108 т.2)

Висновком експерта за результатами проведення експертизи металів і сплаві та виробів з них та судово-трасо логічної експертизи від 27 квітня 2026 року встановлено що ланцюжок виготовлений із сплаву золото-мідь-срібло, вміст золота в сплаві, з якого виготовлено ланцюжок, відповідає 585 пробі, вага ланцюжка становить 9,65 грама. Відповідно висновку експерта від 27 квітня 2026 року за №1289-Е встановлено, що встановити, чи був розділений наданий ланцюжок шляхом розриву чи іншим способом не надається можливим. (а.с.49-51 т.5)

Ухвалою суду від 15 вересня 2026 року передано потерпілому ОСОБА_5 ланцюжок виготовлений із золота 585 проби вагою 9,66 грам, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні за №12022141110000600 від 25 серпня 2022 року за постановою постанови про визнання речовим доказом від 25 серпня 2022 року старшого слідчого СВ Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області.

Висновком молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/114-22/17192-БД від 06 лютого 2023 року , відповідно до якого генетичні ознаки клітин на кепці чорного кольору збігаються між собою та зберігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_3 (а.с.143-148 т.3).

Щодо доводів сторони захисту про те, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 та ч.4 ст.186 КК України не доведена стороною обвинувачення належними та допустимими доказами, а тому обвинувачений підлягає виправданню за недоведеністю, враховуючи твердження обвинуваченого ОСОБА_3 та примушування працівниками поліції обвинуваченого до добровільної видачі особистих речей та проведенні слідчих дій під проведення досудового розслідування, суд зазначає наступне.

За ст. 2 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приписами ст. 17 КПК України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачиться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 у справі № 712/13361/15 дійшов висновку, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення (аналогічна позиція викладена у постановах ККС ВС від 15 квітня 2021 року у справі № 751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі № 742/642/18).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Тому, поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів складу злочину - як тих, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Статтею 87 КПК України унормовано питання недопустимості доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини( ч. 1 ст. 87 КПК України).

За ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Одночасно, згідно з ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Щодо проведення огляду місця події від 24.08.2022 та вилучення ґудзиків.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Згідно з ч. 1 даної статті, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Поряд з цим, у постанові від 20.06.2023 р. у справі № 756/16122/21 Верховний Суд виклав правовий висновок щодо порядку огляду місця події, зазначивши, що огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, установлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів.

Огляд місця події у даному провадженні було проведено 24 серпня 2022 року у період час з 17:00 год до 17:50 год., до внесення відомостей до ЄРДР. Враховуючи те, що в ході проведення вказаного огляду виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 КК України, для внесення відомостей до ЄРДР законодавцем визначено час зазначений у ч. 1 згаданої статті, а саме: невідкладно, але не пізніше 24 годин. Зважаючи на те, що слідчим внесені відомості до ЄРДР за вказаним фактом 25.08.2023 о 09:11 год. (№ 12022141110000600), вимоги ст. 214 КПК України останнім дотримано, а доводи обвинуваченого про те, що вказаний протокол огляду місця події, вилучені в ході його проведення ґудзики, визнання їх речовими доказами та висновок експерта № СЕ-19/114-22/17197-ТР, є неналежними та недопустимими з цих підстав, не ґрунтується на нормах Кримінально процесуального законодавства України.

Щодо проведення огляду місця події від 25 серпня 2022 року , проведеного з 09:05 год. по 09:30 год. та вилучення кепки.

Аналогічно, відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Положення ч. 3 ст. 214 КПК України не містять імперативної норми про те, що до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведено виключно лише один огляд місця події. З дослідженого в суді протоколу огляду місця події від 25 серпня 2022 року (у період часу з 09.05 год до 09:30 год), встановлено, що об`єктом огляду є ділянка місцевості по вул. Бориславській в смт. Східниця, на якій знаходиться потерпілий ОСОБА_12 , який в ході огляду добровільно видав кепку чорного кольору та пояснив, що дану кепку підняв після вчинення щодо нього кримінально - протиправних дій невідомим чоловіком, який її загубив, втікаючи з місця події.

Відповідно ч.1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.

Враховуючи те, що в ході огляду вказаної ділянки місцевості ( вул. Бориславська у смт. Східниця), яка розташована поряд з фактичним місцем вчинення злочину, виявлено та зафіксовано відомості щодо обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення, слідчим дотримано вимоги ст.ст. 214, 237 КПК України, а відтак доводи обвинуваченого про те, що це не огляд місця події, а огляд речі, та відповідно такий огляд не може бути проведеним до внесення відомостей до ЄРДР та є наслідком визнання такого недопустимим, а також визнання недопустимими постанови про визнання речовим доказом, ухвали про арешт майна, висновку генетично-молекулярної експертизи, не ґрунтується на нормах Кримінально процесуального законодавства України.

Щодо постанови про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису.

В судовому засіданні проведено допит свідка ОСОБА_13 , який підтвердив факт зняття слідчим показань з технічних приладів та ствердив достовірність свого підпису в процесуальному документі. Відтак, встановлено, що зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису з систем відео спостереження лікувально-оздоровчого комплексу Діана» здійснювалось у відповідності до вимог ч.2 ст. 245-1 КПК України, зокрема дана слідча дія у внесеному у реєстр досудових розслідувань кримінальному провадженні розпочата о 9 год. 20 хв. на підставі врученої ОСОБА_13 постанови та за його участі, що засвідчується підписами останнього в протоколі зняття таких показань. В той же час, наявність двох різних по кольору чорнил на протоколі зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції відеозапису саме по собі не свідчить про недопустимість такого, а твердження про фальсифікацію є лише припущеннями обвинуваченого ОСОБА_3 , які не підтверджуються жодними доказами.

На думку суду, слідчим допущено описку в часі щодо складання даного протоколу та протоколу огляду місця події від 25 серпня 2022 року, оскільки допитаний в суді ОСОБА_13 не заперечив свою участь у проведенні вказаної слідчої дії, а відтак, така слідча дія була проведена у відповідності до вимог ст.ст. 104 та 245-1 КПК України, які слідчим дотримано.

З огляду на наведене, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про недопустимість наступних доказів, зокрема протоколу огляду предмета від 25 серпня 2022 року з фото таблицею до нього розцінюється судом як спробою уникнути відповідальності за скоєне.

Щодо добровільної видачі ОСОБА_3 ланцюжка, виготовленого із золота.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 25 серпня 2022 року , останній добровільно видав слідчому ОСОБА_14 ланцюжок жовтого металу, яким останній 24 серпні 2022 року відкрито заволодів у невідомого чоловіка смт. Східниця біля готелю Діана, дана видача була добровільною, на підставі власного волевиявлення. Жодних даних про те, що вказана видача була наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, обвинувачений ОСОБА_3 не надав, поряд з тим, з приводу цих обставин останній не звертався до правоохоронних органів щодо вчинення таких дій відносно нього працівниками органу досудового розслідування, а відтак слідчим дотримано норми ч. 2 ст. 93 КПК України щодо способу отримання вказаного доказу.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що слідчим при отриманні від нього заяви не було роз`яснено вимоги ст. 18 КПК України «Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї», зокрема: 1. Жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. 2. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права. Жодна особа не може бути примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні її близькими родичами чи членами її сім`ї кримінального правопорушення.

Разом з цим, помилковим є твердження обвинуваченого ОСОБА_3 , що при цьому слідчий зобов`язаний роз`яснити йому право на свободу від самовикриття (ст. 18 КПК України) та вимог Конституції України (ст. 63), оскільки при отриманні вказаного доказу, останньому слідчим не пропонувалось давати будь-які показання, визнавати свою винність у вчиненні кримінального правопорушення та і вимоги КПК України не передбачають роз`яснення ОСОБА_3 наведених норм.

Також, як вбачається із протоколу огляду місця події від 25 серпня 2022 року, слідчим проводився огляд службового кабінету № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, у ході якого ОСОБА_3 добровільно видав ланцюжок металу жовтого кольору, який, з його слів, він 24 серпня 2022 року відкрито зірвав у невідомого йому чоловіка в смт. Східниця. У протоколі зазначено, що виявлене під час огляду (золотий ланцюжок) вилучено. Зважаючи на викладене, слідчою дотримано норми ст. 237 КПК України, оскільки проведено саме огляд місця події, а не огляд речі, та вказано, що ланцюжок вилучено.

Разом з цим слід зазначити, що КПК України не передбачає, що огляд місця події (місцевості, приміщення) проводиться виключно за місцем вчинення злочину. Відповідно до 1 ст. 237 КПК України огляд проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а відтак твердження обвинуваченого про те, що злочин було вчинено в смт. Східниця, тому протокол слід називати протокол огляду, є лише його думкою з приводу того, яким чином потрібно оформляти документи.

Також, в заключній частині даного протоколу наявний рукописний текст наступного змісту: «вірно. Заяв, клопотань та зауважень не надійшло. У графі «Учасники» зазначено « ОСОБА_3 » та наявний підпис останнього.

Разом з тим, наявність двох різних по кольору чорнил на протоколі огляду місця події від 25 серпня 2022 року жодним чином не може свідчити про недопустимість такого доказу, а твердження про фальсифікацію є лише припущеннями обвинуваченого ОСОБА_3 , які не підтверджуються жодними доказами.

Також з приводу проведення даної слідчої дії, судом проведено допит свідка ОСОБА_15 , який надав наступні покази проте, що в кінці серпня 2022 року був запрошений працівниками поліції в службовий кабінет приміщення на вул. 22 січня у м. Дрогобичі на слідчу дію, під час якої особа, зображена на моніторі, тобто ОСОБА_3 добровільно видав золотий ланцюжок жовтого кольору, який витягнув з кишені свого одягу. ОСОБА_3 особисто писав заяву, що видає цей ланцюжок добровільно, ніхто його не примушував, кайданок на руках не було. Крім нього в кабінеті знаходились слідча, ще один понятий та працівники поліції. ОСОБА_3 розповів, що зірвав цей ланцюжок з людини у смт. Східниця на сходовій клітці і коли потерпілий його зупиняв, втікав, при цьому спіткнувся і впав та пошкодив собі ногу, а також загубив кепку. Виданий ланцюжок був масивний, в місці з`єднання розірваний.

Крім цього, через деякий час того ж дня брав участь разом іншим понятим на ім`я ОСОБА_16 , в якості понятих, у проведенні впізнання в тому ж приміщенні поліції на 2 чи 3 поверсі. В кабінеті крім них та працівників поліції перебувало 3 чоловік без форми. Тоді завели підозрюваного ОСОБА_3 , якому запропонували взяти любий аркуш паперу з зображенням номера. Такі ж аркуші з номерами взяли і інші особи. ОСОБА_3 самостійно вибрав місце серед інших присутніх осіб. Після того в кабінет зайшов потерпілий, який зразу ж рукою показав на ОСОБА_3 , заявивши, що саме він зірвав з його шиї золотий ланцюжок. Потерпілого раніше взагалі не бачив. За результатами проведеного впізнання жодних зауважень та питань від учасників, в тому числі і від ОСОБА_3 не надійшло.

З огляду на наведене, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про недопустимість наступних доказів, зокрема постанови про визнання ланцюжка речовим доказом, ухвали суду про накладення арешту на майно та висновок експерта № СЕ-19/114-22/16616-ТВ не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

Щодо протоколу пред`явлення осіб для впізнання.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання від 25 серпня 2022 року, потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_3 , як особу, яка щодо нього вчинила злочин.

Відповідно до ч.2 ст. 228 КПК України особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред`явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред`являються.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що в даному протоколі відсутній опис осіб, які пред`являються для впізнання, а тому цей доказ слід визнати неналежним та недопустимим.

Проте, висновок до якого дійшов обвинувачений ОСОБА_3 , що в протоколі повинно бути зазначено вік, зовнішність та одяг осіб, які пред`являються до впізнання і в них не має бути різких відмінностей не ґрунтується на нормах Кримінально процесуального законодавства України та є лише баченням останнього про те, що необхідно на його думку відображати у протоколі пред`явлення особи для впізнання.

Рішенням Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 331/2390/17 від 21 липня 2020 року, на яке посилається обвинувачений ОСОБА_3 визнано недопустимими протоколи пред`явлення особи для впізнання, через опис осіб, які пред`являлись для впізнання за номерами від одного до чотирьох та не зазначення, хто є тією особою (ПІБ), яку свідок впізнав на відповідних фото (відомості щодо анкетних даних осіб не зазначені) та спосіб у який було проведена така слідча дія.

Натомість, вказаний протокол пред`явлення особи для впізнання складений у відповідності до вимог ст. 228 КПК України, з фототаблиці, долученій до протоколу вбачається, до пред`явлені до впізнання особи не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі.

Отже, висновок до якого дійшов обвинувачений ОСОБА_3 , що в протоколі повинно бути зазначено вік, зовнішність та одяг осіб, які пред`являються до впізнання і в них не має бути різких відмінностей не ґрунтується на нормах Кримінально процесуального законодавства України та є лише баченням останнього про те, що необхідно на його думку відображати у протоколі пред`явлення особи для впізнання.

Також з допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 вбачається, що останній в якості понятого з іншим понятим , приймав участь у проведенні впізнання в приміщенні поліції на 2 чи 3 поверсі. В кабінеті крім них та працівників поліції перебувало 3 чоловік без форми. Тоді завели підозрюваного ОСОБА_3 , якому запропонували взяти любий аркуш паперу з зображенням номера. Такі ж аркуші з номерами взяли і інші особи. ОСОБА_3 самостійно вибрав місце серед інших присутніх осіб. Після того в кабінет зайшов потерпілий, який зразу ж рукою показав на ОСОБА_3 , заявивши, що саме він зірвав з його шиї золотий ланцюжок. Потерпілого раніше взагалі не бачив. За результатами проведеного впізнання жодних зауважень та питань від учасників, в тому числі і від ОСОБА_3 не надійшло.

Допитаний за клопотанням сторони обвинувачення свідок ОСОБА_17 повідомив суд, що працівниками поліції був запрошений в приміщення поліції на 3 поверх після дня незалежності, 25 або 26 серпня 2022 року. Зображену на моніторі особу запам`ятав, так як він схожий на цигана. Був присутній як понятий при проведенні впізнання цього чоловіка, тобто ОСОБА_3 . В кабінеті було 4 осіб. Аркуш паперу з номером вибирав підозрюваний особисто, а також самостійно вибрав місце серед інших осіб. Слідчу дію проводила слідча, також був присутній ще один понятий. Після того в приміщення зайшов потерпілий, який зразу ж вказав на ОСОБА_3 , і розповів, що саме він зняв з його шиї золотий ланцюжок, розірвав йому сорочку та втік. Потерпілий цю особу впізнав впевнено. Після проведеного впізнання ніяких зауважень та питань від учасників, в тому числі і від ОСОБА_3 , який був впізнаний не надійшло. Протокол був підписаний всіма учасниками слідчої дії.

Щодо заяви ОСОБА_3 про добровільну видачу одягу.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із заяви ОСОБА_3 від 30 серпня 2022 року , останній добровільно видав слідчому ОСОБА_14 свій одяг.

Видача одягу ОСОБА_3 була добровільною, на підставі власного волевиявлення. Жодних даних про те, що вказана видача була наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, обвинувачений ОСОБА_3 не надав, поряд з тим, з приводу цих обставин останній не звертався до правоохоронних органів щодо вчинення таких дій відносно нього працівниками органу досудового розслідування, а відтак слідчим дотримано норми ч. 2 ст. 93 КПК України щодо способу отримання вказаного доказу.

Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що слідчим при отриманні від нього заяви не було роз`яснено вимоги ст. 18 КПК України «Свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї.

На думку суду твердження обвинуваченого ОСОБА_3 що слідчий зобов`язаний був роз`яснити йому право на свободу від самовикриття (ст. 18 КПК України) та вимог Конституції України (ст. 63), є хибним, оскільки при добровільному видачі вказаного доказу (одягу), останньому не пропонувалось надавати показання, визнавати свою винність у вчиненні кримінального правопорушення та і вимоги КПК України рід час проведення вказаних слідчих дій не передбачають роз`яснення ОСОБА_3 наведених норм.

Також, як вбачається із протоколу огляду місця події від 30 серпня 2022 року , слідчим проводився огляд службового кабінету № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, у ході якого ОСОБА_3 добровільно видав свій одяг. У протоколі зазначено про вилучення одягу та його опечатування у пакет. Зважаючи на викладене, слідчим дотримано норми ст. 237 КПК України, оскільки проведено саме огляд місця події, а не огляд речі, та вказано, що речі вилучено та належним чином опечатані у відповідності до вимог КПК України.

За таких обставин доводи обвинуваченого ОСОБА_3 про визнання недопустимими доказів, а саме: постанови про визнання одягу речовим доказом та ухвали суду про накладення арешту на зазначене майно суперечать вимогам чинного законодавства.

Крім цього, суд звертає увагу, що слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Львові здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023140110000184 від 22 травня 2023 за ч. 2 ст. 365 КК України щодо перевищення службових повноважень та протиправних діянь з боку поліцейських Дрогобицького РВП та прокурора Дрогобицької окружної прокуратури, про що обвинувачений ОСОБА_3 заявив під час судового розгляду даної кримінальної справи. За результатами проведеного досудового розслідування доводи, наведені обвинуваченим не знайшли свого підтвердження, а відтак слідчим прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.217-232 т.3)

При цьому жодні докази стороною захисту під час судового розгляду не надавалися, клопотань про дослідження інших доказів від учасників провадження не надходило.

Не заслуговують на увагу суду твердження обвинуваченого ОСОБА_3 щодо застосування під час досудового розслідування порушень його конституційних прав працівниками поліції, нічим іншим не підтверджується, а з огляду на специфіку інкрінованого йому діяння, зазначені показання, на думку суду, спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні дані, що містяться у досліджених судом доказах узгоджуються між собою, з показами потерпілого, протоколами проведених слідчих дій та іншими доказами, зібраними в ході досудового розслідування та судового розгляду.

Оскільки ОСОБА_3 вчинив 24 серпня 2022 року умисний корисливий злочин під час наявної у нього судимості за корисливі злочини, відтак, грабіж, вчинений ОСОБА_3 24 серпня 2022 року слід також кваліфікувати за ознакою повторності.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує його дії, як зазначено вище , за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, та за ч. 4 ст.185 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану .

Відповідно, доводи обвинуваченого ОСОБА_3 , що його дії невірно кваліфіковані за такою кваліфікуючою ознакою, як вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, є безпідставними, оскільки злочин вчинено із використанням конкретних умов, створених через воєнний стан, виходячи з наступного.

Президентом України з 24.02.2022 введений режим воєнного стану в Україні.

Верховна Рада України 03 березня 2022 року прийняла Закон України № 2117-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» (далі - Закон № 2117-IX), яким внесла зміни до частини четвертої статей 185-187, 189 та 191 КК України однакового змісту: їх доповнено кваліфікуючою ознакою вчинення злочинів «в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Внаслідок цих змін всі злочини, вчинені після набрання чинності цими змінами, незалежно від обставин їх вчинення і інших кваліфікуючих ознак (повторність, попередня змова, проникнення, великий розмір тощо), судами кваліфікуються за частиною 4 цих статей.

Із 07 березня 2022 року (після набрання чинності Законом № 2117-IX) вчинення грабіж в умовах воєнного стану кваліфікується за ч. 4 ст. 186 КК України.

Вчинення грабежу в умовах воєнного стану законодавець врахував як чинник, який суттєво підвищує суспільну небезпеку, будь-якого грабежу, вчиненої в умовах воєнного стану, що обумовлює кваліфікацію вчиненого за відповідною частиною ст. 185 КК України.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду неодноразово зазначав, що вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану та з використанням умов воєнного стану по своїй суті є різними за кримінально правовим значенням поняттями. Оскільки норма закону України про кримінальну відповідальність (ч. 4 ст.186 КК України) передбачає саме ознаку «вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану», то кваліфікація дій як особливо кваліфікованого складу грабежу є правильною.

В ухвалах від 23 листопада 2022 року (справа № 466/1973/22), від 05 грудня 2022 року (справа № 175/965/22), від 31 липня 2023 року (справа № 369/9491/22), від 18 серпня 2023 року (справа №759/1736/23), від 01 вересня 2023 року (справа № 643/2261/23), від 08 вересня 2023 року (справа №725/585/23), а також у постановах від 02 березня 2023 року (справа № 477/378/22) та від 30 серпня 2023 року (справа №629/1724/22), переглядаючи судові рішення щодо осіб, засуджених за різні злочини з кваліфікуючою ознакою «вчинення злочину в умовах воєнного стану», ККС не ставив під сумнів правильність кваліфікації дій винних осіб за цією кваліфікуючою ознакою Постанова ОПККС Верховного Суду від 15 січня 2024, справа №722/594/22, провадження №51-3186 кмо22).

Так, встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_3 24 серпня 2022 року скоєні умисні, корисливі злочині, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, строк дії якого продовжено Указом Президента України я зазначено вище неодноразово продовжувався

Розділ VI Кримінального кодексу України закріплює кримінальну відповідальність за вчинення злочинів прости власності. Зокрема, до переліку таких злочинів законодавець відніс крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство, а також інші злочини, об`єктом посягання яких є певні цінності, що належать особі.

Як вже зазначено, законодавчими змінами було запровадження на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента від 24 лютого 2022, з подальшими (неодноразовими) продовженнями.

Такі зміни торкнулися зокрема і посилення відповідальності за злочини проти власності, коли 3 березня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2117-IX.

Вказаним Законом частини 4 (четверті) статей 185 - 189 та 191 Кримінального кодексу України було доповнено кваліфікуючою ознакою «в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Наведені вище законодавчі акти з відповідними змінами не скасовані, як неконституційні та діють на теперішній час.

Таким чином, з моменту набрання чинності відповідними законодавчими змінами була посилена відповідальність за злочини проти власності, якщо останні були вчинені в умовах воєнного стану.

Відповідно, кваліфікація кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України вчинення грабежу (відкритого викрадення чужого майна) під час воєнного стану автоматично переводить злочин у категорію тяжких незалежно від суми з моменту набрання чинності відповідним Законом відповідальність за вчинення, зокрема, крадіжки в умовах воєнного стану становить позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності , на час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень востаннє вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06 грудня 2017 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.190, ч.3 ст.357, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 21.06.2018 змінено вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.12.2017 та призначено покарання на підставі ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15.10.2015 за ч.3 ст.185, ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців (т.4 а.с.153-157), на час розгляду даного кримінального провадження, вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року за ч.4 ст.186, ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Пунктом 3 ч.1 ст.65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Вимогами ч.2 ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові в справі №758/5744/17 від 24.01.2022, в яких Верховний Суд зауважив, що згідно статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.

Відповідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , визначених ст.66 КК України, судом не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , визначеною ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

За таких обставин, враховуючи відсутність пом`якшуючих обставин та наявність обставини, що обтяжують покарання, суд враховує: особу винного, який раніше судимий, є особою яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, має високу ймовірність вчинення повторних правопорушень, негативний спосіб життя обвинуваченого, що підвищує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи характеризуючі дані обвинуваченого, останній не має на меті змінити спосіб життя, стати на шлях виправлення, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, беручи до відома наявність обставини, його відношення до вчиненого злочину, невизнання обвинуваченим вини свідчить про відсутність, як усвідомлення ним наслідків своїх діянь, так і каяття у вчиненому, беручи до уваги інформацію (досудова доповідь, складена філією державної установи «Центр пробації» у Львівській області від 22 квітня 2022 року а.с.30-32 т.1), що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високий рівень ризику ймовірності вчинення повторного правопорушення та високий рівень небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб), у зв`язку із чим для досягнення цілей покарання, виправлення обвинуваченого можливе виключно за умови його ізоляції від суспільства, у виді позбавлення волі та вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкцій ч.2 ст.186, ч.4 ст.186 КК України, визначивши остаточне покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Крім того, судом встановлено, що дані кримінальні правопорушення ОСОБА_3 вчинив до постановлення попереднього вироку Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року за ч.4 ст.186, ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років, відповідно покарання йому слід призначити з застосуванням ч.4 ст.70 КК України, тобто в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, слід зарахувати покарання, відбуте ним частково за попереднім вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року до вступу цього вироку в законну силу.

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст.75 КК України, або ж застосування ст.69 КК України до обвинуваченого, або його виправдання, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю для цього передумов, а застосування таких положень Закону буде явно несправедливим через м`якість покарання.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 2 лютого 2021 року у справі №361/7311/19.

Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти росії» від 29 листопада 2007 року).

Визначене судом покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім, недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх забезпечення.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 16 лютого 2022 року (ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2022 року) по 25 лютого 2022 року (звільнений з ЛСІ №19, у зв`язку з внесенням застави) та з 26 серпня 2022 року (ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 серпня 2022 року) по 30 жовтня 2023 року (звільнений з ЛСІ №19, у зв`язку з внесенням застави) . На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте частково за вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати : 1132 грн. 68 коп. на проведення судової товарознавчої експертизи (висновок експерта №СЕ-19/114-22/16616-ТВ); 2265 грн. 36 коп. на проведення судової трасологічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/114-22/17197-ТР) та 16 488 грн.36 коп. на проведення судово-трасологічної експертизи (висновок експерта №1289-Е), всього 19 886 грн. 40 коп.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації (ч.4 ст.174 КПК України).

Ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 18 лютого 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/1070/22 накладено арешт на змив з ручки шухляди та змив з внутрішньої сторони лицевої стінки шухляди прилавку, які вилучені під час огляду місця події 16.02.2022 в магазині «Де люкс», що в м. Бориславі по вул. Володимира Великого, 65; курточку чорного кольору з чорною медичною маскою; гроші, які були вилучені з курточки, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером УП8986011, 1 купюра номіналом 5 гривень з серією та номером ЮЕ 8802057, мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки Xiomi з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки: СUВОТ NОТЕ 7 з S/N:NОТЕ7200916026640, ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 з флеш носієм 8gb з маркування SP; гроші, які були вилучені з шкарпетки лівої ноги, зокрема: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ГА3311362, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером СВ7238278, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером УГ4047392, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером ГД0739267, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФИ0442932, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФЖ5202333, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УЄ5060640, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером СК8985582, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УПЗ3043982, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ЕГ1193355, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФВ66982716, купюра номіналом 20 гривень з серією та номером ЕГ1185888, ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 26 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 про накладення арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучене під час огляду місця події 24 серпня 2022 року майно: два ґудзики синього кольору із написом на них «Piere Cardin», які поміщено у спецпакет № ІNZ2030391 та належить ОСОБА_3 , та кепку чорного кольору, з логотипом «adidas» (три білих полоски) у лівій частині кепці, козирком із світловідбиваючою стрічкою, ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 29 серпня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучені в ході огляду місця події від 25 серпня 2022 року, ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 01 вересня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучений у ОСОБА_3 . 5 в ході огляду місця події від 30.08.2022 його одяг, а саме: спортивну чоловічу олімпійку чорного кольору з вертикальним надписом «DSQVARED» на обох рукавах та чоловічі джинсові штани блакитного кольору; ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 01 вересня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22 накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучений у ОСОБА_5 в ході огляду місця події від 31 серпня 2022 року потерпілого ОСОБА_5 , а саме сорочку білого кольору у дрібний синього кольору квадрат фірми «Pierre cardin» розміром XXXL (а.с.73-74 т.2), - слід скасувати.

У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141110000130 від 16 лютого 2022 року за обвинуваченням за ч.2 ст.186 КК України щодо ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою з 16 лютого 2022 року. ОСОБА_3 звільнений з-під варти на підставі ухвали ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2022 року після внесення застави у розмірі 49 620 грн ( а.с.1,62-66 т.1).

У кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141110000600 від 25 серпня 2022 року за обвинуваченням за ч.4 ст.186 КК України щодо ОСОБА_3 застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою 26 серпня 2022 року (ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 серпня 2022 року) ОСОБА_3 звільнений з-під варти на підставі ухвали Бориславського міського суду від 05 вересня 2023 року після внесення застави у розмірі 268 400 грн ( а.с.239 т.3).

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 , в порушення виконання своїх процесуальних обов`язків, визначених вищезазначеними ухвалами суду, ухилявся від явки до суду, внаслідок чого ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 20 травня 2024 року останнього було оголошено в розшук, суд відповідно до вимог ч.8 ст.182 КПК України, звертає внесену заставу у дохід держави.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про повернення застави заставодавцям у зв`язку з тим, що сплив строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку з внесенням застави, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу. З моменту внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду, строком на два місяці. Закінчення строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким в даному випадку є застава) і не є підставою або умовою повернення внесеної застави.

Таким чином, застава у відповідному розмірі продовжує забезпечувати виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та є засобом запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, за умови застосування до нього запобіжного заходу, сумлінне виконання ним покладених на нього обов`язків, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику, а навпаки може вказувати на дієвість застосованого запобіжного заходу.

Внаслідок цього суд відхиляє доводи сторони захисту з приводу того, що сплив строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку з внесенням застави, свідчить про припинення ризику вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Сплив строку дії вказаних обов`язків не призводить до скасування запобіжного заходу у виді застави, який повинен спонукати обвинуваченого належним чином виконувати процесуальні обов`язки загалом під страхом звернення застави в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.100,124,370,371,373,374,376,392-395 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.186 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (пять) років;

за ч.4 ст.186 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України - до покарання, призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року та остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 16 лютого 2022 року (ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2022 року) по 25 лютого 2022 року (звільнений з ЛСІ №19, у зв`язку з внесенням застави) та з 26 серпня 2022 року (ухвала слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 серпня 2022 року) по 30 жовтня 2023 року (звільнений з ЛСІ №19, у зв`язку з внесенням застави) . На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, покарання, відбуте частково за вироком Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2025 року.

Заставу у розмірі 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять ) гривень 00 коп, застосовану щодо ОСОБА_3 згідно ухвали слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 лютого 2022 року, - звернути в дохід держави.

Заставу у розмірі 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста ) гривень 00 коп, застосовану щодо ОСОБА_3 згідно ухвали Бориславського міського суду від 05 вересня 2023 року, - звернути в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 19 886 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 40 коп. за проведення судових експертиз (висновок експерта №СЕ-19/114-22/16616-ТВ, висновок експерта №СЕ-19/114-22/17197-ТР, висновок експерта №1289-Е).

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 18 лютого 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/1070/22, ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 26 серпня 2022 року, ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 01 вересня 2022 року про накладення арешту на майно у справі 442/5144/22, ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 29 серпня 2022 року, ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду від 01 вересня 2022 року, - скасувати.

Речові докази : змив з ручки шухляди та змив з внутрішньої сторони лицевої стінки шухляди прилавку, які вилучені під час огляду місця події 16.02.2022 в магазині «Де люкс», що в м. Бориславі по вул. Володимира Великого, 65, залишити при матеріалах кримінального провадження, курточку чорного кольору з чорною медичною маскою; мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки Xiomi з ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 з сім картою НОМЕР_3 , мобільний телефон, який був вилучений із курточки, марки: СUВОТ NОТЕ 7 з S/N:NОТЕ7200916026640, ІМЕI: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 з флеш носієм 8gb з маркування SP; кепку чорного кольору, з логотипом «adidas» (три білих полоски) у лівій частині кепці, козирком із світловідбиваючою стрічкою, спортивну чоловічу олімпійку чорного кольору з вертикальним надписом «DSQVARED» на обох рукавах та чоловічі джинсові штани блакитного кольору, повернути володільцю обвинуваченому ОСОБА_3 , грошові кошти: купюра номіналом 200 гривень з серією та номером УП8986011, 1 купюра номіналом 5 гривень з серією та номером ЮЕ 8802057, купюра номіналом 200 гривень з серією та номером ГА3311362, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером СВ7238278, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером УГ4047392, купюра номіналом 100 гривень з серією та номером ГД0739267, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФИ0442932, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФЖ5202333, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УЄ5060640, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером СК8985582, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером УПЗ3043982, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ЕГ1193355, купюра номіналом 50 гривень з серією та номером ФВ66982716, купюра номіналом 20 гривень з серією та номером ЕГ1185888, повернути володільцю потерпілому ОСОБА_7 , сорочку білого кольору у дрібний синього кольору квадрат фірми «Pierre cardin» розміром XXXL, ланцюжок, виготовлений із сплаву на основі золота 585 проби масою 9,67 г., -повернути потерпілому ОСОБА_5 . - DVD диск з фото таблицею - відеофайлів, з камер зовнішнього, відео спостереження з фасаду лікувально-оздоровчого комплексу «Діана» в смт. Східниця на вул. Степана Бандери,5 - залишити при матеріалах справи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Бориславський міський суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя ОСОБА_18