Ухвала суду № 139915294, 21.09.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

21 вересня 2026 року справа № 580/7707/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Гайдаш В.А., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Державної установи «Старобабанівська виправна колонія» (№92) про виконання рішення суду в адміністративній справі №580/7707/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)», яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року.

Зобов`язано Державну установу «Старобабанівська виправна колонія (№92)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.

На адресу суду 10.07.2026 від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Єрьоміної В.А. надійшла заява у порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі №580/7707/25, згідно якої представник позивачки просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій адміністративній справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.07.2026 встановлено Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)» судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №580/7707/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Зобов`язано Державну установу «Старобабанівська виправна колонія (№92)» протягом двох місяців з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №580/7707/25.

На адресу Черкаського окружного адміністративного суду через систему «Електронниу суд» 10.09.2026 надійшов звіт від Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про виконання рішення суду у справі №580/7707/25, у якому відповідач зазначив, що установою здійснено розрахунок та нарахування належних до виплати сум відповідно до судового рішення. Проте, станом на 10.09.2026 рішення суду в частині фактичної виплати присуджених коштів не виконано у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та коштів за КЕКВ 2800. З метою забезпечення виконання судового рішення та вирішення питання щодо виділення необхідного фінансування Державною установою «Старобабанівська виправна колонія (№92)» направлено до Північно-Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції лист від 02.06.2026 № 2.8/2345 щодо виділення додаткового фінансування для проведення відповідної виплати. Станом на дату подання цього звіту необхідні бюджетні асигнування та кошти за КЕКВ 2800 установі не виділені, у зв`язку з чим здійснити фактичну виплату присуджених судом коштів не вбачається можливим. Предстаником у звіті зазначено, що у разі надходження відповідного фінансування установа забезпечить проведення виплати належних ОСОБА_1 коштів відповідно до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі № 580/7707/25. З огляду на викладене, відповідач просить суд прийняти звіт про виконання судового рішення та врахувати наведені обставини під час здійснення судового контролю за його виконанням.

Розглянувши поданий звіт, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Право на виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на справедливий суд (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 40; Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 196). У іншому випадку, положення статті 6 § 1 будуть позбавлені ефекту корисної дії (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 34 і 37).

Ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (Hornsby v. Greece (Горнсбі проти Греції), § 41; Kyrtatos v. Greece (Кіртатос проти Греції), §§ 31-32).

Хоча, за деяких обставин виконання рішення може бути відкладено, відкладання рішення не повинно порушувати право сторони на виконання рішення (Burdov v. Russia (Бурдов проти Росії), §§ 35-37).

У цьому розумінні виконання рішення повинно бути повним та вичерпним, а не частковим (Matheus v. France (Матецс проти Франції), § 58; Sabin Popescu v. Romania (Sabin Popescu проти Франції), §§ 68-76), і рішення не може не виконуватись, бути позбавлено юридичної сили, або незаконно відкладено (Immobiliare Saffi v. Italy (Іммобільяре Саффі проти Італії) [ВП], § 74).

Відповідачем у звіті зазначено, що на виконання рішення у справі №580/7707/25 Державною установою «Старобабанівська виправна колонія (№92)» здійснено розрахунок та нарахування належних до виплати сум відповідно до судового рішення. Разом з тим, станом на 10 вересня 2026 року рішення суду в частині фактичної виплати присуджених коштів не виконано у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань та коштів за КЕКВ 2800.

Суд зазначає, що Державною установою «Старобабанівська виправна колонія (№92)» не надано до суду доказів виконання судового рішення у повному обсязі, отже відповідачем не реалізовано завершення судового процесу у даній справі, оскільки не досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення.

На підставі вищевикладених обставин, суд відмовляє відповідачу у прийнятті та затвердженні звіту від 10.09.2026 про виконання судового рішення по справі №580/7707/25.

Відповідно до приписів ст.381-1 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Приписами ч.1 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Відповідно до ч.2 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.3 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Слід зауважити, що приписами ч.10 ст.382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до приписів ч.3 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

В даному випадку суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, встановити Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)» новий строк для подання звіту щодо виконання рішення суду по справі №580/7707/25.

Суд зазначає, що приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за результатами звіту суб`єкта владних повноважень: встановлення нового строку подання звіту, накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

При цьому накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень є крайнім заходом впливу на суб`єкта владних повноважень та має бути доведено, що відповідач без поважних причин не виконує рішення суду.

Так, згідно висновків Верховного Суду, сформульованих у справі №361/2109/17, за своєю правовою природою накладення судом штрафу за не виконання рішення суду є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою спонукання відповідних осіб до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, зокрема, в частині накладеного судом обов`язку щодо подання звіту про виконання рішення суду, що обумовлено обов`язковістю виконання судового рішення як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює.

Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19).

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку попередити начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений даною ухвалою термін.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 295, 297, 370, 378, 382, 381-1, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У прийнятті та затвердженні звіту Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» від 10.09.2026 (вх. №49428/26 від 10.09.2026) про виконання рішення суду у справі №580/7707/25 відмовити.

Встановити Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)» новий строк для подання звіту про виконання у повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №580/7707/25.

Зобов`язати Державну установу «Старобабанівська виправна колонія (№92)» протягом двох місяців з моменту отримання копії даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №580/7707/25.

Попередити начальника Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» про накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду у встановлений даною ухвалою термін.

Копію ухвали направити Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№92)» для виконання рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

СуддяВіталіна ГАЙДАШ