Ухвала суду № 139914447, 21.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа №337/3198/17

Номер провадження 2-с/337/60/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 рокум. Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Г.В., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач Концерн «Міські теплові мережі» про скасування судового наказу від 04.12.2017 у справі № 337/3198/17,-

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 04.12.2017 у справі № 337/3198/17 за заявою концерну «Міські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за послуги централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.

Ознайомившись із заявою та долученими до неї матеріалами, суддя приходить до висновку про її повернення заявникові з наступних підстав.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст.170 ЦПК України, Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

У разі якщо заява про скасування судового наказу подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті, заява про скасування судового наказу повинна містити клопотання про поновлення пропущеного строку.

Згідно із ч. 1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами для поновлення строку у розумінні ст.127, ч. 2 ст.171 ЦПК України є лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Як вбачається з заяви, заявниця ОСОБА_1 зазначає, що судовий наказ не отримувала, про його існування дізналася 01.09.2026 з постанови про відкриття виконавчого провадження, крім того посилається на перебування у Республіці Польща з 2022 року у зв`язку із воєнним станом.

Боржниця вважає вимоги стягувача необґрунтованими та повністю не визнає нараховану суму заборгованості, оскільки стягувачем пропущено строк позовної давності, а також розрахунок боргу є некоректним. Вважає що між сторонами існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тому, просить скасувати судовий наказ.

Як встановлено судом, копія судового наказу №2-н/337/462/2017 від 27.09.2017 була направлена на адресу боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адресу АДРЕСА_1 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 06.10.17, відповідно до якого 03.10.2017 особисто Радзевич було отримано вищевизначене поштове відправлення.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Разом з цим, суд зазначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не є автоматичною поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Для цього заявнику потрібно довести, що саме через введення воєнного стану виникли конкретні, об`єктивні перешкоди, які унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії, а також надати відповідні докази цих обставин.

Перебування боржника за кордоном саме по собі також не є поважною причиною для поновлення пропущенного строку, оскільки сучасні можливості (консульства, пошта, електронні повідомлення, система «Електронний суд») дозволяють виконувати процесуальні дії. Проте, якщо за кордоном виникли об`єктивні, непереборні та істотні труднощі, які унеможливили своєчасне вчинення дії (наприклад, через форс-мажорні обставини), суд може визнати такий пропуск строку поважним, але за наявності цьому відповідних доказів.

Крім того, заявницею не долучено доказів про поважність причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу саме в період з 03.10.17 (дня отримання копії судового наказу) до 06.04.2022 (дати отримання статусу тимчасового захисту в Республіці Польща).

Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити наказ, що оспорюється. При цьому, разом із заявою про скасування судового наказу, заявницею не надано наказу, який оспорюється.

Крім того, ч. 2 ст.183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Однак, до заяви не додано доказів надіслання (надання) заяви з додатками іншим учасникам справи (провадження).

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою та поданою після сплину встановлених строків без поважних причин, то останню необхідно повернути без розгляду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 83, 170, 171, 258-261 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач Концерн «Міські теплові мережі» про скасування судового наказу від 04.12.2017 у справі № 337/3198/17 - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складення.

Суддя Г.В.Гнатик