Рішення № 139914221, 15.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 15.09.2026

Справа № 334/5172/26

Провадження № 2/334/3766/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., при секретарі Каряченко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 року до суду звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» адвокат Пушкарьов О.О. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові посилалися на те, що 14.06.2021 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 була підписана Заява-Пропозиція № СІК-140621/025-00, на підставі якої остання прийняла пропозицію укласти кредитний договір та приєдналась до «Правил банківського обслуговування фізичних осіб в ПАТ «КБ «Акордбанк», що оприлюднені на офіційному сайті банку www.accordbank.com.ua, які разом із Заявою-Пропозицією та Умовами споживчого кредитування складають договір про надання споживчого кредиту.

Відповідно п.2.2 Заяви-Пропозиції сума споживчого кредиту становить 48760 грн., відповідно п.2.2.1 Заяви-Пропозиції у тому числі на загальні споживчі цілі 46600 грн., відповідно п.2.2.2 Заяви-Пропозиції у тому числі на оплату одноразової комісії 2760 грн. Відповідно п.2.3 Заяви-Пропозиції строк споживчого кредиту становить 48 місяців. Відповідно п.2.4 Заяви-Пропозиції розмір процентної ставки становить 19,99% річних. Відповідно п.2.5 Заяви-Пропозиції розмір щомісячної комісії становить 1,99%. Відповідно п.2.6 Заяви-Пропозиції розмір одноразової комісії становить 6%. Метою отримання споживчого кредиту відповідно п2.8 Заяви-Пропозиції є задоволення споживчих особистих потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності. Відповідно п.п.3) п.2.9 Заяви-Пропозиції кредит надається шляхом перерахування на платіжну карту Клієнта у Банку № НОМЕР_1 в сумі 46000 грн.

Графіком платежів/розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки, що є Додатком №1 до Заяви-Пропозиції, встановлено щомісячну сплату банку за додаткові та супутні послуги: за обслуговування кредитної заборгованості 0,00 грн.; розрахунково-касове обслуговування 970.32 грн., комісія за надання кредиту 0,00 грн., інші послуги банку 0,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується Меморіальним ордером № 56212843 від 14.06.2021 року.

Відповідач належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання, відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається часткове погашення відповідачем тіла кредиту у розмірі 6013,51 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 5855,93 грн. та щомісячної комісії у розмірі 7762,56 грн.

Станом на 27.11.2025 року заборгованість становить 94154,21 грн., з яких: 42746,49 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 17446,52 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 33951,20 грн. - прострочена заборгованість по комісії.

27.11.2025 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» був укладений договір про відступлення права вимоги № 27112025/01.

Відповідно Реєстру прав вимоги від 27.11.2025 року, що є Додатком № 1 до Договору про відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «Айквітас» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 94154,21 грн.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить: судовий збір 3328 грн., послуги адвоката за надання правничої допомоги 20000 грн., всього 23328 грн.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Айквітас» заборгованість за кредитним договором № СІК-140621/025-00 від 14.06.2021 року у розмірі 94154,21 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Айквітас» судовий збір у розмірі 3328 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.; розглянути справу без участі позивача та його представника.

12.06.2026 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.09.2026 року представник позивача в судове засідання не з`явився, подали заяву про розгляд справи без участі представника, не заперечували проти заочного розгляду справи.

15.09.2026 року відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи у її відсутність не надала, відзив на позов не подала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України якщо відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті повідомлений завчасно і належним чином, причин неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, то за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

У зв`язку з наведеним, суд на підставі ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю Управління ДМС України в Запорізькій області від 11.06.2026 року.

08.06.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «КБ «Акордбанк» з письмовою Заявою-Анкетою (на отримання Споживчого кредиту) №1-20-65112.

14.06.2021 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Пропозицію №СІК-140621/025-00, що складає по суті кредитний договір в письмовій формі, згідно умов якого сума споживчого кредиту складає 48760 грн., з яких на загальні споживчі цілі 46000 грн., на оплату одноразової комісії 2760 грн., строк кредиту 48 місяців, розмір процентної ставки 19,99% річних, розмір щомісячної комісії 1,99%, розмір одноразової комісії 6%.

Аналогічні умови зазначено у Паспорті споживчого кредиту, який також власноруч підписано відповідачем.

ПАТ «КБ «Акордбанк» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором виконало та надало їй споживчий кредит в загальній сумі 46000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на її рахунок № НОМЕР_3 в ПАТ «КБ «Акордбанк», що підтверджується копією меморіального ордеру №56212844 від 14.06.2021 року.

Згідно копії Розрахунку заборгованості за кредитним договором № СІК-140621/025-00 від 14.06.2021 року ПАТ «КБ «Акордбанк» станом на 27.11.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 94154,21 грн., з яких: 42746,49 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 17446,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 33951,20 грн. прострочена заборгованість по комісії.

27.11.2025 року між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» укладено договір про відступлення прав вимоги № 27112025/01.

Згідно копії Витягу №346 з Реєстру прав вимоги до договору про відступлення прав вимоги № 27112025/01 від 27.11.2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № СІК-140621/025-00 від 14.06.2021 року на загальну суму 94154,21 грн., з яких: 42746,49 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 17446,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 33951,20 грн. прострочена заборгованість по комісії.

Станом на час розгляду справи судом відповідач заборгованість не сплатив.

Суд, задовольняючи позов, виходить з наступного.

В статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст.530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.

У ст.599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження договірних відносин між ПАТ «КБ «Акордбанк» та ОСОБА_1 є належними та допустимими, і аналізуючи в сукупності надані докази, вважає, що факт підписання між сторонами кредитного договору № СІК-140621/025-00 від 14.06.2021 року в письмовій формі є доведеним.

Як встановлено судом, відповідач, уклавши 14.06.2021 року з ПАТ «КБ «Акордбанк» кредитний договір № СІК-140621/025-00, отримала кредит в загальному розмірі 46000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом та щомісячної і одноразової комісій.

В подальшому, згідно укладеного договору факторингу право вимоги за кредитним договором № СІК-140621/025-00 від 14.06.2021 року перейшло до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас».

Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти, відсотки та комісію, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 94154,21 грн., яка складається з: 42746,49 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 17446,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 33951,20 грн. прострочена заборгованість по комісії.

Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1 ст.8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В Постановах Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 року у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частин 1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02.10,275018 у справі №910/18036/17, від 23.10,275019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19).

Крім того, відповідно ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Тому суд вважає, що за наявними матеріалами позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому судовий збір у сумі 3328 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 року між АО «Лекс-ЮА» та ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас»; копію Акту прийому-передачі наданих послуг від 26.05.2026 року до договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 року; копію детального опису робіт (наданих послуг) від 26.05.2026 року на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002368 від 12.09.2019 року на ім`я Пушкарьов О.О.; копію ордеру на надання правничої допомоги від 26.05.2026 року.

Так, згідно копії детального опису робіт (наданих послуг) від 26.05.2026 року на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 01-01-26/ПД від 01.01.2026 року сторони погодили перелік та вартість наданих послуг: 1) вивчення матеріалів кредитної справи - 12 годин на суму 10000 грн.; 2) складання позовної заяви, формування додатків, направлення позову відповідачу та суду - 24 години на суму 10000 грн., всього в сумі 20000 грн.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 зазначено «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».

Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».

Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, ціну позову, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності та обґрунтованості адвокатських витрат, дійшов висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суми 10000 грн. за складання позовної заяви, що буде справедливим щодо відповідача.

Оскільки відповідач зареєстрована на тимчасово окупованій території України в м. Енергодар Запорізької області, то відповідно ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», остання має бути повідомлена про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125, НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором №СІК-140621/025-00 від 14.06.2021 року в розмірі 94154,21 грн. (дев`яносто чотири тисячі сто п`ятдесят чотири гривні 21 копійка), яка складається з: 42746,49 грн. прострочена заборгованість по кредиту; 17446,52 грн. прострочена заборгованість за процентами, 33951,20 грн. прострочена заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125, НОМЕР_4 ) витрати на сплату судового збору в сумі 3328 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повідомити відповідача про ухвалення судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя: С.М. Телегуз