Рішення № 139914123, 21.09.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7461/26

Провадження №2-о/333/349/26

рішення

Іменем України

21 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О.,

представника заявниці адвоката Попова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку окремого провадження, цивільну справу №333/7461/26 за заявою ОСОБА_1 , поданої її представником адвокатом Поповим Андрієм Сергійовичем, про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, в якій просить суд встановити факт народження дитини жіночої статті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Мелітополь, Запорізької області, Україна, від батьків: батька громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , та матері громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_2 , громадянки України. В обґрунтування заявлених вимог заявницею зазначено, що вона та ОСОБА_3 перебувають у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу та постійно проживають на тимчасово окупованій території Запорізької області в місті Мелітополі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дитина ОСОБА_2 , що підтверджується документами, виданими адміністративними органами місцевої окупаційної влади. Згідно з (мовою оригіналу) «свидетельством о рождении» від 05.08.2025 року, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Мелітополі, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мати ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до відомостей медичної довідки (мовою оригіналу) «выписной эпикриз из акушерского стационара» від 03.08.2025 р. у матері ОСОБА_1 народилась дитина ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14 год 45 хв жіночої статі, стан дитини задовільний. Через те, що на тимчасово окупованих територіях в тому числі Запорізької області не працюють українські законні органи влади, батьки дитини позбавлені можливості встановити факт народження дитини та отримати свідоцтво про її народження.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, була повідомлена судом своєчасно і належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник заявниці у судовому засіданні вимоги заяви підтримав, просив задовольнити заяву у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечення щодо розгляду справи відсутні.

За таких обставин суд вважає, що неявка заявниці, представника заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представника заявниці, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно з копією паспорта громадянки України НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка міста Мелітополь Запорізької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії виписного епікризу (з акушерського стаціонару) від 06.08.2025 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дівчинку.

На підставі копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.08.2025 року, виданого установою на тимчасово окупованій території України, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Мелітополі Запорізької області, батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відомості про те, що заявниця перебуває в зареєстрованому шлюбі, відсутні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 317 ЦПК України встановлено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, територія міста Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області, яке входить до Мелітопольської міської територіальної громади, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, а тому встановлений особливий режим, в умовах якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Вказана обставина виключає можливість зареєструвати факт народження у встановленому законом порядку за місцем народження дитини.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану.

При цьому, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про народження особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки розуміє, що можливості збору доказів щодо факту народження особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх спілкування.

Частиною 1 ст. 144 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження.

За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини.

На підставі ч.2 ст.125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Суд вважає, що заявниця ОСОБА_1 має право на звернення до суду з цією заявою відповідно до приписів ч. 1 ст. 317 ЦПК України, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 317 ЦПК України встановлено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Тобто, присвоєння дитині прізвища, власного імені та по батькові проводиться під час державної реєстрації народження дитини.

Факт народження у заявниці ІНФОРМАЦІЯ_1 дитини жіночої статі підтверджується письмовими доказами.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває в шлюбі, зареєстрованому відповідно до норм чинного законодавства України. В такому випадку згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України запис про батька дитини під час реєстрації народження проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записується за її вказівкою.

Суд не вбачає підстав для зазначення у рішенні відомостей про конкретного батька дитини, оскільки із заявою про встановлення факту народження дитини звернулася лише мати ОСОБА_1 . Зазначений заявницею як батько дитини ОСОБА_3 із відповідною заявою до суду не звертався, спільної заяви батьків про визначення походження дитини від нього матеріали справи не містять, рішення суду про встановлення його батьківства також відсутнє.

За таких обставин, зазначення ОСОБА_3 батьком дитини виходило б за межі предмета розгляду цієї справи та фактично б означало встановлення походження дитини від конкретної особи без передбаченої законом правової підстави.

Також в судовому рішенні не можуть бути зазначені відомості про батька дитини з посиланням на приписи ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, оскільки в такому випадку згідно зі згаданою нормою Сімейного кодексу України запис про батька дитини під час реєстрації народження провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Крім того, заявниця не просила у заяві записати батька відповідно до вимог ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим встановити лише те, що дитина жіночої статі ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Мелітополі Запорізької області, матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України.

За таких обставин суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення. Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.293, 317 ЦПК України, ст.ст.125, 126, 135 Сімейного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 ) про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 42987331, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.111), задовольнити частково.

Встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у громадянки України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) дитини жіночої статі ОСОБА_2 у місті Мелітополь, Запорізької області, Україна, для проведення державної реєстрації народження дитини у відповідних органах реєстрації актів цивільного стану України.

У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 21 вересня 2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков