Рішення № 139913675, 21.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12078/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Бедьо В.І., за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року в загальному розмірі 60840,00 грн, з яких: 12000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 42840,00 грн заборгованість за процентами; 6000,00 грн заборгованість за штрафом; судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.05.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №1626333, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти в розмірі 12000,00 грн.

Умовами договору передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,50 % на день, яка застосовується в межах строку кредитування, визначеного договором.

Крім того, договором передбачено знижену процентну ставку в розмірі 0,525 % на день, яка застосовується за умови виконання позичальником умов Програми лояльності. Зокрема, у разі сплати споживачем до 24.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, коштів у сумі не меншій за суму першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснення часткового дострокового повернення кредиту, споживач отримує індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку.

У разі невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,50 % на день.

Також умовами кредитного договору встановлено відповідальність позичальника у вигляді штрафу за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 12000,00 грн у безготівковій формі на рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеної відповідачем під час оформлення кредиту.

На підтвердження виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано лист-повідомлення про перерахування коштів за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року.

Однак відповідач належним чином узяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, передбачені договором платежі на повернення отриманих кредитних коштів та сплату процентів за користування кредитом у встановлені строки не здійснила, унаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року становила 60840,00 грн, з яких: 12000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 42840,00 грн заборгованість за процентами; 6000,00 грн заборгованість за штрафом.

19.03.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №1903-25, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Слон Кредит», визначених у Реєстрі боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року.

Факт переходу права вимоги до позивача підтверджується Договором факторингу №1903-25 від 19.03.2025 року, Витягом із Реєстру боржників, Актом приймання-передачі Реєстру боржників та платіжною інструкцією про оплату купівельної ціни за договором факторингу.

Позивачем на адресу відповідача направлялася досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак заборгованість відповідачем погашена не була.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом напрвлення судової повістки, яка була надіслана рекомендованим поштовим відправленням № R067273271616 на адресу реєстрації громадянина. Проте поштове відправлення було повернуто з відміткою AT «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 року справу передано на розгляд судді Бедьо В.І.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.08.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з погляду їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд доходить такого висновку.

Судом установлено, що 25.05.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №1626333, відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути отриманий кредит, сплатити проценти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Договір укладено сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи ТОВ «Слон Кредит». Електронна ідентифікація відповідача здійснювалася під час входу до особистого кабінету, а договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Слон Кредит» виконало свої зобов`язання за договором та надало відповідачу кредитні кошти в сумі 12000,00 грн у безготівковій формі на рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеної відповідачем під час оформлення кредиту.

19.03.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №1903-25, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року.

Факт переходу права вимоги підтверджується Договором факторингу №1903-25 від 19.03.2025 року, Актом приймання-передачі Реєстру боржників, Витягом із Реєстру боржників до вказаного договору, платіжною інструкцією про оплату купівельної ціни за договором факторингу та іншими наданими позивачем доказами.

Будь-яких доказів того, що відповідач повернула отримані кредитні кошти та сплатила передбачені договором платежі, матеріали справи не містять.

Оцінка суду.

Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Специфіка спірних правовідносин свідчить, що для правильного вирішення спору необхідно надати відповіді на такі ключові питання:

1.чи було укладено кредитний договір із відповідачем;

2.чи були надані відповідачу кредитні кошти;

3.чи перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до відповідача;

4.чи наявні підстави для стягнення заборгованості та, якщо так, у якому розмірі;

Відповідаючи на вказані питання, суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року укладено між сторонами в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису відповідно до вимог закону, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, або аналога власноручного підпису в передбачених законом випадках.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що договір, укладений в електронній формі відповідно до вимог закону, є таким, що укладений у письмовій формі.

Вказану позицію детально розкрив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається факт укладення 25.05.2024 року ОСОБА_1 . Договору про надання споживчого кредиту №1626333 з ТОВ «Слон Кредит». Наведене підтверджує укладення кредитного договору та виникнення відповідних зобов`язань між сторонами.

Укладення договору здійснювалося за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Відповідач пройшла передбачену договором процедуру електронної ідентифікації, зазначила реквізити платіжної картки для отримання кредитних коштів та підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Вказані обставини підтверджуються копією Заявки-анкети клієнта на отримання фінансового кредиту, Паспортом споживчого кредиту, копією Договору про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року з додатком та довідкою про ідентифікацію.

Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 12000,00 грн підтверджується листом-повідомленням про перерахування коштів за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року, відповідно до якого кредитні кошти перераховано на рахунок за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , зазначеної відповідачем під час оформлення кредиту.

Зазначені обставини ОСОБА_1 у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не спростовано.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів повернення відповідачем отриманих кредитних коштів у повному обсязі матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання йому доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняється від обов`язку погасити заборгованість, а має право виконати зобов`язання первісному кредиторові, і таке виконання буде належним.

Доказів погашення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року первісному кредиторові або ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідач суду не надала.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі Договору факторингу №1903-25 від 19.03.2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року.

Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним кредитором у спірному зобов`язанні та має право вимагати від відповідача виконання зобов`язань у межах прав, які перейшли до нього від первісного кредитора.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 12000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 42840,00 грн заборгованості за процентами та 6000,00 грн заборгованості за штрафом.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом існує в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Умовами Договору про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року передбачено стандартну процентну ставку в розмірі 1,50 % на день, яка застосовується в межах строку кредиту.

Договором також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки в розмірі 0,525 % на день за умови виконання позичальником передбачених договором умов Програми лояльності.

Зокрема, для застосування зниженої процентної ставки відповідач мала до 24.06.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатити кошти в сумі не меншій за суму першого платежу, визначеного графіком платежів, або здійснити часткове дострокове повернення кредиту.

У разі невиконання зазначених умов користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою в розмірі 1,50 % на день.

Матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_1 умов, необхідних для застосування зниженої процентної ставки.

Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 12000,00 грн, а заборгованість за процентами 42840,00 грн.

Вказаний розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору, додатком до нього та іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідачем не надано доказів сплати зазначених сум, власного контррозрахунку заборгованості чи інших доказів на спростування наданого позивачем розрахунку.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 42840,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення 6000,00 грн штрафу суд зазначає таке.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою штрафом або пенею є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит або позику банком чи іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки штрафу або пені за таке прострочення.

Неустойка та інші платежі, передбачені відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання, невиконання або часткове виконання грошових зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.

Оскільки Договір про надання споживчого кредиту №1626333 укладено 25.05.2024 року, тобто в період дії воєнного стану, а сума в розмірі 6000,00 грн нарахована саме як штраф у зв`язку з порушенням відповідачем строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, вимога позивача про її стягнення суперечить пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та задоволенню не підлягає.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 54840,00 грн, з яких: 12000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 42840,00 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 6000,00 грн штрафу слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29.09.2012 року, копію виписки з Єдиного державного реєстру щодо Адвокатського об`єднання «АПОЛОГЕТ», копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копію ордера на надання правничої допомоги, копію Акта наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальний опис наданих послуг.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та/або через представника.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона адвокат, адвокатське бюро або адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні клієнту на умовах і в порядку, визначених договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення та інші умови визначаються договором про надання правничої допомоги. Під час установлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збирання доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України в разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності таких витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема договорів, рахунків та інших документів.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи вони лише підлягають сплаті.

Подібний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 09 червня 2020 року у справі №5020-961/2012 та від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.

З наданих позивачем доказів убачається, що Адвокатське об`єднання «АПОЛОГЕТ» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року надало ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» професійну правничу допомогу у цій справі.

Вартість професійної правничої допомоги визначена сторонами у фіксованому розмірі 8000,00 грн.

Відсутність доказів фактичного перерахування коштів на момент ухвалення рішення сама собою не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних витрат, оскільки положення статті 137 ЦПК України передбачають можливість розподілу витрат на професійну правничу допомогу, які вже сплачені або лише підлягають сплаті відповідною стороною.

Дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, враховуючи характер і складність спору, обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений на її виконання час, ціну позову та значення справи для позивача, суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн реальними, необхідними та підтвердженими належними і допустимими доказами.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та не наведено доводів щодо їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт або витраченим часом.

Разом із тим відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 60840,00 грн. Позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі 54840,00 грн, що становить приблизно 90,14 % від ціни позову.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 7211,05 грн.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За вимогами статей 7681 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, підтверджених доказами, дослідженими судом, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задовольняються на суму 54840,00 грн, що становить приблизно 90,14 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2399,84 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 133, 137, 141, 247, 258260, 263265, 280283, 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 517, 526, 530, 549, 610, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

У Х В А Л И В:

Позов представника позивача Усенка Михайла Ігоровича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1626333 від 25.05.2024 року в розмірі 54840,00 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок) гривень 00 копійок, з яких: 12000,00 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 42840,00 (сорок дві тисячі вісімсот сорок) гривень 00 копійок заборгованість за процентами; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7211,05 (сім тисяч двісті одинадцять) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір у розмірі 2399,84 (дві тисячі триста дев`яносто дев`ять) гривень 84 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлено в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.